Розділ 1 історія дослідження

ЗМІСТ

Вступ ……………………………………………………………………… 4

1. Історія дослідження ……………………………………………….. 6

2. Північно-західний вхід Генералки 2 ……………………………… 9

2.1. Опис розкопу №11: місце розташування, планіграфія ….......... 9

2.2. Опис матеріалів розкопу №11 ………………………………..… 11

2.3. Опис розкопу №14: місце розташування, планіграфія …….… 12

2.4. Опис матеріалів розкопу №14 ……………………...…………... 13

Висновки …………………………………….…………………………… 15

Список використаних джерел ……………………….……………..…... 18

Додатки ……………………………………………………....................... 19

ВСТУП

Нові пам'ятники, а також нові підходи до археологічного матеріалу дають можливість розширити джерелознавчу базу і більш точно підійти до реконструкції історії населення Нижнього Подніпров’я та Приазов’я доби ранньої бронзи. Однією з таких пам’яток є Генералка 2, повномасштабне дослідження якої, на нашу думку, дозволить істотно розширити уявлення про особливості розвитку регіону доби бронзи.

Актуальність дослідження зумовлена тим, що вивчення стратиграфії та кераміки Генералки 2 дозволить уточнити хронологічні межі функціонування пам’ятника та особливості матеріальної культури населення регіону доби ранньої бронзи.

Наукова новизна роботи полягає у введенні до наукового обігу матеріалів, отриманих у ході розкопок т.зв. «північно-західного входу» пам’ятника Генералка 2 у 2012 – 2014 рр.

Метою роботи є співставлення стратиграфічних шарів пам’ятника; виявлення специфічних рис кераміки нижнього та верхнього горизонтів з метою більш чіткого датування пам’ятника.

Досягнення сформульованої мети передбачає розв’язання таких завдань:

· дослідити стратиграфію ровів №6 і 7;

· виявити специфічні риси кераміки;

· на підставі порівняного аналізу кераміки та стратиграфії визначити хронологічні межі функціонування пам’ятника Генералка 2.

Отже, предметом нашого дослідження стали рови №6 та №7, які утворюють північно-західний вхід комплексу Генералка-2.

Об’єкт дослідження - стратиграфічні нашарування та знахідки кераміки, виявлені під час досліджень 2011-2014 рр.

Специфіка теми та джерельної бази обумовила використання таких методів: порівняльного аналізу, польового дослідження та радіовуглецевого аналізу С-14.

Практичне застосування роботи полягає у використанні матеріалів дослідження:

· на уроках історії рідного краю;

· під час проведення екскурсій по о. Хортиця;

· як матеріалу для наукових та науково-популярних робіт із давньої історії Запорізького краю.

Автор висловлює щиру вдячність керівнику «Нової археологічної школи» О.В. Тубольцеву за надані матеріали.

РОЗДІЛ 1 ІСТОРІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

У 1999 році випускником археологічного гуртка ОСЮТур Максимом Литвином у розмиві ґрунтової дороги на правому високому березі балки Генералка острова Хортиця був знайдений розвал керамічного горщика. Розвідувальні шурфування М.А.Остапенко дозволили виявити тут потужне скупчення кераміки та кісток на глибині до 0,5 м. [4; 90] Перші знахідки закріпили за пунктом назву Генералка 2. Пам'ятник Генералка 1, виявлений раніше розвідками Н.Л. Козачок, розташований внизу однойменної балки на сучасній заплавній терасі.

Балка Генералка розташована з боку Старого русла Дніпра, південніше бази «Запоріжсталь». Пам'ятник Генералка 2 займає правий високий берег балки і розташований у 100 м на північ від геодезичного репера. Ґрунтова дорога, прокладена тут у повоєнні роки, постійно розмивається опадами, внаслідок чого відбулося і відбувається часткова руйнація культурного шару. Ділянка дороги, що веде до станції «Запорізька Січ», закрита бетоном, що в цілому запобігає розмиванню пам'ятника зі східного боку, в той же час, на південно-східній і південно-західній ділянках руйнування шару тривають донині.

Пам'ятник займає трикутний мис правого берега балки. У рельєфі це пологе зниження до Дніпра, що має в найнижчому місці рівний скелястий майданчик, на якому практично відсутні гумусовані відкладення [див. Додаток 1 ]. За приблизними підрахунками, загальна площа концентрації матеріалу складає близько 1962,5 м².

У 2000 році археологічною експедицією під керівництвом Д.Р. Кобалії та О.В. Тубольцева були розпочаті перші планомірні розкопки території пам'ятника. Підсумком робіт стало відкриття частини шару на місці майбутнього розкопу №1. [див. Додаток 3 ]

У 2001 році були продовжені дослідження розкопу №1. Результатом його вивчення стало відкриття більшої частини рову, який був заповнений розвалами керамічного посуду, скупченнями кісток і окремими кам'яними плитами. Використання трьохмірної моделі фіксації та спостереження за стратиграфією знахідок всередині рову №1 дало можливість виділити два хронологічні горизонти і пов'язати їх із двома етапами функціонування пам'ятника: нижній, що характеризується знахідками кісток, каміння, іноді кераміки, та верхній, представлений основними скупченнями кісток і розвалів кераміки. [4; 94] У 2001 році на території пам'ятки було розкопано поховання №1.

У 2002-2004 роках роботи були сконцентровані на дослідженні продовження рову №1, а також на пошуках нових скупчень матеріалів. З цією метою, крім розкопу №1, на площі пам'ятника були закладені нові розкопи №2-7. [див. Додаток 3 ]

У 2003 році був закладений розкоп №3. [див. Додаток 3 ] Підсумком його дослідження стало виявлення рову №2. Відкрита частина нового рову виявилася близькою, але не абсолютно ідентичною першому рову за формою і розмірами. Відмітна особливість рову №2 полягає в тому, що він набагато коротший. Крім цього, весь матеріал лежить горизонтально над ровом, повністю перекриваючи його. У заповненні рову, крім кількох кам'яних плит, на рівні нижнього горизонту рову №1, знахідок не виявлено.

У 2004 році були продовжені розкопки рову №2 та роботи з вивчення центральних (розкоп №7) і периферійних областей майданчика. Підсумками розвідок на мисі стало відкриття шурфу №12 у південно-східній частині майданчика, на березі балки Генералка. На дні шурфу виявлено щільне скупчення матеріалу, яке за всіма своїми параметрами збігається зі знахідками з основної частини розкопів. [4; 91]

У 2005 році роботи були сконцентровані на вивченні простору між ровами №1 і 2, а також центральної частини майданчика (розкоп №8). Результатом дослідження стало відкриття рову №3, який, як з’ясувалося, був розташований перпендикулярно дузі кола ровів №1 і 2. [див. Додаток 3 ] Дно рову №3 на рівні нижнього горизонту ровів №1 і №2 було викладено в один ряд каменів, що утворюють тут кам'яну кладку. Незначні знахідки кераміки та кісток були пов’язані із верхнім горизонтом.

У 2006 році роботи на пам'ятці не проводилися. У цей період, за погодженням з Національним музеєм на о. Хортиця, була оброблена фондова колекція знахідок за 2000-2005 рр.

Роботи на пам'ятнику було відновлено у 2007 році. Місцем польових досліджень стала територія навколо рову №3 з північної (розкоп №9) і південно-східної (розкоп №10) частини пам'ятника. [див. Додаток 3 ]

Розкопки на пам’ятці продовжилися у 2012 році після п'ятирічної перерви. Ділянками нових польових досліджень стали частини території на схід і південний захід від рову №3. В результаті відкрито дві нових споруди: рови № 4 (Розкоп № 11) та № 5 (Розкоп №12).

За результатами усіх робіт стало зрозуміло, що загальна архітектура комплексу представляє собою систему переривчастих ровів у вигляді дуги (рови №1,2,4) з входом з північної сторони (рови №3,5). До 2012 року розкопками на пам'ятці не було відкрито наявних кам'яних конструкцій. Всі знахідки гранітних плит були незначними: окремі камені, клини закріплення стовпів в ямах; невеликі скупчення по дну ровів №2 і №3; комплекс «жертовник» в північній частині рову №3. Рови №3 і 5 утворюють окрему групу «вхід». [див. Додаток 4 ] Це дві симетрично розташованих Г-подібних споруди, при цьому рів № 5 повністю завалено камінням. [див. Додаток 2 ]

Дослідження 2014 року істотно вплинули на уявлення з приводу хронології всієї конструкції.