Конфлікт

Цей психічний стан обумовлений суперечностями розв'язання про­блем, що виникають між людьми у зв'язку з вирішенням тих чи інших питань соціального чи особистого життя. Стан конфлікту характеризу­ється гострими негативними емоційними переживаннями його учасни­ків. Конфлікт, що виявляється у свідомості окремо взятої людини - це внутрішньоособистісний конфлікт. Конфлікти існують у міжособистіс-них взаємодіях і на рівні групових відносин.

Конфлікт всередині особистості виникає тоді, коли стикаються рівні за силою і значенням, але протилежно спрямовані мотиви, по­треби, інтереси, потяги в однієї і тієї ж людини (наприклад, потрібність дотримати дане слово і неможливість зробити це через перешкоди, по­долати які людина не в змозі).

Конфлікт між особистостями зумовлюється ситуацією, в якій члени групи прагнуть до несумісних цілей або керуються несумісни­ми цінностями або нормами, намагаючись їх реалізувати у спільній діяльності.

Конфлікт виникає за умови розподілу функціональних обов'язків між членами групи або під час обговорення шляхів досягнення спіль­ної мети діяльності.

Міжгруповий конфлікт має місце там, де гострі суперечності ви­являються у відносинах між окремими соціальними групами, кожна з яких керується власною метою, до того своїми практичними діями пе­решкоджають успіху діяльності одна одній. До такого конфлікту може призвести шпигунство, суперництво в боротьбі за зони впливу тощо.

Суперечності в людських взаєминах не завжди призводять до кон­флікту: чимала частина з них розв'язується шляхом домовленості, зна­ходження консенсусу.

У групах і колективах, які вже сформувалися і члени яких мають достатній досвід спільного співжиття, суперечності виникають не так часто, як у новостворених.

Це пов'язано з тим, що завдяки взаємному пізнанню і обопільній адаптації досягається такий рівень сумісності членів, коли небезпека розвитку конфлікту зводиться до мінімуму. У групах і колективах, що

перебувають на стадії становлення і розвитку, суперечності нерідко за­вершуються конфліктами, їх причиною можуть бути психофізіологічна і соціально-психологічна несумісність їх членів, важкий характер, за­вищена самооцінка тощо. В особистих відносинах, що виникають із приязні і ґрунтуються на спільності життєвих інтересів, несумісність рідко буває причиною кон­фліктів.

Коли ж з якихось причин тенденції несумісності починають виявля­тися у відносинах, то взаємини між людьми припиняються.

Особливої ваги набувають дослідження сумісності при комплекту­ванні груп для виконання складної, пов'язаної з ризиком, діяльності, що важливо для забезпечення її надійності і ефективності. Така робота здійснюється, коли добираються екіпажі для космічних польотів, гру­пи альпіністів для сходжень, виробничі групи для роботи, що вимагає від її виконавця високого рівня узгодженості дій і належних морально-вольових особистісних якостей.

Формалізована структура змісту теми Група - спільність людей, об'єднаних за будь-якими ознаками.

Запитання для самостійної роботи

1. За якими ознаками виділяються групи?

2. Яка група може виступати для особистості як референтна?

3. Якими ознаками характеризуються групи різної організації?

4. Якими є істотні ознаки колективу?

5. У чому полягає істотна відмінність між офіційним та неофіцій­
ним лідером групи?

6. Чим визначається статус особистості в колективі?

7. У чому полягає суть методу соціометрії і в чому обмеженість
його у варіанті, запропонованому Дж. Морено?

8. За якою соціометричною шкалою визначається статус члена
групи?

Альтернативно-тестові завдання для самоконтролю

1. Чи правильно наведена класифікація груп: велика, мала, реаль­
на умовна, референтна, офіційна, неофіційна, формальна, неформаль­
на, колектив?

2. Чи завжди референтна група є для особистості взірцем, пози­
тивним еталоном поведінки, виявлених якостей особистості?

3. Чи впливає на реальну популярність особистості статус фор­
мального лідера? Обгрунтуйте свою думку.

4. Чи існують якості особистості, потрібні для лідерства за будь-
яких умов?

5. Чи є критерії згуртованості однаковими при характеристиці
будь-якого колективу?

6. Чи достатньою є така характеристика колективу: "Колектив -
це спільність людей, об'єднаних спільною діяльністю та єдиною ме­
тою діяльності"?

7. Чи завжди конформізм характеризується неузгодженістю ре­
альної поведінки особистості та її внутрішнього переконання?

8. Чи можна на підставі результатів соціометрії доходити виснов­
ків про згуртованість групи?