Пояснювальна записка

Пропонована програма навчальної дисципліни «Історія Західної Європи та Північної Америки нового часу» передбачає комплексне вивчення європейського та північноамериканського регіонів від середини XVI століття до початку Першої світової війни. Територіально охоплює сучасні Францію, Німеччину, Великобританію, Австрію, Угорщину, країни Піренейського півострова, Італію, країни Північної Європи, США та Канади. Зосереджує увагу на різних аспектах історії цих країн – суспільно-політичних, соціально-економічних, освітніх, культурно-мистецьких та інших у контексті загальносвітового історичного процесу.

Дисципліна «Історія Західної Європи та Північної Америки нового часу» належить до нормативних навчальних дисциплін програми підготовки спеціалістів та магістрів-істориків, що орієнтована на опанування студентами знань про світове минуле.

Вивчення дисципліни як складової частини історичної науки органічно пов’язується з вивченням археології, історії середніх віків, історії Азії, Африки та Латинської Америки нового часу, історичної географії, економічної історії зарубіжних країн, нової історії України, історичної демографії, історіографії, джерелознавства, генеалогії та інших історичних дисциплін.

Необхідні знання танавички опановуються студентами шляхом проведення з ними навчальних занять у формі лекцій, семінарських занять, а також індивідуальних занять та консультацій і самостійної роботи.

Робоча програма з курсу “Історія Західної Європи та Північної Америки нового часу» укладена відповідно до нормативної програми навчальної дисципліни на 162 годин і включає 26 тем. Вивчення курсу розраховане на два семестри.

Робоча програма розрахована на студентів третього курсу денної та заочної форми навчання освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст».

Програма побудована за вимогами кредитно-модульної (модульно-рейтингової) системи організації навчального процесу у вищих закладах освіти.

1.1. Мета викладання дисципліни – з’ясувати історичні витоки західноєвропейської цивілізації, розкрити зміст становлення приватновласницьких відносин, їх особливості у країнах Європи та Америки; опанування студентами суті історичних процесів, що відбувалися в минулому в Західної Європи та Північної Америки в новий час, усвідомлення їхнього об’єктивного характеру, взаємозв’язку та взаємозалежності, а також закономірностей суспільного розвитку, ролі об’єктивного і суб’єктивного факторів в історії суспільного прогресу.

1.2. Завдання вивчення дисципліни полягає у наданні студентам необхідних знань про особливості процесу переходу людського суспільства від феодального етапу до капіталістичного на прикладі історії Німеччини, Великої Британії, Франції, Італії, США та ін., розбиратися в найбільш важливих проблемах переломного характеру нової історії, мати уявлення про процеси становлення західної демократії та культури. Студент повинен вміти робити самостійний аналіз і давати оцінку соціально-економічним та політичним явищам країн Заходу.

Забезпечується засвоєння студентами знань з світової історії за такими основними напрямками як суспільно-політичні процеси, соціально-економічний та культурно-освітній розвиток, відомі історичні персоналії.

1.3. Знання та вміння. Опановуючи курс «Історія Західної Європи та Північної Америки», студенти засвоюють передбачені програмою знання і на цій основі набувають необхідних вмінь та навичок: 1) аналізувати й узагальнювати історичний матеріал, оцінювати найважливіші події та явища європейської та світової історії; 2) зіставляти історичні події, процеси з епохами, орієнтуватися у науковій періодизації історії; 3) знаходити і критично аналізувати потрібну інформацію з минулої історії Європи та Північної Америки; 4) застосовувати набуті знання для прогнозування суспільних процесів.

Знання з історії світової історії сприятимуть удосконаленню науково-дослідницьких навиків студентів, уміння працювати з науковою літературою, картографічними, статистичними та іншими специфічними джерелами та матеріалами.

1.4. Міждисциплінарні зв’язки. Навчальна дисципліна “Історія Західної Європи та Північної Америки нового часу» органічно пов’язується з іншими, насамперед суміжними дисциплінами – історією середніх віків, історією України, історією культури Європи, зарубіжною літературою, історією держави та права зарубіжних країн, історичною географією, історичною демографією, історіографією, джерелознавством, генеалогією, ономастикою, топонімікою, екологією, історичним краєзнавством. Вона дає можливість на основі їх засвоєння, а також знань з психології і педагогіки, розширити теоретичні знання та практичні навики у сфері дослідження проблем світової історії.

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

1.5 Зміст тем дисципліни

Тема 1. Предмет і завдання курсу «Історія Західної Європи та Північної Америки в новий час». Європейський світ в другій половині ст. XVI на початку XVII ст.

Предмет курсу нової історії. Періодизація нової історії за такими критеріями: зрушення у розвитку продуктивних сил, завершення промислової революції, поява нових галузей промисловості, еволюція сільського господарства, перехід у виробничих відносинах від вільної конкуренції до монополістичних об'єднань; еволюція форм державності, поява на внутрішньополітичній арені нових соціальних сил, розвиток демократії; формування колоніальної системи, нова фаза розвитку міжнародних відносин; культурний прогрес як розвиток духовних потенцій особистості і суспільства в цілому. Підручники, навчальні посібники та тематичні збірники документів з нової історії. Основні узагальнюючі роботи і довідкові видання з нової історії.

Політична карта Європи та міжнародна обстановка на середину ХVІІ ст. Стан продуктивних сил економічно розвинутих країн Західної Європи.

Рівень розвитку продуктивних сил на Американському континенті. Колонії європейських країн в Америці.

Тема 2. Англійська революція ХVІІ ст.

Соціально-економічні передумови революції. Промисловість і торгівля. Сільське господарство і аграрні відносини. Зміни у соціальній структурі населення. Формування буржуазії. Нове дворянство.

Пуританізм як ідеологія опозиції феодально-абсолютистському ладу.

Англійський абсолютизм за перших королів із династії Стюартів. Петиція про права (1628р.). Безпарламентське правління Карла І.

Початковий період революції. “Велика ремонстрація».

Перша громадянська війна. Пресвітеріани та індепенденти. О.Кромвель і реформа парламентської армії. Поразки роялістів під Марстон-Муром і Незбі. Законодавство Довгого парламенту (1642-1646рр.). Аграрне питання під час революції. Левелери і Джон Лільберн. Боротьба між армією і парламентом. Армійська конференція у Петні. “Народна угода».

Друга громадянська війна. “Прайдова чистка» парламенту і страта короля. Індепендентська республіка. Придушення левелерського руху. Дигери та Дж.Уінстенлі. Завоювання Ірландії. Приєднання Шотландії до Англії. Навігаційний акт. Англо-голандська війна. Криза Індепендентської республіки. Протекторат О.Кромвеля.

Друга республіка. Реставрація Стюартів. Внутрішня політика Карла ІІ. Закон 1679р. Парламентська опозиція. “Славна революція» 1688р. “Білль про права».

Історичне значення Англійської революції ХVІІ ст.

Основні напрями вивчення Англійської революції ХVІІ ст. в історіографії.

Тема 3. Англія у ХVІІІ ст.

Формування конституційної монархії як форми державної влади. “Акт про престолонаступництво» й формування конституційної монархії. Виникнення системи двох політичних партій.

Соціально-економічний розвиток у першій половині ХVІІІ ст. Мануфактурне виробництво. Монополізація зовнішньої торгівлі. Обгородження. Політика протекціонізму. Система державного боргу. Пограбування колоній.

Участь Англії у війні за іспанську спадщину. Утрехтський мир. Англія у війні за австрійську спадщину. Семилітня війна. Паризький мирний договір.

Завершення аграрної революції у другій половині ХVІІІ ст. Еволюція соціальної структури сільського населення. Початок промислового перевороту. Економічні та соціальні наслідки промислової революції. Економічне вчення А.Сміта.

Політична та ідеологічна боротьба у другій половині ХVІІІ ст. “Справа Уїлкса». Проекти політичних реформ.

Англійська культура у ХVІІ-ХVІІІ ст. Розвиток науки. Фізика і хімія. І.Ньютон. Р.Бойль. Дж.Прістлі. Розвиток техніки. Філософська думка. Ф.Бекон. Т.Гоббс. Дж.Локк. Д.Юм. Лондонське Королівське товариство. Просвітницькі ідеї в англійській літературі. Д.Дефо. Дж.Свіфт. С.Річардсон. Г.Фільдінг. Література сентименталізму. Англійський театр. Образотворче мистецтво. Живопис. У.Хогарт. Дж.Рейнольдс. Т.Гейнсборо. Класицизм в архітектурі. К.Рен. Ландшафтні парки. У.Чемберс. Творчість братів Адамів.

Тема 4. Війна Північноамериканських колоній Англії за незалежність і утворення США

Індіанці до початку англійської колонізації. Заснування перших англійських колоній у Північній Америці та їх соціально-економічний розвиток у ХVІІ – першій половині ХVІІІ ст. Розвиток плантаційного господарства на Півдні та фермерського на Півночі. Промислове виробництво. Торгові відносини між колоніями та метрополією. Населення колоній та соціально-класові відносини. Формування американської нації.

Політичний розвиток колоній. Зростання опозиційних настроїв. Ідеологія американського просвітництва. Б.Франклін. Т.Джефферсон. Т. Пейн.

Зіткнення інтересів колоній та метрополії у 60-х роках ХVІІІ ст. Наростання руху опору в колоніях. Організація “Сини свободи». Кампанія бойкоту англійських товарів. Лоялісти і опозиція. Фермерський рух у 60-х і на початку 70-х рр. Створення комітетів зв’язку. Діяльність С.Адамса. “Бостонське чаювання».

Перший Континентальний конгресс. “Декларація прав». Початок війни за незалежність. Другий Континентальний конгрес та “Декларація незалежності». Формування нової влади.

Хід військових дій у 1776 – 1777 рр. Капітуляція англійських військ біля Саратоги. Дж.Вашингтон. Міжнародне становище і дипломатія США. Франко-американський союз. Позиція Росії. Вирішальні перемоги американської армії. Версальський мир.

Наслідки війни за незалежність. Економічні труднощі. Зростання масового незадоволення. Повстання Шейса. Нова федеральна конституція. Боротьба навколо її ратифікації. “Білль про права» 1791 р.

Історичне значення визвольної війни північноамериканських колоній Англії /перша американська революція/ й утворення США. Історики про початкову історію США та війну за незалежність.

Тема 5. Австрія, Пруссія та малі німецькі держави у другій половині ХVІІ – ХVІІІ ст.

Володіння австрійських Габсбургів у другій половині ХVІІ ст. Війни наприкінці ХVІІ – на початку ХVІІІ ст. Розвиток промисловості, сільського господарства, торгівлі. Поширення ідей меркантилізму. Початок реформ. Війна за австрійську спадщину. Семилітня війна. “Освічений абсолютизм» в Австрії у другій половині ХVІІІ ст. Реформи Марії-Терези і Йосифа ІІ.

Визвольний рух в Угорщині у другій половині ХVІІ ст. Кінець турецького панування. Національне повстання 1703–1711 рр. Ракоці П. Політика Габсбургів в Угорщині. Селянська реформа 1767 р.

Соціально-економічні та політичні наслідки Тридцятилітньої війни для німецьких держав. Їх розвиток у другій половині ХVІІ ст. Експансія Франції. Абсолютизм у Німеччині у ХVІІ – ХVІІІ ст. Посилення Бранденбургу - Пруссії. Меркантилістська політика Фрідріха-Вільгельма І. Мілітаризація держави. Пруссія за Фрідріха ІІ. Реформи у дусі “освіченого абсолютизму».

Розвиток німецької та австрійської культури у другій половині ХVІІ-ХVІІІ ст. Наука і освіта. В.Лейбніц. Ж.Лагранж. К.Гаусс. Розвиток технічних знань. Філософська думка. І.Кант. Піднесення німецького образотворчого мистецтва. Архітектори і скульптори німецького барокко. Розвиток барокко в архітектурі, скульптурі та живописі Австрії. Прикладне мистецтво. Мейсенський фарфор. Німецький класицизм. Поява реалізму в мистецтві. Німецька література. Г.-Е.Лессінг, Ф.Шіллер. Й.-В.Гете.

Тема 6. Абсолютна монархія у Франції у другій половині ХVІІІ – 80-х рр. ХVІІІ ст.

Тимчасова криза абсолютизму в середині ХVІІ ст. Фронда. Необмежена монархія за Людовіка ХІV. Кольбер і “кольбертизм». Скасування Нантського едикту. Селянські повстання.

Французькі завоювання у 50–80-х рр. ХVІІ ст. Поразка Франції у війні за іспанську спадщину. Участь Франції в Семилітній війні.

Французький абсолютизм за Людовіка ХV. Крах реформаторської діяльності Тюрго-міністра фінансів при Людовіку ХVІ. Зростання промисловості й торгівлі. Розвиток сільського господарства й аграрних відносин у ХVІІІ ст. /до 1789р./. Сеньйоральна експлуатація й опір їй з боку сільської общини. Державний податковий гніт. Посилення соціальної напруженості.

Формування ідеології французького Просвітництва. Монтеск’є і Вольтер. Фізіократи. Ф.Кене і його вчення. Французький матеріалізм. “Енциклопедія». Руссо і Маблі. Утопічний комунізм. Мельє і Мореллі. Останнє десятиліття старого порядку.

Тема 7. Французька революція ХVІІІ ст.

Відкриття Генеральних штатів і перетворення їх у Національні Установчі збори. Початок революції. Падіння Бастілії. “Декларація прав людини і громадянина». Події 5–6 жовтня 1789 р. Політичні угруповання в Установчих зборах. Мірабо. Лафайєт. Робесп’єр. Революційні клуби. Марат і його газета “Друг народу». Законодавство Установчих зборів. Конституція 1791 р. Спроба короля втекти. Розгортання республіканського руху.

Відгуки на події у Франції в європейських країнах. Формування коаліції європейських монархів проти революційної Франції.

Законодавчі збори. Фельяни і жірондисти. Політична нестабільність у країні.

Початок революційних воєн. Рух національних волонтерів. Повстання 10 серпня 1792 р. Повалення монархії. Жірондисти при владі. Перемога під Вальмі та продовження війни.

Конвент і проголошення республіки. Жірондисти і монтаньяри. Процес і страта Людовіка ХVІ.

Вступ Англії у війну проти Франції. Поразки на фронті на весні 1793 р. Події у Вандеї. Рух “шалених». Боротьба за максимум. Комуна Парижа. Повстання 31 травня – 2 червня 1793 р.

Встановлення влади якобінців. Соціальна опора якобінців. Конституція 1793 р. Селянський рух у роки революції. Аграрна політика якобінців. Формування якобінської диктатури. Революційний терор. Арешт керівників “шалених». Події 4-5 вересня 1793 р. Рух міських низів Парижа під час якобінської диктатури. Декрет про підозрілих. Загальний максимум цін. “Дехристиянізація» і революційний календар. Політика якобінців у питаннях науки, освіти, культури і побуту. Реорганізація армії та хід війни.

Загострення боротьби всередині якобінського блоку. Вантозькі декрети. Страта Еберта і Шометта. Страта дантоністів. Переворот 9 термідора.

Внутрішня і зовнішня політика термідоріанського Конвенту. Виступи санкюлотів Парижа весною 1795 р. Конституція 1795 р. Встановлення Директорії. Г.Бабеф і “Змова рівних». Програма бабувістів.

Війни Французької республіки у роки Директорії. Спроба Франції завоювати Єгипет і Сірію. Друга коаліція і воєнні поразки Франції у 1798-1799 рр. Криза режиму Директорії і державний переворот 18 брюмера.

Історіограцфя революції у Франції ХVІІІ ст.

Тема 8. Франція у роки Консульства і Першої імперії.

Встановлення військової диктатури Н.Бонапарта. Конституція 1799 р. Консульство. Конкордат з папою 1801 р. Проголошення імперії. Соціально-економічний розвиток Франції у роки Консульства і Першої імперії.

Наполеонівські війни. Другий італійський похід. Мирний договір з Австрією. Ам’єнський мир. Відновлення війни з Англією. Вступ у війну Австрії і Росії. Битва під Аустерліцем. Причини тимчасового успіху наполеонівської армії. Континентальна блокада. Тільзітський мир. Вторгнення французьких військ в Іспанію. Поразка австрійської армії біля Ваграма і Шенбруннський мир. Політика Наполеона у польському питанні. Назрівання кризи наполеонівської імперії.

Між Францією і Росією. Вступ російських військ у Західну Європу. “Битва народів» під Лейпцігом. Воєнні дії 1814 р. і реставрація Бурбонів. “100 днів» 1815 р. Ватерлоо. Друга реставрація Бурбонів. Підсумки наполеонівських воєн. Вивчення наполеонівських воєн істориками.

Розвиток французької культури у другій половині ХVІІ – на початку ХІХ ст. Наука і освіта. Математика і фізика. Класицизм у літературі. Творчість великих драматургів – Корнеля, Расіна, Мольєра. Ідеї Просвітництва у французькій літературі. Початок епохи романтизму. П. Шодерло де Лаклю. П.-О.Бомарше. Ф.-Р.Шатобріан. Ж.де Сталь. Театр “Комеді Франсез».

Образотворче мистецтво. Стиль рококо. А.Ватто. Ф.Буше. Ж.-О.Фрагонар. Натюрморти Ж.-Б.Шардена. Традиції класицизму у творчості Ж.-Л.Давида. Скульптура. Е.-М.Фальконе. Ж.-А.Гудон. Архітектура. Ж.-А.Габріель.

Тема 9.Європа у роки Французької революції і роки наполенівськихї воєн.

Англія. Розвиток промислового перевороту. Перші кроки робітничого руху. Луддизм. Вплив французької революції на Англію. “Кореспонденське товариство». Повстання на флоті. Повстання в Ірландії. Політична реакція. Зовнішня політика Англії з кінця ХVІІІ ст. до 1815 р.: основні напрями та результати.

Малі німецькі держави. Австрія і Пруссія. Німецькі держави і французька революція. “Товариство друзів свободи і рівності» у Майнці. Західна Німеччина під владою Франції. “Медіатизація». Рейнський союз. Вплив континентальної блокади на економіку Німеччини. Реформи Штейна і Гандерберга. Національне патриотичне піднесення у НІмеччині.

Соціально-економічний розвиток Австрії наприкінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст. Війни з Францією. Утворення австрійської монархії. Рух австрійських і угорських якобінців.

Польські землі у 1795-1815 р. Розвиток фільваркового сільського господарства наприкінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст. Польські легіони і Франція. Князівство /герцогство/ Варшавське.

Італія. Держави на Апеннінському півострові у другій половині ХVІІ – ХVІІІ ст.: економічний і політичний розвиток. Початок боротьби за національну незалежність. Наполеонівське панування в Італії.

Іспанія. Становище Іспанії напередодні французької революції ХVІІІ ст. Іспанія в коаліції держав проти революційної Франції. Союз Іспанії з наполеонівською Францією. Окупація країни французькими військами. Війна за незалежність і революція. Конституція 1812 р.

Тема 10. Віденський конгрес. “Священний союз».

Скликання Віденського конгресу. Цілі учасників конгресу. Віденські договори 1814–1815 рр. Польське питання на конгресі. Утворення Королівства Польського /Царства Польського/.

Причини утворення, мета і діяльність “Священного союзу». Четверний союз. Другий Паризький договір 1815 р. Зміни на політичній карті Європи після Віденського конгресу.

Тема 11. Європа у 1815-1847 рр.

Франція. Друга реставрація Бурбонів. Боротьба за владу. “Хартія 1814 р.» Економічний розвиток Франції у 1815-1830 рр. Поява машин у промисловості. Політична та ідеологічна боротьба у роки Реставрації. Опозиція ліберальної буржуазії. Погляди істориків Гізо, Тьєррі, Міньє. Рух карбонаріїв. Програма ультрароялістів. Економічні погляди Сісмонді. Утопічний соціалізм Сен-Сімона і Фурьє. Посилення реакції у 1825-1829 рр. і назрівання революції.

Липнева революція 1830 р. і Липнева монархія. Політичні партії у 30-40 рр. та їх цілі. Економічний розвиток Франції у роки Липневої монархії. Ліонські повстання. “Товариство пір року». Повстання у Парижі 1839 р. Погляди Луї Блана і Прудона. Криза Липневої монархії.

Англія. Завершення промислової революції та її соціальні наслідки. Творці нової техніки. Р.Робертс. Є.Уїтні. Парові машини. Розвиток залізничного транспорту. Торгово-промислова перевага Англії. Економічні кризи. Розвиток англійської класичної політичної економії. Д.Рікардо. Доктрина Т.Мальтуса. Політичні погляди і діяльність Р.Оуена. Парламентська реформа 1832 р. Закон про регулювання дитячої праці. Закон про бідних.

Початок чартистського руху. Перша хартія і чартистських конвент 1839 р. Боротьба течій серед чартистів. Національна асоціація чартистів і нове піднесення чартистського руху. Друга петиція чартистів. Розгортання страйкового руху. Скасування хлібних законів. “Товариство братських демократів». Закон про 10-годинний робочий день. Економічна криза 1848 р. і піднесення чартистського руху. Занепад чартистського руху та його місце у соціально-політичній історії Англії.

Зовнішня політика Англії. Ірландський національно-визвольний рух. Колоніальні загарблення Великобританії у 1815-1850 рр.

Австрія. Економічний розвиток Австрійської імперії у 1815-1847 рр. Початок промислового перевороту. Торгівля і митна політика. Аграрні відносини. Внутрішня і зовнішня політика уряду Меттерніха.

Формування націй та національне питання в Австрії. Національний визвольний рух в Угорському королівстві. Лайош Кошут. Національний рух у Галичині та Закарпатській Україні.

Австрійська імперія напередодні революції 1848 р.

Німеччина. Збереження політичної роздробленості Німеччини після Віденського конгресу. Союзний сейм у Франкфурті-на-Майні. Економічний розвиток Німеччини у 1815-1847 рр. Початок промислового перевороту. Митний союз. Аграрні відносини. Розвиток капіталізму в сільському господарстві.

Боротьба за єдність Німеччини і демократичні реформи. Студентський рух у 1817-1820 рр. Ліберальна опозиція у 30-40 рр. “Молода Німеччина». Розвиток німецької класичної філософії. Шеллінг і Гегель. Молодогегельянство. Л.Фейєрбах. “Істинні соціалісти».

Початок робітничого руху в Німеччині. “Союз знедолених». “Союз справедливих». Комуністична утопія В.Вейтлінга. Виникнення марксизму. Повстання сілезьких ткачів. Німеччина напередодні революції 1848 р.

Італія. Італія після Віденського конгресу. Австрійський гніт. Карбонарські венти. Революція у Неаполі і П'ємонті. Революція 1831 р. у центральній Італії. “Молода Італія». Дж.Мадзіні. Дж.Гарібальді. Початок промислового перевороту.

Тема 12. Революції 1848-1849 рр. у Європі.

Франція. Повалення монархії. Створення Тимчасового уряду та його політика. Проголошення республіки. Люксембурзька комісія. Діяльність Луї Блана. Національні майстерні.

Вибори до Установчих зборів. Початок їх діяльності. Червневе повстання у Парижі. Конституція 1848 р. Вибори президента.

Законодавчі збори. “Партія порядку» і “Нова Гора». Висту “Нової Гори» і встановлення диктатури “Партії порядку». Боротьба між президентом і Законодавчими зборами. Державний переворот 2 грудня 1851 р. Уроки революції 1848-49 рр. у Франції.

Історіографія революції 1848-1849 рр. у Франції.

Німеччина. Початок революції у Південно-західній та Західній Німеччині. Революція у Пруссії. Національний рух поляків у Познані. Селянські виступи.

Франкфуртський парламент, його склад і діяльність. Можливі шляхи об'єднання Німеччини. Мальмське перемир'я та вересневі події 1848 р. у Франкфурті.

Державний переворот у Пруссії. Пруська конституція. Боротьба з імперською конституцією. Травневі повстання 1849 р.

Характер німецької революції 1848-1849 рр. і причини її поразки. Історіографія революції 1848-1849 рр. у Німеччині.

Австрія. Березнева революція в Австрії. Події у квітні-травні у Відні. Втеча імператора в Тіроль. Піднесення національно-визвольного руху в слов'янських областях Австрійської імперії. Події у Хорватії. Сербський національний рух “Народна рада» і “Головна рада» у Львові. “Австро-чехи» і чехи-демократи. Слов'янський конгрес і Празьке повстання у червні 1848 р.

Розвиток революції в Австрії влітку і восени 1848 р. Австрійський рейхстаг та його аграрне законодавство. Жовтневе повстання у Відні.

Революція в Угорщині. “12 вимог». Ш.Петефі. Уряд Батіани. Похід хорватського бана на Будапешт. Проголошення незалежності Угоршини. Визвольна війна угорського народу у 1849 р. Л.Кошут. Похід російської армії під командуванням Паскевича в Угорщину та придушення революції.

Результати революції 1848-1849 рр. у Австрійській імперії.

Історіографія революції 1848-1849 рр. у Австрійській імперії.

Італія. Економічна криза 1847 р. і розстановка політичних сил напередодні революції. Початок революції. Народні виступи у січні-березні 1848 р. Перша війна за незалежність. Нове піднесення революції. Республіканський рух. Друга війна за незалежність. Пермога Габсбургів на Півночі Італії. Інтервенція французьких військ проти Римської республіки.

Причини поразки і результати революції 1848-1849 рр. в Італії.

Основні напрями вивчення революції 1849-1849 рр. в Італії в історіографії.

Підсумки революційного руху 1848-1849 рр. в Європі.

Тема 13. Англія у 50-60 рр. ХІХ ст.

Англія – “майстерня світу». Технічний і науковий прогрес. Нові види зв’язку. Всесвітня виставка 1851 р. Монопольне становище Англії на світовому ринку. Розвиток сільського господарства.

Державний устрій. Система політичних партій. Пальмерстон. Гладстон. Брайт. Дізраелі.

Зовнішня політика Англії. Втручання Англії в австро-пруський конфлікт. “Східне питання» і зближення з Францією. Англо-російські відносини. Участь у Кримській війні. Наслідки Кримської війни для Англії. Англія і громадянська війна у США. Політика Англії в Китаї, Ірані, Японії.

Робітничий рух в Англії у 50-60 рр. ХІХ ст. Тред-юніони. Друга парламентська реформа.

Ірландське питання. Рух феніїв.

Розвиток англійської культури у 1800-1870 рр. Література романтизму. Дж.Г.Байрон. “Озерна школа». Творчість В.Скотта. Англійський реалізм. Ч.Діккенс. В.-М.Теккерей. Англійський театр.

Образотворче мистецтво. Дж.Тернер. Дж.Констебль. Т.Лоуренс. Архітектура.

Розвиток науки і техніки. М.Фарадей. Ч.Дарвін.

Тема 14. Франція у роки Другої імперії.

Бонапартиська політична система. економічний розвиток Франції у 50-60 рр. Завершення промислового перевороту. Реконструкція Парижа. Робітничий рух. Поширення прудонізму. Праві й ліві прудоністи. Варлен. Франкель. О.Бланкі та бланкізм. Секції Першого Інтернаціоналу у Франції та судові процеси над їх членами. Зростання радикальної та ліберальної опозиції. Рошфор. Гамбетта. Успіхи республіканців на виборах.

Зовнішня політика Другої імперії. Втручання Франції у австро-пруський конфлікт. “Східне питання» і Франція. Участь Франції у Кримській війні. Результати Кримської війни для Франції. Італійська політика Наполеона ІІІ. Крах мексиканської експедиції. Дипломатична ізоляція Франції наприкінці 60-х р. ХІХ ст.

Розвиток французької культури у 1789-1870 рр. Література романтизму. Ф.Шатобріан. Ж.де Сталь. В.Гюго. Жорж Санд. П.Беранже. Зародження і розвиток реалістичної літератури. Стендаль. О. де Бальзак. П.Меріме. Г.Флобер. Поезія. Ж.Бодлер.

Французький театр.

Образотворче мистецтво. Класицизм. Ж.-Л.Давид. Романтизм. Е.Делакруа. Пейзажі. К.Коро. Творчість О.Дом'є. Класичний період реалізму в розвитку французького живопису. Г.Гурбе. Е.Мане. Е.Дега. Ранні роботи О.Ренуара.

Музика. Г.Берліоз. Ж.Оффенбах.

Розвиток наукових знань.

Тема 15. Італія у період об’єднання.

Соціально-економічний розвиток Італії у 50-60 рр. ХІХ ст. Два напрями в італійському визвольному русі. Роль П'ємонту в об'єднанні Італії. Кавур. “Італійське національне товариство». Мадзіністи. Франко-Італо-Австрійська війна 1859 р. і визволення Ломбардії. Перемир'я у Віллафранко. Похід “Тисячі». Дж.Гарібальді. Революція на Півдні Італії. Приєднання Неаполітанського королівства до П'ємонту. Визволення Венеції та Риму. Завершення об'єднання Італії.

Розвиток італійської культури /до 1870 р./. Література. Драматургія і театр. Музика. Дж.Россіні. Дж.Верді.

Тема 16. Об’єднання Німеччини.

Економічний розвиток Німеччини у 50-60 рр. ХІХ ст. Поглиблення промислового перевороту. Технічні досягнення в основних галузях виробництва. Розвиток капіталізму в сільському господарстві.

Створення Загального німецького робітничого союзу. Ф.Лассаль і його погляди. А.Бебель. В.Лібкнехт. Утворення Німецької соціал-демократичної робочої партії.

Оломоуцька угода 1850 р. і відновлення Німецького союзу. Політична реакція 50-х років. Національний союз і “малонімецький план» об'єднання Німеччини. Союз реформ і “великонімецький план» об'єднання Німеччини. Конституційний конфлікт у Пруссії і прихід до влади О.Бісмарка. Об'єднання Німеччини “залізом і кров'ю». Північнонімецький союз. Загострення франко-прусських протиріч наприкінці 60-х рр.

Історичне значення об'єднання Німеччини “згори». Історіографія об'єднання Німеччини.

Німецька культура до 1870 р. Розвиток літератури. Ф.Шіллер. Й.-В.Гете. Епоха романтизму. Література 30-40 рр. Г.Гейне.

Музика. Л.ван Бетховен. Р.Шуман. Р.Вагнер. Образотворче мистецтво і архітектура.

Розвиток наукових знань.

Тема 17. Австрійська імперія у 50-60 рр. ХІХ ст. і утворення Австро-Угорщини.

Соціально-економічний розвиток Австрійської імперії у 50-60 рр. ХІХ ст. Промисловий переворот. Аграрні відносини. Політична реакція у 50-х рр. Загострення національних протирічь. Піднесення національного визвольного руху в Угорщині. “Диплом» 1860 р.

Зовнішня політика Габсбургів у 50-60 рр. Нетривкість зближення Австрії з Росією. Австрія і Кримська війна. Наслідки воєн 1859 і 1866 рр. Політична криза Австрійської імперії. Утворення Австро-Угорщини.

Розвиток австрійської та угорської култури /до 1867 р./.

Тема 18. Іспанія у 1815-1870 рр.

Феодально-абсолютистська реакція у 1814-1820 рр. Рух за відновлення конституції 1812 р. Революція 1820-1823 рр. Французька інтервенція і поразка революції. Економічний розвиток і політичне становище Іспанії у 30-40-х рр. ХІХ ст. Ріст опозиції. Карлісти. Крістіноси. Карлістські війни. Революція 1834-1843 рр. Конституція 1847 р. Уряд Еспартеро. Диктатура Нарваеса.

Соціально-економічний розвиток Іспанії у 40-60 рр. Революція 1854-1856 рр. Конституція 1855-1856 рр. Внутрішня політика урядів Нарваеса та О’Доннеля після придушення революції.

Початок революції 1868-1874 рр.

Загальна характеристика розвитку іспанської культури /до 1870 р./.

Тема 19. США наприкінці ХVІІІ і в першій половині ХІХ ст. Громадянська війна і “реконструкція».

Соціально-економічний розвиток США наприкінці ХVІІІ і у першій половині ХІХ ст. Промисловий переворот. Становище робітників. Формування американського шляху розвитку капіталізму в сільському господарстві. Розвиток плантаційного рабовласницького господарства у Південних штатах.

Федералісти при владі. Внутрішня політика джефферсонівських республіканців. Консолідація американської нації.

Зовнішня політика США на початку ХІХ ст. США і наполеонівські війні. Встановлення дипломатичних відносин з Росією. Англо-американська війна 1812-1815 рр. Територіальне зростання США.

“Ера доброї згоди». Міссурійський компроміс 1820 р.

Проголошення доктрини Монро 1823 р. Американсько-російські конвенції та договори.

Утворення демократичної партії. Президентство Джексона. Рух аболіціоністів і фрісойлерів. Повстання рабів. Робітничий рух і початок поширення марксизму.

Територіальна експансія США у середині ХІХ ст. Угода з Англією та Іспанією. Анексія Техаса. Приєднання Орегону. Війна з Мексікою. “Переміщення індіанців».

Посилення впливу рабовласників у федеративному уряді. Ліквідація Міссурійського компромісу. Ідейна боротьба проти рабства. Г.Бічер-Стоу. Р.Хілдрет. Ф.Дуглас. Громадянська війна у Канзасі. Утворення республіканської партії. Повстання Джона Брауна. Загострення протиріч між Півднем і Північчю.

Президентські вибори 1860 р. А.Лінкольн. Сецесія /відокремлення/ Південних штатів. Початок громадянської війни. Співвідношення сил Півдня і Півночі. Конституційний період війни. Закон про гомстеди. Ліквідація рабства. Перехід до війни по-революційному. Участь негрів у громадянській війні. Ставлення до громадянської війни у США, Англії, Франції та Росії. Перемога Півночі.

Економічні наслідки війни. Розстановка політичних сил. “Чорні кодекси». Ку-клукс-клан. Початок “реконструкції» Півдня.

Значення другої американської революції і /громадянської війни/ у США. Сучасна історіографія про розвиток США у першій половина ХІХ ст. і проблема громадянської війни в США.

РОзвиток американської культури /1800 - 60 рр. ХІХ ст./ Система освіти. Університети. Наука і техніка. Література романтизму. В.Ірвінг. Дж.-Ф.Купер. Е.По. Г.Мелвілл. Образотворче мистецтво. Основні напрями розвитку живопису. Класизицм і еклектика в архітектурі. Музика.

Тема 20. Франція у в останній третині ХІХ – початку ХХ століття.

Франко-прусська війна. Причини і початок війни. Перші поразки імперії. Седанська катастрофа. Капітуляція Меца. Політика уряду “національної оборони». Облога Парижа. Патріотичний і революційний рух у Парижі під час облоги. Капітуляція Парижа. Франкфурський мир.

Події 18 березня 1871 р. у Парижі. Створення Паризької Комуни. Політичний устрій і соціально-економічні заходи Комуни. Боротьба політичних угруповань у Комуні. Відношення провінцій до Комуни. Поразка Комуни.

Економічний розвиток Франції в останній третині ХІХ ст. Промисловість. Розвиток сільського господарства, аграрга криза 1875-1896 рр. Транспортні засоби. Торгівля. Внутрішньополітичний розвиток на початку 70-х р. ХІХ ст. Конституція 1875 р. Боротьба між республіканцями і монархістами у 70-80 рр. ХІХ ст. Політика поміркованих республіканців. Буржуазні радикали. Буланжизм. Робітничий і соціалістичний рух у Франції у 1870-1890 рр. Політична криза у Франції у 90-х р. ХІХ ст. Справа Дрейфуса. Панамська афера. Колоніальна політика Франції у 80-90 рр. ХІХ ст. Франко-російський союз.

Особливості розвитку французького капіталізму на початку ХХ ст. Правління радикалів. Кабінет Комба та його діяльність. Міністерства Сарр’єна і Клемансо. Робітничий соціалістичний рух у Франції на початку ХХ ст. Ж.Жорес. Ж.Гед. Анархо-синдикалізм. Ам‘єнська хартія. Г.Ерве.

Президентство Пуанкаре. Міжнародне становище Франції і основні напрями її зовнішньої політики на початку ХХ ст. Позиція Франції у Балканських війнах 1912-1913 рр. Політична криза у Франції напередодні першої світової війни. Вивчення вітчизняною та зарубіжною історичною наукою проблем історії Франції цього періоду.

Французька культура в останній третині ХІХ ст. - на початку ХХ ст. Наука і освіта. Математика і фізика. А.-М.Ампер. А.Беккерель. П‘єр Кюрі і Марія Склодовська-Кюрі. Філософія. Ф.Брентано. Архітектура. Скульптура. Імпрессіонізм у французькому образотворчому мистецтві. О.Ренуар. Е.Мане. К.Моне. Течії у французькій літературі кінця ХІХ - початку ХХ ст. Літературні і художні салони Парижа. Е.Золя. Гі де Мопассан. А.Франс. Г.Аполлінер. Р.Роллан. Музика. Ж.Бізе. Сезар Франк.

Тема 21. Німеччина в останній третині ХІХ – початку ХХ століття.

Завершення об‘єднання Німеччини після франко-прусської війни. Імперська конституція 1871 р. Місце Пруссії у Німецькій імперії. Політичні партії та їх програми. Причини різького прискорення темпів економічного розвитку Німеччини у 1871- 1899 рр. Розвиток сільського господарства. Внутрішня політика уряду Бісмарка у 70-х р. ХІХ ст. Старокатолицизм і “Культуркампф» у Німеччині. Національна політика у західних польських землях, Ельзасі і Лотарінгії.

Робітничий рух у Німеччині наприкінці ХІХ ст. “Надзвичайний закон» проти соціалістів. Зовнішня політика Німеччини у роки канцлерства Бісмарка. Франко-німецькі відносини. “Військова тривога» 1875 р. і погіршення відносин з Росією. Позиція Німеччини на Берлінському конгресі, австро-німецький союз 1879 р, його міжнародні наслідки. Утворення Троїстого союзу. Колоніальна політика Німеччини.

Канцлерство Капріві. Політика “Нового курсу». Кінець “Нового курсу» і “Ера» Штумма. Канцлерство Гогенлое. Німецька економічна експансія. Перехід до “світової політики». “Натиск на схід».

Перебудова економічної структури Німеччини на початку ХХ ст. Розвиток шовіністичної, расистської ідеології. Паннімецький союз. Канцлерство Бюлова. Внутрішня політика на початку ХХ ст., мілітаризація Німеччини. Колоніальна політика. Загострення англо-німецьких і російсько-німецьких суперечностей.

Німецька соціал-демократія на початку ХХ ст. Р.Люксембург, К.Лібкнехт, Ф.Мерінг, К.Каутський, Е.Бернштейн. Страйкова боротьба німецьких робітників на початку ХХ ст.

Канцлерство Бетман-Гольвега і “чорно-голубий» блок. Назрівання політичної кризи у Німеччині напередодні першої світової вйни. Вивчення проблем Німеччнини початку ХХ ст. вітчизняною та зарубіжною історичними науками.

Розвиток німецької культури в останній третині ХІХ - на початку ХХ ст. Наука і освіта. Філософська думка. Ф.Ніцше. Г.Коген. Г.Ріккерт. Історична наука. Л.Ранке. Основі історичні школи. Г. Зібель. Г.Трейчке. А.Вагнер. Л.Брентано. Розвиток технічних знань. Г.Даймлер і К.Бенц. Р.Дизель. Фізика. Г.Герц. В.Рентген. М.Планк. Хімія і медицина. Р.Кох. Л.Пастер. Реалістичний напрям у літературі. Брати Генріх і Томас Манни. Натуралізм. Г.Гауптман. Музика. І.Брамс. Р.Штраус.

Тема 22. Великобританія в останній третині ХІХ – початку ХХ століття.

Економічний розвиток Англії у 70-90-х рр. ХІХ ст. Політичні партії та їхні програми. Другий кабінет Гладстона. Виборча реформа 1884 р. Робітничий рух. Новий тред-юніонізм.

Колоніальна політика Англії у 70-90-х рр. ХІХ ст. Англія і східне питання у 1876-1878 рр. Експанся Англії на Близькому і Середньому Сході. Захоплення Малайї і Верхньої Бірми. Друга війна Англії з Афганістаном.

Ірландія у 70-х рр. ХІХ ст. Діяльність земельної ліги. Рух за гомруль. Ч.Парнелл. М.Девід. Розкол ліберальної партії. Д.Чемберленд. Бульварна преса. Зміцнення позицій консерваторів /80-90 рр. ХІХ ст./.

Зовнішня політика уряду Солсбері. Англо-французькі та англо-німецькі суперечності.

Стан економікі Англії на початку ХХ ст. Втрата торгово-промислової монополії на світовому ринку.

Посилення внутрішньополітичної боротьби. Кабінети Солсбері і Бальфура. Соціальне законодавство лібералів. Д.-Л.Джордж. Політична криза 1909-1911 рр. Парламентська реформа 1911 р.

Колоніальна політика Англії у 1900-1914 рр. Загострення англо-німецьких і англо-російських суперечностей. Англо-японський союз. Утворення Антанти. Англо-французька угода 1904 р. Англо-російська угода 1907 р. Гонка морських озброєнь.

Розвиток робітничого руху в Англії на початку ХХ ст. Течії в англійському робітничому русі. Утворення лейбористської партії.

Національно-визвольний рух в Ірландії. Внутрішньополітичний стан в Англії напередодні першої світової війни. Досягнення історичної науки у вивченні проблем історії Англії.

Розвиток англійської культури в останній третині ХІХ - на початку ХХ ст.

Наука і освіта. Фізика. Е.Розерфорд. М.Фарадей. Дж.Джоуль. К.Максвелл. Розвиток техніки. Філософія. Г.Спенсер. Д.Мілль. Історична наука. Т.Карлейль. Г.Бокль. Історики-економісти. Г.Роджерс. Н.Тойнбі. Критичний реалізм в англійській літературі. Ч.Діккенс. У.Теккерей. Драматургія. Б.Шоу. С.Моем. Пригодницький роман. Р.Стівенсон. А.Конан-Дойль. Образотворче мистецтво. В.-М.Россетті. Берн-Джонс. В.Морріс. Театр. Музика.

Тема 23. Австрія і Угорщина в останній третині ХІХ – початку ХХ століття.

Угода 1867 р. Створення апарату влади і управління. Конституція 1867 р. Роль національного питання у політичному житті Австро-Угорщини. Політичні партії та їхні програми. Економічний розвиток Австро-Угорщини у 1867-1900 рр.: промисловість, аграрні відносини, торгівля, транспорт. Політика Австро-Угорщини на Берлінському конгресі 1878 р. Союз Австро-Угорщини з Німеччиною і Італією. Політика уряду Тааффе. Зростання національно-визвольного руху у 90-ті роки.

Робітничий рух в Австрії і Угорщини у 70-90-х рр. ХІХ ст. Боротьба за введення загального виборчого права.

Стан промисловості, аграрні відносини Австро-Угорщини на початку ХХ ст. Криза дуалізму на початку ХХ ст. Період правління коаліції 1907-1910 рр. і розпад коаліції. Загострення кризи дуалізму напередодні першої світової війни 1910-1914 рр. Страйковий рух в Австро-Угорщині на початку ХХ ст. Боротьба за загальне виборче право. Політика Австро-Угорщини на Балканах. Боснійська криза. Піднесення визвольного руху в Боснії та Герцоговині. Вивичення проблем історії Австрії і Угорщини вітчизняною і зарубіжною історіографією.

Культурний розвиток Австро-Угорщини в останній третині ХІХ - на початку ХХ ст. Наука. Освіта. Література. Г.Гофмансталь. Е.Аді. М.Бабіч. М.Каффка. Образотворче мистецтво. Музика. Г.Малер. Ф.Ліст. Ф.Еркель.

Тема 24. Італія в останній третині ХІХ – початку ХХ століття.

Політичні наслідки об’єднання Італії. “Права «при владі. Соціально-економічний розвиток Італії у роки правління “правої». Прихід до влади “лівої» та її правління. Політична криза 90-х рр. Зовнішня політика Італії. Франко-італійські суперечності і вступ Італії у Троїстий союз.

Особливості економічного розвитку Італії на початку ХХ ст. Перше дворіччя “ліберальної ери». С.Санніно. Загострення політичної боротьби. Діяльність уряду Джолітті. Новий етап ліберальної ери. Політична боротьба 1905-1909 рр. Проблеми взаємовідносин ліберальної держави з Ватіканом. Робітничий рух в Італії на початку ХХ ст.

Зовнішня політика Італії. Суперечності між Італією і Австро-Угорщиною. Відхід Італії від Троїстого союзу. Угода Італії з Францією, договір з Росією. Італо-турецька війна 1911-1912 рр. Вивчення історії Італії останньої третини ХІХ - початку ХХ ст. вітчизняними та зарубіжними істориками.

Культура Італії. Наука і техніка. Г.Марконі. Філософська думка. Б.Кроче. В.Парето. Розвиток фізики і хімії. Футуризм в італійському образотворчому мистецтві. У.Боччоні. Д.Северіні. Література. Л.Піранделло. Ф.Т.Марінетті. А.Фогаццаро.

Тема 25. Іспанія в останній третині ХІХ – початку ХХ століття.

Революція 1868-1873 рр. в Іспанії. Унітарії і федералісти. Анархізм в Іспанії. Друга реставрація Бурбонів. Церква в Іспанії. Політичні партії дворянства і буржуазії.

Економічний розвиток Іспанії у 1870-1918 рр. Іспансько-американська війна 1898 р. Іспанська соціалістична партія. Пабло Углесіас. Анархо-синдикалізм в Іспанії. Страйкова боротьба в Іспанії на початку ХХ ст. Національно-визвольний рух в Каталонії. Політика Іспанії у Марокко. Позиція Іспанії у першій світовій війні.

Розвиток іспанської культури в останній третині ХІХ - на початку ХХ ст.

Тема 26. Бельгія, Нідерланди і Швейцарія в останній третині ХІХ – початку ХХ століття.

Бельгія. Економічний і політичний розвиток Бельгії в останній третині ХІХ - на початку ХХ ст. Політичні партії, їхні програми. Роль клерикалізму. Фламандський рух. Профспілковий і кооперативний рух. Колоніальна політика Бельгії. Бельгії у роки першої світової війни.

Нідерланди. Економічний розвиток Голландії в останній третині ХІХ - на початку ХХ ст. Політичний лад. Політичні партії. Виборча реформа 1896 р. Голландія у роки першої світової війни.

Швейцарія. Економічний і політичний розвиток Швейцарії в останній третині ХІХ - на початку ХХ ст. Політичні партії. Роль клерикалізму в політичному житті країни. Заснування національного банку Швейцарії.

Тема 27. Сполучені Штати Америки в останній третині ХІХ – початку ХХ століття.

Завершення “реконструкції» Півдня. Дальше заселення США емігрантами з інших країн і освоєння Заходу. Економічний розвиток США наприкінці ХІХ ст. Промисловість. Сільське господарство. Концентрація виробництва і капіталу. Розвиток державного апарату. Партії та їхні програми. Партійно-політична боротьба. Політичні скандали 1876 р. Негритянське питання. Розвиток робітничого і соціалістичного руху у 70-80-х рр. ХІХ ст. Створення “Ордену лицарів праці» і Американської федерації праці. Боротьба за 8-годинний робочий день. Демократи при владі. Президентство Клівленда. Республіканські президентства Гаррісона і Маккінлі. Монетно-тарифне питання. Чотири нових штати.

Зовнішня політика США в останній третині ХІХ ст. Перша панамериканська конференція. Політика США у країнах Латинської Америки. Іспано-американська війна.

Стан економіки США на початку ХХ ст. Політичний розвиток США. Республіканці при владі. Реформи адміністрації Т.Рузвельта 1906-1908 рр. Політична криза і вибори 1912 р. Соціально-політичні теорії початку ХХ ст. Дж.-А.Сміт. Г.Кроулі. Президентство В.Вільсона. Внутрішня політика США напередодні першої світової війни. Робітничий рух на початку ХХ ст. Зовнішня політика США у 1900-1914 рр. Експансія у країни Латинської Америки. Панамський канал. Панамериканський союз. Політика у Китаї, Кореї, Японії.

Культура США в останній третині ХІХ - на початку ХХ ст. Наука і освіта. Філософія і історія. Ч.Пірс. У.Джемс. Г.Адамс. Ф.Тернер. Технічні винаходи. Г.Белл. Т.Едісон. А.Б.Строуджер. Образотворче мистецтво. Т.Ейкінс. А.Райдер. У.Хомер. Американський напрям в архітектурі. Чікагська школа. Реалістичні тенденції у літературі. Г.Джеймс. Д.Лондон. М.Твен. Т.Драйзер. Письменники “традиції витонченості». Т.Олдріч. Б.Тейлор. Музика. Театр.

Тема 28. Міжнародні відносини в останній третині ХІХ – початку ХХ століття.

Співвідношення сил у Європі після франко-прусської війни. Боротьба Німеччини за гегемонію в Європі. Договори між Німеччиною та іншими державами у 70-80 рр. ХІХ ст. Загострення російсько-німецьких суперечностей. Підписання Франко-Російського союзу. Англо-французькі суперечності. Активізація зовнішньополітичної діяльності Німеччини, США, Японії у 80-90 рр. ХІХ ст. Англо-німецькі суперечності на кінець ХІХ ст. Боротьба за переділ Далекого Сходу на початку ХІХ ст. Англо-японський військовий союз. Позиція Англії і США у період підготовки російсько-японської війни і під час неї. Фактичний вихід Італії із Троїстого союзу. Англо-Французька угода 1904 р. Вплив російсько-японської війни на міжнародні відносини. Бьорський договір 1905 р. Марокканська криза 1905 р. Алхесіранська конференція. Англо-російська угода 1907 р. Боснійська криза. Угода Росії з Італією. Потсдамська угода. Друга марокканська криза. Італо-турецька війна. Англо-німецькі переговори про мосрські озброєння. Балканські війни. Військово-стратегічні плани країн Троїстого союзу і Антанти. Сараєвське вбивство і червнева криза.

Історичні дослідження з історії міжнародних відносин цього періоду.

Тема 29. Основні підсумки розвитку країн Європи і Америки у 1815-1914 рр.

Стан розвитку продуктивних сил і вдосконалення виробничих відносин на початок ХХ ст. Наслідки найважливіших соціально-економічних, політичних, культурних, національних та інтернаціональних процесів останньої третини ХІХ - початку ХХ ст. Проблеми зовнішньої політики та міжнародних відносин.

2. РОБОЧА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

2.1. Трудомісткість курсу

СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ