Вибір ізоляторів у гірлянді

На повітряних лініях 110 кВ згідно [17] кількість підвісних ізоляторів вибирається за умови забезпечення роботи при робочій напрузі, для чого мінімальна довжина шляху витоку гірлянди в районах з чистою атмосферою і звичайними польовими забрудненнями на висоті 1000 м над рівнем моря, повинна бути не менш 1,3 см на 1 кВ діючого значення найбільшої робочої напруги з урахуванням коефіцієнта ефективності використання довжини шляху витоку.

Кількість ізоляторів визначається за формулою:

, (3.3)

де L _n – геометрична довжина шляху витоку гірлянди ізолятора, см;

, (3.4)

де l - ефективна мінімальна питома довжина шляху витоку, см/кВ, l = 1,3 [17];

U – найменша робоча міжфазна напруга, кВ, U = 110 кВ;

– коефіцієнт ефективності використання довжини шляху витоку використовуваної конструкції:

, (3.5)

де К – коефіцієнт ефективності довжини шляху витоку одного ізолятора, для типу ПС6-А К = 1.1;

К_к – коефіцієнт ефективності довжин шляху витоку, К _К = 1.

,

Фактична кількість ізоляторів у гірлянді:

(3.6)

З [17] імпульсна міцність підтримуючої гірлянди 7xПС6-А дорівнює:

U _t=1мкс = 655 кВ.

Кут захисту для одностіїчної залізобетонної опори з одним сталевим тросом повинен бути не більше 30 , з двома тросами – не більше 20 [17]. В нашому випадку розрахунок і порівняння кутів захисту різних найбільше незахищених точок опори розраховується в програмі виходячи з параметрів зазначених на рисунку 1.1.