Стаття 1.1. Основні терміни та їх визначення

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

1) автономія освітнього закладу – самостійність, незалежність і відповідальність освітнього закладу в прийнятті рішень стосовно розвитку академічних свобод, організації освітнього процесу, наукових досліджень, внутрішнього управління, економічної та іншої діяльності, самостійного добору і розстановки кадрів у межах, установлених законом; право освітнього закладу приймати рішення щодо академічних (освітніх програм і навчальних планів, методів викладання, досліджень, оцінювання результатів тощо); фінансових (розподілу коштів, оплати праці тощо); організаційних (структури закладу, статуту, виборів тощо); кадрових (відбору кадрів, кар’єрного просування, заробітної плати тощо) питань;

2) академічна свобода – самостійність і незалежність учасників освітнього процесу під час провадження педагогічної, науково-педагогічної, наукової та/або інноваційної діяльності, що здійснюється на принципах свободи слова і творчості, поширення знань та інформації, проведення наукових досліджень і використання їх результатів та реалізується з урахуванням обмежень, установлених законом;

3) акредитація – оцінювання освітньої програми та/або освітньої діяльності освітнього закладу за цією програмою на предмет відповідності стандарту освіти, спроможності виконати вимоги стандарту та досягти заявлених у програмі навчальних результатів;

4) базова середня освіта – другий етап обов’язкової освіти, що на проміжному рівні складності закладає основу для фундаментального навчання, подальшого особистого розвитку впродовж життя з використанням можливостей освітньої системи, включає предметно орієнтовані освітні програми із вступом до теоретичних понять у широкому спектрі предметів;

5) безоплатна освіта – освіта, здобуття якої оплачується за рахунок видатків Державного бюджету або місцевих бюджетів;

6) випускник освітньої програми – особа, які успішно завершила освітню програму;

7) вища освіта – освіта, що здійснюється на базі повної загальної середньої освіти та забезпечує навчання в спеціалізованих галузях на більш високому рівні складності та спеціалізації, реалізується частково або повністю на основі досліджень, може мати академічну, професійну або невизначену орієнтацію;

8) галузь освіти (галузь знань) – домен, зона, область змісту, що охоплюється освітньою програмою, може бути широкою (група галузей знань), вузькою (галузь знань) та деталізованою (спеціальність);

9) дошкільна (рання дитяча) освіта – освіта, що забезпечує освітню та навчальну діяльність на засадах цілісного підходу до раннього дитячого інтелектуального, фізичного, соціального та емоційного розвитку, охоплює широкий спектр здобувачів від часткової до повної участі в освіті, готує дітей до організованого навчання поза сім’єю, до початкової освіти;

10) завершення рівня освіти – успішне завершення найвищої освітньої програми певного рівня, що засвідчується відповідною визнаною кваліфікацією;

11) загальна освіта – розвиває загальні знання, уміння, інші компетентності, часто спрямована на підготовку до поглибленого навчання на тому ж або вищому освітньому рівні, на формування основи для навчання впродовж життя, включає освітні програми, що готують до опанування професійних освітніх програм, однак не зорієнтована на підготовку до працевлаштування за конкретною професією та на безпосереднє отримання затребуваної на ринку праці кваліфікації;

12) здобувачі освіти – особи, які беруть участь в освітній програмі з метою навчитися;

13) інклюзивна освіта – освіта осіб з обмеженнями життєдіяльності в закладах освіти загальноосвітнього простору;

14) інформальне навчання – самонавчання (самоосвіта), що навмисне або цілеспрямоване, однак не інституціолізоване, зовні не організоване;

15) компетентність/компетентності – динамічна комбінація знань, розумінь, поглядів, цінностей, умінь, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно здійснювати професійну та/або подальшу навчальну діяльність і є навчальним результатом на певному рівні освіти;

16) кредит – одиниця, якою документують і відзначають успішне завершення освітньої програми або її частин (модулів, предметів, дисциплін, курсів тощо) і яка виражає обсяг навчання, що базується на трудовитратах здобувача освіти, зазвичай необхідних для досягнення визначених (очікуваних) навчальних цілей (результатів); певна кількість кредитів призначається всім компонентам освітньої програми та програмі в цілому, при цьому обсяг одного кредиту становить 30 академічних годин;

17) ліцензування – процедура визнання спроможності юридичної особи провадити освітню діяльність за певною спеціальністю на певному рівні освіти відповідно до стандартів освітньої діяльності;

18) навчальна діяльність – цілеспрямована діяльність, через яку особа реалізує намір навчитися;

19) навчальний результат (результат навчання) – сукупність інформації, знань, розумінь, ставлень, цінностей, умінь, зразків поведінки, інших компетентностей, які опановує та здатна продемонструвати особа після успішного завершення освітньої програми або окремих її частин (модулів, предметів, дисциплін, курсів тощо);

20) навчальні цілі – перелік навчальних результатів, які очікувано мають бути досягнуті після завершення освітньої або навчальної діяльності;

21) навчання/навченість – індивідуальне набуття або вдосконалення набутої інформації, знань, розумінь, ставлень, цінностей, умінь, зразків поведінки, інших компетентностей через досвід, практику, освіту;

22) неформальна освіта – інституціолізована, цілеспрямована і спланована за участю державних і визнаних приватних закладів освіти та фізичних осіб, які здійснюють індивідуальну педагогічну діяльність, освіта зазвичай без надання кваліфікацій, визнаних державними органами, або без кваліфікацій взагалі та є додатковою до формальної освіти; результати неформальної освіти визнаються у формальній освіті і при присвоєнні кваліфікацій;

23) орієнтація освіти – характеристика освіти за ознаками загальності (академічності), професійності або невизначеності між першою і другою орієнтаціями;

24) освіта – процеси, якими суспільство цілеспрямовано передає між людьми з метою їх навчання/навченості накопичені інформацію, знання, розуміння, погляди, цінності, уміння, зразки поведінки, інші компетентності і включають комунікацію для досягнення навчальних цілей; поняття включає навчання, виховання та розвиток особи;

25) освітнє досягнення – найвищий рівень освіти, завершений особою;

26) освітні програми професійної орієнтації – розробляються і надаються на рівнях середньої, післясередньої невищої, вищої освіти з метою надання компетентностей і кваліфікацій, необхідних для працевлаштування за певним видом економічної діяльності;

27) заклад освіти (освітній заклад) – установа, основною метою якої є надання освітніх послуг і яка зазвичай ліцензована та акредитована відповідними національними або іншими уповноваженими органами;

28) освітня послуга – діяльність закладу освіти, фізичної особи, яка здійснює індивідуальну педагогічну діяльність, спрямована на здобуття особою освіти за відповідною освітньою програмою;

29) стандарт освіти – сукупність обов’язкових вимог до знань, умінь, інших компетентностей (навчальних результатів), які має освоїти та продемонструвати особа для успішного завершення освітньої програми певних рівня, галузі, орієнтації освіти та отримання відповідної освітньої кваліфікації;

30) освітня діяльність – цілеспрямована діяльність, що передбачає комунікацію для забезпечення навчання/навченості особи;

31) освітнякваліфікація – офіційне підтвердження, зазвичай у формі посвідчуючого документа, успішного завершення освітньої програми;

32) освітня програма – узгоджений комплекс або послідовність видів освітньої діяльності, що сплановані та організовані для досягнення наперед поставлених навчальних цілей упродовж певного періоду часу;

33) післядипломна освіта – неформальна (додаткова) освіта, що надається за освітніми програмами професійної орієнтації на повному загальному середньому, післясередньому невищому, вищому освітніх рівнях;

34) повна загальна середня освіта – завершальний етап обов’язкової освіти, що орієнтований на завершення навчання на середньому освітньому рівні з метою підготовки до освіти на висщих рівнях, забезпечує і передбачає варіаційне, диференційоване, спеціалізоване та поглиблене навчання середнього рівня складності; може мати академічну орієнтацію або поєднуватися з професійними освітніми програмами цього або наступного рівня освіти;

35) позашкільна освіта – освіта, що надається додатково на дошкільному, початковому середньому, базовому середньому, повному загальному середньому освітніх рівнях за участю державних і визнаних приватних закладів освіти та фізичних осіб, які здійснюють індивідуальну педагогічну діяльність, і результати якої враховуються на відповідному рівні освіти або шляхом визнання професійних кваліфікацій;

36) початкова освіта – перший етап обов’язкової освіти, що забезпечує на початковому рівні складності освітню та навчальну діяльність з метою надання учням базових компетентностей в читанні, письмі, математиці, закладення фундаменту для подальшого навчання, розуміння ключових предметних областей знання та особистого розвитку, підготовки до базової середньої освіти;

37) проміжна освітня кваліфікація – офіційне підтвердження успішного завершення етапу освітньої програми;

38) професійна (кар’єрна) кваліфікація – кваліфікація, яка надається роботодавцями або спільно з ними на основі професійних стандартів, вироблених у сфері праці, та яка відрізняється від освітніх кваліфікацій професійного спрямування, що надаються в освітній сфері відповідно до освітніх стандартів;

37) професійна освіта – призначена для оволодіння знаннями, уміннями, іншими компетентностями, специфічними для конкретної професії або класу професій, здобувається на базі середньої освіти і може здійснюватися на робочому місці, веде до отримання затребуваних на ринку праці кваліфікацій, які визнаються державою та/або ринком праці як професійно орієнтовані; поняття професійної освіти включає професійно-технічну освіту;

38) рівні освіти – упорядкований перелік груп освітніх програм, проградуйованих за ступенем складності їх змісту від найпростіших базових до складних спеціалізованих;

39) ступінь – освітня кваліфікація, що надається після успішного завершення освітньої програми вищої освіти, зазвичай університетами або еквівалентними закладами;

40) учасники освіти – особи, які беруть участь в освітній програмі;

41) формальна освіта – інституціолізована, цілеспрямована, спланована за участю державних і визнаних приватних організацій освіта, що в цілому становить формальну освітню систему країни з надання освітніх програм і кваліфікацій, які визнані державою;

42) якість освіти – відповідність освіти (державному) освітньому стандарту.