А. Сельбищна зона

Сельбищна зона включає в себе:

1. Мікрорайони. Площа мікрорайонів розраховуємо через щільність населення в мікрорайонах, що може становити 180-450 чол/га в залежності від етажності забудови.

При змішаній забудові встановлюємо усереднена щільність житлового фонду. А потім, в обох випадках, визначається щільність населення в мікрорайонах при відповідній нормі забезпечення населення житловою площею. Щільність населення мікрорайону в даному проекті для прикладу прийнято 400 чол./га:

де Н – чисельність населення міста, чол.;

Р– щільність населення, чол./га.

2. Об’єкти культурно-побутового призначення.

Площа об’єктів культурно-побутового призначення визначаємо з урахуванням орієнтовної норми – 15-16 м²/чол.

3. Зелені насадження загального користування визначаємо за орієнтовною нормою 18-21 м²/чол.

4. Вулиці, дороги, площі, стоянки приблизно складають 18-20% всієї території сельбищної зони. Тобто площа уже визначених вище перших трьох складових становитиме 80-82%. А склавши відповідну пропорцію знайдемо площу сельбищної території (в нашому прикладі отримаємо 1090.44 га). Тоді площа вулиць і доріг складатиме

в нашому прикладі при відведені 20% території для вулиць, доріг, площ і стоянок

га

5. Промислові підприємства, які розміщуємо на території сельбищної зони (якщо такі можуть бути в завданні і згідно санітарних норм їх розміщення можливе) займатимуть територію 26 га (наведено для прикладу).

Б. Промислова зона.

Промислові райони формуємо з промислових підприємств за трьома принципами: - принцип економії витрат – метод кооперації коли підприємства в промисловому районі належать до однієї галузі; - технологічним принципом (це спосіб об’єднання – комбінування між підприємствами коли існує технологічний зв’язок – продукція одного підприємства може бути сировиною для іншого); - науково-технологічний принцип – “комплексування”, коли безпосереднє використання у виробництві нових наукових досягнень, нових технологій є найефективнішим для цих підприємств. В нашому випадку віддали перевагу галузевому і згідно завдання маємо:

Промисловий район №1 - тяжке машинобудування - 380 га.

Промисловий район №2 - чорна металургія – 130 га.

Промисловий район №3 - харчова і легка промисловість – 96 га.

В. Комунально-складська зона.

1. Складські території розміщуємо з урахуванням розташування сельбищної території та території зовнішнього транспорту при нормі для розрахунку площі – 5м²/чол. складатимуть 143 000х5/10 000 = 71.5 га.

2. Споруди міського водопостачання розмістимо на відстані 3км від засвоєних територій, вище за течією річки. Площа – 2 га.

3. Споруди міської каналізації розміщуємо на відстані 1-3 км від освоєної території, нижче за течією річки. Площа – 4 га.

4. Споруди міського газопостачання розміщуємо біля промислових територій, площа – 0,5 га.

5. Споруди міського електропостачання та теплопостачання (ТЕЦ) розміщуємо біля підприємств, які потребують теплову та електроенергію, площа 1 га.

6. Спеціальні зелені насадження складаються з розсадників зелених насаджень, квітково-парникових господарств, тощо (їх розміщуємо на придатних для цього територіях за нормою – 4 м²/чол.) і потребують виділення території 143 000х4/10 000 = 57.2 га

7. Споруди міського транспорту можна розмістимо між сельбищною та промисловою територіями, площа цих споруд – 3 га.

8. Міський полігон побутових відходів (утилізація сміття) розмістимо за межами міста, враховуючи розу вітрів та природні умові (геологічні, геоморфологічні, гідрологічні). При нормі площ – 2 м²/чол. він займатиме - 143 000х2/10 000 = 28.6 га

9. Міське кладовище розташовуємо поблизу сельбищної території на високій місцевості з низьким рівнем підземних вод та відсутнім поверхневим стоком у відкриті водоймища на відстань санітарного розриву – 300 м. При нормі площі – 1 м²/чол. воно займе 143 000х1/10 000 = 14,3 га

Г. Зона зовнішнього транспорту.

1. Залізничний транспорт.

На схемі функціонального зонування міста показано смугу відводу території залізниці – 200 м.

Згідно з завданням у межах міста проектуємо залізничний вузол, що включає в себе такі станції:

- пасажирська станція: призначена для обслуговування пасажирів залізничного транспорту, площа 20 га.

- пасажирська технічна станція: призначена для обслуговування пасажирських потягів, площа 25 га.

- товарна (вантажна) станція – обслуговування вантажів, площа 12 га.

- сортувальна станція – обслуговування залізничного вантажного транспорту, формування вантажних потягів; площа 120 га.

2. Автовокзал – 0,5 га – розміщуємо на привокзальній площі залізничного вокзалу.

3. Територію АТП зовнішнього автомобільного транспорту розраховуємо за нормою – п’ять автомобілів на 1000 мешканців при умові, що необхідне місце паркування одного автомобіля складатиме 125 м². Вона складатиме (143 000х5х125/1000)/10 000 ≈ 8.94 га

4. АЗС та СТО – приймаємо чотири об’єкти площею 0,5 га кожний; загальна площа території – 2 га.

Д. Рекреаційна зона.

1. Заміські ліси та лісопарки при нормі площі – 50 м²/чол. складатимуть

143 000х50/10 000 = 715 га

2. Колективні сади розраховуємо наступним чином.

Приймемо розмір однієї ділянки – 0,06 га. Середній розмір сім’ї – п’ять осіб. Допустимо, що тільки половина сімей бажатиме мати свою ділянку в садовому товаристві:

Розмір резервних територій для розвитку міста складатиме 30% від засвоєної території.

Результати розрахунку балансу території міста наведені у табл. 1. Схема функціонального зонування території міста показана на кресленні.

Таблиця 1