Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Формування інтересу дошкільників до зображувальної діяльності





 

Основою формування інтересу до зображувальної діяльності є положення вітчизняних і зарубіжних педагогів та психологів (О.В.Запорожець, Н.Г.Морозова, Г.І.Щукіна, Д.Б.Ельконін та ін.) про те, що інтереси проявляються і формуються в процесі змістовної, організованої діяльності. Ми виходили також із думки В.О.Крутецького, що формуюча і розвивальна здатність діяльності повинна бути організована за такими принципами:

· носити творчий характер;

· відповідати вимогам розвивального навчання;

· бути глибоко позитивно мотивованою.

Дитина повинна відчувати почуття радісного задоволення від діяльності, від усвідомлення своїх успіхів і досягнень у вибраній діяльності. Закономірно, інтерес до зображувальної діяльності неможливо сформувати без навчання. Положення про залежність інтересу від навчання, який характеризує підхід психологів і педагогів до проблем формування інтересів є принципово важливим (Л.І.Божович, Л.С.Славіна, Л.А.Гордон, Н.Г.Морозова, Г.І.Щукіна та ін.).

Поява інтересу – це передумова і своєрідний показник художнього розвитку, формування інтересу, а також засіб підвищення ефективності навчання дітей зображувальній діяльності. При формуванні інтересу до зображувальної діяльності важливим є положення психологів про те, що це не замкнутий в собі автономний процес (С.Л.Рубінштейн).

Як відмічає Н.Г.Морозова, формування інтересу відбувається найефективніше, якщо спочатку готується ґрунт для цього формування, пізніше створюється позитивне відношення до предмету і діяльності і, на кінець, формуються відповідно інтереси в процесі спеціально організованої, систематичної, пізнавальної, творчої діяльності дітей.

Враховуючи положення при вирішальне значення дорослого у формуванні інтересу, велику роль слід віднести вихователю, його особистій зацікавленості, певному рівню художньої підготовки, знанням і практичним умінням в різних видах зображувальної діяльності, врахуванню індивідуальних і типологічних особливостей дошкільників. З цією метою вихователям слід знайомитися з образотворчим мистецтвом; навчатися техніки роботи з різними зображувальними матеріалами і методики керівництва зображувальною діяльністю дітей з метою формування інтересу до неї.

Успішне протікання зображувальної діяльності і формування інтересу до неї передбачає створення матеріальних умов. Керуючись думкою С.Л.Рубінштейна про те, що інтерес до тієї чи іншої діяльності у дітей в значній мірі закріплюється, коли дитині дати конкретні предмети, речі, які мають цей інтерес в матеріалізованому вигляді.

Для зображувальної діяльності необхідно створити такі умови:

· забезпечити заняття різноманітними художніми матеріалами для зображувальної діяльності;

· підібрати наочний матеріал (твори образотворчого мистецтва, ілюстрації з книг та ін.);

· обладнати куточок (центр) для самостійної зображувальної діяльності.

Це підготує ґрунт для формування інтересу і сприятиме створенню в дітей позитивного ставлення до діяльності. У навчанні слід виділити ті сторони, які б змогли привернути увагу дітей, активізувати мислення. Важливе значення має створення позитивного емоційного тла, пов’язаного з діяльністю. У значній мірі цьому сприяє різноманітність форм попередньої роботи:

· спостереження і вивчення предметів і явищ навколишньої дійсності;

· читання художньої літератури;

· розглядання творів образотворчого мистецтва;

· цілеспрямований перегляд діа-, кіно-, відеофільмів, лялькових спектаклів, прослуховування музичних творів;

· проведення аналізу дитячих робіт, виконаних на попередніх заняттях;

· створення перед заняттям і на занятті проблемних ситуацій;

· підготовка матеріалу до заняття, попереднє обговорення теми, розподіл обов’язків для виконання колективних робіт на ін.

Необхідною умовою при цьому є активність вихователя як на занятті, так і під час підготовки до нього, і активність самих дітей. Усвідомленню змісту діяльності сприяє деякий запас знань. Тільки на певному рівні накопичення знань, навичок і хоча б найпростіших розумових операцій можливо виховувати інтерес. Набуття міцних знань – результат інтересу, але в той же час – і відправний момент. Накопичення певних знань, умінь і навичок, необхідних для формування інтересу, вимагає активної позиції дитини. Не можна змінити ставлення дитини до оточуючого, не змінивши її внутрішньої позиції. Так як інтерес до зображувальної діяльності характеризується такими особливостями, як дієвість, широта і стійкість, саме ці якості доцільно взяти за основу його формування і спрямувати роботу, головним чином, на розвиток різнобічного інтересу до даної діяльності, переборення пасивності, обмеженості і поверховості. Формування інтересу може бути найефективнішим, якщо воно здійснюється в такій послідовності: на першому етапі доцільно основну увагу приділити формуванню активного інтересу, тобто поставити дитину в активну позицію до діяльності, викликати активне до ставлення. Багато дослідників (С.Л.Рубінштейн, Н.Г.Морозова, Г.І.Щукіна та ін.) розглядають активність особистості як важливу педагогічну умову формування інтересу. В окремих педагогічних дослідженнях відмічається, що в дошкільному віці можливо сформувати активне відношення до оточуючого, зокрема до виконуваної діяльності (Т.Д.Кондратенко, В.К.Котирло, С.О.Ладивір та ін.).

Із потреби активної дії, як відмічає Л.В.Куцакова виникає дитяча самостійність. Ця проблема викликає в дитини прагнення до самостійного застосування засвоєних знань, навичок, до фізичних зусиль, спочатку в окремих діях пізнання, а згодом – в усвідомленій довільній діяльності. В умовах цілеспрямованого виховання і навчання практичні дії дитини спрямовані на самостійне використання вже наявних у неї знань, навичок і вмінь, стають ефективнішим. Саме навчання необхідно здійснювати таким чином, щоб у дітей розвивалась активність і самостійність.

Проблема інтересу в навчанні була предметом дослідження багатьох видатних вітчизняних і зарубіжних педагогів минулого (Я.А.Коменський, Ж.Ж.Руссо, Й.Г.Песталоцці, К.Д.Ушинський, С.Ф.Русова та ін.). Середньовічні педагоги, проголошуючи ідеї аскетизму, відмови від земних радощів, вважали прояв інтересу гріховним началом у людині. Епоха гуманізму висунула ідею про навчання з урахуванням інтересу дітей. Видатний чеський педагог Я.А.Коменський писав: “... способи навчання повинні давати дітям більше радості, щоб запалювати в хлопця вогник знання і палку наполегливість до учіння”. Хороший учень, вважав він, буде згорати від нетерпіння вчитись. Він не буде втікати від праці, а навпаки, буде шукати її і не боячись зусиль буде хотіти чомусь навчитись. Це трактування Я.А.Коменським пізнавального інтересу не втратило своєї педагогічної сили в теорії і практиці сучасної педагогіки.

Проблема інтересу значно пізніше зацікавила К.Д.Ушинського. Він розглядав навчання як серйозну справу, яку можна полегшити інтересом. Інтерес, за К.Д.Ушинським, не тільки засіб успішного навчання, але й важливий стимул інтересу виховання.

Дуже багато для дослідження проблеми інтересу зробив В.О.Сухомлинський. Для педагогів він давав таку пораду: “Прагніть до того, щоб учні самі відкривали джерела інтересу, щоб у цьому відкритті вони відчували особисту працю і успіх – саме по собі це є найважливіше джерело інтересу. Без активної розумової праці не буде ні інтересу, ні уваги школярів”. Тобто, постійний стійкий вплив на розумовий розвиток і пізнавальну активність дітей можуть здійснювати лише ті знання, в основі яких лежить інтерес.

Н.Г.Морозова вважає, що інтерес – важлива збуджуюча сила до діяльності і поведінки дитини і характеризує інтерес трьома обов’язковими моментами:

· позитивна емоція по відношенню до діяльності;

· наявність пізнавальної сторони цієї емоції (“радість пізнання”);

· наявність безпосереднього мотиву, що йде від самої діяльності, тобто діяльність сама по собі приваблює і спонукає займатися нею, незалежно від інших мотивів.

Необхідним компонентом є прагнення до вдосконалення і досконалості в певній діяльності, в повній системі знань. Отже, ми можемо зауважити, що пізнавальний інтерес має такі складові:

· емоційний компонент;

· інтелектуальний компонент;

· вольовий компонент;

· творчий компонент.

Важливим засобом підвищення ефективності навчання дошкільників зображувальній діяльності є зацікавленість дитини даною діяльністю, інтерес до її результатів. Особливо значне місце в процесі конструювання, особливо з паперу та промислових відходів, належить розвитку дитячої творчості. До викидного матеріалу належать різні коробки (з-під взуття, ліків, парфумів тощо), котушки, пластикові пляшки тощо можна використовувати природній матеріал, поролон, нитки, вату, шматочки тканини. Різноманітність матеріалу дає дітям можливість творчо, з фантазією займатися практичною діяльністю.

Під час занять з конструювання дитина уточнює і поповнює свої знання про предмети навколишньої дійсності, отримує певні навички застосування промислових відходів для виготовлення різноманітних виробів: іграшок, будівель, транспорту, предметів домашнього вжитку: меблів, посуду; прикрас. У процесі конструювання з викидного матеріалу дитина знайомиться з якостями та властивостями картону, пластика, вати, поролону, пластмаси. Це практична діяльність, яка спрямована на отримання раніш задуманого реального виробу. Весь процес конструювання – простір для втілення дитячої фантазії. Діти отримують задоволення в процесі виготовлення виробів та залюбки граються з виготовленими власноруч іграшками. Бережне відношення до продуктів власної діяльності привчає дітей шанувати працю своїх однолітків та дорослих.

Конструювання з паперу та промислових відходів має широкі можливості для всебічного розвитку і виховання дітей дошкільного віку, для розвитку психічних властивостей і процесів (мислення, пам’ять, увага, воля, мовлення та ін.), для формування цінних особистісних якостей як спостережливість, організованість, цілеспрямованість, охайність, вміння прийти на допомогу. Діти вчаться обстежувати зразок, характеризувати окремі деталі, планувати роботу, обдумувати шляхи і способи виконання, послідовність дій. Більшість виробів із викидного матеріалу мають об’ємні форми. Це зручні в користуванні іграшки. Процес створення об’ємної іграшки вимагає не лише вміння користуватися ножицями, терплячості, охайності, творчого підходу до її оформлення, але й вміння бачити об’ємну іграшку в її площинній викройці, розгортці. Виготовляючи іграшки з легкодоступних матеріалів, діти отримують цікаві, оригінальні іграшки, не схожі одна на одну. І нічого, якщо за принципом виготовлення вони будуть мало чим різнитися, зате при подальшому оформленні іграшок, перед дітьми розкривається великий простір для творчості, фантазування. Тому за своїм оформленням такі іграшки будуть найрізноманітнішими.

Об’ємні коробки з різних матеріалів, різних форм і розмірів можуть слугувати основою для створення цікавих іграшок, незвичайних сувенірів, подарунків. Вироби завжди будуть різнитися за кольоровим сполученням, поєднанням, розміщенням оформлювальних елементів.

Виготовлення виробів із різних видів викидного матеріалу дозволяє створювати різноманітні вироби, використання і поєднання різної кількості коробок в одому виробі, комбінування маленьких і більших за формою і розміром коробок, використання додаткових матеріалів, дає широкий простір для творчості дошкільників. Широко використовуються котушки від ниток: для виготовлення столиків, крісел, диванів, при виготовленні меблів для лялькової кімнати, як рухливу основу при виготовленні коліс для транспорту та інше.

Безмежна дитяча уява і фантазія в змозі відтворити в процесі практичної діяльності на заняттях з конструювання з паперу та промислових відходів предмети навколишньої дійсності, створити цілий світ казкових образів, надати простір для дитячої творчості.

 

Date: 2015-09-24; view: 1462; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.006 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию