Система основних інститутів конституційного права в зарубіжних країнах

КПЗК є складною системою, що складається з взаємодіючих елементів: принципів, інститутів та норм.

Констит. правові інститути – певна система норм КП, що регулює однорідні і взаємопов’язані суспільні відносини і створює відносино самостійну групу. Основні інститути це: = правового статусу людини і громадянина, = основ суспільного ладу, = форми правління = виборчого права, = народного представництва = конст. контролю, нагляду.

Інститути бувають:

1.прості – об’єднують малу кількість норм та регулюють один чи декілька видів суспільних відносин (ін-т депутатського запиту, імпічменту Президента) та

2. складні – охоплюють значне коло відносин (ін-т виборчого права (виборче право, виборчий процес).

Розділяють також інститути загальні (основ правового статусу людини і громадянина), головні що входять до складу загальних (громадянства), початкові які містять у собі кілька правових норм. (втрати громадянства)

1.Інститути також класифікують за відносинами, які вони закріплюють в джерелах КП (інститути народовладдя (безпосереднє та представницьке народовладдя, місцеве самоврядування), правового статусу людини та громадянина (громадянство, система основних прав та обов’язків, їх гарантії), державного будівництва (форма, механізм, територіальна організація держави) тощо).

11. Конституційно-правові норми в зарубіжних країнах – характеристика.

Конституційно-правові норми - це встановлені чи санкціоновані державою правила, які визначають поведінку учасників конституційно-правових відносин.

Вони становлять собою особливий різновид норм системи національного права. їм властиві риси, притаманні всім правовим нормам. Як важливий засіб соціальної орієнтації особи вони встановлюються чи санкціонуються державою; мають державно-владний характер, є формально визначеними загальнообов'язковими правилами поведінки; закріплюються в правових актах, що видаються компетентними державними органами; мають двосторонній характер, тобто встановлюють не тільки права, але й обов'язки учасників правовідносин; передбачають наяв-ність особливого механізму реалізації, елементами якого є матеріальні, ідеологічні, соціально-психологічні та правові чинники; визначають можливість багатоваріантної поведінки; мають ситуаційний характер; є цілеспрямованими і гарантованими.