Рекомендації щодо викладання курсу за програмою

Виходячи з навчальної програми інформатики для учнів старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів, автори програми віддали перевагу послідовній моделі навчання перед концентричною: вивчення більшості інформаційних технологій не поділяється на кілька етапів, а відбувається в межах однієї групи. Закріплення вивченого матеріалу здійснюється завдяки змістовим зв’язкам між темами. Наприклад, знання та навички, набуті студентами під час вивчення теми «Комп’ютерна графіка», застосовуються під час навчання за темами «Комп’ютерні презентації та публікації» та «Створення, публікація і підтримка веб-ресурсів».

Слід зазначити, що автори не мали на меті догматизувати послідовність викладання матеріалу, усвідомлюючи, що змістові зв’язки між багатьма темами курсу є достатньо слабкими, а отже й стандартизація певного порядку їх вивчення є недоцільною. Викладач може змінювати порядок вивчення і обсяг тем курсу залежно від рівня підготовки студентів і технічного оснащення навчального закладу.

Водночас, змінюючи порядок тем курсу, викладач має дотримуватися таких принципів:

1) Небажано змінювати порядок викладання підтем однієї теми (хоча, як зазначалося вище, відокремлювати у часі вивчення одних підтем від інших припустимо).

2) Неприпустимо порушувати порядок викладання тем, між якими є суттєві змістові залежності. Такі залежності проілюстровані на рис. 1. Стрілка, спрямована від теми А до теми В, означає, що для успішного засвоєння теми В студент має засвоїти матеріал теми А. На рис.1 наведено всі теми курсу основ інформатики.

Рис. 1. Змістові залежності між темами курсу інформатики

Звернемо особливу увагу на зміст теми «Основи програмування». Підтема «Засоби візуальної розробки програм» передує підтемі «Основи структурного програмування», оскільки автори програми пропонують уникати використання штучних навчальних або застарілих середовищ програмування, що орієнтовані на відображення інформації у текстовому режимі. Всі розроблювані студентами програми мають відповідати принципам функціонування сучасного програмного забезпечення в середовищі операційної системи з графічним інтерфейсом. Досягти цього дозволяє використання єдиного середовища візуальної розробки програм, такого як Borland C++ Builder або Borland Delphi або Microsoft Visual Studio, протягом всього навчання основам програмування.

Підкреслимо, що автори прагнули дотримуватися об’єктно-орієнтованої парадигми програмування, згідно з якою прототипом програми є не алго­ритм, а об’єктне середовище, кероване подіями. Цей підхід визначив послі­довність подання матеріалу в підтемі 7.1: лише після понять програми, об’єк­ту та події вводиться поняття алгоритму, як основи програмної логі­ки, що є однією зі складових програмного забезпечення.

Викладач може самостійно добирати засоби подання теоретичного матеріалу (презентація, що відображається на екрані за допомогою мультимедійного проектора, презентація, що відтворюється на екранах студентських комп’ютерів, спільна робота студентів та викладачів над документом в середовищі локальної мережі тощо) і визначати форму проведення практичних робіт (робота з елементами досліджень, спільна робота в Інтернеті, лабораторні роботи, тренувальні вправи, проектні роботи, практикуми). Оскільки на етапах актуалізації, мотивації та безпосереднього вивчення теоретичного матеріалу уроку студентам пропонується перегляд презентаційних матеріалів в електронному вигляді, методика проведення кожного уроку має бути ретельно опрацьована викладачем із урахуванням зазначених вище санітарних норм.

Вивчення більшості тем курсу має завершуватися тематичним оцінюванням. Проте, в тому випадку, коли вивчення окремих тем заплановано протягом 2–4 навчальних годин, тематичне оцінювання рекомендується проводити за кількома темами водночас. Форму проведення тематичних оцінювань викладач обирає самостійно: контрольні роботи, тестування, комплексні практичні роботи, захист навчальних проектів тощо.

Обов’язковими умовами навчання за програмою є наявність комп’ютерного класу та встановленого програмного забезпечення (орієнтовний перелік програм наведено нижче). Комп’ютерний клас має використовуватися на кожному занятті.

Бажаною умовою є наявність у навчальному закладі швидкісного каналу підключення до Інтернету (від 128 Кбіт/с). Якщо такого каналу не існує, то практичну частину тем «Електронна пошта», «Інтерактивне спілкування» можна скоротити (якщо підключення до Інтернету здійснюється виключно через комутовану телефонну лінію), сформулювати як завдання для самостійного навчання або оглядового вивчення, а також організувати роботу з імітаційним програмним забезпеченням (якщо навчальний заклад зовсім не підключено до Інтернету).