Штукувальна строчка

Дана строчка застосовується для постійного, не помітного з’єднання зрізів деталей у виробах з товстих, ворсових тканин, що не обсипаються у місцях випадкового розрізу чи розриву.

Деталь розміщують лицьовим боком в середину, зрізами розрізу у стик, суміщаючи малюнок. Голку вводять у тканину з виворотного боку на відстані 2 – 3мм від зрізу. Тканину проколюють на всю товщину, але так, щоб вістря голки не вийшло на лицьовий бік деталі і виводять голку у розріз. Далі голку вводять у розріз другої половинки і виводять з виворітного боку на відстані 2 – 3мм від зрізу розрізу. Далі прийом виконання повторюють. Стібки повинні щільно з’єднувати зріз, але їх не повинно бути видно.

Шов з виворотного боку припрасовують, а з лицьового боку обережно голкою виправляють ворс. Виконують строчку шовковою ниткою під колір тканини. Частота стібків становить 5 – 7 в 1см строчки.

Вимоги до виконання ручних робіт

1. Крейдяні лінії переносять з однієї деталі на дру­гу, прокладаючи копіювальні строчки або виконуючи перебивання з наступним обкрейдуванням ліній.

2. Копіювальні строчки для перенесення ліній з од­нієї половини виробу на іншу повинні бути прокладені точно по крейдяних лініях.

3. Для виконання копіювальних, зметувальних і ін­ших строчок тимчасового призначення рекомендується замість ниток застосовувати кручену пряжу, щоб уник­нути пошкодження тканини при витягуванні ниток.

4. Колір ниток або пряжі для виконання тимчасових строчок повинен відрізнятися від кольору тканин дета­лей, які з'єднують.

5. Зметування деталей необхідно здійснювати точно по основі копіювальних стібків або крейдяних лініях. Після зметування нитки від. копіювальних стібків ви­тягують.

6. При прокладанні стібків необхідно стежити за тим, щоб вони були рівними за довжиною як з лицьо­вого, так і з виворітного боку, за винятком прокладної строчки, мали однакові ширину, натяг, глибину захоп­лення тканини, були розташовані на однаковій відстані один від одного і від краю деталі.

7. Нитку на початку строчки закріплюють за: допо­могою вузлика, на кінці нитки або без вузлика двома-трьома стібками, вколюючи голку в одне й те саме місце, а наприкінці — двома-трьома стібками.

8. Довжину стібка встановлюють залежно від щіль­ності і товщини тканини, а також вимог до строчки.

9. Строчки, прокладені з лицьового боку виробу, підшивні роботи, що проводяться потайними стібками, закріпки, обметування петель (у виробах із шерстяних, шовкових і штапельних тканин) виконують шовковими нитками.

10. Колір ниток для строчок постійного призначення повинен відповідати кольору тканини, якщо за моделлю не передбачені нитки іншого кольору. Різноманітне оздоблення пришивають нитками, колір яких відповідає кольору оздоблення.

11. Краї деталей за технічними умовами обметують бавовняними нитками.

12. Петлі повинні бути обметані густими стібками, без проміжків між ними.

13. Ґудзики для застібання моделі пришивають на невисокій стійці, ґудзики з вушком — без стійки.

14. Різноманітну фурнітуру пришивають бавовняни­ми нитками, колір яких відповідає кольору тканини, а ґудзики з наскрізними отворами — кольору ґудзиків.

15. При ручному з'єднанні двох деталей нитками верхня деталь припосаджується. Тому деталь, яку не­обхідно посадити, кладуть зверху; при з'єднуванні двох деталей із зрізами, що збігаються з нитками основи, верхню деталь натягують у момент проколювання гол­кою; при з'єднанні двох деталей без посадки і з зріза­ми, що збігаються з нитками утоку, або викроєних по косій нитці (під кутом 45° до нитки основи), припосаджують нижню деталь; при з'єднанні двох деталей, які викроєні з однієї деталі вздовж нитки основи, а в дру­гої — вздовж нитки утоку, деталь, що викроєна вздовж

нитки утоку, укладають зверху; при з'єднанні двох де­талей із тканин різної товщини і щільності деталь із більш тонкої і менш щільної тканини розташовують зверху.