Розділ 2. Передумови та етапи розвитку сільського зеленого туризму на івано-франківщині

Завдяки мальовничій ландшафтно-етнографічній строкатості, Івано-Франківщина має сформований імідж одного з найпопулярніших туристичних регіонів України. Туристичному руху в області притаманні такі специфічні риси: масовість, активність, молодіжність, помірна цінова політика туробслуговування. Ці риси вигідно вирізняють Івано-Франківщину на туристичному ринку Карпатського регіону.

В Івано-Франківській області нараховується 147 об’єктів природно-заповідного фонду. Серед них значні за площею гірськолісові резервати «Садки», «Джурджівський», «Княждвірський», «Скит Манявський», найбільший у регіоні Карпатський НПП та «Гуцульщина».

Карпатський НПП створений у 1980 р. на площі 50,3 тис. га. Він є одним з основних рекреаційних районів Карпатського регіону та України. Кліматичні та географічні умови парку сприятливі для відпочинку та оздоровлення. Тут створена потужна матеріально-технічна база рекреаційного обслуговування. Функціонує 5 турбаз, 13 закладів відпочинку, 11 санаторіїв, 6 оздоровчих таборів.

Природними рекреаційними ресурсами виступають мякий клімат, лісові масиви, водні рекреаційні ресурси, лікувальні мінеральні води, численні природоохоронні об’єкти, історико-культурні пам’ятки. Рельєф території та тривалість снігового покриву сприятливі для розвитку різних видів гірськолижного спорту. В літньо-осінній період відпочиваючим пропонується цікава туристично-екскурсійна програма.

З метою ознайомлення з природними екосистемами і геологічними та геоморфологічними памятками у парку прокладена широка мережа екотуристичних маршрутів: ботанічний, зоологічний та географічний на г. Брескул(1910 м), ландшафтно на г. Говерлу (2061 м), ботанічний та ландшафтно-географічний на г. Піп Іван (2020 м), загально-краєзнавчий на «Скелі Довбуша» та багато інших.

НПП «Гуцульщина» створений у 2002 р. на площі 32,271 тис. га. На його території розташовані численні туристичні бази, бази відпочинку, санаторії. У забудові рекреаційних споруд використано елементи народної гуцульської архітектури, які органічно поєднуються з ландшафтами, створюючи шедеври архітектурно-паркового мистецтва.

Для потреб екотуризму адміністрацією парку маркується розгалужена мережа еколого-пізнавальних стежок, серед них найпопулярніші такі: на хребет Брусний, на гори Клифу, Рокиту, Михалків, на хребет Каменистий, в урочище «Дубина».

Державний заповідник «Горгани» створений у 1996 р. на площі 5344,2 га. У заповіднику під охороною знаходяться унікальні природні ландшафти та екосистеми Довбушанських Горган – найнедоступнішого, найвисокогірнішого й найбільш камянистого хребта Скибових Горган.

Івано-Франківщина характеризується як одна з етнічно найоднорідніших областей України, частка українців становить 94,7% від усього населення. Завдяки цій обставині та периферійному положенню області відносно центрів геополітичної активності Центрально-Східної Європи, на Івано-Франківщині впродовж багатьох століть зберігаються автохтонні традиції народної української культури, у тому числі традиції славнозвісної гостинності українців, обов’язковими елементами якої є щедре частування й шанобливе ставлення до бажань гостя.

У етнографічних районах краю процвітають різні види художніх народних промислів і ремесел (різьбярство, кушнірство, писанкарство, мосяжництво, кераміка, ткацтво, вишивання, лимарство, боднарство, сироваріння тощо). Колоритний барвистий одяг, оригінальна музична та пісенна культура гуцулів становлять неабиякий інтерес і є здобутком української та світової культури.

Гуцульський і бойківський архітектурні стилі відзначаються високою естетичністю та гармонійним поєднанням з довкіллям. Деревяні гуцульські й бойківські церкви, гражди, малі архітектурні форми відомі в усьому світі.

Визначним центром гуцульського мистецтва є Косів. І зарубіжні, і вітчизняні туристи вважають за необхідне відвідати знаменитий косівський ярмарок та придбати для себе мистецькі вироби. Популярними серед туристів є Коломия, Верховина, Болехів.

Івано-Франківська область має пряме залізничне сполучення з центральним та східним регіонами України, що забезпечує домінування в структурі туристичних потоків внутрішніх туристів. Частка іноземних туристів складає 8 – 9%, головним чином через недостатню розрекламованість області на ринку міжнародного туризму.

Івано-Франківщина володіє багатою історико-культурною спадщиною. На її території взято під охорону держави 3,5 тис. пам’яток історії та культури. Серед них всесвітньо відома церква Св. Пантелеймона під Галичем (XII ст.), церква Святого Духа з мистецьким іконостасом у Рогатині (XVI ст.), Манявський Скит (XVII ст.), дерев’яні гуцульські та бойківські храми.

В області є 5 міст,що згадуються в давньоруських літописах. Серед них Тисмениця (1143), Снятин (1158), Тлумач (1213), Коломия (1240). А найдавнішим є Галич, перша згадка про який датується 898 роком. На базі памяток княжого Галича діє національний заповідник «Давній Галич».

Область має значну туристично-оздоровчу базу. Понад 100 обєктів (готелі, турбази, санаторії,пансіонати) можуть одночасно прийняти 14 тис. відпочиваючих.

В області 5 курортних місцевостей, де діють 11 санаторіїв. Для курортного оздоровлення використовуються кліматичне лікування, мінеральні ванни. Найвідоміші з курортів: низькогірні Косів, Татарів, Яремча, середньогірний Ворохта і бальнеогрязевий передгірний курорт Черче.

Яремче користується славою туристичної столиці Українських Карпат.

У 1990-ті рр. як альтернатива туркомплексам у гірських районах області зявилося понад 20 модерних приватних турбаз з 4 – 5-зірковим рівнем сервісу.

Щорічно Івано-Франківщину в середньому відвідує 220 тис. туристів, з них 40 – 45 тис. становлять діти. З 1998 р. туристично-екскурсійний поток стабільно зростає. [1. c. 169-177 ]