Задача 2. На основі даних таблиці необхідно визначити для кожного інвестиційного проекту (А і Б):

На основі даних таблиці необхідно визначити для кожного інвестиційного проекту (А і Б):

1) чистий приведений прибуток;

2) індекс прибутковості;

3) період окупності інвестицій.

Використовуючи розраховані показники, потрібно провести порівняльну оцінку ефективності вказаних варіантів і зробити відповідні висновки. Щоденна ставка при дисконтуванні -12 %.

1.3.Реферати:

- Джерела та методи інвестування

- Інвестиційна стратегія та цілі

- Зміст інвестиційного плану

1.4.Результати роботи оформити у виді:

- конспекту

- рефератів

- звіту.

Література:

1. Тарасюк Г.М., „Планування діяльності підприємства", К. 2003 Т.1. Т.2

2. Алексєєва М.М. „Планування діяльності фірми", М 1998. ст. 3-35.

3. Покропівний С.Ф. „економіка підприємства". К. 2002.

4. Білов М.А. Євдокимова Н.М. та інші „Планування діяльності підприємства" К. 2002.

5. Ільїн А.І. „Планування на підприємстві" Мінськ 2004.

6. Афітов Є.А. „Планування на підприємстві" Мінськ 2001.

7. Тян Р.Б. „Планування діяльності підприємства" К. 1998.

Розділ 2. Організація діяльності підприємства

Тема 2.1. Організаційні основи виробництва

Самостійна робота №12. Нормативно-правова база діяльності підприємств.

Порівняльна характеристика організаційно правових форм об`єднань підприємств, їх виробничих структур, шляхи підвищення ефективності виробничих структур підприємств

Мета: Розглянути нормативно-правову базу діяльності підприємств,їх об’єднань, їх організаційно-правові форми, виробничу структуру.

Студент повинен знати: нормативно-правові документи регулюючі діяльність підприємства, його організаційно-правові форми та виробничу структуру.

Студент повинен вміти: дати порівняльну характеристику організаційно-правових форм підприємств та їх об’єднань, розробити виробничу структуру підприємства та оцінити її ефективність.

Форми самостійної діяльності: бібліографічний огляд чинних законодавчих нормативних документів, навчально-методичної, наукової та періодичної літератури з проблем теми.

Методичні вказівки

І Підприємство повинно здійснювати свою діяльність в межах діючого законодавства. Доцільно ознайомитись з правовими основами функціонування підприємства: Закони України «про власність», «про підприємництво», «про господарські товариства», Господарським кодексом України та іншими. Господарський кодекс України визначає підприємство як самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади, або органом місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснювання виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. [48, с. 82-83]

Господарський кодекс України регламентує діяльність різних видів підприємств. Він визначає види й організаційні форми підприємств, правила їх створення, реєстрації, реорганізації ліквідації, організаційний механізм, здійснення підприємницької діяльності, створює рівні правові умови для діяльності підприємств незалежно від форм власності на майно та організаційної форми підприємства.

Статут – це зібрання обов’язкових правил, що регулюють його взаємовідносини з іншими суб’єктами господарювання, а також індивідуальну діяльність.

В Україні відповідно до Господарського кодексу [48 с.83] існують законодавчо визнані наступні види та організаційні форми підприємств:

а) залежно від форм власності:

приватні підприємства, підприємства колективної власності, комунальні підприємства, державні підприємства, підприємства, засновані на змішаній формі власності.

б) залежно від способу утворення та формування статутного фонду розрізняють підприємства унітарні та корпоративні.

Корпоративними є кооперативи підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства. Статтею 80 Господарського кодексу України передбачені наступні види господарських товариств і акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства та командитні товариства [48, с.87].

Організаційно-правова форма – це законодавчо закріплений тип господарського товариства, для якого встановлений певний правовий режим організації, діяльності та ліквідації [67, с.53]. Вибір організаційно-правової форми залежить від багатьох чинниках, а саме: мети створення, намірів упорядників, особливостей законодавчого регулювання діяльності таких товариств.

Вивчивши цю тему Ви повинні знати:

- види та організаційні форми підприємств;

- принципи об`єднань підприємств;

- організаційно-правові форми об`єднань підприємств;

- типи стратегій підприємств;

Ви повинні вміти:

- визначати основні риси підприємств;

- розрізнять організаційно-правові форми підприємств та їх об`єднань;

- характеризувати інтеграційні об`єднання підприємств;

Студент повинен після вивчення матеріалу:

1. Оформити тезисні відповіді по таким питанням:

Правові основи функціонування підприємства;

Господарський кодекс України, його зміст;

Статут підприємства;

Вимоги до діяльності підприємства згідно діючого законодавства.

2. Самостійно розробити таблиці порівняльних характеристик:

Таблиця 2.1

Порівняльна характеристика організаційно-правових форм господарських товариств

Таблиця 2.2

Характеристики організаційних форм підприємства

Таблиця 2.3

Порівняльна характеристика форм об’єднань підприємств

ІІ. Виробнича структура підприємств – це сукупність взаємопов’язаних підрозділів підприємства, які об’єднані за певними принципами. Складові елементи виробничої структури: цехи, ділянки робочі місця. Принципи формування виробничої структури: технологічний, предметний, змішаний (предметно-технологічний).

Виробнича структура підприємства залежить від спеціалізації, характеру технології, розмірів, галузі, призначення готової продукції. Розрізняють без цехову, цехову, корпусну та комбінатську виробничі структури. Правильний вибір виробничої структури впливає на забезпечення чіткості та оперативності управління, раціональне використання ресурсів.

Студент повинен після вивчення матеріалу:

3. Оформити відповіді по таким питанням:

3.1. Структурні одиниці промислових підприємств;

3.2. Типи виробничих структур підприємств та їх характеристики;

3.3. Принципи формування виробничої структури

4. Самостійно розробити таблицю порівняльної характеристики виробничих структур.

Таблиця 4.1.

4.2. Побудуйте виробничу структуру обраного підприємства, визначте основні організаційні зв’язки в ній, охарактеризуйте переваги, недоліки даного типу виробничої структури.

5. Типи рефератів:

1. Партнерські підприємства та їх значення для розвитку економіки України;

2. Корпоративні підприємства, їх розвиток в світовій практиці;

3. Шляхи підвищення ефективності;

4. Диверсифікація виробництва виробничих структур управління;

6. Контрольні питання:

- Визначте основні риси організаційно-правових форм підприємств;

- Причини об’єднань підприємств та їх типи;

- Основні риси, характеристики та задачі підприємств;

- Охарактеризуйте типи виробників промислових підприємств;

- Дайте визначення основних структурних одиниць промислових підприємств;

- Сформулюйте основні принципи формування виробничих структур підприємств.

7. Результати роботи оформити у формі:

- конспекту

- тез

- реферату

- схеми

- таблиць

8. Література:

1. Господарський кодекс України

2. Мостенська Т.Я. Організація виробництва на підприємствах харчової промисловості К. 2012

3. Петрович У.М. та інші Організація виробництва. Практикум. К. 2005

4. Р.А. Фатхутдинов Организация производства М. 2005

Тема 2.2. Виробничий процес і організаційні типи виробництва

Самостійна робота №13. Типи виробництва та їх порівняльна характеристика

Мета: Розглянути суттєву характеристику виробничого процесу, його форм та типів виробництва.

Студент повинен знати: Суттєву характеристику типів виробництва, їх особливостей.

Студент повинен вміти: дати порівняльну характеристику типів виробництва згідно елементів виробничого процесу.

Форми самостійної роботи: огляд літературних джерел з проблем теми з метою засвоєння матеріалу, практична робота.

Методичні вказівки

Тип виробництва – комплексна характеристика технічних, організаційних та економічних особливостей виробництва, зумовлена його спеціалізацією, обсягом та номенклатурою виробів, а також формою руху предметів праці по робочих місцях. Є три типа виробництва: одиничне, серійне та масове.

Всі робочі місця можна поділити на групи:

1. Робочі місця масового виробництва, що спеціалізуються на виготовленні однієї операції, яка безперервно повторюється;

2. 2. Робочі місця серійного виробництва, на яких виконується декілька різних операцій, які повторюються через певні проміжки часу;

3. 3. Робочі місця одиничного виробництва, на яких виконується велика кількість різних операцій, які повторюються через невизначені проміжки часу, або зовсім не повторюються.

Узагальнюючою характеристику типу виробництва є коефіцієнт закріплення операцій, котрий розраховується як відношення кількості усіх технологічних операцій, виконаних на підприємстві (цеху) на протязі місяцю до кількості робочих місць. Коефіцієнт закріплення операцій для типів виробництва:

1. Одиничне виробництво – більше 40;

2. Серійне виробництво – від 1 до 40

в тому числі:

дрібносерійне – від 20 до 40

середньо серійне – від 10-20

крупносерійне – від 1 до 10

3. масове виробництво – 1.

Крім того ознаками є види і асортимент продукції, їх стабільність, система машин, кваліфікаційний рівень робітників, методи організації виробництва.

Студент повинен після вивчення матеріалу:

1. Оформити стислі відповіді по таким питанням:

1.1. Характеристика одиничного типу виробництва;

1.2. Серійний тип виробництва;

1.3. Масове виробництво.

2. Самостійно підібрати визначення, відповідаючи поняттям і характеристикам типів виробництва.

Поняття:

2.1. Тип виробництва;

2.2. основні характеристики масового виробництва;

2.3. Основні характеристики серійного виробництва;

2.4. Основні характеристики одиничного виробництва;

2.5. Коефіцієнт закріплення операцій.

Визначення:

а) Число деталеоперацій, виконуємих на одному робочому місці;

б) широка номенклатура, універсальне обладнання, коефіцієнт закріплення операцій більше 40, висока кваліфікація робітників, висока собівартість продукції;

в) висока ступінь безперервності і прямо точності виробництва, коефіцієнт закріплення операцій 1-2; низька собівартість продукції;

г) сукупність організаційно-технічних характеристик і особливостей сполучення чинників і елементів організації виробництва;

д) періодичність повторення випуску продукції, середня кваліфікація робітників, середня ступінь поточності виробництва.

Завдання виконайте в таблиці

Виконати практичне завдання для визначення типу виробництва.

Визначити тип виробництва на проектуємій ділянці цеху. Режим роботи дільниці: 20 робочих днів в місяць, 2 зміни по 8 годин.

К _з.о.= т/N_обл.

N_{обл. =} Т_заг./ Т_еф., де

К _з.о – коефіцієнт закріплення операцій;

т – кількість операцій;

N_обл. – кількість обладнання;

Т_заг – загальна трудомісткість продукції;

Т_еф. – ефективний фон6д робочого часу обладнання.

4. Дайте порівняльну характеристику типів виробництва.

Таблиця 4.1

5. Теми рефератів

5.1. Методи організації основ6ного виробництва залежно від типу виробництва;

5.2. Організаційно-технічні особливості окремих типів виробництв;

5.3. Форми організації виробництва, їх розвиток.

6. Контрольні питання

6.1. Як спеціалізуються робочі місця залежно від типа виробництва;

6.2. Охарактеризуйте особливості типів виробництва;

6.3. Вплив типів виробництва на економічні показники діяльності.

7. Результати роботи оформити у формі:

- тез, конспекту;

- таблиць;

- звіту;

- реферату

8. Література:

1. Господарський кодекс України.

2. Мостенська Т. Л. «Організація виробництва на підприємствах харчової промисловості». К, 2012 р..

3. Петрович У. М. та інші «Організація виробництва». Практикум. К. 2005 р..

4. Р. А. Фатхутдинов. «Організація виробництва». М. 2005 р.

Тема 2.3. Організація виробничого процесу у часі і просторі

Самостійна робота №14. Простий та складний виробничий процес, його цикли. Шляхи скорочення тривалості виробничого циклу

Мета: Розглянути суттєву характеристику простих та складних виробничих процесів, їх циклів та шляхів скорочення тривалості

Студент повинен знати: суттєву характеристику та особливості простого і складного виробничого процесу, можливості оптимізації у часі і просторі.

Студент повинен вміти: визначати тривалість виробничих процесів в залежності від ступеню їх складності, визначати шляхи скорочення тривалості циклу

Методичні вказівки

Виробничий процес - це сукупність взаємопов'язаних процесів праці і природних процесів в результаті яких вихідні матеріали й напівфабрикати перетворюються на готову продукцію. За роллю у виробничому процесі розрізняють: основні, допоміжні та обслуговуючі процеси. За складністю кожен з названих процесів може бути простий і складний.

Простий виробничий процес-це послідовність операцій, результатом виконання яких є виріб. Складний виробничий процес передбачає поєднання декількох простих процесів, узгоджених у просторі і часі.

Організація виробничого процесу у просторі є спосіб поєднання основних, допоміжних і обслуговуючих процесів на підприємстві і реалізується у його виробничій структурі.

Організація виробничого процесу у часі характеризує його динаміку і втілюється у виробничому циклі. Виробничий цикл виражається в робочих або календарних днях і залежить від норм часу на операції, розміру партії виробів, порядку передачі виробів з одної партії на іншу, тобто їх транспортування, часу перерв.

Виробничий цикл складається з часу робочого періоду й часу перерв

Робочий період або технологічний цикл (Ттехн - час впливу дії робочого на предмет праці) Він складається з операційного циклу (Топер - час технологічний операцій або штучний часта підготовчо-заключний) і допоміжних процесів ( - транспортний час і контрольні операції - tконт)

Час природних процесів (Тприртехн) - зв'язаний з технологією виробництва
(сушка бродіння)

Час регламентованих перерв (Трегл пер) та пов'язаних з недоліками в
організації виробництва (Тнере!71 пер)

- тривалість всіх сумісних операцій

Складний виробничий процес характеризується тим, що його величина формується у сукупності скоординованих у часі простих процесів, які входять до складного процесу виготовлення виробів чи їх партій. Цей вид руху поєднує у собі переваги послідовного І паралельного видів руху виробів у виробництві. Найчастіше застосовується на складальних процесах. Тривалість виконання і-й складальної операції визначається за формулою:

tн - трудомісткість операції, н/ГОд

Рскл - кількість робітників, одночасно зайнятих виконанням операції

Кв - коефіцієнт виконання норм часу

Мінімальний розмір партії виробів, збираємих на дільниці визначається за формулою:

підготовчо-заключний час на І операції складання, хв.

аоб - відсоток допустимих витрат робочого часу на переналадку і ремонт робочих місць.

Розрахунок режиму(періоду чередування) партій виробів визначається за формулою:

, де

Д - кількість робочих днів в місяці

N_М - місячна програма випуску виробів, шт.

Розрахунок оптимального розміру партій виробів ведемо по формулі:

, де

Ку – удобоплануємий ритм (якщо в місяці 21 робочий день, а Кр= 2.5, то в якості Ку вибираємо ближчий із ритмів 21,7,3,1)

При цьому повинні виконуватись умови:

1. Місячна програма кратна оптимальному розміру партії

2. Оптимальний розмір партії виробів повинен відповідати вимогам

Тривалість операційного циклу партії виробів на і-й операції визначається по формулі:

, де

- норма штучного часу на і-й операції з урахуванням коефіцієнту виконання норм, хв.

Тривалість операційного циклу партії виробів по складальним одиницям визначається:

, де

К - кількість операцій, які входять в складальну одиницю

Кількість робочих місць для складання виробу визначається за формулою:

, де

Студент повинен після вивчення матеріалу:

1. Оформити стислі відповіді по таким питанням:

1.1. Класифікаційні ознаки виробничих процесів

1.2. Характеристика виробничого циклу

1.3. Розрахунок тривалості виробничого циклу простого та складного
виробничого процесу

2. Виконати практичне завдання по розрахунку тривалості складного виробничого процесу

На дільниці проводиться складання виробу А. Місячна програма випуску виробу-700 шт. Кількість робочих днів в місяці - 21. Режим роботи складальної дільниці - 2 зміни, тривалість зміни - 8 годин. Технологічний процес складання виробу А наведено у таблиці

Визначити:

1. Оптимальний розмір партії виробів

2. Визначити удобоплануємий ритм

3. Розрахувати тривалість операційного циклу партії виробів по складальним одиницям

4. Розрахувати необхідну кількість робочих місць

5. Розрахувати тривалість виробничого циклу складання партії виробів

3. Складіть схему тривалості виробничого циклу, відокремлюючи усі види часу, формуючи його тривалість

4.Реферати:

4.1. Принципи раціональної організації виробничого процесу

4.2. Задачі планування виробничого процесу

4.3. Виробничі операції

4.4. Тривалість виробничого циклу та можливості його оптимізації

5. Контрольні питання

5.1. Визначте особливості виробничого процесу та охарактеризуйте різницю між простими та складними процесами

5.2. Назвіть елементи виробничого процесу

5.3. Розкрийте сутність виробничого циклу та визначте його складові

5.4. Які переваги та недоліки мають Існуючі види руху предметів праці?

5.5. Як визначається тривалість циклу виготовлення виробів складного
виробничого процесу?

6. Результати роботи оформити у формі:

- конспекту

- звіту

- схеми

7. Література:

1. Господарський кодекс України.

2. Мостенська Т. Л. «Організація виробництва на підприємствах харчової промисловості». К, 2012 р..

3. Петрович У. М. та інші «Організація виробництва». Практикум. К. 2005 р..

4. Р. А. Фатхутдинов. «Організація виробництва». М. 2005 р.

Тема 2.4. Методи організації виробництва

Самостійна робота №15. Методи і форми виробництва, їх порівняльна характеристика. Шляхи підвищення ефективності методів виробництва

Мета: Розглянути форми і методи організації виробництва, їх ефективність.

Студент повинен знати: суттєву характеристику методів і форм виробництва.

Студент повинен вміти: дати порівняльну характеристику методам і формам організації виробництва, їх перевагам, недолікам; визначати шляхи підвищення їх ефективності.

Форма самостійної роботи: огляд літературних джерел з проблем теми.

Методичні вказівки

В організації виробництва використовуються три методи: одиничний, партіонний і потоковий. Метод організації – прийнятий порядок і кількість обробки на робочих місцях однакових деталей (вузлів) і передачі (транспортування) їх на послідуючі операції. Вони можуть оброблятись і передаватись поштучно, встановленими партіями або рухатись по робочим місцям безперервним потоком. Усі три методи використовуються при будь-якому типі виробництва та їх не можна ототожнювати між собою. Їх використання обумовлено раціональністю побудови технологічного процесу в окремих його ланках.

Ці методи відрізняються рівнем спеціалізації робочих місць та видом руху предметів праці по робочих місцях.

Одиничний метод організації виробництва характеризується побудовою процесу організації основного виробництва з виготовлення унікальних нестандартних виробів, які не повторюються. В цьому разі робочі місця універсальні.

Партійний метод – це метод побудови основного виробництва з виготовлення партії виробів, який забезпечує оброблення всієї партії послідовно за операціями технологічного процесу шляхом передавання виробів до робочих місць без розподілу на одиниці. При цьому методі застосовується послідовний вид руху предметів праці. Робочі місця спеціалізовані.

Потоковий метод – це метод, при якому сировина і матеріали безперервно (або з короткими інтервалами) у встановленому ритмі, у технологічній послідовності та одночасно по всіх операціях переробляються у готову продукцію. Головною умовою цього методу виступає застосування принципу паралельності при достатньому обсязі робіт. Потоковий метод сприяє покращенню та удосконаленню організації виробничого процесу.

Потоковість означає, що один і той самий предмет праці рухається в процесі оброблення від однієї операції до іншої послідовно за ходом технологічного процесу, змінюючи своє просторове розташування, склад або форму після виконання окремих операцій.

Після вивчення матеріалу студент повинен:

1. Оформити стислі теми по таким питанням:

1.1. Характеристика методів виробництва, їх переваги, недоліки.

1.2. Потокове виробництво, його ефективність.

1.3. Форми організації виробництва.

2. Дати порівняльну характеристику:

2.1. Методам організації виробництва.

2.2. Формам організації виробництва.

3. Теми рефератів:

3.1. Форми комбінування.

3.2. Спеціалізація та кооперування виробництва.

3.3. Ефективність потокового виробництва.

4. Контрольні питання.

4.1. Розкрийте сутність методів організація виробництва.

4.2. Визначте особливості потокового виробництва.

4.3. Шляхи підвищення ефективності різних методів виробництва.

4.4. Показники ефективності спеціалізації.

5. Результати роботи оформити у формі

- Тез, конспекту;

- Таблиць.

6. Література:

1. Господарський кодекс України.

2. Мостенська Т. Л. «Організація виробництва на підприємствах харчової промисловості». К, 2012 р..

3. Петрович У. М. та інші «Організація виробництва». Практикум. К. 2005 р..

4. Р. А. Фатхутдинов. «Організація виробництва». М. 2005 р.

Тема 2.5. Організація потокового та автоматизованого виробництва

Самостійна робота №16. Організація гнучкого автоматизованого виробництва. Ефективність потокового виробництва

Мета: Розглянути суттєву характеристику автоматизованого виробництва, ефективність потокового виробництва.

Студент повинен знати: сутність та переваги гнучкого автоматизованого виробництва над традиційним, показники ефективності потокового виробництва.

Студент повинен вміти: визначати показники ефективності потокового виробництва.

Форми самостійної роботи: огляд навчально-методичної, наукової та періодичної літератури з теми, практична робота.

Методичні вказівки

Організація виробництва може бути традиційною або гнучкою автоматизованою. Гнучке автоматизоване виробництво – це таке виробництво, котре дозволяє за короткий час і при мінімальних витратах на тому ж обладнанні, не розірвавши виробничого процесу і не зупиняючи обладнання, по мірі необхідності переходити на випуск нової продукції в рамках технічних можливостей і технічного призначення обладнання.

Переваги гнучкого автоматизованого виробництва: зростає мобільність виробництва, зменшуються терміни освоєння нової продукції, зростає продуктивність праці, зменшується тривалість виробничого циклу, зменшуються витрати на виробництво.

Основою потокового виробництва є поточна лінія. Необхідною умовою ефективного функціонування потокової лінії є синхронізація робочих місць потоку, яку використовують для подолання розбіжностей у ритмі робочих місць та ритмом ведучої машини потоку. Синхронізація операцій може здійснюватись або шляхом диференціації, або шляхом концентрації операцій технологічного процесу. Якщо тривалість операцій більша, ніж ритм, то використовується диференціація або організуються паралельно діючі робочі місця. Комбінування операцій – це суміщення двох або більше операцій.

Удосконалення організації потокового виробництва можна досягти за рахунок впровадження наступних заходів:

- розширення сфери застосування потокового виробництва;

- створення наскрізних потоків;

- спеціалізація потокових ліній;

- синхронізація потоку;

Показники ефективності потокового виробництва:

1. Відносне підвищення продуктивності праці;

2. Прискорення оборотності оборотних складових;

3. Зниження собівартості продукції;

4. Підвищення якості продукції;

5. Зростання прибутковості діяльності.

Після вивчення матеріалу студент повинен:

1. Оформити стислі відповіді на питання:

1.1. Організація традиційного та гнучкого автоматизованого виробництва.

1.2. Синхронізація робочих місць потоку.

1.3. Ефективність потокового виробництва.

2. Розробити заходи по синхронізації робочих місць потоку.

3. Виконати практичні завдання:

3.1. Цех працює у 2 зміни по 8 годин. Річний фонд часу роботи устаткування 5760 год, технологічні витрати в процесі обробки – 0,5%, річна програма випуску деталей – 500000 шт. Визначити добову програму запуску деталей на поточну лінію, визначити можливості її зросту.

3.2. Поточна лінія працює по 8 годин в 2 зміни, регламентовані перерви на відпочинок – 20 хв в зміну. Програма запуску виробів на поточну лінію В=230 шт. Визначити такт потокової лінії.

3.3. Визначити добову загрузку і процент можливого зросту продуктивності поточної лінії при 8-годинній двозмінній роботі, якщо такт автоматичної потокової лінії дорівнює 4 хв, добова програма запуску виробів складає 230 шт.

3.4. Спеціалізація виготовлення виробів А дозволяє знизити собівартість виробу з 410 до 390 грн., а транспортні витрати по доставці готової продукції на одиницю виробу з 15 до 12 грн. Обсяг капітальних вкладень по спеціалізації складає 2300 грн. Визначити умовно-річну економію поточних витрат, а також термін їх окупності.

4. Теми рефератів:

4.1. Методи синхронізації робочих місць потоку.

4.2. Потокове виробництво та перспективи його розвитку.

4.3. Гнучке автоматизоване виробництво.

5. Результати роботи оформити у формі:

- Конспекту;

- Реферату;

- Звіту

6. Література:

1. Господарський кодекс України.

2. Мостенська Т. Л. «Організація виробництва на підприємствах харчової промисловості». К, 2012 р..

3. Петрович У. М. та інші «Організація виробництва». Практикум. К. 2005 р..

4. Р. А. Фатхутдинов. «Організація виробництва». М. 2005 р.

Тема 2.6. Організація трудових процесів і робочих місць

Самостійна робота №17. Методи визначення та вивчення витрат робочого часу. Аналіз структури процесу праці. Оцінка рівня організації праці

Мета: Розглянути основні напрями удосконалення організації праці, основи нормування праці, та порядок розробки трудових нормі нормативів, їх види, ефективність.

Студент повинен знати: суттєву характеристику трудових норм і нормативів основи нормування організації праці, шляхи поліпшення ефективності організації праці.

Студент повинен вміти: аналізувати трудовий процес, розраховувати трудові норми і нормативи, їх ефективність.

Форми самостійної роботи: огляд навчально-методичної, наукової та теоретичної літератури, КЗОт з проблем числа, практична робота.

Методичні вказівки

I Організація праці – це певний порядок побудови і здійснення трудового процесу, який забезпечує формування й функціонування системи ефективної взаємодії працівників із засобами виробництва для досягнення заздалегідь поставленої цілі трудової діяльності напрями удосконалення організації праці:

- удосконалення розподілу та кооперації праці;

- удосконалення організації та обслуговування робочих місць;

- удосконалення методів та прийомів праці;

- створення оптимальних умов праці та оптимізація виробничого середовища;

- впровадження раціональних, фізіологічно обґрунтованих режимів праці і відпочинку;

- удосконалення нормування і стимулювання праці;

- розвиток творчого підходу до виконання обов’язків та створення умов для можливості кар’єрного удосконалення.

Основні передумови ефективності праці людини:

- фізіологічні умови праці (стан обладнання, його ефективність, фізичне навантаження, ритмічність та умови праці, режими роботи);

- матеріальні умови виробництва (методу організації праці, регулювання виробничих процесів, методи контролю сировини та готової продукції, розміщення робочих місць, рівень механізації);

- психологічні умови;

- загальний психологічний клімат у колективі;

- добробут працівників та їх матеріальний стан.

Елементами оснащення робочого місця є: обладнання, технологічна оснастка; підїомно-транспортні устрої; засоби зв’язку, джерела освітлення, різні пристрої, які полігшують умови праці.

Механічне нормування праці передбачає встановлення обґрунтованих норм витрат праці для кожного робочого місця.

Для контролю за витратами робочого часу розробляють норми виробітки (НВ) та нормою часу (НЧ) існує зворотно пропорційна змінність:

- зміна норма часу,%

- зміна норми виробітку%.

Розрахунок норм часу тривалості робочої зміни та її складових.

Робочий час зміни (Тзм) складається з:

Підготовчого заключного (Чп.з) та штучного часу (Чшт)

Норма штучного часу складається з основного(Чос) та допоміжного часу (Чдоп.), часу на технічне обслуговування місця (Чом) часу організаційного обслуговування (Чо.о), часу регламентованих перервів (Чрп) та ін.

Час основний та допоміжний разом складають оперативний час (Чоп) технічна норма часу розраховується за формулою:

НЧтех= Чпз+Чоп+Чор+Чрп

Штучна норма часу (НЧшт) розраховується за формулою продукції

, де

N- випуск продукції за зміну у натуральних пропорціях

Норма виробітку (НВ) розроховуется:

НВ=

Норма часу для партії виробів (НЧпарт)

НЧпарт=Тпз+НЧшт n, де

n- кількість продукції в партії

Найефективнішими методами вивчання робочого часу є фотографія робочого часу та методи хронометричних та моментних спостережень.

Фотографія робочого часу – це метод вивчення всіх витрат робочого часу протягом визначеного часу спостережень.

Проводиться з метою:

-з’ясування недоліків в організації праці;

- встановлення норм обслуговування та чисельності робітників

- удосконалення розподілення та кооперування праці

- покращення організації виробництва

- розрахунки норм виробітку на окремих операціях.

Метод хронометричних спостережень - це спостереження та вимірювання тривалості циклічного повторювання елементів операції.

Хронометрія використовується для досягнення наступних цілей:

- розрахунок норм часу та нормативів з праці;

- перевірка річних норм;

- вивчення та впровадження нових прийомів та методів праці;

- проектування найбільш раціональної структури виконання операцій;

Студент повинен після вивчення матеріалу теми:

1.Оформити стислі відповіді по таким питанням:

1.1 Трудовий процес та його складові.

1.2 Напрями удосконалення організації праці

1.3 Організація та обслуговування робочих місць

1.4 Проектування структури процесу праці

1.5 Характеристика норм праці

1.6 Методи вивчення витрат робочого часу

1.7 Оцінка рівня організації праці

2. Заповнити таблицю аналізу результатів

2.1 Основні елементи оснащення робочого місця

2.2 Фотографії робочого часу

2.3 Порівняльна характеристика методів вивчення робочого часу

2.4 Характеристика норм праці