Практична робота № 1. Тема. Етапи та загальна схема лізингового процесу

Тема. Етапи та загальна схема лізингового процесу. Підготовка та оформлення лізингової угоди. Експлуатація та повернення об’єкту лізингу(6 години)

Завдання на заняття:

Вивчити та законспектувати зведення про етапи та загальну схему лізингового процесу, підготовку та оформлення лізингової угоди, експлуатацію та повернення об’єкту лізингу.

1.1. Етапи і загальна схема лізингового процесу

Лізингова компанія або банк, здобуваючи основні фонди і виконуючи функції лізингодавача, безпосередньо визначають основні напрямки розвитку лізингу і контролюють ситуацію на ринку об'єктів лізингу. При встановленні пріоритетних напрямків лізингу за інших рівних умов вони повинні віддавати перевагу в першу чергу тим видам машин і устаткування, що призначені для організації випуску високоякісних товарів і розвитку сфери послуг. Виконанню цієї задачі і підлегла організація лізингового процесу.

У лізинговому процесі умовно можна виділити три етапи. На першому етапі здійснюється уся підготовча робота з укладення ряду юридичних договорів. Важлива роль цього етапу обумовлена складним характером багатобічних відносин при лізингу, що вимагає докладного вивчення всіх умов і особливостей кожної угоди. Здійснювані на даному етапі лізингові процедури оформляються в наступних документах:

- заявці, що одержує лізингодавач від майбутнього лізингоотримувача;

- висновку про платоспроможність лізингоотримувача й ефективності лізингового проекту;

- замовленні-наряді, що направляється постачальнику лизингодавачем;

- кредитному договорі, що укладається лізинговою компанією з банком про надання позички для проведення лізингових угод.

Велика роль у лізинговому процесі належить другому етапу, на якому в трьох- і обопільних умовах проводиться юридичне закріплення лізингової угоди.

Здійснювані на другому етапі лізингові процедури одержують юридичне оформлення в наступних документах:

- договорі закупівлі-продажу об'єкта лізингу;

- акті приймання об'єкта лізингу в експлуатацію;

- лізинговій угоді;

- договорі на технічне обслуговування переданого в лізинг майна;

- договорі на страхування об'єкта лізингу.

Третій етап лізингового процесу — це період власне використання об'єкта лізингу. На даному етапі лізингові операції відбивають у бухгалтерському обліку і звітності; проводиться виплата лізингодавачу лізингових платежів, а після закінчення терміну лізингу оформляються відносини з подальшого використання майна.

На рисунку 1.1 представлена загальна схема організації лізингового процесу, на якій 1-4 відповідають першому етапу, 5-6 — другому і 10-12 — третьому етапу.

Рисунок 1.1 - Схема організації лізингового процесу при тристоронній лізинговій угоді:

1. Одержання заявки від лізингоотримувача.

2. Підготовка висновку про платоспроможність лізингоотримувача й ефективність лізингового проекту.

3. Направлення постачальнику замовлення-наряду.

4. Одержання позички для проведення лізингової угоди.

5. Укладання договору купівлі-продажу об'єкта лізингу.

6. Підписання акта приймання устаткування в експлуатацію.

7. Укладання лізингової угоди.

8. Укладання договору про технічне обслуговування переданого в лізинг майна.

9. Укладання договору про страхування об'єкта лізингу.

10. Виплата лізингових платежів.

11. Повернення об'єкта лізингу.

12. Повернення позички і виплата відсотків.

1.2. Підготовка й оформлення лізингової угоди

Проведенню лізингової операції лізинговою компанією або банком-лізингодавачем передує велика організаційна робота. Для успішної діяльності компанія або банк повинні мати можливості широкої реклами лізингових операцій і їхніх переваг для потенційних лізингоотримувачів. Важливу роль грають вивчення лізингового ринку, його основних тенденцій, виявлення попиту на визначені види устаткування. При цьому в увагу приймаються різні фактори: коливання ринкових цін на те або інше устаткування, що користується попитом, ціни і тарифи на інші супутні лізингові послуги (ремонт, технічне обслуговування), зміна транспортних тарифів тощо. У своїй діяльності лізингодавачі можуть спеціалізуватися на лізингу для конкретних галузей (наприклад, для промисловості, будівництва, транспорту) і визначених типах лізингоотримувачів (підприємства різних форм власності). Як правило, великі лізингові компанії повинні мати у своєму розпорядженні банк даних на різні типи устаткування, що може бути здане в лізинг.

Загальною метою попередньої роботи є пошук лізингодавачем потенційних клієнтів, зацікавлених у лізингу. Разом з тим ініціатива в укладенні лізингових угод, як правило, виходить від майбутнього лізингоотримувача, що самостійно знаходить привабливим необхідне майно постачальника або звертається з проханням допомогти в пошуку постачальника до лізингової компанії або банку. Однак в останньому випадку право вибору виду устаткування і конкретного постачальника з пропонованих лізинговою компанією (банком) варіантів належить лізингоотримувачу.

Усі подальші взаємини між сторонами будуються на основі заяви-клопотання, що подається лізингодавачу майбутнім користувачем. Заяву складають у довільній формі, але вона обов'язково повинна містити технічний опис необхідного устаткування, його економічні параметри, найменування і реквізити привабливих постачальників.

Одночасно з заявою потенційний лізингоотримувач представляє лізингодавачу юридично завірену копію свого статуту і всю необхідну інформацію про своє економічне становище і перспективи розвитку за формою й у терміни, установлені лізингодавачем. При необхідності за вимогою лізингодавача надання цієї інформації, а також даних про експлуатацію устаткування може бути кількаразовим. У випадку яких-небудь змін свого юридичного або фінансового стану лізингоотримувач зобов'язаний сповістити про цьому лізингодавача. У свою чергу лізингодавач з метою убезпечити себе на випадок невиконання лізингоотримувачем платіжних зобов'язань робить оцінку економічної діяльності клієнта з погляду його платоспроможності. Крім того, лізингодавачу потрібно провести аналіз лізингового проекту для виявлення можливості здачі майна повторно в лізинг або його продажі у випадку дострокового розірвання лізингової угоди з вини лізингоотримувача. Необхідно також оцінювати загальну кон'юнктуру ринку, місце і перспективи даного підприємства в ринковій конкуренції. На підставі цього аналітичним відділом лізингової компанії або банка підготовляється висновок про платоспроможність лізингоотримувача і рекомендації з установлення з ним лізингових відносин. Якщо угода, що укладається, зв'язана з великою часткою ризику, лізингодавач може вимагати надання йому необхідних гарантій.

Лізингодавач у випадку ухвалення позитивного рішення про вступ у лізингову угоду на основі вивчення заяви-клопотання лізингоотримувача і його платоспроможності укладає з фірмою-постачальником договір закупівлі-продажу на погоджених між майбутнім лізингоотримувачем і постачальником комерційних і технічних умовах і направляє постачальнику замовлення-наряд на постачання об'єкта угоди відповідно до цих умов.

У замовленні-наряді повинне бути зазначене найменування, місце розташування і номер розрахункового рахунка лізингодавача. У ньому також є опис обсягу робіт (що виконується при необхідності за етапами) і терміни їхнього виконання в цілому і при необхідності за етапами, вартість робіт, порядок їхньої здачі і приймання за етапами і в цілому. Також додаються технічне завдання (вимога) і інші документи, що визначають умови виконання робіт.

Після одержання замовлення-наряду постачальник повинний направити лізингодавачу підтвердження його одержання, а після постачання устаткування лізингу) одержувачу — рахунок у двох екземплярах із указівкою своїх реквізитів. Як правило, паралельно з укладанням договору купівлі-продажу і направленням замовлення-наряду постачальнику відбувається юридичне оформлення лізингової угоди.

1.3 Юридичне оформлення лізингової угоди

Документом, у якому оформляються лізингові відносини, є лізингова угода. Вона укладається між лізингодавачем і лізингоотримувачем про надання лізингоотримувачу в тимчасове користування для виробничої експлуатації об'єкта лізингу, опис якого додається в специфікації до лізингової угоди в якості її невід'ємної частини. При підготовці лізингової угоди сторони повинні враховувати, що в існуючій практиці відсутні єдині типові зразки угод. Разом з тим у залежності від видів лізингу, суб'єктів угоди й інших її особливостей, зміст конкретного лізингового договору може варіюватися і деталізуватися. У лізинговій угоді вказуються найменування фірми-постачальника, термін, до якого постачальник зобов'язується надати об'єкт угоди, і місце постачання, а також місцезнаходження об'єкта лізингу після його покупки і характер його використання (інтенсивність експлуатації устаткування, що випускається продукція тощо).

Лізингова угода набирає сили з дати підписання акта приймання устаткування як об'єкта угоди в експлуатацію і діє протягом встановленого в ньому терміну. Відповідно до лізингової угоди лізингоотримувач одержує право використовувати устаткування протягом визначеного терміну — терміну (або періоду) лізингу. Переуступка лізингоодержувачем своїх прав, обов'язків і інших виникаючих у нього за дійсною згодою інтересів третій особі дозволяється тільки на підставі письмової згоди лізингодавача. У цьому випадку лізингоотримувач надає йому необхідні дані про третю особу за встановленою лізингодавачем формою й у передбачений термін.

Лізингодавач має право уступити свої права за лізинговою згодою або які-небудь інтереси, що випливають з неї, цілком або частково третій особі без згоди лізингоотримувача, але з повідомленням його про це. У лізинговій угоді обмовляються умови постачання устаткування і порядок відшкодування витрат, зв'язаних з його транспортуванням до місця постачання, монтажем і пуском в експлуатацію. Такі витрати, як правило, відносяться на рахунок лізингоотримувача. Але якщо їх поніс лізингодавач, лізингоотримувач зобов'язаний відшкодувати йому всі ці витрати.

Спеціальний розділ договору повинний бути присвячений правам і обов'язкам лізингодавача і лізингоотримувача. Оскільки основним обов'язком лізингоотримувача є виплата лізингових платежів, у договорі вказуються їхня загальна сума, порядок виплати, санкції до лізингоотримувачу при затримці платежів, графік виплати лізингових внесків. Крім того, в угоді вказується характер лізингових ризиків, що можуть виникнути при експлуатації об'єкта лізингу, і дії сторін при відшкодуванні можливого збитку.

В окремому розділі угоди сторони домовляються про умови, при яких угода може бути припинена достроково як з ініціативи лізингоотримувача, так і з ініціативи лізингодавача. Тут же визначаються дії договірних сторін, що вони зобов'язуються почати після закриття угоди. У лізинговій угоді, як правило, повинні бути передбачені умови страхування об'єкта лізингу. Договір про страхування укладає та зі сторін, що бере на себе виконання цієї функції. Якщо страхування покладається на лізингоотримувача, він повинний пред'явити лізингодавачу страховий поліс протягом 15 днів з моменту початку терміну лізингу і забезпечити його дію протягом усього цього терміну.

Лізингова угода складається в двох екземплярах, що мають однакову силу, і обов'язкові для виконання сторонами, так само як і їхніми законними представниками. Усі суперечки, що виникають у зв'язку з укладанням і виконанням лізингової угоди, вирішуються між сторонами в арбітражному суді або суді.

Про фактичне постачання об'єкта лізингової угоди, його монтаж і введення в експлуатацію свідчить акт приймання устаткування в експлуатацію. Він оформляється лізингоотримувачем і підписується всіма сторонами, що беруть участь в угоді: лізингодавачем, лізингоотримувачем і постачальником. Присутньому при цьому представнику лізингодавача, що є покупцем устаткування, передаються всі документи, що підтверджують його право власності на об'єкт лізингової угоди.

Перед підписанням акта приймання лізингоотримувач і лізингодавач зобов'язані зробити огляд устаткування. В акті засвідчується відповідність за якістю і комплектністю прийнятого в лізинг майна умовам, передбаченим у направленому постачальнику замовленні-наряді, а також відсутність у лізингоотримувача яких-небудь претензій з питань, що є підставою для повного або часткового відмовлення від акцепту платіжних документів. Підписуючи акт, лізингоотримувач, таким чином, підтверджує лізингодавачу належне постачання об'єкта угоди відповідно до раніше досягнутої між ними домовленості про умови постачання. Після підписання лізингодавачем, лізингоодержувачем і постачальником акта приймання устаткування в експлуатацію й одержання від постачальника лізингодавачем рахунків за поставлену продукцію останній зобов'язується виконати одну з основних своїх функцій у лізингових відносинах — зробити оплату шляхом переведення на ім'я постачальника загальної вартості постачання.

Порядок розрахунків між контрагентами обмовляється в договорі закупівлі-продажу. Так, на основі взаємної домовленості постачальнику може бути наданий аванс у визначеному відсотку від вартості об'єкта лізингу (звичайно не більш 10-20 відсотків). Оплата іншої частини вартості проводиться одноразово після підписання акта приймання в експлуатацію або періодичними платежами протягом обговореного терміну. У випадку виявлення при прийманні устаткування переборних дефектів лізингоотримувач повинний перелічити їх в акті приймання в експлуатацію і відзначити, що в цілому їхня наявність не порушує нормального функціонування устаткування і не впливає на обов'язки лізингоотримувача виплачувати лізингові платежі. При цьому в акті вказується термін, не пізніше якого постачальник повинний усунути перераховані дефекти. Якщо він цього не зробить, лізингодавач може зажадати заміни об'єкта лізингу. Невиконання постачальником вимоги лізингодавача дає підставу останньому розірвати договір закупівлі-продажу устаткування. Якщо лізингоотримувач відмовляється приймати устаткування через наявність непереборних дефектів, що виключають його нормальну експлуатацію, він зобов'язаний у писемній формі повідомити про це лізингодавача. Це дозволить лізингодавачу вимагати заміни устаткування або оголосити постачальнику про розірвання договору закупівлі-продажу. Однак якщо розірвання договору закупівлі-продажу було викликано невиправданими причинами, постачальник вправі вимагати відшкодування йому нанесених збитків, що проводиться за рахунок коштів лізингоотримувача. Якщо лізингоотримувач устаткування незалежно від причин не представив лізингодавачу в двотижневий термін із дня прибуття устаткування на місце доставки акт приймання його в експлуатацію і не заявив про наявність недоліків устаткування, усунення яких неможливе, устаткування вважається прийнятим. Таким чином, під час підписання акта лізингоотримувач приймає на себе передані йому відповідно до лізингової угоди права й обов'язки лізингодавача у відношенні постачальника: пред'явлення постачальнику рекламацій за якістю і претензій у зв'язку з недотриманням термінів постачання. На лізингодавача, оскільки він є фактичним власником об'єкта угоди, покладається обов'язок робити лізингоотримувачу сприяння в задоволенні всіх пропонованих їм постачальнику претензій і рекламацій. Після підписання акта приймання в експлуатацію лізингодавач звільняється від відповідальності перед лізингоотримувачем, оскільки останній самостійно або за узгодженням з лізингодавачем підібрав собі за своїм розсудом об'єкт угоди і конкретного постачальника. Він не несе відповідальності ні за обов'язки постачальника з гарантійного обслуговування, ні за споживчі властивості і придатність об'єкта, ні за збиток, що виникає в результаті його експлуатації. Якщо постачальник може запропонувати лізингоотримувачу сервісні послуги, між ними окремо укладається договір про технічне обслуговування переданого в лізинг майна.

1.4 Експлуатація і повернення об’єкта лізингу

У процесі експлуатації об'єкта лізингу лізингоотримувач зобов'язаний використовувати устаткування відповідно до рекомендацій і технічних інструкцій постачальника, підтримувати його в робочому стані і робити необхідний поточний ремонт і своєчасне профілактичне обслуговування за свій рахунок. Внесення їм яких-небудь змін в об'єкт допускається тільки при наявності письмової згоди на це лізингодавача. Лізингоотримувач може користуватися гарантією на обслуговування, виданою постачальником.

Лізингодавач має право, попередньо сповістивши лізингоотримувача, перевірити на місці використання об'єкта лізингу. У випадках необхідності для цього можуть бути притягнуті незалежні фахівці-експерти. Ознайомлення третіх осіб з конструкцією устаткування, його технічними характеристиками, а також надання їм іншої інформації про використання устаткування і зміст лізингової угоди допускається тільки при наявності на те письмового дозволу лізингодавача.

Лізингоотримувач приймає на себе всі ризики, що виникли в процесі експлуатації і зв'язані з руйнуванням, утратою, крадіжкою, передчасним зносом, псуванням або ушкодженням устаткування, незалежно від того, виправимо або непоправний заподіяний збиток.

У випадку виникнення якого-небудь з перерахованих ризиків лізингоотримувач зобов'язаний за свій рахунок і за своїм розсудом відремонтувати устаткування або замінити його на будь-яке аналогічне устаткування, прийнятне для лізингодавача. Устаткування, надане в заміну дефектного, повинне розглядатися як правомірна заміна спочатку передбаченого устаткування, а право власності на нього повинне належати лізингодавачу. 3а лізингоотримувачем при цьому зберігається обов'язок сплати всіх сум лізингових внесків і інших платежів, передбачених угодою.

Якщо лізингоотримувач не в змозі відремонтувати або замінити устаткування, він повинний погасити всю заборгованість лізингодавачу за виплатою лізингової плати і виплатити йому неустойку в розмірі суми закриття угоди (всю не виплачену в термін лізингову плату і загальну суму наступних внесків, яку варто було б внести, якби угода не була розірвана) протягом одного тижня після пред'явлення лізингодавачем вимоги про сплату. Зобов'язання лізингоотримувача внести цілком лізингову плату вважається виконаним після одержання лізингодавачем суми закриття угоди. Лізингоотримувач не може жадати від лізингодавача якого-небудь відшкодування збитків або зменшення розміру плати за лізинг при порушенні нормального ходу використання й експлуатації устаткування, якими б ні були причини цього, включаючи форс-мажорні обставини. У випадку повної втрати майна або його повної конструктивної загибелі всі наступні внески повинні бути сплачені лізингодавачу, а дія договору припинена.

У випадку яких-небудь змін в області оподатковування, кредитних відносин тощо, що тягнуть непередбачені витрати сторін, сторона, що потерпіла, повинна сповістити про це контрагента і сторони повинні зустрітися для вирішення проблеми. Якщо при лізинговій угоді, що передбачає наступний викуп майна, стороною, що потерпіла, є лізингодавач, лізингоотримувач повинний придбати майно зі сплатою його вартості і всіх платежів, включаючи майбутні. Якщо потерпілою стороною є лізингоотримувач, лізингодавач передає йому право власності на майно за умови сплати вартості майна і належних лізингових платежів. Лізингова угода вважається припиненою після закінчення терміну її дії. По закінченні цього терміну лізингоотримувач вправі:

— повернути устаткування лізингодавачу;

— відновити лізингову угоду на колишніх умовах;

— укласти нову лізингову угоду на інших умовах;

— придбати устаткування у власність.

Лізингоотримувач не може відмовитися від лізингу до закінчення терміну угоди за винятком тих випадків, коли при прийманні устаткування виявлені недоліки, що виключають його нормальну роботу й усунення яких неможливо. В всіх інших випадках при розірванні угоди з ініціативи лізингоотримувача він зобов'язаний надати лізингодавачу компенсацію, рівну всій сумі закриття угоди. Лізингодавач має право заявити про негайне припинення лізингової угоди у випадках, коли:

1. Договір закупівлі-продажу устаткування не набрав сили або анульований за якою би то ні було причиною до постачання устаткування користувачу.

2. Постачальник повідомив лізингодавача про неможливість постачання устаткування.

3. Лізингоотримувач протягом більш трьох тижнів не виконує своїх зобов'язань за яким-небудь із платежів, передбачених угодою.

4. Лізингоотримувач після одержання вимоги про сплату не погашає всю суму заборгованості (включаючи пеню за прострочення) протягом двох тижнів.

5. Лізингоотримувач експлуатує устаткування з порушенням умов угоди.

6. Договір закупівлі-продажу анульований після постачання устаткування постачальником із причин, відповідальність за які несе лізингоотримувач.

7. У період дії угоди організація лізингоотримувача ліквідована. При наявності умов пп. 3-7 лізингоотримувач повинний сплатити лізингодавачу всю суму закриття угоди.

При одержанні повідомлення про закриття угоди лізингоотримувач позбавляється права користування устаткуванням.

Якщо лізингоотримувачем не внесена сума закриття угоди, він зобов'язаний у чотирьохтижневий термін із дня одержання від лізингодавача вимоги про сплату вислати устаткування за кожним з зазначених їм адресів. Усі ризики і витрати за таким перевезенням несе лізингоотримувач. У випадку неповернення устаткування лізингодавач має право вступити у володіння таким і зробити його транспортування за своїм розсудом за рахунок лізингоотримувача, поклавши на нього усі виникаючі при цьому ризики.

При неповерненні лізингоотримувачем устаткування після закінчення терміну угоди або при закритті угоди з його стягується пеня в розмірі встановленого в угоді відсотка від залишкової вартості устаткування за кожний день прострочення до повного його повернення. Продовження використання лізингоодержувачем устаткування після закінчення терміну лізингу не розглядається як поновлення або продовження лізингу. Пропозиції лізингоотримувача про придбання устаткування або продовження угоди повинні бути представлені лізингодавачу, як правило, не пізніше ніж за 45 днів до закінчення терміну лізингу за умови, що належна до цього терміну лізингова плата цілком внесена лізингодавачу. Погоджена ціна продаваного устаткування повинна бути сплачена лізингодавачу з останнім внеском лізингової плати. Після завершення цих розрахунків дія угоди припиняється і право власності на об'єкт лізингу переходить від лізингодавача до лізингоотримувачу.

При поверненні устаткування лізингодавачу після закінчення терміну лізингу воно повинне бути передане в стані, що відповідає умовам експлуатації, передбаченим в угоді. Доти, поки лізингодавач не буде фактично відновлений у володінні об'єктом угоди, лізингоотримувач продовжує вносити лізингову плату, сплачувати пеню і нести повну відповідальність за устаткування.