Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Антропогенні проблеми екологіїРозглянуті раніше теми курсу «Загальна екологія» не мали б настільки важливого значення для широкої практики й фундаментальної науки, якби сучасна екологія не перетворилася в навчання про шляхи виживання людства в умовах екологічної кризи. Основні екологічні проблеми нині загальновідомі й широко обговорюються в науковій, популярній і навчальній літературі. Це: зміна клімату (геофізики) Землі: парниковий ефект через викиди метану, оксидів вуглецю; викид аерозолів; зміна змісту озону в тропосфері й стратосфері з появою озонових дір над Антарктидою й над більше населеними територіями (правда, учені до кінця не визначилися із щирими причинами появи цих дір - може, не стільки через людину, скільки з інших причин); забруднення атмосфери отруйними речовинами, у тому числі утворюючі кислотні опади; забруднення океану, поховання в ньому (дампинг) отрутних і радіоактивних речовин, у тому числі насичення його вуглекислим газом з атмосфери, влучення нафтопродуктів, важких металів токсичних органічних сполук (зокрема, хлорорганических), підкислення мілководь за рахунок влучення кислих газів (окислів азоту й сірки) з атмосфери, розрив нормальних екологічних зв'язків між океаном і водами суши у зв'язку з будівництвом гребель на ріках; виснаження й забруднення поверхневих вод суши, порушення балансу між поверхневими й підземними водами; радіоактивне забруднення локальних ділянок і деяких регіонів; зміна геохімії окремих регіонів планети в результаті витягу важких металів, їхнього переміщення й концентрації на поверхні Землі з більшим перевищенням нормальної дисперсності в літосфері; триваюче нагромадження на поверхні Землі отрутних і радіоактивних речовин, побутового сміття й промислових відходів; порушення глобальної й регіональної екологічної рівноваги, співвідношення екологічних компонентів, включаючи зрушення екологічного балансу океану з його прибережними водами й водотоками, що впадають; опустынивание планети в нових регіонах, розширення існуючих пустель; скорочення площі тропічних і північних лісів, що веде до можливого виникнення дисбалансу кисню й посиленню процесів зникнення безлічі видів рослин і тварин; утворення й звільнення в ході зникнення одних видів нових екологічних ніш і заповнення їхніми небажаними організмами: шкідниками, паразитами, хвороботворними мікробами; відносне демографічне переущільнення в окремих регіонах й у перспективі - абсолютне перенаселення Землі; погіршення якості середовища життя в містах й у сільській місцевості; збільшення шумового, електромагнітного впливу, стресів присутності; забруднення повітря викидами забруднюючих речовин від промисловості й транспорту. Вихід з важкого положення, що створилося, основна частина вчених бачить в экологизации, тобто проникненні постулатів екологічних знань в усі сфери громадського життя. Наприклад, рішення традиційного завдання охорони властиво живих природних компонентів спочатку найчастіше зводилося до складання переліків рідких і зникаючих видів й обмеженого переліку мір, частіше пропагандистського характеру, по їхній безпосередній охороні. Але в цей час найбільш масштабний збиток видовій розмаїтості приносить не безпосереднє знищення того або іншого конкретного виду живих організмів, а витиснення природних экосистем у цілому, їхнє заміщення землями сільськогосподарського, промислового призначення, тому перелік основних напрямків охорони біологічних об'єктів значно розширився й включає наступні:
Основні шляхи экологизации сільського господарства - використання экосистемных принципів; організація сівозмін й агроландшафтов у такому виді, які підтримували б цілісні биогеоценологические системи. В основу экологизации промислового виробництва повинні бути покладені принципи обліку циклічності біосферних процесів, скорочення обсягів утворення шкідливих відходів і розвиток систем їхньої утилізації, раціональне й лімітоване використання природних ресурсів. У плані загальної экологизации природокористування упор робиться на екологічне планування - з розрахунком обсягів потенційно можливого вилучення або інших форм експлуатації природних ресурсів або територій без нанесення істотної шкоди однією господарською галуззю іншим, а також навколишньому природному середовищу в цілому. Найважливіша роль у розробці наукових основ рішення екологічних проблем належить сучасній географічній науці в силу традиційної сфери її інтересів у даній області, а також у зв'язку зі своєрідним положенням географії на стику природних і суспільних наук. Академік И.П. Герасимов підкреслював, що комплексний потенціал географічної науки може бути повністю використаний саме в ході міждисциплінарних екологічних досліджень. Це ж випливає зі змісту перерахованих нижче головних наукових напрямків екологічних досліджень у географії: контроль над змінами навколишнього середовища, викликаними діяльністю людини (антропогенний, або екологічний, моніторинг); наукові географічні прогнози наслідків впливу господарської діяльності на навколишнє середовище; попередження, ослаблення й ліквідація наслідків стихійних природних нещасть; оптимізація середовища в створюваних людиною природно-технічних системах.
|