Розрахунок собівартості виробу

Калькуляція собівартості.

При розрахунку собівартості виробу необхідно вказати тип виробництва – серійне, та в подальшому використовую необхідні нормативи. Калькуляцію собівартості складаю згідно з «Типовим положенням з планування, обміну і калькулювання собівартості (робіт, послуг) у промисловості». До типової номенклатури статей калькуляції міністерства можуть вносити зміни з урахуванням особистостей галузі, об'єднувати деякі статті в одну або виділяти однієї типової статті кілька статей калькуляції. Використовую статті калькуляції які найчастіше використовуються на підприємства електротехнічної галузі виробництва.

Сировина та матеріали.

Витрати на придбання матеріалів обчислюються на підставі норм їх витрачання і цін з урахуванням транспортно-заготівельних витрат.

С_м = К_Т.З. (4.1)

де – норма витрат і – го параметру на одиницю продукції, грн.;

– ціна одиниці матеріалу, грн.;

К_Т.З. – коефіцієнт, який враховує транспортно - заготівельні витрати.

(К_Т.З. = 1,05 – 1,1)

Розрахунки зводяться в таблицю 4.1.

Таблиця 4.1 Витрати на матеріали.

Покупці комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій. Витрати за цією статтею розраховуються аналогічно витратам на матеріали, виходячи з необхідної кількості покупних виробів, напівфабрикатів та їх цін. Розрахунки зводяться до таблиці 4.2.

Таблиця 4.2

Основна заробітна плата.

Витрати за цією статтею розраховуються по кожному виду робіт (операцій) залежно від норми часу (нормативної трудомісткості) та погодинної тарифної ставкам робітників:

ЗП = Р_і N_і (4.2)

ЗП =

Р_і = Т_ст Т_шт/60 (4.3)

Р_і =

Останні розрахунки виконую в таблиці 4.3.

Таблиця 4.3 Розрахунок річного фонду заробітної плати основних (виробничих) робіт.

ЗО_виріб = (4.4)

де m – кількість операцій техпроцесу;

n – коєфіціент приробітку;

ЗО_виріб =

Останні розрахунки виконую в таблиці 4.3.

Додаткова заробітна плата.

Витрати за цією статтею визначаються у відсотках до основної заробітної плати. Під час переддипломної практики норматив додаткової заробітної плати, як і інші нормативи для розрахунку собівартості, слід взяти на підприємстві. Як орієнтовна величина норматив додаткової заробітної плати для приладобудівних підприємств може бути прийнятий у розмірі 20%.

З_дод. = %ЗП_д ЗО_виріб / 100 (4.5)

З_дод. =

Останні розрахунки виконую в таблиці 4.3.

Відрахування на соціальне страхування.

За діючим на 01.01.2001 р. нормативами відрахування на соціальне страхування складає 39,5% від суми основної та додаткової заробітної плати.

Соцстрах = (ЗО_виріб + З_дод) 39,5 / 100 (4.6)

Соцстрах =

Загальні витрати.

Враховуючи що собівартість виробу визначається на ранніх стадіях його проектування в умовах обмеженої інформації щодо технології виробництва та витрат на його підготовку у загально виробничі витрати включаються, крім власне цих витрат, витрати на освоєння нового виробництва; відшкодування зносу спеціальних інструментів; пристроїв цільового призначення; утримання та експлуатацію устаткування. При цьому загально виробничі витрати визначаються у відсотках до основної заробітної плати. При такому комплексному складі загально виробничих витрат їх норматив досягає 600%.

ЗВ = %ЗП_д ЗО_виріб / 100 (4.7)

ЗВ =

Адміністративні витрати.

Ці витрати відносяться на собівартість виробу пропорційно основній заробітній платі на приладобудівних підприємствах становлять 296%.

АВ = %АВ ЗО_виріб / 100 (4.9)

АВ =

Таблиця 4.4 Калькуляція собівартості виробу.

Позавиробничі (комерційні) витрати.

Витрати за цією статтею визначаються у відсотках до виробничої собівартості (звичайно 3%).

ПЗ = %ПЗ С_вир / 100 (4.10)

ПЗ =

Сума за наведеними вище статтями калькуляції являє собою повну собівартість продукції. Результати виконаних розрахунків зводяться до таблиці 4.4.