Правила для слухача

Ø Необхідно перервати всі справи й уважно вислухати мовця.

Ø Слухаючи, необхідно доброзичливо, з повагою і терпляче ставитися до мовця, бути тактовним.

Ø Намагатися не перебивати мовця, не вставляти недоречних зауважень, не переводити власне слухання у говоріння.

Ø Слухаючи, треба перевести в центр уваги мовця та його інтереси.

Ø Необхідно вміти вчасно оцінити мовлення співрозмовника, погодитися чи не погодитися з ним, відповісти на питання.

Ø Необхідно перервати всі справи й уважно вислухати мовця.

Ø Слухаючи, необхідно доброзичливо, з повагою і терпляче ставитися до мовця, бути тактовним.

Ø Намагатися не перебивати мовця, не вставляти недоречних зауважень, не переводити власне слухання у говоріння.

Ø Слухаючи, треба перевести в центр уваги мовця та його інтереси.

Ø Необхідно вміти вчасно оцінити мовлення співрозмовника, погодитися чи не погодитися з ним, відповісти на питання.

У кожному суспільстві етикет поступово розвивався як система правил поведінки, система дозволу й заборон, що формують загалом моральні норми. Етикет і мовлення тісно пов'язані між собою. Манера мовлення, стиль, дозвіл чи заборона говорити одне й не говорити інше, вибір мовних засобів як маркер приналежності до певного середовища – все це наявне в наших мовленнєвих виявах. Мовленнєвий етикет можна визначити як правила, що регулюють мовленнєву поведінку. Це широка зона одиниць мови й мовлення, яка словесно виражає етикет поведінки, дає нам в руки ті мовні багатства, які є в кожному суспільстві для вираження неконфліктного ставлення до людей, а етикет регулює складний вибір доречного засобу конкретною людиною, для її конкретного адресата, у конкретному випадку, ситуації.

Ми бачимо і відчуваємо на собі повсякденно, що культура спілкування в суспільстві низька. Мовлення молодих людей характеризується багатослів’ям, заміною власне українських слів іншомовними, суржиком, діалектною, сленговою лексикою, воно далеке від високої культури спілкування. Яка полягає не тільки у бездоганному дотриманні стандартів, норм літературної мови, а й залежить також від уміння користуватися всіма багатствами мови, її виражальними можливостями, від здатності брати до уваги що, з ким, де, коли, для чого говорити, тобто враховувати мовленнєву ситуацію.

Сучасний етап розвитку суспільства характеризується посиленням уваги до мовної освіти в країні, потребою формування особистості, яка б відзначалася свідомим ставленням до рідної мови, мовленнєвою активністю на всіх етапах оволодіння мовою, пізнання і впливу, високою культурою спілкування в різних життєвих ситуаціях.

У зв’язку з цим фахівцем з великої літери можна вважати ту людину, яка не лише володіє високою кваліфікацією, а й є духовно багатою, творчою компетентною осо­бистістю. Формування такого спеціаліста дедалі більше пов’язується з глибоким знанням української мови, з її тонкощами, таїною як усного, так і писемного професійного мовлення. На роботі, крім професійної майстерності, велике значення має вміння чи невміння встановлювати і підтримувати добрі стосунки з людьми.

Кожна людина має свої переваги і недоліки, які варто враховувати у процесі спілкування, має свою життєву позицію і переконання, які впливають на її точку зору у прийнятті того чи іншого рішення, має свої смаки, які бажано знати і не критикувати, вона є вихованцем певних традицій, які слід поважати. Тим більше, уміння спілкуватися мовою професії підвищує ефективність праці, допомагає краще орієнтуватися не тільки на виробництві, а й у безпосередніх ділових контактах із колегами.

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Завдання №1. Знайдіть у наведених реченнях слова або вирази, що не відповідають стилістичним і лексичним нормам сучасної української літературної мови. Напишіть правильний варіант.

Я рахую, що це питання можна розглянути в слідуючий раз. Мова йшлася про нові технології виробництва. У боротьбі за збільшення ефективності сільськогосподарського вироб­ництва рішучу роль відіграє орендний підряд. Поступили в продаж вироби акціонерського товариства «Труд». Збори акціонерів проголосили відкритими. Ми виконали поставлені перед нами задачі. Акт було складено у трьох екземплярах. Ми розробили необхідні міри по поліпшенню умов праці.

Завдання №2. Доберіть із різних джерел і запишіть п’ять крилатих висловів про українську мову. Розкрийте зміст одного з них.

Тестові завдання

1. Мовлення - це:

а) код, відомий усім представникам певного мовного колективу;

б) процес і результат спілкування, який матеріалізується у звуках, мі­міці; інтонації і жестах;

в) засіб спілкування;

г) біологічне явище.

2. Мовлення повинно бути точним, що передбачає вимоги:

а) добирати найточніші слова, чітко формулювати думку, за потреби звертатися до тлумачного, синонімічного словника;

б) виділяти найважливіші слова, висловлювати своє ставлення до того, про що говориш;

в) дотримуватися нових норм (правильної вимови, побудови речень);

г) продумувати тему й основну думку висловлювання.

3. Усне ділове мовлення супроводжується:

а) використанням розмовної лексики;

б) використанням діалектизмів, жаргонізмів;

в) мімікою, жестами;

г) використанням суржику.