Механізми творчості

Ключові поняття теми:

теорії творчості, поетична душа, механізми творчості, відкриття, винахід, художній образ, види енергії, види станів, відображення невідчутного, порівняння і оцінки, відображення неіснуючого, на­тхнення

Поняття про творчість

Психологія, переживаючи піднесення, інтегруючи знання, зберігаю­чи свою цілісність, знаходячи все у всьому, прагне пояснити внутріш­ній світ людини творчої. Пояснити людину, яка виконує (або намага­ється виконати) своє природне покликання - стати творцем.

Людина творча - Ното сгеаіог, людина діюча - людина, здатна тво­рити. Оскільки здатність до творчості - головна властивість люди­ни. Якраз здатність до творчості І відрізняє людину від тварини.

Людина може бути дуже розумною і розсудливою, обмірковувати кожний свій крок (уявляєте, скільки вона завдає роботи своєму мозко­ві?), - і лишатися виконавцем, або (якщо вам більше подобається) - мовлячою машиною. (За часів Платона не було поняття "машина", тому він говорив інакше: знаряддя, яке говорить.)

Людина може читати дуже розумні книжки, насолоджуватися пре­красним, зберігати у своїй пам'яті прірву відомостей з будь-яких галу­зей знань, досягти вершин розвитку інтелекту, але при цьому не зміни­ти світ навіть на крихту. Тому що вона більше ерудит, споживач (енер­гії або інформації), ніж виконавець: вона- суддя, охоронець, елемент у ланцюжку, який з'єднує людину з ноосферою - хто завгодно, тільки не творча людина.

Людина може бути малоосвіченою; вона може мати вельми туман­ні уявлення про загальну культуру; її пам'ять може бути "з дірками" і тому бідною на інформацію; у звичайній бесіді ви навряд чи роздиви­тесь її розум; та Й про розсудливість їй не заважало б подбати, попра­цювати над собою.

Але як тільки перед нею з'являється задача (пізнавальна, моральна або естетична) - вона не обмірковує її, не аналізує, не ходить навколо, збираючи інформацію, - вона відразу ж починає її розв'язувати - діяти.

І, уявіть собі,- виходить! Створюється нове. Тільки так!- адже вона творець.

5%

Разом з тим наука, захоплена диференціюванням, розчленувавши на елементи людину, як машину, приписала кожному органу людини певну функцію. Вухо необхідне людині, щоб чути, рука потрібна, щоб щось робити, серце- щоб штовхати кров, м'яз, щоб рухатись, і так кожний її орган.

А про орган творчості, його будову і розвиток вона нічого не говорить.