Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
Методи навчання
Нижче стисло описано найбільш вживані способи спільної діяльності викладача і студентів, що будуть використовуватися при викладанні статистики
| Метод | Визначення | Умови використання | Моменти, на які необхідно звернути увагу |
| Бесіда | Діалог, за якого педагог шляхом постановки системи запитань, підводить студентів до розуміння нового матеріалу або перевіряє засвоєння ними вже вивченого. Що дозволяє студентам брати участь у формі запитань та (або) обговорення їх. | Підходить для студентських груп (до 30 осіб). Участь викликає зацікавленість. Засвоєння викладеного матеріалу можна перевірити в процесі бесіди. | Студенти можуть не брати участі в бесіді без активного заохочення (мотивації). Запитання / обговорення сприяють зміцненню центру навчального процесу |
| Обговорення | Ситуація, у якій відбувається вільний обмін знаннями та ідеями між студентами та викладачем. | Має сенс, коли застосування інформації є питанням точки зору та (або) необхідно змінити ставлення. Коли викладачу потрібно отримати коментарі (думку) студентів | Не підходить для передачі знань або інформації. Студенти можуть відхилятися від теми або вивчити її недостатньо глибоко. Ситуація вимагає професійного керівництва з боку викладача. |
| Реальна навчальна ситуація | Детальна історія певної події або обставини, які студенти повинні вивчити чи проаналізувати. | Підходить для застосування навичок, набутих у власному досвіді, або коли мета вимагає зосередженого обговорення певних подій чи явищ | Студенти можуть відхилятися від необхідного напрямку роботи або прийняти рішення, якого вимагає викладач. Вони можуть не усвідомлювати, що ситуації в реальному житті бувають різними. |
| Вправи | Перед студентами ставиться мета – виконати певне завдання (розрахункове, логічне, графічне), щоб отримати потрібний результат. Вправу можна виконувати індивідуально або в парах. | Підходить для перевірки розуміння студентами певного обсягу знань або застосування на практиці набутих навичок і отриманих знань у певному алгоритмі для досягнення визначеної мети. | Студенти повинні володіти навичками й мати необхідну базу знань, які вони використовуватимуть. Вправа має бути реалістичною, а цілі такими, яких можна досягти. У протилежному випадку студент може бути демотивований. |
| «Майже реальні» вправи | Студентам дають декілька вправ або документів, подібних до тих, з якими працівники мають справу на робочому місці, і ставиться завдання виконати певні дії. Після виконання вправи результати порівнюються. | Підходить для надання працівникам, робоче місце яких – стіл. Вони створюють уявлення про проблеми реального життя та їх розв’язання. Сприяє закріпленню навичок на практиці. Може використовуватися для оцінювання потенціалу учасників, а також для визначення ставлення до роботи (наприклад, пріоритети, скарги тощо). | Зміст таких вправ має бути реалістичним. Розгляд та оцінювання результатів необхідно здійснювати в такий спосіб, аби не зруйнувати впевненості студентів у правильності рішень. вимагає коректності відносин між викладачем і студентами. |
| Ділова гра | Імітація ситуації з моделюванням професійної чи іншої діяльності шляхом гри за попередньо повідомленими правилами. Студентам надається інформація про компанію і ставиться завдання прийняти певні ділові рішення впродовж конкретного часу. | Доцільна, коли студентам потрібно зрозуміти загальну ситуацію управління. Дозволяє продемонструвати взаємозв’язок багатьох функціональних аспектів управління, допомагає застосовувати вмінні та навички на практиці. Взаємодію в групі можна використати, щоб студенти зрозуміли роль керівника. Інколи використовується для оцінювання потенціалу студентів. | Проблему становить оцінювання можливого результату різних рішень. зазвичай для цього використовується комп’ютер. Існує небезпека того, що студенти не сприйматимуть навчання через ділову гру серйозно. |
| Рольова гра | Перед учасниками ставиться завдання зіграти конкретну роль у навчальній (виробничій) ситуації. | Використовується переважно для вдосконалення навичок міжособистісного спілкування, пов’язаних із наближенням до життєвих ситуацій. Учасники можуть практикуватися й отримати зауваження чи коментар викладача або одногрупників, що дозволяє виробити їм нові навички спілкування. Сприяє розвитку впевненості в своїх знаннях (ситуація успіху) і формує (змінює) точку зору на проблему. Використовується в ситуаціях симуляції (моделювання) з метою вивчення тенденцій, типів та ознак поведінки студентів у заданій моделі. | Якщо ситуація не є реалістичною, то рольова гра може розглядатися як «порожня гра». Учасники можуть соромитися грати. Якщо все піде не по плану учасники гри можуть втратити впевненість у собі. Гра може перекрити мету навчання у думках студентів. Рольова гра може не передбачати поведінки студентів на робочому місці. |
| Проект | Під навчальним проектом у даному разі слід розуміти самостійну завершену творчу роботу, виконану студентами під керівництвом викладача. Перед студентами ставиться завдання з «реального світу», часто - з робочого місця. Вони працюють під меншим наглядом, довший період, проявляють ініціативу для розробки ідей. Проект може виконуватися індивідуально або групою. | Використання проектів рекомендується для перевірки оволодіння студентами навичками або певною базою знань під наглядом у реальній життєвій ситуації. Ефективний на лабораторних, практичних, а захист - на семінарських заняттях. Підходить, якщо необхідно виявити ініціативу або творчий підхід. Є цінним методом для застосування студентами навичок, вмінь або знань при аналізі економічних явищ чи ситуацій та моделювання поведінки економічних суб’єктів. | Проект має бути реальним, завданнями, такими, щоб їх можна було здійснити, він має відповідати потребам студентів. Його можна здійснити тільки тоді, коли студенти зацікавлені й готові бути успішними з причин, яких вони навіть самі не усвідомлюють. Невдача проекту привести до втрати студентами впевненості в собі, ворожості до педагога або проблем на робочому місці. |
Нижче стисло описано найбільш вживані методи навчання, що використовуються при викладанні статистики.
До людини сьогодення висуваються вимоги не лише діяти, але й мислити по-новому. При викладанні статистики органічно поєднуються та взаємоузгоджуються традиційні методи реалізації навчального процесу з новими методами його інтенсифікації й активізації, що забезпечують формування необхідних якостей майбутнього фахівця.
Методи активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів ефективно поєднуються з іншими загальними дидактичними методами (пояснювально-ілюстративним, репродуктивним, проблемного викладу, частково-пошуковим, дослідницьким), доповнюють та урізноманітнюють їх.
Використання методів активізації (Мал.1) у процесі навчання дає змогу реалізовувати такі принципи сучасних концепцій викладання:
проблемності: вихідним пунктом процесу навчання повинна бути постановка проблеми з реального життя, яка пов’язана з інтересами й потребами тих, хто навчається;
погодженості та системності цілей навчання: учіння, що має на меті зміну поведінки, охоплює всі аспекти ділової компетентності (зміна поведінки студента можлива тільки за його ініціативи);
орієнтованості на наявний досвід: ефективне навчання можливе лише за опори на наявний досвід, що вимагає гнучкості концепції навчання та дає змогу врахувати досвід студентів;
націленості на самонавчання: за результати навчання у першу чергу відповідальність несуть студенти, а викладач лише допомагає;
професійної орієнтованості: орієнтація на практичне використання отриманих умінь є ключовим елементом концепції навчання;
зворотного зв’язку: студенти постійно отримують оцінку успішності своїх дій.
Мал. 1. Класифікація найпоширеніших методів активізації навчання
На практиці це - лекції проблемного характеру, лекції-бесіди, міні-лекції, робота в малих групах, семінари-дискусії, конференції, аналіз конкретних ситуацій, економічний аналіз, моделювання економічних процесів, навчальне проектування, робота з комп’ютерними інтермережами, розв’язування задач, інтерв’ю, робота в командах, аналіз публікацій, інтерактивні методи, case-студії, презентації, вправи, ігри, симуляції, комп’ютерне навчання, аналіз проблемних випадків і типових помилок, методи «спостерігай і повторюй», тренінг на робочому місці, навчаючи – учусь, «мозкова атака». Методмозкової атаки відомий також під багатьма іншими назвами, серед них такі: метод Осборна, фабрика ідей, ярмарок ідей, серія нових ідей, конференція ідей та ін. Мозковий штурм іноді називають технікою групового творчого мислення.
Date: 2015-09-24; view: 362; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА... |