Варіант 22

Завдання 1. Методи психічної саморегуляції при роботі в екстремальних умовах

Завдання 2. У конкретної людини (за власним вибором), провести діагностику психічних характеристик темпераменту, визначаючих його здібність працювати в екстремальних умовах

5. Контрольні питання до заліку

1. Мета, предмет та причини виникнення дисципліни.
2. Основні принципи розподілу особливих та екстремальних умов.
3. Методологічні основи вивчення діяльності в особливих та екстремальних умовах
4. Методи вивчення діяльності в особливих та екстремальних умовах
5. Загальні поняття про стрес.
6. Ситуаційний експеримент та ситуаційне моделювання.
7. Загальні закономірності діяльності в екстремальних умовах.
8. Виміри в поведінці і функціонування організму в екстремальних умовах.
9. Переносність екстремальних умов.
10. Поняття нервово – психологічної нестійкості та причини її виникнення.
11. Психологічна концепція умов праці.
12. Поняття фізіологічного еквіваленту діяльності та фізіологічної адаптації.
13. Вплив абіотичних факторів на працездатність та функціональний стан людини.
14. Захисна адаптація зовнішніх умов діяльності.
15. Фактори які не корегують зовнішніх умов діяльності.
16. Загальне поняття про операціональну та емоційну напруженості.
17. Психогенні фактори, які обумовлені малою інтерактивністю праці.
18. Психогенні фактори, які обумовлені надмірною інтенсивністю праці.
19. Загальна характеристика професійного (трудового) стресу.
20. Поняття про інформаційний та комп’ютерний стрес.
21. Дефіцит та перевантаження інформацією.
22. Діяльність людини в умовах потоку сигналів.
23. Кількісні методи оцінки інформаційних потоків.
24. Загальне поняття про екстремальні стани людини.
25. Адекватна форма відповіді на екстремальні умови обстановки.
26. Реакція тривоги та її види.
27. Динаміка екстремальних станів.
28. Специфічні види екстремальних станів.
29. Оцінка рівня тривожності за допомогою методик Ч.Спілберга та Дж.Тейлор.
30. Оцінка умов емоційного вигорання за допомогою методики В.В.Бойко
31. Оцінка поведійних стратегій та моделей подолаючої поведінки за допомогою методики С,Хаборолла.
32. Оцінка рівня розвитку адаптаційних можливостей людини.
33. Оцінка стану тривожності, фрустрації, агресивності та ригідності за допомогою адаптивного варіанту методики Г.Айзенка.
34. Діагностика психологічних характеристик темпераменту, впливаючих на діяльність людини в екстремальних умовах.
35. Теоретичні аспекти вивчення психологічної готовності.
36. Готовність та установка.
37. Готовність та адоптація.
38. методи визначення адаптаційних можливостей людини
39. етапи процесу адаптації.
40. Проблема толерантності психології
41. Підходи до розуміння емоційної стійкості.
42. компоненти емоційної стійкості
43. Виміри захисних механізмів особистості.
44. Концепція відстрочених реакцій на травматичний стрес.
45. Загальна характеристика PTSD – синдрома.
46. Сутність, види та загальна схема психологічної підтримки
47. Фактори формування станів в процесі психологічної підтримки.
48. Роль підказки в процесі психологічної підтримки.
49. Підтримка прийняття рішення людиною в екстремальних умовах
50. Значення профілактичних заходів в попередженні стресу.
51. Психопрофілактичні заходи колективного характеру.
52. Психопрофілактичні заходи індивідуального характеру.
53. Методи психічний саморегуляції.
54. Психологічна підтримка та тренування.