Етапи аналітичної роботи та їх характеристика

Значне місце в організації аналітичної роботи належить визначенню змісту і послідовності окремих її етапів.

елементи, які характеризують етапи аналітичної роботи:

— вивчення і попередня оцінка досягнутого підприємством рівня (проти запланованого);

— вимірювання взаємозв’язку показників і факторів та визначення на цій основі причин розбіжностей планових і фактичних показників;

— підсумкова оцінка, підрахунок резервів підвищення ефективності господарювання.

етапи організації аналітичної роботи:

Підготовчий етап:

1. Розробка плану та програми аналітичної роботи.

2. Вибір і визначення загального стану об’єкта аналізу.

3. Формування цілей та завдань аналізу і напрямків використання його результатів.

4. Розробка системи синтетичних та аналітичних показників, за допомогою яких характеризується об’єкт аналізу.

5. Розподіл роботи між аналітиками.

6. Розробка макетів і форм аналітичних таблиць, графіків, схем.

7. Перевірка достовірності джерел інформації та вивчення матеріалів попередніх обстежень.

8. Визначення конкретних виконавців та розподіл обов’язків між ними, а також інші організаційні питання.

Основний етап:

1. Збирання та опрацьовування необхідної інформації.

2. Перевірка повноти й вірогідності звітних даних, проведення арифметичного, логічного і балансового зведення показників.

3. Визначення загальних відхилень величини показників виконання завдань від базових величин.

4. Виявлення взаємодіючих факторів і обчислення їхнього впливу на зміну величини показників.

5. Виявлення зайвих витрат і невикористаних можливостей (перспективних резервів) підвищення ефективності виробництва.

Завершальний етап:

1. Проведення підсумкової оцінки діяльності і узагальнення результатів аналізу.

2. Розробка висновків і пропозицій щодо прийняття належних управлінських рішень за результатами аналізу, відповідно до його цілей і завдань. Ці висновки та пропозиції оформляються у вигляді пояснювальної записки до звіту чи доповідної записки на ім’я керівника підприємства або особи, з доручення якої проводився аналіз.

3. Розробка організаційно-технічних заходів щодо усунення недоліків, підвищення ефективності використання виявлених резервів (за виконанням заходів слід встановити дійовий повсякденний контроль).

4. Підготовка розпорядчих актів, призначення осіб, відповідальних за виконання прийнятих рішень.

5. Контроль за впровадженням у виробництво пропозицій, що їх було висунуто за результатами аналізу.

У процесі аналітичної роботи окремі складові етапів можуть повторюватися. межі етапів мають умовний характер і є дуже рухливими: за рахунок інтенсифікації робіт на одному з етапів відбувається скорочення на якомусь іншому. головним завданням поетапної роботи є забезпечення дійового поточного контролю за дотриманням якості аналітичної роботи і термінів її виконання.

3. Сукупність джерел інформації економічного аналізу.

Ефективність організації проведення економічного аналізу багато в чому залежить від наявності інформації, її обсягів, можливостей її оперативного отримання, її достовірності.

В аналізі використовуються:

¾ планові джерела — усі типи планів, що розробляються на підприємстві, а також нормативні матеріали, кошториси, проектні завдання;

¾ облікові джерела — усі дані, які є в документах бухгалтерського, статистичного та оперативного обліку, а також усі види звітності, первинна облікова інформація;

¾ позаоблікові джерела — документи, що регулюють господарську діяльність підприємства.

інформація повинна відповідати наступним вимогам:

¾ бути зрозумілою для користувачів;

¾ інформація має бути потрібною;

¾ суттєвою — це рівень точності інформації що потрапляє до звітності, його можна визначати на підставі кількісних і якісних факторів.

¾ достовірність інформації передбачає брак у ній суттєвих помилок, упередженості та перекручень, які можуть негативно вплинути на рішення користувачів звітності;

¾ порівнянність - придатність її для порівнювання діяльності як одного суб’єкта господарювання в різні періоди, так і різних суб’єктів, що, у свою чергу, забезпечить прогнозування тенденцій фінансового розвитку окремих підприємств і економіки в цілому.

Після проведення аналізу всіх документів і усних повідомлень нескладно буде визначити обсяги потоків інформації в розрізі функцій аналітичної роботи.

складовою аналітичної роботи є перевірка вірогідності джерел інформації. Достовірність аналітичних висновків за результатами проведеного економічного аналізу залежить передовсім від якості звітних матеріалів. Помилки, недоліки, неузгодженості, які іноді мають місце у звітності, можуть негативно і суттєво вплинути на результати аналітичної роботи. У процесі аналітичної роботи можна користуватися тільки об’єктивними, реальними даними.

Об’єктивність інформації забезпечується її періодичним контролюванням (ревізіями), а також установленням відповідальності за перекручування (фальсифікацію) звітності.

Уся сукупність інформаційних джерел підлягає ретельній перевірці за формою і змістом: з’ясовують точність арифметичних підрахунків та обчислень, відповідність правилам заповнення звітності, наявність необхідних підписів, узгодження даних у різних формах звітності, дотримання термінів подання звітності, повноту, якість і техніку проведення інвентаризацій; встановлюють відповідність звітних даних сучасному стану підприємства, діяльність якого аналізується, доброякісність інформаційних джерел.