Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Організаторські здатності





Вступ

 

Управлінська діяльність, як і будь-яка інша діяльність, може характеризуватися різним рівнем її якісних параметрів, виконуватися з більшою або меншою ефективністю. Це визначається багатьма факторами, але в першу чергу залежить від тих особистісних і професійних якостей керівника, необхідність у які визначається змістом і характером управлінської діяльності. Іншими словами, головними факторами її ефективності виступають специфічні управлінські здібності. Не тільки ефективність, але навіть сама можливість реалізації управлінських функцій залежить від того, чи володіє ні людині такого роду здібностями. У зв'язку з цим поняття здібностей відіграє особливу роль при вивченні управлінської діяльності.


Організаторські здатності

 

Здібності - це індивідуально-психологічні особливості особистості, що є умовами успішного здійснення якої-небудь діяльності і розходження, що виявляють, у динаміку оволодіння необхідними для неї знаннями, уміннями і навичками. Виділяють три основних ознаки, що відрізняють здібності від всіх інших психічних явищ:

здібності - це індивідуально-психологічні особливості, що відрізняють однієї людини від іншого; це - тільки ті особливості, що мають відношення до успішності виконання діяльності або декількох діяльностей; здібності не можна звести до знань, умінням і навичкам, що уже вироблені в людини, хоча й обумовлюють легкість і швидкість їхнього придбання.

Категорія управлінських здібностей включає дві підгрупи здібностей. Перша - управлінські здібності, необхідність яких обумовлена змістом управлінської діяльності як типу професійної діяльності: її специфічними умовами і вимогами, системою її основних - адміністративних функцій, «суб'єкт-суб'єктним» принципом її організації. Друга - здатності більш локального характеру, обумовлені тією або іншою основною управлінською функцією.

Здатності першої групи найбільше повно були розкриті відомим вітчизняним психологом Л.І. Уманським; його робота узята тут за основу розгляду управлінських здібностей. На його думку, основними серед них виступають наступні (вони позначаються їм як організаційні здібності).

Психологічна вибірковість виявляється в декількох основних особистісних і поведінкових індикаторах. Ними є: 1) повторювані факти швидкого і точного, а часто - невербального, неусвідомленого відображення психологічних особливостей стану інших людей; 2) співпереживання людиною того, що переживають, почувають інші, свого роду емоційна синхронність; 3) висока чутливість і сприйнятливість до опису психологічних якостей інших людей; 4) можливість швидко й адекватно характеризувати психологічні особливості людей, влучність і стислість словесних їхній «фотографій»; 5) переважний вибір психологічних об'єктів з багатьох інших, що одночасно діють на людину і вибірковість товариськості; 6) вибірково-психологічна пам'ять і спостережливість, що яскраво виявляються і перевіряються в спостереженні, бесідах, у рішенні організаторських задач; 7) схильність до психологічного аналізу, поясненню поводження інших людей і своя власного; 8) здатність думкою поставити себе в психологічну ситуацію іншої людини.

Практичний психологічний розум має, по Л.И. Уманському, наступні прояви: 1) адекватний розподіл обов'язків колективної діяльності з урахуванням індивідуальних особливостей людей; 2) швидка орієнтація в ситуаціях, що вимагають практичного застосування знань людей; 3) спритність у застосуванні психологічного стану, настрою людей до даних умов життя і діяльності; 4) здатність викликати стимулюючі мотиви діяльності, знайти шляхи і способи зацікавити людей справою; 5) облік взаємин, особистих симпатій і антипатій, психологічних розходжень людей при угрупованні їх для виконання колективної діяльності; б) високий ступінь навченості при формуванні організаторських знань, навичок і умінь; 7) тенденція вирішувати практичні питання крізь призму наявних людських можливостей.

Психологічний такт виявляється в: 1) почутті міри і граней у взаєминах і взаємодії з людьми; 2) мовної адаптації до різних людей, відсутності «мовного шаблона» і грубого пристосовництва, мовної спритності при першому знайомстві; 3) індивідуалізації спілкування з людьми в залежності від їх стійких індивідуально-психологічних особливостей; 4) почутті ситуації; 5) обліку зовнішніх обставин, що впливають на взаємини індивідів один з одним; 6) чуйності, уважності, співчутливості у відносинах до людей; 7) простоті, природності в спілкуванні, здатності залишатися самим собою у відносинах з людьми, відсутності театральності в поводженні; 8) почутті справедливості, об'єктивності підходу до підлеглих, здатності показати і довести цю об'єктивність.

Суспільна енергійність має наступні показники: 1) емоційний мовний вплив виявляється в різних емоційних формах мови - в акцентному членуванні фрази, інтонації, наголосах, паузах; 2) вольове спонукання виявляється в мовній, мімічній і пантомімічній формі; 3) здатність впливати на інших своїм відношенням до людей, справам, подіям, здатність передати це відношення; 4) логічна переконливість впливу словом і справою, здатність показати причинний зв'язок явищ, довести логічну послідовність у мовній і практично-діяльній формах; 5) практично-діяльна форма впливу виявляється в тім, що організатор сам показує, як виконати справу, що він доручає іншим; 6) впевненість у своїх силах, більша віра в справу, у можливість його здійснення, оптимізм, бадьорість духу; 7) здатність правильно і швидко вибрати момент вирішального впливу, піти на ризик.

Вимогливість виражається в наступному: 1) сміливість пред'явлення вимог; 2) сталість пред'явлення вимог; 3) гнучкість їхнього пред'явлення в залежності від конкретної обстановки; 4) самостійність вимог; 5) категоричність вимог; 6) розмаїтість форм їхнього вираження; 7) індивідуалізація вимог у залежності від психологічних особливостей людей.

Критичність має наступні індикатори: 1) критична спостережливість як уміння побачити і виділити недоліки; 2) самостійність критичності; 3) легкість критичного аналізу; 4) логічність і аргументованість критики; 5) прямота і сміливість критичності; б) глибина й істотність критичних зауважень; 7) сталість критичних висловлень; 8),доброзичливість критики.

Схильність до організаторської діяльності знаходить вираження в: 1) спонтанному самостійному включенні в організаторську діяльність; 2) прийнятті на себе ролі організатора і відповідальності за роботу інших людей; 3) потреби в здійсненні організаторської діяльності; 4) природності включення в цю діяльність; 5) невтомності в організаторській роботі; 6) емоційно-позитивному самопочутті при її виконанні, здатності побачити необхідність в організаторській діяльності в обставинах, зримо її не потребуючих.

Ці - загальорганізаційні здібності доповнюються і конкретизуються більш локальними здібностями, що обумовлюють ефективне виконання окремих управлінських функцій. Відповідно їхній склад визначається на основі системи базових функцій управління. Основними з них є наступні здібності.

Здатність до цілеустановлення включає два основних аспекти. По-перше, це здатність до формулювання, генеруванню цілей керованої системи як таких; визначенню пріоритетів цілей; виділенню найбільш істотних з них. По-друге, це здатність до формулювання цілей перед підлеглими, що забезпечувала б прийняття цих цілей ними.

Здатність до прогнозування складається в умінні керівника «заглянути в майбутнє», угадати розвиток подій і в результаті такого прогнозу будувати все керування не по типі реактивної (пасивної) стратегії, а на основі активно-прогностичної («далекооглядної») стратегії. Часто підкреслюється, що це - найважливіша здатність керівника.

Здатність до планування як своїх дій, так і дій підлеглих, а також організації в цілому, будучи однією з основних умов управлінської діяльності, має синтетичну побудову і повинна бути зрозуміла як ефект конвергенції багатьох інших здібностей - як когнітивних, так і особистісних.

Здатність до прийняття управлінських рішень. Слід зазначити, що, оскільки сама функція прийняття управлінських рішень є основною для управлінської діяльності, те саме дана здатність звичайно також розглядається як критично важлива для неї. Відмітною її особливістю є те, що вона практично не компенсується з боку інших здібностей. Іншими словами, недостатній рівень її розвитку не може бути заповнений (або заповнюємо лише в незначному ступені) за рахунок інших управлінських здібностей.

Комунікативні здібності забезпечують ефективну реалізацію аналогічної управлінської функції, а в психологічному плані базуються на таких особистісних якостях, як соціабельність, товариськість, емпатичність, експресивність, рефлексивність, а також на сформованості умінь міжособистісної взаємодії й організації «комунікативного простору» у керованій системі.

Мотивуючі здібності виявляються в тім, що різні керівники володіють далеко не однаковими потенціалами «ведучого», що захоплює групу і надихає на досягнення загальних цілей. Подібно здатності до планування мотивуючі здібності являють собою інтегративні утворення, що включають широкий спектр більш часних здібностей - від простого, часто неусвідомлюваного «зараження» своїми задумами до здатності до розгорнутого, аргументованого переконання в їхній перспективності. Сюди ж відноситься і ступінь оволодіння керівником всім арсеналом мотиваційних засобів впливу на підлеглих, знання їм особливостей мотиваційної сфери як такий і способів її «підключення».

Здатності контролю. З психологічної точки зору їхній зміст не вичерпується адекватною оцінкою результатів діяльності підлеглих і наступними за нею заохочувальними або «каральними» санкціями. Головне в них - це уміння зіставити результат з індивідуальними можливостями виконавця; визначити міру реалізації їм у діяльності свого щирого потенціалу, а також вибрати найбільш прийнятний саме для його індивідуальності спосіб контролю і заохочення. Це - здатність використовувати контроль не як самоціль, а як засіб для підвищення ефективності індивідуальної діяльності підлеглих, а в підсумку - всього організаційного функціонування.

Необхідно відзначити і ще дві - також інтегративні здатності, хоча і не мають чіткого визначення, але украй важливі з практичної точки зору і розглянуті звичайно як цілком самостійні. Перша лежить в основі реалізації кадрових функцій керування і звичайно - метафорично - позначається як «здатність розбиратися в людях», здатність підбирати кадри. Друга забезпечує ефективну реалізацію системи виробничо-технологічних функцій керування і позначається найчастіше поняттям професійної компетентності керівника.

 

Date: 2015-09-24; view: 267; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.007 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию