За що гроші.

В нас продукти – скільки знаю –

Не дорожчі й грама,

А якщо вони й дорожчі –

Винна в тім реклама.

Ось, наприклад, на "Московську"

Хтось навісить "Віски",

І тоді плати за пляшку

Вже не три, а вісім.

А якщо на ту гидоту

Вчеплять ще й прикраси,

То платить тоді прийдеться

Й ще більше в два рази.

Ми раніше ображались:

Дорого,мов, страшно,

Ну а зараз платим більше

І не знаєм, за що?

24.12.1976 р.

СЛУЖИ ІСТИНІ

– Як хочеш, брате, хамом стать,

То вчись начальству догоджать,

Бо той, хто хоче гідно жить,

Не зможе згорбленим ходить.

Хоч в нас начальство тих цінує –

Хто перед ним, як вуж, плазує.

27.5.1978 р.

ЖИТТЯ НЕСКІНЧЕННЕ

– Навіщо вам, – питають люди,–

Такий великий треба дім?

Адже старий ви вже занадто

Й до смерті може днів із сім.

І відповів мені чемненько

На те запитання дідок:

– Життя в людини безкінечне –

Як має внуків і діток.

7.7.1989 р.

ЯБЛУНЬКА

– О, яблунько, голубонько моя,

Чому ж ти стільки років не квітуєш?

Всього десь рік тебе не бачив я –

А ти уже мене мов і не чуєш.

Чи ж я тебе колись не поливав,

Чи ж я тебе,голубонько, не пестив,

Чи ж Сонечко від тебе закривав,

Чи ж стовбур не підбілював щовесни?

– Ну як же я, скажи, могла цвісти,

І як могла в садку я красуватись,

Якщо мене замучили вітри

Оті, що дмуть з завода "Хімікати"?

Якби на тебе, замість АШ ДВА О

Та дустом сипонули з хлорофосом,

Хотіла б чуть я, щоб ти говорив

І як би ти крутив своїм розкішним носом?

Аби тебе, як гуся, кожен день

Поїли аміачною водою,

Хотіла б бачить, як би ти розцвів

І що б тоді було, скажи, з тобою?

29.4.1988 р.

ГАЮ МІЙ ЗЕЛЕНИЙ!

Похилилась вітами

На траву верба,

Ніби моя туга,

Як моя журба.

Гаю мій зелений,

Братику мій милий,

Підкажи, порадь мені,

Чому не щасливий?

Чому мене матінка

З дому відпустила –

Як у мене зовсім ще

Неокріпли крила?

Чом про Робін Гуда

Й досі ще співаю,

Ніби Кармелюків

В нас своїх немає?

13.9.1978 р.