Система державних органів КНР

Згідно з чинною Конституцією КНР до основних форм діяль­ності держави належить здійснення державної влади, державно­го управління, судової роботи, нагляду за законністю. Відповідно до цього, в КНР державні органи поділяються на чотири основні види - державна влада, управління, суд, прокуратура. Вони скла­дають єдину систему органів держави, що в Конституції визна­чається терміном «Державна структура». У главі III Основного закону, яка установлює принципи організації та форми діяльності органів держави, є також статті про органи самоврядування в ра­йонах національної автономії Китаю, які, однак, організацією та порядком діяльності не відрізняються від місцевих державних органів у звичайних адміністративних одиницях країни.

Основу всієї системи державних органів у КНР складають представницькі органи державної влади - Всекитайські збори народних представників (ВЗНП) і місцеві збори народних пред­ставників (ЗНП). Крім ВЗНП та ЗНП різних ступенів до органів державної влади в КНР належать також утворені ними та підзвітні їм постійні комітети (ПК), що в період між сесіями зборів вико­нують усі їхні функції.

Особливість формування представницьких органів державної влади в тому, що відповідно до діючого Закону КНР про вибори до ВЗНП та місцевих ЗНП різних ступенів (у редакції 1986 p.), безпосередньо населенням на загальних рівних і прямих виборах таємним голосуванням обираються тільки органи державної вла­ди, що утворюються в адміністративно-територіальних одиницях низового (волості, національні волості та селища) та повітового рівнів. Решта ЗНП, а також ВЗНП обираються відповідними ниж-честоящими органами державної влади.

Прерогативою представницьких органів є їхня правомочність видавати закони та інші нормативні акти. У КНР це право нале­жить також і вищому колегіальному органу державної влади -Постійному комітету ВЗНП.

Нарівні з ПК ВЗНП частину повноважень глави держави в КНР здійснює Голова КНР. За своїм теперішнім статусом, він виконує в основному представницькі функції і у внутрішньополі­тичній діяльності, не має державно-адміністративних повнова­жень. Проте формально-юридично даний пост є одним з інсти­тутів державної влади.

До органів державного управління належать: центральний уряд (Державна Рада), міністерства, державні комітети та інші цент­ральні відомства, а також місцеві народні уряди різних ступенів, делеговані ними органи, департаменти, відділи, канцелярії, комісії.

Специфікою КНР є органічне включення до його державної структури вищого органу - Центральної воєнної ради (ЦВР), яка за Конституцією (ст. 93) «керує всіма Збройними силами держа­ви». Голова ВР обирається Всекитайськими зборами народних представників. Водночас він є головою Воєнної ради ЦК КПК.

Правовий статус усіх державних органів регулюється Консти­туцією країни.

Система місцевих органів влади і управління будується відповід­но до територіального поділу. В КНР прийнято триступеневу систе­му адміністративно-територіального поділу: верхню ланку складають провінції, автономні райони та міста центрального підпорядку­вання; середню - автономні округи, повіти, автономні повіти та міста; а нижчу - волості, національні волості, селища, міські райони.

Правовий статус місцевих органів влади регулюється стаття­ми 95-121 Конституції КНР за Законом про організації місцевих зборів народних представників і місцевих народних урядів від 10 грудня 1982 р.

Суд. У Китаї існують загальні та спеціальні суди. Загальні -це Верховний народний суд і місцеві народні суди трьох ступенів -вищий, середній і нижчий. Спеціальні суди - це військові суди, але можуть утворюватись й інші спеціальні суди, що було не рідкістю у часи «культурної революції». На практиці, однак, згідно з традиціями населення не часто звертається до суду, віддаючи перевагу недержавним, неформальним методам розв'язання спорів. Судові органи виконують головним чином каральну функ­цію, а також покликані брати участь у перевихованні осіб, що скої­ли злочини і проступки.