Тема 2. Облік доходів і видатків. Вивчення теми передбачає розгляд таких питань:

Вивчення теми передбачає розгляд таких питань:

1. Розпорядники бюджетних коштів, їхні функції, права та обов'язки.

2. Склад і класифікація доходів і видатків.

3. Облік доходів загального фонду.

4. Облік доходів спеціального фонду.

5. Облік видатків.

Доходи бюджетних установ тісно пов'язані із поняттям роз­порядника коштів, за допомогою якого схема фінансових відно­син бюджетної установи унаочнюється і стає зрозумілішою. Так, бюджетні установи в особі їхніх керівників, яких уповноважено на отримання бюджетних асигнувань, прийняття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків із бюджету, називаються розпо­рядниками бюджетних коштів (далі — розпорядники).

За обсягом наданих прав розпорядників поділяють на голов­них розпорядників коштів (ГРК) бюджету, розпорядників І сту­пеня та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Повноваження, що надаються головному розпорядникові бю­джетних коштів Бюджетним кодексом України і Законом «Про Державний бюджет України» або рішенням про місцевий бю­джет, що має кількісні й часові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування, називають бюджетними призначеннями.

Головний розпорядник коштів державного бюджету (далі — головний розпорядник) — це розпорядник, якому в Державному бюджеті України визначають бюджетні призначення із правом ви­трачання їх на утримання апарату управління установи, яку він очолює, і на централізовані заходи, що здійснюються безпосеред­ньо цією установою, та який має право розподіляти затверджені бюджетні асигнування розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня, а також затверджувати їхні кошториси та плани асигнувань.

Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути:

1. За бюджетними призначеннями, передбаченими Законом «Про Державний бюджет України», — органи, уповноважені відповідно Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міні­стрів України забезпечувати їхню діяльність, в особі їхніх керівни­ків, а також міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд України; установи й організації, які визначені Конституцією України або входять до складу Кабінету Міністрів України, в особі їхніх керівників.

2. За бюджетними призначеннями, передбаченими бюджетом Автономної Республіки Крим (АРК), — уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верхов­ної Ради АРК та Ради Міністрів АРК в особі їхніх керівників.

3. За бюджетними призначеннями, передбаченими іншими міс­цевими бюджетами, — керівники державних адміністрацій, вико­навчих органів рад та їхніх секретарів, керівники головних управ­лінь, управлінь відділів та інших самостійних структурних підроз­ділів місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів рад.

Розпорядники коштів державного бюджету нижчого рівня (далі — розпорядники нижчого рівня) — це розпорядники, які у своїй ді­яльності підпорядковані відповідному головному розпоряднику вищого рівня та (або) діяльність яких координується через нього.

Розпорядники коштів II ступеня — це бюджетні установи в особі їхніх керівників, які уповноважені на отримання асигнувань, прийняття зобов'язань та здійснення виплат із бюджету на виконання функцій самої установи, яку вони очолюють, і на роз­поділ коштів для передавання розпорядникам III ступеня.

Розпорядники коштів III ступеня — це бюджетні установи в особі їхніх керівників, які уповноважені на отримання асигну­вань, прийняття зобов'язань та здійснення виплат із бюджету на виконання функцій самої установи.

Відповідно до визначених функцій щодо формування доходів і здійснення видатків найбільші права й обов'язки має головний роз­порядник коштів бюджету, який згідно із Бюджетним кодексом:

— розробляє плани своєї діяльності відповідно до завдань та функ­цій, визначених нормативно-правовими актами, виходячи із необхіднос­ті досягнення конкретних результатів за рахунок бюджетних коштів;

— на підставі плану діяльності розробляє проект кошторису й бюджетні запити і подає їх до Міністерства фінансів України чи місцевого фінансового органу;

— отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у Законі «Про Державний бюджет України» чи рішенні про місце­вий бюджет, доводить у встановленому порядку до розпорядни­ків бюджетних коштів нижчого рівня відомості про обсяги асиг­нувань, забезпечує управління бюджетними асигнуваннями;

— затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня;

— здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень, отриманих розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня, і нитрачанням ними бюджетних коштів;

— отримує звіти про витрачання коштів від розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня й аналізує ефективність використання ними бюджетних коштів.

Розпорядники коштів нижчого рівня, відповідно до визначе­них функцій, наділені такими правами й обов'язками щодо фор­мування доходів і здійснення видатків:

— готують запити щодо обсягів видатків до проекту Держав­ного бюджету України і подають їх відповідному головному розпорядникові;

— отримують від головного розпорядника відомості про обся­ги асигнувань, у встановленому порядку складають кошторис до­ходів і видатків установи, подають його на затвердження вищому за рівнем розпорядникові й повідомляють про це місцевий орган Державного казначейства України;

— проводять видатки шляхом оплати рахунків та отримання готівкових коштів через органи Державного казначейства;

— подають звіт про використання коштів вищому за рівнем розпорядникові та органу Державного казначейства;

— вирішують із вищим за рівнем розпорядником усі питання, пов'язані із виділенням асигнувань.

Бюджетні установи є складовою бюджетної системи країни, вони бе­руть участь у виконанні як дохідної, так і видаткової частин бюджету.

Предметом подальшого вивчення теми є склад та класифі­кація доходів і видатків бюджетних установ.

Згідно із Бюджетним кодексом України, доходи бюджету й бюджетних установ поділяють на доходи загального фонду та доходи спеціального фонду. Розподіл бюджету на загальний і спеціальний фонди визначається Законом «Про Державний бюджет України». Доходи загального фонду поділяють на до­ходи, отримані із загального фонду державного бюджету та з місцевих бюджетів, значна частина яких залишається в загаль­ній структурі доходів бюджетних установ і спрямовується на виконання бюджетними установами своїх основних функцій.

До доходів спеціального фонду бюджетних установ належать власні надходження бюджетних установ, які виконують доповню-вальну функцію бюджетних асигнувань і забезпечують виконання основних завдань бюджетних установ щодо непокриття доходами загального фонду. Спеціальний фонд бюджетної установи — це кошти, що надходять із конкретною метою і використовуються на відповідні видатки за рахунок цих надходжень.

Доходи спеціального фонду бюджетної установи складаються із власних надходжень і доходів за іншими надходженнями спе­ціального фонду.

З метою вдосконалення системи власних надходжень бюджетних установ Кабінет Міністрів України постановою від 17.05.2002 р. № 659 затвердив Перелік власних надходжень бюджетних уста­нов, вимоги щодо їх утворення та напрями використання.

Так, власні надходження бюджетних установ поділяють на дві групи, кожна з яких формується за підгрупами.