Посилання

При написанні роботи дипломник повинен давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати досліджень, дані з яких наводяться в роботі, а також на наукові дослідження, на матеріалах яких розроблюються проблеми, що вивчаються в роботі. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання.

Якщо використовуються відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на які дано посилання в роботі.

У дипломних роботах необхідно використовувати кінцеві посилання на літературу, які можна здійснювати через зазначення в дужках їх номера в списку літератури та вказування сторінок, на які іде посилання.

Приклад:

Цитата в тексті: «Робота соціальної служби може бути ефективною тільки тоді, коли вона є ефективною ланкою цілісної системи управління колективом. Але головне питання – яке місце повинен займати соціальний працівник, які конкретні завдання виконувати в цій цілісній системі управління» [7, с. 67]. 7 — номер за списком літератури, 67 — сторінка.

Відповідне подання у списку літератури:

7. Васильєв В. В. Соціальна робота на підприємстві [Текст]: навчальний посібник / В. В. Васильєв. – К.: Видавничий дім «Слово», 2011. – 424 с.

Якщо необхідне посилання на декілька публікацій, то їх потрібно оформляти в посиланні, використовуючи знак «;». Наприклад: цитата в тексті «...проблема лідерства аналізується в працях К.Левіна, М.Мескона, Б.Паригіна [12; 14; 25]».

Посилання на ілюстрації дипломної роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад: дивись рис. 1.2.

На всі таблиці дипломної роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: в табл. 1.2.

У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад: див. табл. 1.3.

5.6. Оформлення списку літератури

Відомості про літературу, яка включена до списку, необхідно давати згідно з вимогами державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праць. Приклади оформлення посилань у списку літератури подано в Додатку Б. Приклад оформлення списку літератури наведено у додатку Н. Складання списку повинно йти в алфавітному порядку. У випадку, коли в роботі використовується кілька праць одного автора, враховується принцип хронології, тобто їх подають за роком видавництва.

Послідовність списку літератури передбачає, що першими наводяться, в алфавітному порядку, монографії, підручники, збірки наукових праць, словники, періодичні видання тощо., далі наводяться бібліографічні посилання на електронні версії публікації.

Міста видань пишуться повністю: Запоріжжя, Донецьк, Львів, Відень тощо, за винятком наступних столиць держав К. (Київ), М. (Москва), Мн. (Мінськ), N.Y. (Нью-Йорк), L. (Лондон), Р. (Париж) та окремих міст: Л. або СПб. (Ленінград, або Санкт-Петербург).

5.7. Додатки

Додатки оформляють як продовження роботи на наступних її сторінках і розміщують їх у порядку появи в тексті роботи.

На початку тексту додатків великими літерами жирним шрифтом, посередині рядка пишеться слово ДОДАТКИ. Кожний наступний додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Праворуч над заголовком малими літерами з першої великої жирним шрифтом друкується слово «Додаток __» і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, «Додаток А», «Додаток Б» тощо.

6. ОБОВ’ЯЗКИ НАУКОВОГО КЕРІВНИКА

При виконанні кваліфікаційних робіт обов’язки наукового керівника полягають, насамперед, у визначенні актуальності наукової теми дослідження, порад до реалізації наукової концепції, складанні змісту та розробці плану виконання дипломної роботи, рекомендацій щодо підбору літератури, проведення емпіричного дослідження та поетапного написання дипломної роботи від чернетки до чистового варіанту. Науковий керівник своїм відгуком на кваліфікаційну роботу фактично допускає її до захисту перед ДЕК.

7. ПОРЯДОК ЗАХИСТУ РОБІТ

7.1. Основні документи, що представляються ДЕК

Повністю підготовлена до захисту робота подається науковому керівникові, який ще раз проглядає таку роботу в цілому. Свої думки він викладає в письмовому відгуку. Він пишеться довільною формою, проте у ньому можна виявити і деякі загальні положення:

- у першу чергу вказується на відповідність виконаної роботи напряму підготовки, спеціальності та галузі науки, за якими ДЕК уповноважений провести захист кваліфікаційної роботи;

- характеризується виконана робота, її актуальність, теоретичний рівень, практичне значення, повнота, глибина й оригінальність вирішення поставлених завдань, а також пропонується або обмежується допуск роботи до захисту;

- закінчується письмовий відзив наукового керівника вказівкою на ступінь відповідності її вимогам, які висуваються до робіт такого типу.

Робота обов'язково рецензується. Рецензія виконується, як правило, викладачем, фахівцем тієї галузі знань, за тематикою якої виконана кваліфікаційна робота. Рецензент зобов’язаний провести кваліфікований аналіз сутності та основних положень рецензованої роботи, а також оцінити актуальність обраної теми, самостійність підходу до її розкриття, наявність власної точки зору, вміння користуватися методами наукового дослідження, ступінь обґрунтованості висновків та рекомендацій, достовірність одержаних результатів, їхню новизну та практичну значущість. Він також має оцінити і вивести на перший план сильні сторони роботи, її досягнення, послідовність викладення, широту й ретельність охоплення матеріалу, а також перспективи, які вона відкриває.

Поряд із позитивними сторонами такої роботи відзначаються і недоліки, зокрема вказуються відступи від логічності й грамотності викладу матеріалу, виявляються фактичні помилки тощо. Обсяг відзиву та рецензії, як правило, не перевищує 2-х сторінок друкованого тексту.

Робота допускається до захисту підписом завідуючого кафедрою (при наявності позитивного відзиву та рецензії). З рецензією студенту потрібно ознайомитися до захисту, щоб підготуватися до обговорення зауважень, висловлених рецензентом.

Основним документом, який готується до захисту студентом, що зачитується або переказується на засіданні ДЕК, є конспект доповіді.

7.2. Підготовка до виступу на засіданні ДЕК

Перше і найголовніше, з чого починається підготовка до захисту роботи, – це розробка виступу за результатами дослідження у формі усної доповіді, яка покликана розкрити сутність, теоретичне й практичне значення результатів проведеної студентом роботи.

У структурному відношенні доповідь можна поділити на три частини, які складаються із рубрик, кожна з яких являє собою самостійний смисловий блок, хоча в цілому вони логічно взаємопов'язані і становлять єдність, яку сукупно характеризує зміст проведеного дослідження.

Перша частина доповіді віддзеркалює вступ роботи. Рубрики цієї частини відповідають тим смисловим аспектам, відповідно до яких дається опис наукової проблеми, також формулювання мети роботи. Тут же необхідно вказати методи, за допомогою яких одержано фактичний матеріал роботи, а також охарактеризувати її склад і загальну структуру.

Після першої вступної частини йде друга і найбільша за обсягом частина, яка у послідовності, встановленій логікою проведеного дослідження, характеризує кожну частину роботи. При цьому особливу увагу варто звернути на підсумкові результати. Відзначаються також критичні порівняння та оцінки.

Закінчується доповідь підсумковою частиною, яка будується за висновками роботи. Тут доречно перерахувати загальні висновки з її тексту (не повторюючи більш часткові узагальнення, зроблені при характеристиці розділів основної частини) і зібрати воєдино основні рекомендації.

Текст доповіді може бути доповнений і додатковими матеріалами (схеми, таблиці, графіки, діаграми тощо), які необхідні для доказів висунутих положень, зроблених висновків і запропонованих рекомендацій.

Коли текст виступу на захист робіт складений, доречно підготувати письмові відповіді, зауваження й побажання, які наявні у відгуку та рецензії, а потім скласти письмові відповіді на всі питання і зауваження, які містяться в рецензії.

У випадку згоди із зауваженнями рецензента можливо використання відповідей типу: «Із чим не можна не погодитись», «Вказані недоліки можуть бути виправлені...», «Я цілком згодний із тим, що...», «Зауваження по роботі досить справедливі...».

У випадку незгоди із зауваженнями рецензента можна заперечувати таким чином: «Я дозволю собі не погодитися...», «У зв’язку із зауваженнями хотілося б звернути увагу присутніх на таке...», «Це питання поки залишається відкритим...», «Факти (результати, дані) доводять, що...», «Із зауваженнями не можна погодитись, оскільки...», «Думаю, що це не стосується теми нашого дослідження...», «Така постановка питання, на наш погляд, неправомірна, оскільки...» тощо.

Відповіді мають бути короткими, чіткими й добре аргументованими. Якщо можливі посилання на тексти робіт, то їх варто робити. Це надає відповідям найбільшої переконливості й одночасно дозволяє підкреслити достовірність наведеного дослідження.

При підготовці до захисту бажано ще раз уважно перегорнути весь текст роботи, зробити помітки на сторінках, вкласти у потрібні місця закладки. Особливу увагу треба звернути на аналітичні таблиці, графіки та схеми, що містять у собі в наочній і концентрованій формі найбільш значущі результати роботи. Частину таких матеріалів бажано підготувати для ілюстрації в залі засідань ДЕК. Вони оформлюються таким чином, щоб дипломник міг демонструвати їх без особливих утруднень і вони були доступні усім присутнім у залі.

Тривалість доповіді – 3-4 хвилини.