Розрахунок завантаженості виробничого обладнання

Після розрахунку цехових планів виробництва визначають ступінь відповідності виробничій програмі кожного робочого місця та його виробничої потужності. Вирішення цієї задачі складається з розрахунку дійсного фонду часу роботи обладнання та часу, необхідного для виконання запланованої для цеху виробничої програми. В результаті порівняння цих величин визначають: коефіцієнт завантаження обладнання; пропускну спроможність обладнання; резерв або дефіцит обладнання.

Для галузей з безперервним процесом виробництва коефіцієнт завантаженості машин, обладнання визначається як відношення річного обсягу випуску продукції до суми добутків добової продуктивності роботи одиниці обладнання на річний фонд часу роботи одиниці обладнання:

(19);

К _ЗАВ = 5852/12010,83*0,996 = 0,485

де Q_В^ПЛ – виробнича програма по і-му агрегату в натуральних показниках або річний обсяг випуску продукції, див. формула (14);

М_С.Р. – середньорічна потужність, див. формула (17);

– коефіцієнт використання фонду робочого часу, розраховується як відношення корисного фонду робочого часу підприємства до номінального, див. табл. 5;

= 250/251=0,996

Планування матеріально-технічного забезпечення підприємства

Планування потреби в матеріально-технічних ресурсах

Основне виробництво - потреба в сировині та матеріалах для випуску готової продукції при встановлених нормах їх витрат розраховують методом прямого рахунку. Якщо один і той самий вид матеріалу використовується для виготовлення декількох виробів, то потреба в ньому обчислюється за формулою:

, (20);

де Н_Qi – норма витрати матеріалу на виготовлення одиниці і-ї продукції, див. вихідні дані, табл. 1, № 13;

Q_В^ПЛ – обсяг виробництва і-го виду продукції в плановому періоді, див. формула (14);

n – кількість видів продукції, для виготовлення якої використовують даний матеріал.

Незавершене виробництво – потреба в матеріалах для виконання плану незавершеного виробництва розраховується з врахуванням тривалості виробничого циклу і планового випуску продукції визначається за формулою:

, (21);

де Q_З.К.^ПЛ – обсяг незавершеного виробництва на кінець планового періоду в натуральних показниках;

Q_З.П.^ПЛ – очікуваний обсяг незавершеного виробництва на початок планового періоду в натуральних показниках;

n – кількість найменувань продукції незавершеного виробництва.

Щоб отримати значення Q_З.К.^ПЛ та Q_З.П.^ПЛ потрібно поділити відповідні значення у вихідних даних табл. 1, № 9 на ціну одиниці продукції Ц, див. формула (12).

Потреба в мастильних матеріалах на плановий період обчислюється з врахуванням специфіки їх використання за формулою:

(22);

де Н_м – норма витрат мастильних матеріалів на одну станко-годину роботи даного обладнання, див. вихідні дані, табл. 2;

N_о – кількість працюючих одиниць обладнання, див. вихідні дані, табл. 2;

ФРЧ_КОР.П.^ПЛ – корисний фонд робочого часу підприємства в плановому році, днів, див. табл. 5;

k_з – коефіцієнт змінності обладнання або кількість змін роботи підприємства, див. вихідні дані, табл. 1, № 29;

t_з – тривалість робочої зміни, год., див. вихідні дані, табл. 1, № 16.

При розрахунку потреби в інструменті спочатку визначається їх номенклатура, а потім по кожному виду необхідний час роботи.

Річна потреба в інструменті обчислюється за формулою:

, (23);

де t_м – машинний час роботи даним інструментом для виготовлення одиниці продукції, годин, див. вихідні дані, табл. 3;

Q_В^ПЛ – річна програма випуску продукції, шт., див. формула (14);

L – довжина робочої частини інструменту, мм, див. вихідні дані, табл. 3;

l – довжина частини інструменту, яка сточується за одну заточку, мм, див. вихідні дані, табл. 3;

t_ЗАТ – час роботи інструменту між двома заточками, годин, див. вихідні дані, табл. 3.

Потреба в матеріалах на ремонт обладнання залежить від виду і кількості обладнання, яке необхідно ремонтувати, та виду ремонтних робіт і обчислюється за формулою:

(24);

де k_М.Р. – коефіцієнт, який враховує витрату матеріалів на міжремонтне обслуговування обладнання, див. вихідні дані, табл. 4;

Н_к – норма витрат матеріалів на одну ремонтну одиницю при капітальному ремонті обладнання, див. вихідні дані, табл. 4;

R₁, R₂, R₃ – сума ремонтних одиниць обладнання, які підлягають капітальному, середньому і малому ремонтам, див. вихідні дані, табл. 4;

k_с.к – коефіцієнт, що показує співвідношення між нормами витрат матеріалу при середньому та капітальному ремонтах, див. вихідні дані, табл. 4;

k_{м. к} – аналогічно k_с.к, тільки при малому та капітальному ремонтах, табл. 4.

Потреба в матеріалах на ремонт будівель на плановий період в натуральних показниках визначається виходячи з питомої ваги матеріальних витрат в загальній вартості ремонтних робіт за формулою:

(25);

де Q_рем – обсяг ремонтних робіт, грн., див. вихідні дані, табл. 5;

У_з – питома вага матеріальних витрат в ремонтних роботах, %, див. вихідні дані, табл. 5;

У_м – питома вага даного матеріалу в загальних матеріальних затратах, %, див. вихідні дані, табл. 5;

Ц_М.Р. – планова ціна одиниці матеріалу, грн., див. вихідні дані, табл. 5.

Розрахунки по плануванню витрат в матеріально-технічних ресурсах рекомендується провести у таких таблицях:

Таблиця 6

Розрахунок потреби в матеріалах і комплектуючих для виконання плану основного виробництва

Таблиця 7

Розрахунок потреби в матеріалах і комплектуючих для виконання плану незавершеного виробництва