Обґрунтування системи параметрів виробу і визначення відносних показників якості

Для характеристики розробляємого приладу використовують наступний параметр:

Х1 – напруга живлення 1;

Х2 – напруга живлення 2;

Х3 – струм 1;

Х4 – струм 2;

Х5 – температура;

Х6 – частота;

Х7 – вхідна напруга;

З даних технічної літератури і досвіду попередніх розробок визначаємо гірші, середні та кращі значення параметрів:

Таблиця 2.1

Назва параметру	Умовні позначення	Одиниці виміру	Значення параметру
гірше	середнє	краще
напруга живлення 1	U	В
напруга живлення 2	U	В
струм 1	I	мА
струм 2	I	мА
температура	t
частота	f	Гц
вхідна напруга	U	В

Для кожного параметра виробу будують графічні залежності бальної оцінки параметра від його абсолютного значення (рисунок 2.1 – рисунок 2.7) використовуючи дані таблиці 3.1. В цих графіках значення будь-якого параметра оцінюється в балах. Краще значення параметра оцінюється в 10 балів, гірше – в 1 бал.

Рис. 2.1 – Графік залежності 1-го параметра виробу в балах від його абсолютного значення.

Рис. 2.2 – Графік залежності 2-го параметра виробу в балах від його абсолютного значення.

Рис. 2.3 – Графік залежності 3-го параметра виробу в балах від його абсолютного значення.

Рис. 2.4 – Графік залежності 4-го параметра виробу в балах від його абсолютного значення.

Рис. 2.5 – Графік залежності 5-го параметра виробу в балах від його абсолютного значення.

Рис. 2.6 – Графік залежності 6-го параметра виробу в балах від його абсолютного значення.

Рис. 2.7 – Графік залежності 7-го параметра виробу в балах від його абсолютного значення.

Відносні (одиничні) показники якості по будь - якому параметру , якщо вони в лінійній залежності від якості, визначаються за формулами:

(2.4)

(2.5)

Формула 2.4 використовується при розрахунку відносних показників якості, коли збільшення величини параметра веде до покращення якості виробу (наприклад, продуктивності виробу) і формула 2.5 коли зі збільшенням величини параметра якість виробу погіршується (наприклад маса, споживча потужність).