Стаття 134. Відставка судді

1. Кожен суддя має право на відставку за власним бажанням незалежно від його віку.

2. Суддя вважається таким, що вийшов у відставку, якщо його звільнено з посади судді з підстави, визначеної частиною першою статті 99 цього Закону.

3. За суддею, який перебуває у відставці, зберігається звання судді.

4. Рада суддів України за поданням голови відповідного суду може залучити суддю у відставці за його згодою до виконання повноважень судді для тимчасового заміщення судді цього суду, який перебуває у відрядженні чи відпустці тривалістю більше шести місяців.

Суддю у відставці залучають до виконання повноважень судді за умови, що він відповідає вимогам для зайняття посади судді у відповідному суді і не досяг шістдесяти п'яти років.

5. Суддя у відставці, залучений до виконання повноважень судді, зобов'язаний виконувати обов’язки судді, додержуватися вимог щодо несумісності, встановлених Конституцією України і цим Законом, а також вимог закону про запобігання корупції.

Суддя у відставці, залучений до виконання повноважень судді, користується правами і гарантіями, що передбачені статтями 128, 131 – 133 цього Закону.

6. Суддя у відставці одержує винагороду за виконання повноважень судді у розмірі половини посадового окладу судді відповідного суду.

7. Рада суддів України припиняє виконання суддею у відставці повноважень судді за поданням голови відповідного суду, заявою судді у відставці або з власної ініціативи:

1) не пізніш як через місяць після припинення відрядження чи відпустки судді, для заміщення якого залучили суддю у відставці;

2) за бажанням судді у відставці;

3) у разі досягнення суддею у відставці шістдесяти п'яти років;

3) в інших випадках, які відповідно до Конституції України є підставою для звільнення судді з посади.