Завдання. На підставі вихідних даних складіть обвинувальний акт

На підставі вихідних даних складіть обвинувальний акт.

Методичні рекомендації.

Обвинувальний акт– це процесуальне рішення, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування (ч. 4 ст. 110 КПК).

Обвинувальний акт складається і підписується слідчим (якщо досудове розслідування здійснювалось групою слідчих – старшим групи) або прокурором (зокрема у випадку, якщо прокурор не погоджується з обвинувальним актом, складеним слідчим). У випадку коли обвинувальний акт складено слідчим, то юридичної сили цей документ набуває лише після затвердження його прокурором.

Затвердження обвинувального акта здійснюється шляхом проставлення резолюції «Затверджую» та підпису прокурора на титульному аркуші документа.

Обвинувальний акт, на відміну від більшості процесуальних документів, не має чітко виокремлених вступної, описової та резолютивної частин. Поряд з цим закон встановлює перелік змістових елементів, які мають знайти відображення у цьому документі.

Обвинувальний акт має містити такі відомості:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер (тобто правова кваліфікація кримінального правопорушення, дата внесення відомостей до реєстру та реєстраційний номер, що автоматично присвоюється провадженню при внесенні інформації до ЄРДР. Наприклад: «Обвинувальний акт у кримінальному провадженні за ч. 3 ст. 185 КК, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12012010020000015 від 14 лютого 2014 р.»);

2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство), а якщо потерпілим є юридична особа, то обвинувальний акт має містити інформацію, що дає можливість її ідентифікувати (найменування, організаційно-правова форма, дані про реєстрацію тощо);

4) прізвище, ім’я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;

5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. При цьому посилання на матеріали провадження, якими підтверджуються ті чи інші обставини, а також аналіз зібраної доказової інформації не потребується.

Викладення фактичних обставин кримінального правопорушення в обвинувальному акті здійснюється за хронологічним або системним методом. Хронологічний метод, як правило, застосовується у випадку, коли фабула не є складною і багатоепізодною. Цей метод передбачає викладення фактичних обставин у тій послідовності, у якій вони розвивались у процесі вчинення кримінального правопорушення. Системний метод викладення застосовується у разі складності та об’ємності фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення. Зокрема, його доцільно використовувати, коли йдеться про кримінальні правопорушення, що є багатоепізодними, вчиненими у співучасті, тощо. Системний метод полягає у послідовному (за певною системою) викладенні обставин вчиненого кримінального правопорушення відповідно до обраного критерію (наприклад, за епізодами, співучасниками, місцем вчинення і т. ін.). При викладенні фактичних обставин кримінального правопорушення у складних провадженнях можливе поєднання обох методів;

6) обставини, які обтяжують чи пом’якшують покарання. З урахуванням законодавчої вимоги всебічного, повного та неупередженого розслідування в обвинувальному акті мають бути відображені не лише обставини, які обтяжують покарання, а й обставини, що його пом’якшують. При цьому слід пам’ятати, що законодавчо передбачений перелік пом’якшуючих обставин не є вичерпним (ст. 66 КК), а до числа обтяжуючих – можуть бути віднесені лише ті, що перелічені у законі (ст. 67 КК);

7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Обвинувальний акт має містити інформацію про ступінь тяжкості завданих тілесних ушкоджень та (або) розмір майнових збитків;

8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);

9) дату та місце складення і затвердження.

Крім перерахованого, у тексті обвинувального акта має міститися інформація про перелік матеріалів, які до нього додаються (додатки).

Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

До обвинувального акта додається:

1) реєстр матеріалів досудового розслідування (ст. 109 КПК). Цей документ складається з трьох блоків:

а) перелік процесуальних дій, проведених під час досудового розслідування, а також час їх проведення. Цей блок містить інформацію про процесуальні дії, що мали місце в ході досудового розслідування, наприклад: слідчі (розшукові) дії (допит, обшук, освідування тощо), повідомлення про закінчення досудового розслідування, надання доступу до матеріалів досудового розслідування тощо. Тут також вказуються результати проведених слідчих (розшукових) дій, зокрема предмети, що були вилучені, та місце їх зберігання;

б) процесуальні рішення, прийняті під час досудового розслідування. У цьому блоці міститься перелік рішень осіб, що ведуть кримінальне провадження, у зв’язку з прийняттям яких виникли, змінились або припинились певні правовідносини. Прикладами подібних рішень можуть бути повідомлення про підозру, залучення особи як потерпілого до кримінального провадження, відвід захисника тощо. Окрім того, мають бути вказані реквізити таких рішень, зокрема, дата прийняття, особа, яка прийняла рішення, та особа, яка погодила рішення (у разі якщо це вимагається законом);

в) вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

Реєстр матеріалів досудового розслідування підписує слідчий;

2) цивільний позов, якщо він був пред’явлений під час досудового розслідування;

3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред’явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування;

4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред’явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного.

У випадку, якщо особа обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у вигляді довічного позбавлення волі, то до обвинувального акта також додається письмове роз’яснення прокурора обвинуваченому про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних (ч. 1 ст. 384 КПК).