Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Поняття та загальна характеристика особистих немайнових прав фізичної особи





ЛЕКЦІЯ

З навчальної дисципліни

«Цивільне та сімейне право»

на тему:

«Особисті немайнові права фізичної особи»

(4 год.)

 

П Л А Н.

1. Поняття та загальна характеристика особистих немайнових прав фізичної особи.

2. Здійснення та захист особистих немайнових прав фізичної особи.

3. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи.

4. Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.

 

Література та нормативні акти:

1. Конституція України. Розділ 2.

2. Цивільний кодекс України (ст.201, 269-315).

3. Закон України “Про донорство крові та її компонентів” // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - №23. - Ст. 183.

4. Закон України “Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950р., Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 і 11 до Конвенції “ // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - №40. - Ст. 264.

5. Закон України “Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині” // Офіційний вісник України. – 1999. - №32. – Ст. 1651.

6. Основи законодавства України про охорону здоров’я // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - №4.- Ст. 19.

7. Постанова №4 Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. “ Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” // Право України. - 1995. - №7. - С.53-56.

8. Відшкодування матеріальної і моральної шкоди та компенсаційні виплати: нормативні акти, роз’яснення, коментарі. - К., 1998. - 928с.

9. Красицька Л.А. Право громадян України на життя, здоров’я, свободу і особисту недоторканність // Автореф. дис... канд.. юр. наук. - Харків, 1999. – 20с.

10. Малеина М. Человек и медицина в современном праве: Учебное и практическое пособие. – М.: Изд-во БЕК, 1995. – 262 с.

11. Хавронюк М. Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність // Юридичний вісник України. – 1998. – №27. – С.28-32.

12. Церковна А.О. Повага гідності й честі - суб’єктивне право фізичної особи, що забезпечує її соціальне існування // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: Збірник наукових статей ДІВС МВС України. - 2001.- №2. – С.44-51.

13. Чорнооченко С.І. Право громадян України на ім'я (прізвище, по батькові) // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 1999. - №1. – С.29-40.

ВСТУП

 

Одним із напрямків суспільного прогресу є захист прав людини. Жодна держава світу не може сьогодні обійти питання захисту прав людини і громадянина при вирішенні як внутрішніх, так і глобальних проблем людства.

Конституція України заклала принципово нові підвалини для розвитку і зміцнення суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави, в якій відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

Конституція України віддала данину концепції природних прав людини, закріпивши права громадян України на життя, честь, гідність, свободу, особисту недоторканність тощо. Тим самим положення Конституції засвідчують намагання незалежної держави відійти від зверхніх поглядів на саму людину як гвинтика державного механізму та права людини, що були притаманні соціальній практиці СРСР, і визнати верховенство загальнолюдських цінностей, якими є й права людини, у тому числі й права на життя, здоров’я, свободу й особисту недоторканність.


Поняття та загальна характеристика особистих немайнових прав фізичної особи

 

Людина, її життя, честь i гідність, недоторканність i безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю - таке положення закріплено в ст. 3 Конституції України. Тому їх забезпечення є головним завданням держави, а стан такого забезпечення – мірилом рівня демократії. Ст. 21 Конституції України передбачає, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Положення про основні права і свободи людини є центральною ланкою Конституції України. Розділ ІІ Конституції України, який має назву "Права, свободи та обов’язки людини і громадянина", передбачає основні права людини і громадянина, вказуючи, що вони не є вичерпними, гарантуються державою і не можуть бути скасовані. Багато статей Конституції України присвячені безпосередньо правам людини: передбачено право людини на вільний розвиток своєї особистості (ст. 23), закріплено право на життя (ст. 27), право на повагу гідності людини (ст. 28), право на свободу та особисту недоторканність (ст. 29), право на недоторканність житла (ст. 30), право на таємницю особистого життя (ст. 32) та інші права і свободи.

Саме пріоритету прав людини, їх забезпеченню та реалізації повинно віддавати перевагу все законодавство незалежної України, у тому числі і цивільно-правове. Цивільним законодавством згідно зi ст. 1 Цивiльного кодексу України регулюються особисті немайнові та майновi відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. Таким чином, особистi немайновi відносини в новому ЦК України поставлені на перше місце в предметі правового регулювання.

Проте питання про предмет цивiльного права має дискусiйний характер, особливо в частинi регулювання особистих немайнових вiдносин і ця дискусія продовжується вже тривалий час [1].

Особистi немайновi відносини як елемент предмета цивільно-правового регулювання тісно пов’язані з такими благами, як честь, гідність, ім’я, життя, здоров’я, особиста недоторканність тощо. Навіть існує позиція, що ці особисті немайнові відносини виникають з приводу таких об`єктiв, якими є самі особисті немайнові блага[2].

Таким чином, у спеціальній юридичній літературі ми зустрічаємось із правовими категоріями “особисті права”, “особисті блага”, зміст яких потребує уточнення, особливо з позиції цивільно-правового регулювання.

Слід відмітити, що вперше термiн "особистi блага" ввiйшов у правовий обiг у 1938р. Тодi Агарков М.М. назвав такими "блага, які невіддільні від особистості людини" [3].

Цей термін був сприйнятий цивілістичною наукою і розвинутий іншими вченими-цивілістами. Так, у Флейшиц К.А. ми зустрічаємо поняття “права на блага, неотделимые от каждой данной личности, иначе говоря, права, которые охраняют непротивоправные проявления индивидуальных черт, способностей, стремлений человека”. Далі вона пише, що таке визначення особистих прав створює певну уяву як про об’єкт цих прав, так і про їх зміст і тим самим розкриває й соціальну роль та цінність цих прав [4].

Варто зауважити, що у К.А. Флейшиц вже з’являється поняття “права на блага, невіддільні від особистості”, тобто самі блага є об’єктом особистих прав.

Аналогічної позиції дотримувався і Генкін Д.М. Так, він зазначав, що у більш вузькому сенсі особисті немайнові права – це тільки права на блага, невіддільні від особистості [5].

Отже, у цивілістичній літературі склались такі поняття, як “особисті блага” й “права на блага, невіддільні від особистості”. Ці поняття співіснують паралельно одне одному і сьогодні.

Так, чинний Цивiльний кодекс Росiйської Федерацiї передбачає, що невiдчужуванi права i свободи людини та iншi нематерiальнi блага захищаються цивiльним законодавством, якщо iнше не випливає iз сутi цих нематерiальних благ (п. 2 ст. 2 ЦК РФ). Внаслідок цього об’єктом цивільно-правових відносин є нематеріальні блага, причому саме поняття “нематеріальні блага” включає в себе як самі блага, так і особисті немайнові права і є збірним поняттям. Тобто у ЦК РФ не передбачено детального розрiзнення мiж нематерiальними благами i невiдчужуваними правами. Проте, на нашу думку, слiд на законодавчому рiвнi провести таке розмежування, щоб детально визначити предмет цивільно-правового регулювання і об’єкти, з приводу яких виникають цивільно-правові відносини.

Таким чином, об`єктом особистих немайнових відносин є особистi немайновi права: право на життя, право на здоров`я, право на свободу, право на особисту недоторканнiсть, право на гiднiсть, право на честь та iншi права, які і є не що інше, як нематеріальні блага. Змістовно це виражається в тому, що носій такого права самостійно формує протягом свого життя модель поведінки відповідно до змісту цього права. Крім того, він має право вимагати, щоб інші особи або пасивно утримувалися від порушення цього права, або виконували свої обов’язки, передбачені законом, для забезпечення реалізації суб’єктивного права.

Отже, особистi немайновi права - це, перш за все, природнi права людини. Особистi немайновi права на життя, здоров`я, свободу i особисту недоторканнiсть – це також суб`єктивнi права.

Слід також зазначити, що в юридичнiй лiтературi iснують рiзноманiтнi класифiкацiї прав людини, і як наслідок цього ми зустрічаємось з плутаниною в термінології. Слiд звернути увагу на систему особистих прав, запропоновану В.Жакеновим. Усерединi iнституту особистих прав вiн видiляє субiнститути:

1) охорони iндивiдуальностi громадянина, який включає право на честь, гiднiсть, iм`я, голос;

2) охорони особистого життя (право на недоторканнiсть житла, власного зображення, iнтимного життя, усиновлення);

3) особистих прав недоторканностi i свободи (право на недоторканнiсть особистостi, охорону життя i здоров`я, вибiр мiсця проживання, охорону навколишнього середовища);

4) всебiчного розвитку особистостi, в який входять права, котрi пов`язанi з використанням досягнень культури;

5) свободи творчостi (всi особистi авторськi права) [6].

Подiбну класифiкацiю особистих немайнових прав проводить Малеїна М.М. У залежностi вiд цiльовоi установки особистi немайновi права, за Малеїною М.М., подiляються на 4 групи:

1) права, якi забезпечують фiзичне благополуччя особистостi: право на життя, здоров`я, на навколишнє середовище;

2) права, якi формують iндивiдуальнiсть особистостi: право на iм`я, на iндивiдуальний вигляд, на честь i гiднiсть;

3) права, якi забезпечують автономiю особистостi: право на адвокатську таємницю, право на таємницю нотарiальних дiй, право на лiкарську таємницю, право на недоторканнiсть документiв особистого характеру;

4) права, направленi на охорону наслiдкiв iнтелектуальної та iншої дiяльностi, немайновi права авторiв творiв науки, лiтератури, мистецтва, винаходiв, право на товарний знак [7].

У науцi цивiльного права запропонована також система особистих немайнових прав, яка включає три правові iнститути: право на немайновi блага, втiленi у самiй особистостi (право на iм`я (найменування), на товарний знак (знак обслуговування), на честь та гiднiсть, на власне зображення; право на особисту свободу, охорону життя i здоров`я; право на недоторканнiсть особистого життя [8].

Спроба класифікувати особисті немайнові права була проведена й у законодавстві. Так, чинний Цивiльний кодекс Росiйської Федерацiї роздiляє особистi немайновi права i нематерiальнi блага на двi групи: 1) належнi громадянам вiд народження (нематерiальнi блага першого рiвня); 2) належнi громадянам на підставі закону (нематерiальнi блага другого рiвня).

До першої групи прав ЦК РФ вiдносить життя, здоров`я, честь, особисту недоторканнiсть, недоторканнiсть приватного життя, особисту i сімейну таємницю. До нематерiальних благ, що виникають на підставі закону - право вiльного пересування, право вибору мiсця перебування, право на iм`я, iншi особистi немайновi права.

Ця тенденція знайшла своє втілення й у новому Цивільного кодексу України. Розробники нового ЦК України провели розмежування особистих немайнових прав фізичної особи на дві групи:

- особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи;

- особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.

Право на життя, здоров’я, свободу і особисту недоторканність віднесені до першої групи прав, а права на ім’я, на індивідуальність, на інформацію та інші віднесені до другої групи. На наш погляд, саме ця класифікація відповідає правовій природі цих прав.

Крім того, серед особистих немайнових прав видiляють особливу групу "особистих" прав у власному сенсi слова, "високо личных", як їх iнодi називають, прав, що безпосередньо вiдображають i охороняють iнтереси особистостi "как таковой", як носiя iндивiдуальних рис, можливостей, прагнень...[9]. До них як раз і належать права громадян України на життя, здоров’я, свободу і особисту недоторканність.

Розглянемо більш ретельно ознаки особистих немайнових прав фізичної особи. Право на життя, здоров`я, свободу, особисту недоторканність, честь, гідність, особисте життя - це такi права фiзичної особи, об`єктом яких є духовнi блага, неввiддiльнi вiд їх носiїв, позбавленi матерiальної субстанцiї i вiдносно яких не допускається правонаступництво, бо вони тісно пов’язані з особистістю. Щодо регулювання цих благ в юридичнiй лiтературi висловлювалася думка, що доцiльно у законi мати генеральну i спецiальну норми про особистi права. Проте у всякому разi перелiк визнаних та захищуваних особистих прав не може бути вичерпним.

Саме така позиція знайшла відображення у новому ЦК України і її слід визнати правильною. Так, новий ЦК України в ст. 269 визначає поняття особистого немайнового права:

1. Особистi немайновi права належать кожнiй фiзичнiй особi вiд народження або за законом.

2. Особистi немайновi права фiзичної особи не мають економiчного змiсту.

3. Особистi немайновi права тiсно пов'язанi з фiзичною особою. Фiзична особа не може вiдмовитися вiд особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав.

4. Особистими немайновими правами фiзична особа володiє довiчно.

Крім загальної норми, розробники ЦК України передбачили й спеціальні норми, які регламентують кожне суб’єктивне право. Саме класифiкацiя особистих прав фiзичної особи, яка запропонована у новому ЦК України, пiдтверджує традицiйну думку, що людина в правi повинна розглядатися в двох аспектах: а) як фiзична iстота; б) як iстота соцiальна.

Як фiзична - людина до самої смертi повинна володiти благом життя, захищати його, пiдтримувати своє здоров`я, щоб забезпечити iснування життя.

У той же час людина не зможе реалiзувати себе, якщо не буде забезпечена правами, що iндивiдуалiзували б її у суспiльствi, такими як право на iм`я, на свободу творчостi, на таємницю кореспонденцiї тощо. Проте цю групу слiд вiднести до похiдних прав, вони випливають iз прав, що забезпечують, перш за все, природне iснування людини. Особистi немайновi права, що забезпечують природне iснування людини, можна назвати ще елементарними правами людини. Так, ще Покровський I.А. писав, що перше, чого потребує людина, це, безумовно, охорона її самих елементарних благ - життя, тілесної недоторканності, свободи"[10].

Отже, серед особистих немайнових прав особистi немайновi права, що забезпечують природне iснування фізичної особи займають привiлейоване мiсце.

Їх специфіка полягає в тому, що:

- по-перше, це основнi особистi права, якi базуються на природних правах людини, належать людинi внаслідок народження. Так, народившись, малюк вже стає суб’єктом правових відносин і наділяється певними правами, зокрема, правом на життя, правом на здоров’я тощо. Більш того, і за ненародженим малюком резервуються деякі права, наприклад, право на спадщину, право на відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я або смертю годувальника, та інші права;

- по-друге, це суб`єктивнi права, вiдносно них не допускається правонаступництво, бо вони не передаються нi за угодою, нi у спадок. Було б цiлком нiсенiтницею продати або подарувати своє життя iншiй особi, обмiняти своє здоров`я на iнше;

- по-третє, як визначено цивільно-правовою наукою, це права - абсолютнi, їх носiям протистоїть невизначена кiлькiсть зобов`язаних осiб, кожна з яких зобов`язана утримуватися вiд порушення цих прав.

- по-четверте, це права - позбавленi економiчного змiсту, вони лише iндивiдуалiзують особу, тому в юридичній літературі підкреслюють, що їм властива така якiсть, як нетоварнiсть. Дійсно, не можна підрахувати вартість права на життя, обміняти право на здоров’я на інші блага тощо;

- по-п`яте, це права, якi мають специфiчний об`єкт. Об`єктом особистих немайнових прав є блага, невіддільні від особистості: ­життя, здоров`я, свобода, особиста недоторканність, честь, гідність, особисте життя;

по-шосте, це права, що гарантуються підвищеними мірами і, перш за все, конституційними засобами.

Згідно зі ст. 270 ЦК України вiдповiдно до Конституцiї України фiзична особа має право на життя, право на охорону здоров'я, право на безпечне для життя i здоров'я довкiлля, право на свободу та особисту недоторканнiсть, право на недоторканнiсть особистого i сiмейного життя, право на повагу до гiдностi та честi, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та iншої кореспонденцiї, право на недоторканнiсть житла, право на вiльний вибiр мiсця проживання та на свободу пересування, право на свободу лiтературної, художньої, наукової i технiчної творчостi.

ЦК України та iншими законами можуть бути передбаченi й iншi особистi немайновi права фiзичної особи, перелiк особистих немайнових прав, якi встановленi Конституцiєю України, ЦК України та iншими законами, не є вичерпним.

Змiст особистого немайнового права становить можливiсть фiзичної особи вiльно, на власний розсуд визначати свою поведiнку у сферi свого приватного життя (ст. 271 ЦК України).

Висновок по питанню: Таким чином, положення про основні права і свободи людини є центральною ланкою Конституції України.

Новий ЦК України в ст. 269 визначає поняття особистого немайнового права:

1. Особистi немайновi права належать кожнiй фiзичнiй особi вiд народження або за законом.

2. Особистi немайновi права фiзичної особи не мають економiчного змiсту.

3. Особистi немайновi права тiсно пов'язанi з фiзичною особою. Фiзична особа не може вiдмовитися вiд особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав.

4. Особистими немайновими правами фiзична особа володiє довiчно.

Розробники нового ЦК України провели розмежування особистих немайнових прав фізичної особи на дві групи:

- особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи;

- особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.

Право на життя, здоров’я, свободу і особисту недоторканність віднесені до першої групи прав, а права на ім’я, на індивідуальність, на інформацію та інші віднесені до другої групи.

 


Date: 2015-10-18; view: 807; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.006 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию