Методичний та дидактичний супровід викладання фізики у 7 класі

Управління освіти і науки

Одеської обласної державної адміністрації

Одеський обласний інститут удосконалення вчителів

Кафедра природничо-математичних дисциплін

Та інформаційних технологій

Л.І. Ятвецька, В.М. Ятвецький

Орієнтовне тематичне планування навчального матеріалу та деякі зауваження щодо викладання фізики за новою програмою

Клас

Одеса

Л.І. Ятвецька, В.М. Ятвецький

Методичний та дидактичний супровід викладання фізики у 7 класі

Методичний посібник містить методичні поради та орієнтовне календарно-тематичне планування навчального матеріалу для 7-го класу за новою програмою з фізики, яка створена відповідно Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти.

Автори велику увагу приділяють питанням методичного та дидактичного супроводу відтворених у навчальній програмі засад Державного стандарту, реалізації компетентнісної парадигми навчання на основі діяльнісного підходу. Запропонований матеріал посібника передбачає реалізацію дидактичних принципів системності, наступності та послідовності при викладанні фізики як фундаментальної компоненти освітньої галузі «Природознавство».

Змістове навантаження посібника спрямоване на реалізацію суб’єкт – суб’єктного навчання, технологій особистісно орієнтованого та кооперативного навчання.

Рецензенти:

Колебошин Валерій Якович – кандидат фізико-математичних наук, доцент, директор комунального закладу «Рішельєвський ліцей»

Папач Ольга Іванівна – кандидат педагогічних наук, завідувач кафедри природничо-математичних дисциплін та інформаційних технологій ООІУВ

Схвалено рішенням Вченої ради Одеського обласного інституту удосконалення вчителів

(протокол № 2 від 21 червня 2015 року)

Орієнтовне тематичне планування складене на основі навчальної програми «Фізика. 7 – 9 класи», яка розміщена на сайті МОН України під рубрикою «Навчальні програми для 5 – 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (за новим Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти)» (http://old.mon.gov.ua), з урахуванням пропозицій щодо її розвантаження, затверджених наказом МОН України від 25.05.2015 р. № 585.

Навчальна програма розроблена відповідно до вимог нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, який ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів.

У пояснювальній записці до нової програми зазначено, що фізика як навчальний предмет має значні можливості щодо формування не тільки науково-природничої компетентності (як галузевої), а й ключових компетентностей, до яких за класифікацією ЮНЕСКО віднесені уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами, природничо-математична, соціальна, громадянська, загальнокультурна, підприємницька і здоров’язбережувальна компетентності.

Для зручності після зразку тематичного планування наводимо невеличкий тезаурус термінів, який, на нашу думку, стане в нагоді вчителям фізики при визначені компетентнісної складової конкретного уроку та допоможе у постановці навчальних цілей і виборі відповідних форм та видів навчальної взаємодії вчителя та учнів.

Поняття компетентності має не тільки когнітивну та операційно-технологічну (які об’єднують в собі інтелектуальну та навичкову складові), але й мотиваційну, етичну, соціальну та поведінкову складові освіти. За одним із визначень компетентність розглядають як комплекс знань, умінь і навичок, особистого досвіду, ставлень, цінностей і здібностей, які здобуті завдяки навчанню.

Відповідно до цього у новій навчальній програмі поряд з традиційними видами діяльності з’явився такий вид діяльності як навчальні проекти. У кожному розділі програми виділяється по одній навчальній годині на цей вид навчальної діяльності учнів на уроці і запропоновано орієнтовні теми навчальних проектів, перелік яких вчитель може доповнювати, а також об’єднувати кілька проектів в один. Крім тих, що наведені у запропонованому зразку тематичного планування, досить цікаві теми навчальних проектів можна знайти у підручнику фізики для 7-го класу за редакцією В.Г. Барʼяхтара і С.О. Довгого та у авторів підручника «Фізика -7» Т.О. Засєкіної і Д.О. Засєкіна.

У програмі зазначено що «…навчальні проекти розробляють окремі учні або групи учнів упродовж певного часу у процесі вивчення того чи іншого розділу фізики…». На думку дослідників та вчителів-практиків і індивідуальна і групова форма організації роботи над проектами мають певні позитивні риси.

До переваг персональних проектів відносять в першу чергу те, що учень набуває досвіду на усіх без винятку етапах виконання проекту ‒ від народження задуму до підсумкової рефлексії, а також можливість індивідуального впливу на формування в учня важливих загальнонавчальних умінь та навичок (дослідницьких, презентаційних, оціночних).

Перевагами групових проектів вважають наступні:

- у проектній групі формуються навички співпраці, процес навчання відбувається у спільній діяльності, що підвищує її ефективність (порівняно з індиві­дуальною роботою за схемою «вчитель — учень» внутрішньогрупова співпраця щодо вирішення тих самих завдань ефективніша майже на 10 %.)

- проект може бути виконаний найбільш глибоко та різностороннє;

- у учнів формується почуття відповідальності за отримання спільного результату.

З огляду на те, що запропоновані у програмі теми проектів здебільшого орієнтовані на виконання інформаційних індивідуальних проектів, пропонуємо окремі лабораторні роботи виконувати як групові дослідницькі проекти із створенням колективного проектного продукту (спільного для всього класу). Пом’якшення вимог до обов’язковості виконання фронтальних лабораторних робіт (див. додаток до листа МОН України від 26.06. 2015 р. № 1/9-305), які передбачають обов’язкове оцінювання результатів виконання однієї з робіт до кожного розділу, дає можливість вчителеві розвивати дослідницькі навички учнів в процесі проектної діяльності.

У деяких джерелах наводяться рекомендації щодо виконання навчальних проектів протягом уроку або його частини (міні-проекти) чи протягом спареного уроку за такою схемою:

В залежності від обсягу навчального матеріалу час на виконання міні-проекту може бути обмежений одним уроком, якщо окремі етапи роботи над проектом провести у позаурочний час (ділення на групи, частково – планування діяльності, збір інформації, вибір форми презентації та її підготовка).

До організації проекту висуваються такі вимоги:

1. Проект повинен розроблятися за ініціативою учнів. Тема проекту для всього класу може бути одна, а шляхи його реалізації в кожній групі - різні. Можливе одночасне виконання учнями різних проектів.

2. Проект є важливим для найближчого оточення учнів-однокласників, батьків, знайомих.

3. Робота над проектом є дослідницькою, вона моделює роботу в науковій лабораторії або в іншій організації.

4. Проект має педагогічне значення: учні набувають знань, будують стосунки, опановують необхідні способи мислення і дії.

5. Проект завчасно спланований, водночас він гнучкий, можливі зміни в процесі виконання.

6. Проект зорієнтований на вирішення конкретної проблеми, його результат має споживача.

7. Проект реалістичний, він враховує наявні у школі ресурси.

Наведемо приклад міні-проекту за темою " Електричний струм та його застосування" (Автор проекту Бєлова М.І. – учитель фізики Бобринської ЗОШ).

Час реалізації – 90 хвилин.

Організаційний момент – 2 хвилини.

Мотивація (цілепокладання) – 7 хвилин.

Групова робота (створення проектів за поданими завданнями) – 45 хвилин

Захист проектів – 30 хвилин

Теми проектів: Освітлення