Поняття виборчої системи і виборчого права

Вибори -- один із найважливіших інститутів демократії. Уся система представницьких органів влади в Україні базу­ється на основі виборності. Вибори є формою безпосереднього здійснення влади самим народом при формуванні представни­цьких органів державної влади і засобом відбору уповноваже­них представників народу для участі в здійсненні державної влади. Як інститут демократії виборча система є вираженням повновладдя народу в Україні. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ, який здійснює владу без­посередньо і через органи державної влади та місцевого само­врядування (ст. 5 Конституції України). Народ безпосередньо бере участь у формуванні органів державної влади як шляхом виборів, так і через обраних ним депутатів.

Змістом виборчої системи є комплекс суспільних відносин, які виникають у процесі формування рад різних рівнів. Ви­борча система протягом певного часу змінювалась відповідно до тих змін, які відбувалися в процесі розвитку держави і сус­пільства.

Конституція України 1996 р. у третьому розділі встанов­лює основи виборів та референдумів, закріплюючи, що «на-родне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії» (ст. 69).

Виборча система — це сукупність норм, що закріплюють виборчі права громадян України, основні принципи виборчого права, організацію виборів до представницьких органів дер­жави, взаємовідносини виборців з депутатами.

Норми виборчого права закріплюють: коло осіб, що мають право обирати та бути обраними до ради; принципи виборчого права; організацію і порядок виборів; взаємовідносини депу­татів з виборцями. Виборче право слід розглядати у двох аспек­тах: а) як сукупність правових норм, що регулюють порядок формування рад (об'єктивне право); б) як право окремого гро­мадянина (виборця) обирати і бути обраним до ради (суб'єк­тивне право).