Умовні позначення

Реконструкція системи автоматичного

Керування вентиляції та кондиціювання

Повітря в укритті ГПА ГТК-10І Зміст

1. Зміст

2. Умовні позначення

3. Мета роботи

4. Порівняльний аналіз систем

5. Призначення САК СВК

6. Технічні характеристики САК СВК

7. Склад системи

8. Режими роботи САК СВК

9. Режими вентиляції укриття

10. Структура відеокадрів автоматизованого робочого місця оператора

11. Відеокадри АРМ ЗІ

12. Власні дослідження.

13. Економічна ефективність

14. Висновок

15. Список використаної літератури

Умовні позначення

АЖ – аварійні жалюзі

АРМ - автоматизоване робоче місце

ВЗВ – водозмішуючий вузол

ВН – водяний насос

ДВ – даховий вентилятор

ПА – повітряний агрегат

ПВ – припливний вентилятор

ПЖ – припливні жалюзі

ПК – панель контроллера

ПЛК – програмно-логічний контроллер

РК – регулюючий кран

САК СВК – система автоматичного керування системи автоматичного керування і кондиціонування

СВК – система вентиляції і кондиціонування

ЦН – циркуляційний насос

ША СВК – шафа автоматики СВК

ШКЕ – шафа керування електроприводами

АРМ ЗІ – автоматизоване робоче місце змінного інженера

МЗОА СВК – модуль збору, обробки та архівування інформації

МПП – модуль первинних перетворювачів

ТОА – теплообмінний апарат

Мета роботи:

На базі газоперекачуючих агрегатів ГТК -10ІКС-15 Кременчук було проведено реконструкцію системи автоматичного керування вентиляції та кондиціонування, тому метою моєї роботи було проведення порівняльного аналізу реконструйованої і попередньої системи, висвітлення питання актуальності даних робіт, економічної ефективності і необхідності САК СВК, та огляд самої системи.

Порівняльний аналіз систем

За багаторічний термін служби попередня система вентиляції та кондиціонування морально та технічно застаріла, технологічний прогрес зробив її неефективною, а елементи системи втратили свої фізичні властивості, та потребували заміни, тому проблема реконструкції є нагальною, актуальною, і направленою на зменшення експлуатаційних та економічних витрат, збільшення ефективності та спрощення керування.

Однією з основних проблем старої системи було використання компресора стисненого повітря, яке призначалося для управління жалюзі аварійної вентиляції. Цей компресор відпрацював близько сорока років, тому через зношеність своїх елементів вимагав постійного технічного обслуговування, а в недалекому майбутньому і заміни, так як деякі з елементів ремонту не підлягають, а замінити їх неможливо через відсутність запасних частин. В свої чергу використання компресора вело за собою ще декілька проблем:

- по-перше, за довгі роки роботи повітропровідні шланги, по яких стиснене повітря доходило від компресора до приводів жалюзі аварійної вентиляції, втратили свої фізичні властивості і стали крихкими та негерметичними. Це призвело до того, що через негерметичність, в період роботи КС, компресор мав працювати майже постійно, а з потужністю його двигунів в 2.2 кВт це близько 19272 кВТ/год. витраченої електроенергії, а через крихкість – назрівала необхідність заміни повітропровідних шлангів, що несе за собою економічне навантаження.

- по-друге, зниження температури навколишнього середовища приводило до неефективної роботи жалюзі аварійної вентиляції. Причиною тому, було те, що утворений в компресорі конденсат роздувався по повітропровідних шлангах, замерзав у них, і робив неможливим керування аварійною вентиляцією. Для вирішення цієї проблеми машиністи технологічних компресорів за допомогою теплої води розморожували заблоковану ділянку. В зимовий період цю процедуру необхідно було повторювати декілька разів на день, що лише підтверджувало неефективність електроприводів.

- по-третє, для нормальної роботи компресора, в пожежному відсікові, де він знаходився, потрібно було підтримувати нормальну робочу температуру. Ця операція здійснювалась за допомогою компресора потужністю 4кВт, що за зимовий період вимагало близько 14400 кВт/год. витраченої електроенергії.

Реконструйована ж система передбачає заміну пневмоприводів на електроприводи, що дає можливість відійти від використання компресора і уникнути пов’язаних з ним проблем.

Також слід звернути увагу на те, що водозмішуючі вузли на повітряних агрегатах старої системи вже давно не виконували своїх функції. Причиною тому була зношеність і неможливість заміни рециркуляційних насосів, двигунів, і самої обв’язки, а як наслідок – заблокована подача гарячої води на радіатори. Реконструкція ж дала можливість в повному об’ємі замінити на нові водозмішуючі вузли разом з двигунами, зворотніми клапанами і обв’язкою. Це повернуло до роботи повітряні агрегати і зробило їх більш ефективними та економічними. Також процесс реконструкції передбачав заміну одноразових фільтрів приточного повітря на багаторазові, які легко монтуються і очищаються від забруднень.

Що стосується кришних вентиляторів, то в новій системі вони мають більшу продуктивність, і технологічно вони розділяються попарно між повітряними агрегатами. Тобто разом З ПА №1 можуть працювати вентилятори 1 і 3 (один із них основний а інший резервний) а з ПА №2 вентилятори 2 і 4. Завдяки пірамідальній формі виконання зовнішньої частини вентилятора, пил та сміття не потрапляють в середину цеху. Також завдяки дистанційному режимові керування в ситуаціях коли нам не потрібно ввімкнення всіх чотирьох вентиляторів, ми можемо включити в роботу тільки один, що дає можливість економити електроенергію.

Позитивною стороною нової САК СВК є і те, що при монтажі вона не потребує особливих конструктивних змін і більшість її елементів монтується на штатні місця старої системи, що ми і побачимо на схемі розташування елементів. Додатково встановлюється ША (шафа автоматики)

Встановлення ША передбачає монтаж обігрівача підігрівача повітря пожежного відсіку, для підтримки в ньому потрібної температури. Це позитивно вплине не тільки на роботу обладнання в ША а й зніме проблему коливань рівня «Галону» через постійні перепади температур, так як до цього регулювання температури в даному приміщенні було неможливим.

Також додатково було прокладено кабельні лінії з кожного ГПА до АРМ ЗІ на щит управління.

Призначення САК СВК

Система автоматичного керування вентиляції та кондиціонування повітря (САК СВК) в укритті ГПА ГТК-10І на компресорних станціях газопроводу «СОЮЗ» призначена для автоматизації управління, підвищення надійності та точності регулювання САК СВК.

Вона забезпечує:

- автоматичний процес управління вентиляцією та кондиціонуванням укриття;

- взаємодію з системою газовиявлення по сигналах типу «сухий контакт», автоматичне та дистанційне включення аварійно-витяжних вентиляторів по сигналах системи газовиявлення;

- взаємодію з системою пожежогасіння по сигналах типу «сухий контакт», дистанційне відключення всіх вентиляторів та закриття повітряних клапанів аварійної вентиляції(жалюзі) при виникненні пожежі в укритті ГПА;

- захист водяного теплообмінника від замерзання по температурі води на його виході;

- управління забором свіжого або рециркуляційного повітря в ПА в залежності від режиму роботи та забезпечення захисту ТОА шляхом переключення жалюзей з забору припливного повітря на рециркуляційне;

- вентиляцію укриття при підвищенні температури на відмітці 5000 t₄₉=49⁰С;

- взаємодію з системою автоматичного керування КС формуванням дискретних сигналів в САК КС –«несправність системи вентиляції», «Відмова системи вентиляції», «Зникнення живлення системи вентиляції»;

- відображення інформації на АРМ ЗІ, ведення архівів, світлову індикацію стану обладнання;

- безперервну роботу системи без постійної присутності обслуговуючого персоналу, скорочення чисельності обслуговуючого персоналу та ремонтного персоналу;

- скорочення термінів введення і освоєння експлуатуючим персоналом апаратної і програмної частин САК СВК.

Технічні характеристики

Склад системи:

- два блока аварійної вентиляції по обидва боки укриття;

- два повітряних агрегата, до складу яких входять:

- блок забірних клапанів зовнішнього і рециркуляційного повітря;

- блок водозмішуючого вузла;

- блок теплообмінного апарата з гнучкою вставкою;

- блок центробіжного електроприводного вентилятора;

- чотири аварійно – витяжних вентилятора;

- шафа автоматики з контролером, панеллю контролера та індикації.

Приклад розташування обладнання системи в

укритті ГПА ГТК-10І газопроводу «Союз»

Режими роботи САК СВК

САК СВК може функціонувати в наступних режимах:

· автоматичний;

· дистанційний;

· ручний;

· пуско-налагоджувальний;