Визначення ціни виробу

Серед різних методів ціноутворення на ранніх стадіях проектування поширений метод лінійних цін. При цьому визначається нижня та верхня межа цін.

Нижня межа ціни (Цн.м.) захищає інтереси виробника продукції і передбачає, що ціна повинна покрити витрати виробника, пов’язані з виробництвом та реалізацією продукції і забезпечити рівень рентабельності не нижчий за той, що має підприємство при освоєному виробництві продукції.

Ц_н.м. = Ц_від (1 + а_ндс / 100) (5.1)

Ц_від = С_пов (1+Р_н/100) (5.2)

Ц_від =

Ц_н.м. =

Необхідність врахування податку на додану вартість виникає в зв’язку з тим, що коли буде встановлюватись верхня межа ціни, а потім договірна ціна, то ціна базового виробу звичайно включає цей податок.

Верхня межа ціни (Цв.м.) захищає інтереси споживача і визначається тією ціною, яку споживач готовий сплатити за продукцію з кращою споживчою якістю.

(5.3)

де Ц_Б – ціна базового виробу;

К_Т.Р. – рівень якості виробу відносно базового.

Договірна ціна (Ц_дог) може бути встановлена за домовленістю між виробником і споживачем в інтервалі між нижньою і верхньою лінійними цінами:

Цн.м. (5.4)

=