Івано-Франківський субрегіон

Внутрішньообласний розподіл туристичних потоків на Івано-Франківщині зумовлений впливом природного та етнокультурного чинників. За особливостями рельєфу, ландшафтними й етнокультурними характеристиками на території Івано-Франківщини виділяють дві рекреаційно-туристичні зони:

1. Гірську (по орографічній осі Карпат межує із Закарпаттям і Буковиною), що включає в себе Долинський, Рожнятівський, Богородчанський, Наддвірнянський, Верховинський і Косівський адміністративні райони.

2. Передгірно-долинну (межує з Львівщиною, Поділлям та Буковиною), що об’єднує економічно розвинутіші Рогатинський,Калуський, Галицький, Тисменицький, Тлумацький, Городенківський, Коломийський і Снятинський адміністративні райони.

Центральне місце в туристичному комплексі Івано-Франківської області має стаціонарна рекреація, що ґрунтується на загальнооздоровчій кліматотерапії в екологічно чистому середовищі Карпатського середньогіря, та активний гірський туризм.

В межах гірської рекреаційно-туристичної зони Івано-Франківщини виділяємо три різні туристичні райони:Осмолодсько-Болехівський, Ворохтинсько-Яремчанський і Верховинсько-Косівський райони.

Осмолодсько-Болехівський туристичний район – це один з потенційно найперспективніших районів туристичного освоєння Українських Карпат. Район межує з найбільшими бальнеологічними курортами заходу України (Трускавець, Моршин), а також з найпопулярнішими в регіоні гірськотуристичними центрами Львівщини (Славське, Сколе) і Закарпаття (Воловець, Міжгір’я), межує з мальовничими національними природними парками «Сколівські Бескиди» і «Синевир». У цьому районі функціонують такі основні центри туризму, як:

· Болехів – одна з колоритних етнографічних «столиць» Бойківщини. Місцевий турпродукт повністю зорієнтований на обслуговування масових екскурсійних потоків з курортів сусідньої Львівщини. Екскурсантам пропонується відвідати музей та храми Болехова, паломницький тур у с.Гошів(побувати у середньовічному монастирі XVI ст. на Ясній горі), екскурсійний тур у с.Бубнище (відвідання високоатракційної природно-історичної пам’ятки «Скелі Довбуша» (своєрідний карпатський «Стоунхендж») –масив скель-останців зі штучними печерами, в яких здійснювалися язичницькі культи древніх культур, починаючи з доби неоліту).

· Новий Мізунь – агрорекраційна зона на базі родовища мінеральних вод, що обслуговує внутрішньо обласні рекреаційні потоки.

· Осмолода – потенційно найпривабливіший центр пригодницького гірського туризму в Карпатському регіоні. Довкола селища на десятки кілометрів майже відсутні інші раселені пункти (крім малих, хутірного типу). Залісненість території понад 98%. Природні передумови унікально сприятливі для формування поза конкурентного на ринку Європи гірськотуристичного продукту:

- пригодницько-екстремального експедиційного туризму з набором елементів «школи виживання» гребенями важкопрохідних карпатських хребтів Красношир, Хом, Аршиця, Матахів (г.Сивуля, 1818 м), Горган;

- карпатської робінзонади в повній ізоляції від селищно-дорожної інфраструктури;

- елітарного ліцензованого мисливського туризму;

- екстремального сплаву бурхливими карпатськими ріками Лімниця, Свіча, Мизунка.

· Манявський водоспад – розташований вище Манявського монастиря, у гірській ущелині. Потрапити туди досить важко, його висота близько 20 м, вода спадає кількома каскадами. Біля підніжжя водоспаду – невелике дрібне озерце, в якому при бажанні можна було б викупатися.

Ворохтинсько-Яремчанський туристичний район - це туристична «столиця» Українських Карпат, що приваблює в середньому 14 – 17% сумарного туристичного потоку в Карпатські гори. У районі сконцентровано понад 2/3 гірських туркомплексів Івано-Франківщини. На їх основі формується цілий спектр конкурентних туропродуктів, що поєднують від 2 до 5 видів гірського туризму.

Основою туристичної спеціалізації цього району є стаціонарна рекреація в екологічно чистому гірському середовищі. Цей турпродукт реалізується у численних туркомплексах та пансіонатах готельного типу з середнім і високим рівнями комфортабельності та сервісу на таких бальнеокліматичних курортах альпійського типу: Яремча, Микуличин, Яблуниця, Ворохта.

Туркомплекси і агропансіонати району пропонують широкий спектр сервісного обслуговування, що включає в себе багатонаціональну кухню, фітобари з коктейлями з карпатських трав, басейн, сауну, солярій, конгрес-зал, обмін валют, інтернет-зв'язок, супутникове телебачення, прокат гірського спорядження.

Стаціонарна рекреація в літньо-осінній період урізноманітнюється насиченою туристично-екскурсійноюпрограмою. На вибір клієнта пропонується до двох десятків різноманітних туристичних походів та екскурсій. Найбільшою популярністю серед гостей Карпатського НПП користуються:

1.комбіновані автобусно-пішохідні екскурсії

2.пішохідні походи

3.водний сплав р. Прутом на байдарках, каное, плотах.

Сільський зелений туризм має високий рівень комфорту, який поєднується з домашньою гостинністю сільських родин краю та незабутнім етнографічним колоритом відпочинку в гуцульському селі. Серед основних переваг відпочинку у Карпатському НПП є можливість безперешкодного збору лікарських трав, ягід і грибів у довколишніх лісах, рибальства, набуття навиків власноручного приготування карпатських страв з домашньої сировини, посильну фізичну працю й опанування сільських ремесел (навичок сінокосіння, заготівлі дров, розкладання гуцульської ватри, теслярства тощо). Висококонкурентним потенційним турпродуктом є кінний туризм як початкового рівня складності, так і ускладненими гірськими стежками з елементами робінзонади й екстріму.

Верховинсько-Косівський туристичний район – другий за популярністю й масовістю потоків туристичний район Івано-Франківщини. Район об’єднує два великі туристичні центри: Косів і Верховину («столиця» етнографічного краю Гуцульщини). Основною рисою спеціалізації цього району є етнографічний туризм.

Місцевий турпродукт включає в себе такі складові: ознайомлення з традиційною архітектурою та укладом гуцульського життя, екскурсію у найвідоміший у Карпатському регіоні Музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття імені Й. Кобринського, екскурсії в мальовничі гуцульські поселення Верховину, Косів, Космач, Криворівню з відвідуванням краєзнавчих музеїв, шопінг на славнозвісному Косівському ярмарку виробів майстрів художніх промислів.

Інноваційною «родзинкою» етнографічного тур продукту останні роки стали порівняно недорогі авіа подорожі над гуцульськими Карпатами на спортивних літаках приватної косовської фірми.

Стаціонарний рекреаційний тур продукт пропонує бальнеологічно-кліматичний курорт альпійського типу Шешори.

Високо конкурентний тур продукт репрезентує на ринку асоціація агроосель району і Верховини зокрема. Крім стандартного набору послуг сільського зеленого туризму, гостям агроосель пропонується повністю «зануритися» у колоритний світ гуцульського побуту з активною участю туристів у старожитніх обрядах та народно-релігійних святкуваннях із щедрим частуванням і забавами.

У зимовий період на базі спортивно-туристичних комплексів і приватних агроосель етнографічний туризм у Верховині поєднується з гірськолижним

Серед екотуристичних маршрутів незмінно популярною залишається екологічна стежка ущелиною р. Чорний Черемош між хребтами Чорногори і Гриняв до с. Буркут.

Передгірно-долинна туристична зона Івано-Франківщини не настільки популярна на туристичному ринку Карпатського регіону, в основному через недостатню розрекламованість тур продукту. За географічним принципом у цій зоні виділяють два туристичні райони, що пропонують конкретний тур продукт: Рогатинсько-Галицький і Снятинсько-Коломийський.

Пріоритетну роль у структурі тур продукту обох районів відіграє історико-культурний туризм. Популярними історико-культурними туристичними центрами передгірної Івано-Франківщини є Галич, Рогатин, Нижнів, Тлумач і Снятин.

Прикарпаття на внутрішній і міжнародний туристичний ринок активно просуває фестивальний тур продукт. Який в останні роки відзначається дедалі більшою масовістю і популярністю. Лідером у цьому є Івано-Франківськ – найчистіше, найупорядкованіше місто Карпатського регіону з історичною забудовою доби ренесансу та багатьма визначними архітектурними атракціями. Щорічно Івано-Франківськ збирає туристів з усієї України та зарубіжжя на Різдвяний парад вертепів (7 – 14 січня), та травневий музичний фестиваль «Прикарпатська весна».

Не менш популярним центром етнографічно-фестивального туризму в Карпатському регіоні є древнє місто Коломия. Серед всесвітньо відомих атракцій міста – Музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття імені Й. Кобринського, Музей писанки, а також міська ратуша, інші архітектурні пам’ятки. Щороку Коломия організовує престижний міжнародний слов’янський фольклорний фестиваль «Коломийка» з багатоденною виставкою-ярмарком виробів майстрів карпатських художніх промислів. Не менш популярними серед туристів стали молодіжні «Коломийські забави» з оригінальними театралізованими гуляннями й фольклорними шоу-програмами.

Щодо форм тур обслуговування, то на Івано-Франківщині поряд з подальшим розвитком модерних тур комплексів місткістю від 20 до 500 осіб чи не найдинамічніше серед областей України розвивається сільський зелений туризм. Завдяки цьому на національному і міжнародних туристичних ринках регіон має міцні позиції щодо ексклюзивних відпочинкових турів у малих карпатських селах із етнографічно самобутнім бойківським, покутським та гуцульським колоритом. [1. c. 230-238]