Мастаба

· Сонячні і водяні годиннки

· Пилка, ричаг, блок

· Папірус (оброблене особливим способом стебло тростини)

· Розвиток медицини

· Ієрогліфи (від грец. hieros – священний, glypho – ріжу).Жан Шамполіон ХІХ ст.

· Історичні, правові і літературні трактати

· Перший сонячний календар – поділ року на 365 днів

2.Мистецтво Єгипту додинастичного періоду:кераміка, рельєфи,гробниці.

Додинастичний період мистецтва мистецтвознавці називають періодом формування давньоєгипетського канону мистецтва.

v Кераміка

Види кераміки

· Vтис.до н.е.

а) гладенька: червона, чорна,бура із нашкрябаним орнаментом

б) гладенька з білим розписом та фігурними зображеннями: тварини, люди, рослинні форми, абстрактні мотиви (лінії,які пересікалися).

· І Vтис.до н.е.

Кераміка культури Негаде, яка проіснувала до епохи перших династій: мотиви червоних ліній, прокреслених на світло – коричневому тоні.

Характерні мотиви кераміки культури Негаде:

а) Геометричні мотиви: кола, решітки, хвилясті лінії, які вкривали всю поверхню виробу. Іноді ці геометричні фігури комбінувалися з фігурами людей або тварин.

б) схематичне зображення весельних кораблів

ü Матеріали для керамічних виробів: глина каміння бронза мідь

ü Кольори: від червоного до коричневого

v Рельєфи

Найвизначніша пам’ятка цього періоду рельєфна плита фараона Нармера(бл. ІІІ тис.до н.е) на честь перемоги Південого Египту над Північним і утворення об’єднаної держави. Шиферна плита заввишки 64 см.

Зберігається в Єгипетському музеї в Каїрі).

Рельєфна плита фараона Нармера – основа давньоєгипетського мистецького канону.

ü Канон – непохитна система правил, законів, відповідно до яких зображується постать на площині. Канон поширювався на розміри постатей, їхні пози, колір.

Характерна риса образотворчого мистецтва Стародавнього Єгипту - зображення подається регістрами.

ü Ієрархічна перспектива – принцип різномасштабності зображувальних постатей залежно від їхнього соціального статусу.

У будь – якій сцені найбільшою за розмірами завжди є постать фараона.

Зображення людської постаті на площині (у монументальному живописі та рельєфах)

Голова – в профіль

Око – анфас

Плечовий пояс – анфас

Таз – у три чверті

Ноги – в профіль

Руки – могли змінювати позицію залежно від руху

Риси давньоєгипетського канону:

Ø Ієрархічна перспектива

Ø Умовність зображення

Ø Площинність зображення

Ø Зображення регістрами

Ø Символічність

Ø Статичність (умовний рух)

v Гробниці

· На межі V -І Vтис.до н.е. розпочинають формуватися основні типи давньоєгипетських поховань

· Культура та куль мертвих

· Померлих завжди ховали на Західному березі Нілу

· Перші поховальні споруди мали округлу форму і продовгуваті заглиблення, до яких покійника вкладали в позі ембріона

· У Північних областях Стародавнього Єгипту гробницям надавали прямокутної форми

· У Південних областях поховання мертвих позначали грудами каміння, які,згодом, стали праобразом курганів.

· Об’єднання цих двох поховань сприяло виникненню архітектурної споруди «мастаба», яка в свою чергу еволюціонувала в піраміду.

3.ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЄГИПЕТСЬКОЇ АРХІТЕКТУРИ ТА ХРАМОБУДІВНИЦТВА.

v Символіка давньоєгипетських пірамід:

ü піраміда втілювала ідею безсмертя

ü грандіозні розміри пірамід символізують перехід від первісного ладу до цивілізації

ü архітектура піраміди походила від архетипу світової гори; личкування верхівки піраміди полірованими плитами

ü правильна геометрична форма піраміди відповідала моделі світобудови

ü трикутник сторін піраміди упредметнює ідею вічності та згідно з міфо поетичною традицією позначає «чоловічий початок» (верхівкою вгору)

ü ототожнення піраміди з сонцем або зі скам’янілим променем сонця

ü верхівку піраміди завершувала маленька піраміда –«пірамідон»

(пірамідон на вершині піраміди Аменемхета ІІІ із ХІІ династії, бл. 1849- 1801рр. до н.е.; на ньому зображено крилатий сонячний диск)

ü піраміда - споруда ідеологічна, а не поховальна.

Ø ДАВНЄ ЦАРСТВО