Обжинкові пісні

Цикл обрядових пісень, пов'язаних із землеробським календарем, завершують обжинкові (жниварські) пісні. Сам обряд обжинків має такі головні моменти:

а) закінчуючи роботу, женці залишають жмуток збіжжя, яке зв'язують угорі, обертають колосками вниз і витрушують зерно на ниву, цим бажаючи врожаю у наступному році;

б) закінчуючи жнива, сплітають вінок із збіжжя, прикрашають його польовими квітами (іноді галузками калини) й одягають на голову найкрасивішій дівчині, найкращій робітниці. Йдуть на подвір'я господаря. Дівчина передає йому обжинковий вінок. Потім господар пригощає женців, звучать співи, музика 1 (12, 13, 14).

Іди, іди, челядонько, додому,

Вигуляла все літечко по полю,

Вигуляла все літечко, ще й жнива,

Заболіла голівонька, ще й спина.

У першій пісні (див. пр. 12) мелодія має досить вільну будову. Імпровізаційною є не тільки мелодична лінія, а й ритмічний малюнок. Цікава її ладова будова — фа мінор з підвищеним IV ступенем, хоч починається і завершується мелодія на II ступені. У двох інших піснях (див. пр. 13, 14) стрункіша будова, в них відчувається зв'язок з хороводом і танцем.