II. Основні етапи виконання індивідуальної роботи із застосуванням кейс-мегоду

Відповідно до навчальної програми з дисципліни „Актуальні проблеми соціальної роботи” заплановано виконання принципово нового та творчого індивідуального завдання щодо складання та аналізу кейс-ситуації. Підставою для визначення рейтингового значення, терміну виконання та навчального модуля, теми й основного змісту навчального курсу, до якого буде створена й проаналізована кейс-ситуація є навчально-методична картка з дисципліни „Актуальні проблеми соціальної роботи” (Додаток А) та розрахунок рейтингових балів за видами поточного (модульного) контролю (Додаток Б). Навчальною програмою передбачено виконання одного індивідуального завдання - складання та аналіз кейс-ситуації, яке студент повинен зробити впродовж вивчення дисципліни „"Актуальні проблеми соціальної роботи”.

Від чіткого визначення основних етапів розробки кейс-ситуації залежить вчасна презентація результатів роботи на індивідуальних заняттях, які проводяться після опанування студентами змісту певного навчального модуля.

Виходячи з досвіду виконання завдання щодо складання та аналізу кейс-ситуації, для створення найбільш успішної ситуації за кейс-методом, яка дозволяє усвідомити взаємозв’язок між теорією і практикою сучасної соціальної роботи, студентові необхідно дотримуватися чіткого структурування дослідницького процесу. В цілому, цей процес співпадає із загальною методологією наукового дослідження. На основі аналізу літературних джерел [4; 6; 10; 11] процес роботи над кейсом дослідницького характеру, з урахуванням мети і завдань навчальної дисципліни „Актуальні проблеми соціальної роботи”, має бути таким:

1. Визначення проблеми дослідження — передбачає чітке орієнтування

у сучасних проблемах соціальної роботи з метою вибору окремої

проблеми; опрацювання певних понять та теоретико-практичних моделей соціальної роботи, які допоможуть в подальшому сформувати теоретичну складову цілісного розв’язання кейс- ситуації.

2. Вибір об’єктів для створення кейсів - передбачає визначення в якості об’єктів: представника соціально-незахищеної категорії населення з його історією життя, подій, випадків; певну категорію населення; соціально небезпечні явища суспільства.

3. Вибір методів збирання інформації - передбачає використання різних дослідницьких методів, які дають змогу обирати конкретний метод або їх поєднання (спостереження, інтерв’ю, анкетування, аналіз документів, метод історії життя).

4. Опрацювання інформації - передбачає фіксування (опис, створення кейс-ситуації) реальних фактів, власних спостережень та вражень, які можуть забезпечити опис конкретної життєвої ситуації, а також вплинути на розв’язання та корегування основної проблеми.

5. Аналіз кейс-ситуації - передбачає здійснення різних видів аналізу основної проблеми, а також пошуку альтернативних шляхів взаємодії клієнтів та соціальних працівників.

6. Порівняльний аналіз кейсів — передбачає здійснення структурованого аналізу кейсів (індивідуально або спільно з іншими студентами) за схемою „загальне” - „відмінне” для подальшої побудови власного кейсу, визначення ознак кейсів за категоріями, напрямками, джерелами написання, розуміння сутності соціально- економічних, соціально-психологічних явищ.

7. Формулювання гіпотези - передбачає висловлення певного припущення стосовно того, що можливо (або неможливо) побачити і відповідно довести, спираючись на теоретичні моделі соціальної роботи з різними категоріями населення з подальшої вказівкою причин і можливих наслідків під час аналізу кейс-ситуації.

8. Аналіз додаткової літератури передбачає опрацювання різних видів джерел з метою порівняння власних результатів роботи щодо написання і аналізу кейс-ситуації з подібними результатами, які представлені в літературі.

9. Завершення роботи над кейс-ситуацією (резюме кейс-ситуації) - передбачає здійснення повного узагальнення теоретичних висновків щодо обґрунтування взаємозв’язку теоретичних моделей з практикою соціальної роботи; доведення припущень стосовно практичного застосування певної теоретичної моделі в кейс- ситуації; переосмислення теоретичних моделей соціальної роботи та їх дієвості в умовах розв’язання життєвих ситуацій клієнтів;

Такий підхід до роботи з конструювання, вивчення та аналізу кейсу дозволяє студентові представляти кейс-ситуацію, водночас, як модель реальної життєвої ситуації, так і як модель конкретної теми з навчальної дисципліни „Актуальні проблеми соціальної роботи”.

Необхідність дотримання певної послідовності в роботі над кейс- ситуацією визначається тими труднощами, з якими студенти стикаються при виконанні цього індивідуального завдання за методом кейс-стаді. Перш за все, складності виникають при самостійному виборі проблеми дослідження, і від здатності студента розуміти і бачити сучасні проблеми теорії та практики соціальної роботи залежить успішність узагальненого відображення проблеми в кейс-ситуації. Вибір проблеми, по суті, спрямовує студента на її відображення в назві кейс-ситуації. Цей процес тільки здається студентам легким. Насправді, складності полягають у тому, що назва кейс-ситуації має поєднати лаконічність, виразність та прихований характер основної проблеми.

Обравши проблему, яка підлягає вивчення та опису, студентові необхідно опрацювати літературу, оскільки це дозволяє виявити специфіку роботи над кейс-ситуацією в концептуальних і теоретичних аспектах.

Важливо сконцентрувати свою увагу на представленні в літературі подібних проблем та шляхів їх розв’язання.

Під час роботи над кейс-ситуацією слід серйозно підійти до вибору об’єкту кейс-ситуації, оскільки після проходження практики в центрах соціальної служби сім’ї та молоді простіше всього обрати у якості об’єкта представника певної категорії населення та описати реальну історії його життя. Тому, щоб отримати більшу кількість балів бажано об’єктом кейс- ситуації обрати певну подію, організацію, спільноту, або скласти кейс- ситуацію стосовно соціально небезпечних явищ, соціальних феноменів тощо.

Перед тим, як працювати над створенням кейс-ситуації відбувається накопичення необхідної інформації завдяки методу або сукупності методів збирання інформації. Якщо студентом використовується один метод для збирання інформації, такий підхід можливий, але якщо цей метод представлено декількома стратегіями опрацювання необхідної інформації. Водночас, використання сукупності методів при збиранні інформації для складання кейс-ситуації дозволяє підсилити достовірність отриманої інформації. Складності виникають тоді, коли для отримання інформації про особисті події деякі методи неможливо застосувати.

Отже, кейс-ситуація, яку потрібно розробити будується на реальних подіях представників різних категорій населення, або на подіях певної організації (громадської, благодійної), спільноти, або на основі реальної інформації про стан соціально небезпечних явищ в різних сферах життєдіяльності суспільства. Інформація, що лежить в основі кейс-ситуації представляється максимально наближеної до реальних подій, і в такий спосіб доводиться реальність ситуації. Певна актуальність кейс-ситуації набувається через наявність суперечності навколо, якої створюється реальний контекст ситуації.

III. МЕТОДИКА КОНСТРУЮВАННЯ КЕЙС-СИТУАЦІЇ

В процесі виконання індивідуальної роботи з дисципліни „Актуальні проблеми соціальної роботи” кейс виступає як об’єкт вивчення навчального матеріалу, оскільки студенти самостійно складають кейс-ситуацію відповідно до узагальненої типології кейс-ситуацій та намагаючись орієнтуватися на змістовність дисципліни.

Типова кейс-ситуація - це письмове зображення реальної проблеми або ситуації, яка може виникнути в роботі соціального працівника, і як правило, вимагає від фахівця послідовності певних дій, які спрямовані на результативність взаємодії з клієнтами.

Основними характеристиками кейс-ситуації є:

суперечливість, тимчасовість, які створюють могутній потенціал для її розвитку;

розмитість і складність основних деталей, які дозволяють відчути прихований характер проблеми;

неоднозначність подальшого розгортання, яка створює

варіативність способів успішного розв’язання;

реальність ситуації певних категорій населення, яка забезпечує

ступінь та характер відображення дійсності;

змістовність ситуації, яка відображає реальний досвід

соціальної роботи того, хто описує проблему.

На основі поєднання різних характеристик визначається типологія кейс-ситуацій, дотримання якої, перш за все, дозволяє студентові чітко виконати індивідуальне завдання. Крім цього, надає можливість отримати додаткову кількість балів, якщо обрано для складання та аналізу кейс- ситуацію більш вищого рівня складності.

Визначивши проблему, ознайомившись з усіма видами джерел, студентові необхідно виявити типове призначення ситуації для її

цілеспрямованого опису. За своїм призначенням кейс-ситуації можуть бути таких типів:

ілюстративно-описова, що детально відображає життєву ситуацію певної соціально незахищеної категорії населення, містить достатньої, абсолютно реальної інформації, яка дозволяє закріпити теоретичні знання та сформувати здатність до оптимальних дій в умовах професійної діяльності; аналітична, яка відображає характерні ознаки життєвої ситуації певної соціально незахищеної категорії населення, містить узагальнену інформацію з найбільш правдивих й важливих подій, що дозволяє знайти та обґрунтувати оптимальний варіант розв’язання та засоби його реалізації, виявити можливі наслідки та можливі перешкоди на шляху взаємодії соціального працівника з клієнтом;

функціональна, яка відображає типову ситуацію, що реально відбувалася в практиці соціальної роботи, містить недостатньо структуровану, або повну інформацію про різні варіанти вирішення проблеми, що дозволяє самостійно обирати доцільний варіант розв’язання ситуації, а також запропонувати оптимальний варіант дій соціального працівника;

стратегічна, яка відображає характеристику соціально небезпечного явища, соціального феномену, переважає інформація стосовно проблем навколо явища, феномену, яка дозволяє запропонувати нестандартну модель розв’язання ситуації.

Робота з конструювання кейс-ситуації вимагає від студента прояву інтелектуальної активності щодо осмислення змісту, основних проблем та процедури складання ситуації.

Послідовність виконання індивідуального завдання за кейс-методом,

а саме конструювання ситуації має бути такою (див. Рис.1):

Підготовчий етап:

1. Визначення теми навчального модуля, до якої створюється ситуація

2. Визначення та формулювання проблеми ситуації

3. Визначення змісту інформації для опису

Організаційний етап:

1. Пошук необхідної інформації

2. Вибір типу і формату ситуації

Описовий етап:

1. Складання основних тез ситуації

2. Створення опису кейс-ситуації

Бажано з самого початку роботи над створенням кейс-ситуації визначитися з темою навчального модуля, до якої буде створюватися кейс- ситуація. Крім цього, чітко уявляти, які теоретичні аспекти соціальної роботи будуть висвітлені, в подальшому, під час аналізу ситуації. Так, наприклад, теми, що розглядаються в першому навчальному модулі, спрямовані на розкриття сутнісно-функціональної характеристики соціальної роботи в контексті різних підходів, зокрема психолого-орієнтованого, соціолого- орієнтованого, комплексного. Теми, другого навчального модуля, спрямовані на розкриття чинників та механізмів ефективної взаємодії соціального працівника та клієнта. При виборі теми з третього навчального модуля, основний зміст кейс-ситуації орієнтується на розгляд організаційних аспектів соціальної роботи в різних сферах життєдіяльності суспільства, зокрема в сферах зайнятості, освітньої сфери, в сфері охорони здоров’я.

Важливо також уявити основну проблему ситуації та чітко її сформулювати. Як правило, у кейс-ситуації розглядається одна проблема, саме тому, здається, що ситуація містить недостатньо інформації для подальшого аналізу. Такий підхід, дозволяє вивчати проблему, як з різних

теоретичних підходів, так із позиції різних функціональних обов’язків соціального працівника.

Проблема соціальної допомоги може бути представлена в кейс-ситуації таким змістом:

відсутність важливих взаємостосунків у сім’ї; жорстокість у сім’ї;

криміногенний та аморальний спосіб життя членів сім’ї; адиктивна поведінка; втрата дитиною батьків; втрата близької людини;

неможливість діяльності у значущій для людини сфері тощо.

Таким чином, кейс-ситуація виступає як демонстрація основних теоретичних концепцій соціальної роботи в умовах реальних життєвих ситуацій.

На організаційному етапі бажано визначитися з програмою збирання необхідної інформації, яка включає, по-перше, джерела отримання необхідної інформації, по-друге, методи збирання необхідної інформації, і по-третє, сам процес пошуку інформації. Можна обрати один із варіантів отримання необхідної інформації:

1. Життєва реальна ситуація, інформація про яку отримана студентом в процесі проходження практики в ЦССМ, закладах соціального захисту, благодійних фондах, або в результаті цілеспрямованого збирання інформації.

2. Інформація в засобах масової інформації, оскільки газетні та журнальні публікації можуть виступити інформаційним ресурсом для складання ситуації, але, нажаль, неповною, неточною, і вже систематизованою.

3. Вигадана ситуація не відображає, повного мірою, реальних проблем, але, якщо написано літературною мовою, існує сюжетна лінія, застосування такого джерела для створення

ситуації можливо для студентів, які мають досвід роботи в соціальній сфері.

Пошук необхідної інформації здійснюють за допомогою різних методів дослідження:

-спостереження; індивідуальне інтерв’ю; групове інтерв’ю; анкетне ----опитування; аналіз документів;

-аналіз щоденників (якщо вони заповнюються на прохання

-дослідника ситуації);

-метод історії життя (біографічний метод).

Сутність та специфіка застосування кожного з цих методів загальновідома. Зауважимо, що вибір конкретного методу для збирання необхідної інформації цілком залежить від мети ситуації та особистого відношення до можливостей того чи іншого методу дослідження.

Опис кейс-ситуації бажано розпочинати з уявлення ситуації, яка може бути реальної, або максимально близької до реальної. Складання основних тез кейс-ситуації повинно включати:

-суттєві ознаки й характеристики ситуації

- характеристики дієвих осіб;

-загальний контекст подій ситуації.

Це дозволить створити пробну версію кейс-ситуації та відкоригувати її до конкретної теми навчальної дисципліни „Актуальні проблеми соціальної роботи”.

Остаточна версія кейс-ситуації будується відповідно до узагальнених вимог успішної ситуаційної вправи [6, с.130-131; 10, с.152-153; 12, с.36-38]:

1. Вимоги до змісту кейс-ситуації:

кейс - викладає (реальну, цікаву, життєву) історію, якій присутня послідовність викладу подій, подачі інформації, інтрига, висловлювання головних персонажів; кейс —має (реального, привабливого, з вираженими особистими якостями) центрального героя, групу людей, або організацію, в якій розвивається ситуація;

кейс — має (достатньої, недостатньої, надлишкової, суперечливої) інформації про реальні події, або максимально близької до реальних подій, а також про дії, вчинки головних персонажів;

кейс - описує драматичну ситуацію, певну боротьбу

суперечливих інтересів (напруженість, психологічність,

неоднозначність, професійність);

кейс — показує (позитивні й негативні) причини подій;

кейс — описує (минулі, сучасні, майбутні) події, які відбувалися

протягом останніх років, у певній хронології (від минулого до

теперішнього, кейс-спогади, прогностичний кейс);

кейс - представляє основні характеристики ситуації (концепція,

рішення) в загальному контексті ситуації;

кейс - передбачає (загальний або конкретний) аналіз та оцінку

ситуації, дій, шляхів розв’язання;

кейс — передбачає наявність способів вирішення (стихійні, планомірні, свідомі, творчі, конформістські, формальні, бюрократичні, оптимальні, неоптимальні, інноваційні) ситуації, які не повинні бути очевидними;

кейс — відображає зміст навчальної дисципліни, яка вивчається (комплексно, предметно, тематично);

2. Вимоги до структури кейс-ситуації:

- кейс - має резюме ситуації, яке містить інформацію про зміст; предмет ситуаційної вправи; мету створення і застосування

кейс-ситуації; джерела інформації, за якими розроблено ситуаційну вправу; назву теми навчальної дисципліни, при засвоєнні якої використовується ситуаційна вправа;

- кейс — має певний обсяг тексту ситуаційної вправи (короткий (міні) - 1-2 стор.; середній - до 5-8 стор.);

- кейс - представлено в певному стилі (розповідь, есе, сукупність фактів й документів);

- кейс - має ілюстративні матеріали, які представлено у максимально наближеному до реального вигляді, й підкреслює реальність ситуації (кейс з додатками, або кейс без додатків);

- кейс - має аналіз (реальний, або запропонований студентом) ситуації з визначенням пропозицій та суттєвих елементів, які потребують поглибленого обговорення;

- кейс - має певний (текстовий, відео, аудіо, мультімедіо) формат презентації результатів роботи над ситуаційною вправою.

Таким чином, поетапна робота над конструюванням кейс-ситуації має чітко сформульовану мету створення ситуації певного рівня складності. Основний зміст кейс-ситуації представляється, не ізольовано, а як частина навчальної теми певного модуля з дисципліни „Актуальні проблеми соціальної роботи”. Незалежно від обсягу ситуації, вона відповідає вимогам до її змісту та структури.

Методика створення кейс-ситуації студентами як майбутніми фахівцями соціальної сфери охоплює роботу з сукупністю реальних або вигаданих подій, суттєвих фактів, станів, особливостей, які сконцентровані на головній дійовій особі, що знаходиться в кризових або екстремальних умовах та потребує зміни ставлення до себе, оточуючих, вибору свого незалежного життєвого шляху, відновлення та подальшого розвитку стану і функцій.

IV. МЕТОДИКА АНАЛІЗУ КЕЙС-СИТУАЦІЇ

Ситуаційна методика дозволяє студентові не тільки відібрати інформацію для побудови ситуації, запропонувати проблеми для групового обговорення, а й надати власний аналіз кейс-ситуації й обґрунтувати шляхи її розв’язання.

Завдання на здійснення аналізу кейс-ситуації є складової індивідуальної роботи з навчальної дисципліни „Актуальні проблеми соціальної роботи”, яке спрямовано на удосконалення основних аналітичних якостей сучасного фахівця соціальної сфери. Кейс-ситуація як певний тимчасовий стан подій і особливостей, який може розв’язатися у різних напрямках [6; 7; 8] характеризується варіативністю в аспекті її аналізу. Тому, студентові належить розпочинати свою аналітичну діяльність поступово, спочатку здійснити вступний аналіз кейс-ситуації, а потім відповідно до конкретного змісту ситуації здійснити детальний аналіз певного різновиду завдяки рішенні аналітичних завдань.

Вступний аналіз власно створеної кейс-ситуації відбувається відповідно до загальновідомої схеми аналітичної діяльності [6]:

Перший етап — передбачає виділення основного істотного змісту і несуттєвих його характеристик, що дозволяє:

A) впорядкування інформації, яка міститься в ситуації та згрупування її за важливістю (основна, додаткова, несуттєва) і тематичними групами;

Б) демонстрація свого бачення проблематики кейсу, своїх думок, ідей, попередніх концепцій, способів розв’язання, гіпотези відносно взаємовпливу наведених фактів; планування перебігу подальших дій;

B) з'ясування нових, незрозумілих понять, термінів, висловів, назв, які використано при описі кейс-ситуації завдяки самостійному опрацюванні літератури.

Другий етап - передбачає визначення реального і належного стану об’єкта (ситуації) з метою здійснення їх порівняння та наступного коригуючого впливу на його стан, якщо ці стани не співпадають:

А) точне формулювання проблеми, яка є предметом аналізу;

Б) однозначне визначення взаємопов’язаних проблем (головна проблема, другорядна проблема).

Третій етап - передбачає виявлення усіх можливих варіантів вирішення ситуації, обґрунтування оптимальних варіантів вирішення ситуації та розробка програми (технології) вирішення ситуації:

A) сформувати пропозиції щодо вирішення ситуації;

Б) конкретизація детальних цілей і завдань, які потрібно розв’язати;

B) визначення напрямків, форм і джерел здобуття знань, які надають можливість розв’язати проблему кейсу.

Отже, за такою схемою вступний аналіз кейс-ситуації дозволяє студентові детально проаналізувати інформацію, яка міститься в ситуації на основі знань, а обґрунтувати варіанти розв’язання проблеми.

Детальний аналіз, який студент здійснює надалі при роботі з кейс- ситуацією є дуже важливим, оскільки надає можливість побачити причинно- наслідкові зв’язки, що існують між явищами і процесами, що описані у кейсі.

Здійснюється детальний аналіз відповідно до конкретного змісту кейс- ситуацій, і може застосовуватися в контексті як одного виду аналізу, так і їх взаємодоповнюючій комбінації.

Завдяки методики детального аналізу студентові надається можливість

конкретизувати зміст аналізу кейс-ситуації відповідно до проблем, які

порушуються та до оптимального варіанта розв’язання ситуації, який

запропоновано:

- визначення основних завдань соціального працівника та цілей його діяльності;

- з'ясування ресурсів клієнта та перешкод на шляху взаємодії з соціальним працівником;

- з'ясування природи конфлікту;

- визначення динаміки поведінки клієнта;

- визначення основних ідей та стратегій втручання, на яких базується оптимальний варіант розв’язання ситуації.

Види детального аналізу кейс-ситуації класифіковано [7] за методами аналітичної діяльності. Узагальнено, до різних видів аналізу, можна представити основні їх характеристики в аспекті професійної взаємодії соціального працівника і клієнта (табл.1).

Табл. І

Методика детального аналізу кейс-ситуації як необхідна складова

загального аналізу є структурованої, і має до кожного виду аналізу

обов’язковий перелік запитань, на які потрібно відповісти студентові. Робота

зі списком запитань може бути індивідуальної, і тоді студент пропонує свій

список запитань до власної ситуації. Можливо й застосування студентом

типових, універсальних запитань, які також дозволяють розглядати ситуацію,

де кожне запитання спрямоване на здійснення певного виду аналізу:

системного, проблемного, причинно-наслідкового, праксеологічного, 26 аксіологічного, прогностичного, рекомендаційного, програмно-цільового. Здійснення роботи зі списком запитань бажано відображати письмово, заповнюючи бланк „Алгоритм аналізу кейс-ситуаціі^-” (додаток В). Розгляд кейс-ситуації в аспекті різновиду аналітичної діяльності скеровує студента на пошук найоптимальніших шляхів розв’язання з використанням теоретичних концепцій та моделей соціальної роботи. Вибір теоретичної моделі соціальної роботи в межах психолого-орієнтованого, соціолого- орієнтованого, або комплексного підходів для розв’язання ситуації студент робить виважено та з урахуванням складності проблеми, змістової новизни, комплексності інформації, яка представлена у кейс-ситуації.

Саме тому відповіді студента на запитання до кожного виду аналізу показують тісний взаємозв’язок теорії соціальної роботи з практичними аспектами інформаційно-аналітичної діяльності соціального працівника.

1. Системний аналіз ситуації дозволяє визначити її основні характеристики і функції, розглянути суб’єктів у їх взаємодії між собою та з оточенням за допомогою певного алгоритму дій:

завдання: визначте завдання і цілі кожного з учасників ситуації й ситуації в цілому;

запитання: Які результати можливі? Які бажані? Які завдання найважливіші і для кого?

2. Проблемний аналіз ситуації дозволяє виділити комплекс проблем, які змодельовані, здійснити аналіз проблем, проблемних умов та проблемних наслідків за допомогою певного алгоритму дій:

завдання: Визначте основні проблеми, які необхідно розв’язати та здійсніть поступовий аналіз проблем, проблемних умов та проблемних наслідків;

запитання: Які рішення приймаються? Хто відповідальний за

прийняття рішень? Які чинники, проблеми та наслідки варто взяти до уваги?

3. Причинно-наслідковий аналіз ситуації дозволяє розглядати причини і наслідки, з’ясовувати причини, які призвели до появи ситуації та наслідки її розгортання за допомогою певного алгоритму дій:

завдання: Д айте оцінку причинам та наслідкам імовірних рішень й заходів.

запитання: Я кі заходи необхідно вжити після прийняття рішень? Які небажані наслідки можуть виникнути? Якими будуть коротко- та довгострокові наслідки для окремих осіб, оточуючого середовища, суспільства?

4. Праксеологічний аналіз ситуації дозволяє здійснити діагностику змісту діяльності кожного суб'єкта, розглянути процеси, пов'язаних з виконанням цієї діяльності, здійснити аналіз способів моделювання діяльності та її оптимізації за допомогою певного алгоритму дій.

завдання: Ознайомлення зі змістом ситуації, З’ясуйте зміст діяльності дійових осіб у цій ситуації.

запитання: Про які факти йдеться в ситуації? Що відбувається? Чи вся необхідна інформація вам доступна?

5. Аксіологічний аналіз ситуації дозволяє здійснити загальне оцінювання, визначити складові цього оцінювання, умов, наслідків та дійових осіб, діяльність яких піддягає оцінюванню, за допомогою запропонованого алгоритму дій.

завдання: З’ясуйте наявні позитивні і негативні аспекти? запитання: Які позитивні моменти сприяють ефективності діяльності, а які гальмують ті або інші дії певних осіб? Які аргументи щодо “гарного-негарного”, “доцільного-недоцільного” і “вдалого-невдалого” можуть бути залучені для підтримання дій? Які головні перешкоди потрібно подолати?

6. Прогностичний аналіз ситуації дозволяє здійснити прогнозування майбутнього розвитку ситуації, а саме: ймовірного,

потенційного та бажаного майбутнього, ш допомогою псиного алгоритму дій.

завдання: Визначте головні альтернативи.

запитання: Чи існують ідеї та інші стратегії розв'язання ситуації, що склалася? Чи можливий компроміс? Чи доповнюють альтернативи одна одну, чи взаємно виключають?

7. Рекомендаційний аналіз ситуації дозволяє виробити студентами рекомендацій і пропозицій щодо поведінки дійових осіб ситуації за допомогою алгоритму певних дій.

завдання: Обміркуйте відповідні стратегії та пріоритети для кожної дійової особи.

запитання: Які найефективніші засоби для розв'язання завдань? Які найефективніші засоби для реалізації рішень? Чи можуть бути проміжні заходи або етапи? Надайте рекомендації соціальному працівнику?

8. Програмно-цільовий аналіз ситуації дозволяє здійснити розробку програми діяльності кожного суб'єкта в ситуації з визначенням мети або розробки узагальненої стратегії діяльності за допомогою певного алгоритму дій.

завдання: З’ясуйте природу конфлікту. Визначте динаміку поведінки.

запитання: У чому суть конфлікту? Виділіть чинники, які сприяють розвитку конфлікту або гальмують його? Чи можна примирити конфліктні позиції та плани? Хто здійснює лідерство? Чи існують міжособистісні конфлікти? Чи ефективно діють причетні особи, відстоюючи свої позиції?

Зрозуміло, що у повсякденній професійній діяльності соціальних працівників аналіз ситуацій здійснюється досить складним шляхом, і хоча кейс-ситуація як модель реальності змушує до поглибленого аналізу, не

авжди студент визначає усі можливі варіанти розв’язання ситуації та вибирає найоптимальніший варіант. Тому бажано, щоб кожний студент використовував власні методичні прийоми аналізу найбільш диференційовано й ефективно.

Вимоги до аналізу кейс-ситуації Вимоги до аналізу кейс-ситуації, слід враховувати під час виконання індивідуального завдання:

формат представлення аналізу кейс-ситуації має бути текстовим;

обсяг представленого аналізу кейс-ситуації - мінімум 2 стор.; відповідність висновків теоретичному матеріалу (з відповідними посиланнями на теоретичний матеріал) навчальної теми конкретного навчального модуля з дисципліни „Актуальні проблеми соціальної роботи”;

обґрунтування й аргументація свого варіанту розв’язання ситуації;

своєчасність виконання вступного та детального аналізів та їх представлення для групового обговорення на індивідуальному занятті.

Таким чином, робота студента над аналізом кейс-ситуації оцінюється як індивідуально викладачем, так і під час проведення групового обговорення студентами академічної групи

ПРЕЗЕНТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ РОБОТИ НАД КЕЙС-СИТУАЦІЄІО

Студент готує презентацію результатів виконання індивідуального завдання з використанням кейс-методу. Передбачається, що студент виступає з презентацією своєї роботи над конструюванням та аналізом кейс-ситуації на індивідуальних заняттях з дисципліни „Актуальні проблеми соціальної роботи”, де публічно захищає свій варіант розв’язання ситуації.

Презентація результатів роботи над кейс-ситуацією включає:

1. Усний формат презентації:

виступ, який розкриває сутність проблеми ситуації та особливості 'її розгортання;

виклад свого варіанта розв’язання ситуації з повним обґрунтуванням;

участь у обговоренні інших запропонованих рішень з використанням переконливих аргументів.

2. Письмовий формат презентації:

письмове представлення кейс-ситуації;

додатки, які містять необхідну інформацію, яка передає загальний контекст ситуації;

текст запитань для обговорення та аналізу ситуації;

аналіз кейс-ситуації, який включає висновки щодо шляхів

розв’язання ситуації.

Текстовий формат індивідуального завдання подається відповідно оформленим, а саме:

титульний лист з короткою назвою ситуації (див. Додаток Д); зміст індивідуальної роботи над конструюванням та аналізом кейс-ситуації (див. Додаток Ж);

резюме, яке є відповідним вступним коментарем ситуації;

основна частина, яка представлена кейс-ситуацією; перелік запитань для обговорення та аналізу кейс-ситуації; аналіз кейс-ситуації та висновки й пропозиції щодо свого варіанта розв’язання ситуації;

додатки, які містять ілюстративні матеріали (документи, фотографії та ін.)

нотатки, з описом реального варіанта розв’язання ситуації, який було застосовано в практиці соціальної роботи (якщо відомо про існування такого варіанту);

звіт про результати роботи над конструювання та аналізом кейс- ситуації, якщо презентація непублічна.

При підготовки презентації результатів роботи над кейс-ситуацією студент додержується певних методичних принципів [10, с.191]:

органічність змісту й форми представлення матеріалів, оскільки оцінюється рішення кейс-ситуації та спосіб його презентації; доступність і зрозумілість презентації;

оригінальність розв’язання ситуації та способу його презентації. Таким чином, презентація виступає дуже важливою складовою індивідуальної роботи над кейс-ситуацією.