Організаційні засади створення та порядок припинення діяльності Лікарняних кас

Стаття 6. Засновники Лікарняної каси

1. Засновниками Лікарняної каси можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, які досягли 18 років, а також юридичні особи незалежно від форм власності.

2. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також державні і комунальні підприємства, установи, організації України, що фінансуються з бюджету, не можуть бути засновниками (засновником) Лікарняної каси.

3. Кількість засновників Лікарняної каси не може бути меншою, ніж дві особи.

4. Засновником Лікарняної каси не може бути особа, яку визнано судом недієздатною.

5. Повноваження засновника Лікарняної каси закінчуються після прийняття рішення про реєстрацію або прийняття повідомлення про утворення Лікарняної каси в установленому цим Законом порядку.

6. Рішення про створення Лікарняної каси оформляється протоколом установчих (загальних) зборів, який підписують голова та секретар зборів.

7. Невід’ємною частиною протоколу є реєстр осіб, які брали участь в установчих (загальних) зборах. У реєстрі обов’язково зазначаються прізвище, ім’я та по-батькові особи, дата народження та адреса реєстрації. Дані про особу засвідчуються її особистим підписом.

8. Установчі (загальні) збори затверджують статут Лікарняної каси, обирають її органи управління, уповноважують осіб для проведення державної реєстрації, вирішують інші питання, пов’язані із створенням Лікарняної каси.

Стаття 7. Найменування Лікарняної каси

1. Лікарняна каса має власну назву, яка визначається засновниками (засновником).

2. Назва Лікарняної каси повинна складатися з двох частин – загальної та індивідуальної. Загальна назва (Лікарняна каса) може бути однаковою у різних організаціях. Індивідуальна назва Лікарняної каси є обов’язковою і повинна бути суттєво відмінною від індивідуальних назв, зареєстрованих в установленому порядку Лікарняних кас з такою ж загальною назвою.

3. Лікарняна каса поряд з повною назвою може мати скорочену назву, яка фіксується в статуті (положенні).

4. Найменування Лікарняної каси викладається державною мовою. Лікарняна каса може також викласти свою власну назву, поряд з державною мовою, іноземною мовою або мовою національної меншини.

5. Лікарняна каса, зареєстрована у встановленому порядку, має виключне право на використання своєї назви. Використання назви Лікарняної каси фізичними та юридичними особами, які не належать до неї, для цілей, не пов’язаних з діяльністю цієї Лікарняної каси, забороняється.

6. Підприємства, установи та організації не мають права використовувати у своїх найменуваннях термін «лікарняна каса» і не підлягають державній реєстрації під найменуваннями, які включають цей термін, якщо вони створені в іншому порядку, ніж це передбачено цим Законом.

Стаття 8. Статут Лікарняної каси

1. Лікарняна каса діє на підставі статуту, який повинен відповідати вимогам цього Закону. Статут Лікарняної каси затверджується засновниками, а зміни до нього затверджуються загальними зборами (з’їздом, конференцією) Лікарняної каси.

2. У Статуті Лікарняної каси обов’язково зазначаються:

назва (найменування) Лікарняної каси та її юридична адреса;

мета створення і завдання Лікарняної каси;

особливості та умови надання цільової допомоги;

порядок утворення та діяльності органів управління Лікарняної каси, їх склад і компетенцію, порядок діяльності та прийняття ними рішень, порядок утворення філій та відділень, їх повноваження;

права та обов’язки членів Лікарняної каси;

умови і порядок вступу інших членів до Лікарняної каси, порядок припинення членства в Лікарняній касі;

порядок сплати вступних членських та інших внесків;

джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна Лікарняної каси, в тому числі порядок і умови надання медичної допомоги членам Лікарняної каси, визначеної цим Законом;

порядок звітності та здійснення контролю за діяльністю органів управління Лікарняної каси;

порядок внесення змін і доповнень до установчих документів Лікарняної каси;

порядок припинення діяльності Лікарняної каси та вирішення питань, пов’язаних з використанням її майна і коштів, у зв’язку з її ліквідацією (реорганізацією);

порядок покриття можливих збитків Лікарняної каси;

джерела активів, порядок контролю і звітності Лікарняної каси.

Статут Лікарняної каси може містити й інші положення щодо організаційних, господарських та інших питань її діяльності, які не повинні суперечити цьому Закону та діючому законодавству України.

Стаття 9. Державна реєстрація Лікарняної каси

1. Лікарняна каса підлягає реєстрації в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», з урахуванням особливостей, установлених цим Законом.

2. Реєстрація Лікарняної каси здійснюється безоплатно центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - уповноважений орган з питань реєстрації), за місцезнаходженням Лікарняної каси.

3. Для реєстрації Лікарняної каси керівник або особа (особи), яка має право представляти Лікарняну касу для здійснення реєстраційних дій, протягом 60 днів з дня утворення Лікарняної каси подають (надсилають поштовим відправленням) до уповноваженого органу з питань реєстрації за місцезнаходженням Лікарняної каси заяву за формою, затвердженою Міністерством юстиції України, до якої додаються:

1) примірник протоколу установчих зборів, до якого додається реєстр осіб, які брали участь в установчих зборах (список засновників Лікарняної каси);

2) статут (у двох примірниках);

3) заповнена реєстраційна картка на проведення державної реєстрації юридичної особи;

4) заява про включення до Реєстру Лікарняних кас інформації щодо здійснення Лікарняною касою своєї діяльності.

4. Заяву та документи, зазначені в пунктах 3 і 4 частини третьої цієї статті, підписує керівник або особа (особи), яка має право представляти Лікарняну касу для здійснення реєстраційних дій. Справжність підпису зазначеної особи на заяві про реєстрацію Лікарняної каси засвідчується нотаріально.

5. Для реєстрації Лікарняної каси, крім документів, передбачених частиною третьою цієї статті, подаються документи, які містять відомості щодо структури власності засновників - юридичних осіб та фізичних осіб - власників істотної участі цих юридичних осіб.

6. У разі якщо засновником (засновниками) Лікарняної каси є іноземна юридична особа, крім документів, передбачених частиною третьою цієї статті, додатково подається легалізований у встановленому порядку документ про підтвердження реєстрації іноземної юридичної особи в країні її місцезнаходження - витяг із торговельного, банківського або судового реєстру, що відповідає вимогам Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

7. Документи, які відповідно до вимог цього Закону подаються (надсилаються) до уповноваженого органу з питань реєстрації, мають бути викладені державною мовою.

8. У разі неподання (ненадсилання) документів для реєстрації Лікарняної каси протягом 60 днів з дня утворення - така Лікарняна каса не вважається утвореною.

9. На підставі поданих документів уповноважений орган з питань реєстрації протягом семи робочих днів з дня їх отримання приймає рішення про реєстрацію або про відмову у реєстрації Лікарняної каси, про направлення документів на доопрацювання чи про залишення документів без розгляду по суті.

10. Відмова у реєстрації Лікарняної каси допускається за наявності однієї або сукупності таких підстав:

1) наявність у статуті та рішеннях, відображених у протоколі про утворення Лікарняної каси, положень, що не відповідають Конституції України;

2) порушення вимог статей 7, 10 цього Закону.

11. За відсутності підстав для відмови у реєстрації Лікарняної каси, передбачених частиною десятою цієї статті, для направлення документів на доопрацювання, передбачених частиною чотирнадцятою цієї статті, або для залишення документів без розгляду по суті, передбачених частиною сімнадцятою цієї статті, уповноважений орган з питань реєстрації у межах строку, визначеного частиною дев'ятою цієї статті:

1) приймає рішення у формі наказу про реєстрацію Лікарняної каси;

2) вносить до Реєстру Лікарняних кас відомості про зареєстровану Лікарняну касу та забезпечує внесення відомостей про зареєстровану Лікарняну касу як юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (далі – Єдиний державний реєстр);

3) видає (надсилає рекомендованим листом з повідомленням про вручення) керівнику або особі (особам), яка має право представляти Лікарняну касу для здійснення реєстраційних дій, виписку з Єдиного державного реєстру, свідоцтво про реєстрацію Лікарняної каси як Лікарняної каси установленого Кабінетом Міністрів України зразка (далі - свідоцтво про реєстрацію) та один примірник статуту з відміткою про реєстрацію.

12. За наявності підстав для відмови у реєстрації Лікарняної каси, передбачених частиною десятою цієї статті, уповноважений орган з питань реєстрації у межах строку, передбаченого частиною дев'ятою цієї статті, приймає рішення у формі наказу про відмову у реєстрації. Невід'ємним додатком до рішення є висновок за результатами правової експертизи, який має бути вмотивованим та містити вичерпні підстави відмови.

13. Копія рішення, передбаченого частиною дванадцятою цієї статті, видається (надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення) керівнику або особі (особам), яка має право представляти Лікарняну касу для здійснення реєстраційних дій, не пізніше наступного дня після його прийняття. У разі прийняття рішення про відмову у реєстрації Лікарняної каси з підстав, передбачених пунктом 2 частини десятої цієї статті, копія рішення надсилається разом з одним примірником статуту та документами, що подавалися для проведення реєстрації такої Лікарняної каси (крім документів, до яких висловлені зауваження).

14. Уповноважений орган з питань реєстрації у межах строку, передбаченого частиною дев'ятою цієї статті, приймає рішення у формі наказу про направлення документів на доопрацювання за наявності однієї або сукупності таких підстав:

1) невідповідність таких документів вимогам статей 6, 8, 11 цього Закону;

2) виявлення у статуті Лікарняної каси положень, які суперечать цьому Закону та іншим законам України;

3) порушення порядку створення Лікарняної каси як юридичної особи, встановленого законом:

а) наявність обмежень на зайняття відповідних посад, встановлених законом щодо осіб, які зазначені як керівник, посадові особи інших керівних органів Лікарняної каси;

б) невідповідність відомостей, вказаних у реєстраційній картці на проведення державної реєстрації Лікарняної каси як юридичної особи, відомостям, зазначеним у документах, що подані для проведення реєстрації Лікарняної каси.

15. Висновок за результатами правової експертизи, який є невід'ємним додатком до рішення, має містити вичерпні та вмотивовані (з посиланням на відповідні положення законів України) зауваження до поданих документів.

16. У разі прийняття рішення про направлення Лікарняній касі поданих документів на доопрацювання копія рішення видається (надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення) керівнику або особі (особам), яка має право представляти Лікарняну касу для здійснення реєстраційних дій, не пізніше наступного дня після його прийняття, разом з одним примірником статуту та документами, що подавалися для проведення реєстрації такої Лікарняної каси (крім документів, до яких висловлені зауваження у висновку).

17. Уповноважений орган з питань реєстрації приймає рішення про залишення документів без розгляду по суті за наявності однієї або сукупності таких підстав:

1) документи подані не в повному обсязі;

2) неповнота відомостей у поданих Лікарняною касою документах, яку не можна усунути без прийняття рішення про залишення документів без розгляду по суті;

3) документи подані особою, яка не має на це повноважень;

4) документи подано з порушенням строку подання документів для реєстрації Лікарняної каси;

5) Лікарняна каса в установлений частиною дев'ятнадцятою цієї статті строк не подала до уповноваженого органу з питань реєстрації виправлених документів.

18. Уповноважений орган з питань реєстрації у межах строку, передбаченого частиною дев'ятою цієї статті, видає (надсилає рекомендованим листом з повідомленням про вручення) керівнику або особі (особам), яка має право представляти Лікарняну касу для здійснення реєстраційних дій, копію рішення у формі наказу про залишення документів без розгляду по суті, один примірник статуту та документи, що подавалися для проведення реєстрації Лікарняної каси.

19. Лікарняна каса протягом шести місяців з дня отримання копії рішення про відмову у реєстрації Лікарняної каси з підстав, передбачених пунктом 2 частини десятої цієї статті, про направлення документів на доопрацювання, залишення документів без розгляду по суті може усунути недоліки та подати документи уповноваженому органу з питань реєстрації в порядку, визначеному цією статтею. У разі виявлення у статуті Лікарняної каси положень, які суперечать цьому Закону та іншим законам України (крім випадків, зазначених у пункті 1 частини десятої цієї статті), рішення про внесення змін до статуту Лікарняної каси приймається в порядку, визначеному статтею 15 цього Закону.

20. Уповноважений орган з питань реєстрації зобов'язаний протягом п'яти робочих днів з дня надходження документів після усунення недоліків прийняти рішення про реєстрацію Лікарняної каси та вчинити інші дії, передбачені частиною одинадцятою цієї статті.

21. Лікарняна каса, яка протягом шести місяців з дня отримання копії рішення про відмову у реєстрації Лікарняної каси з підстав, передбачених пунктом 2 частини десятої цієї статті, про направлення документів на доопрацювання, залишення документів без розгляду по суті не подало документи після усунення недоліків уповноваженому органу з питань реєстрації в порядку, визначеному цією статтею, не вважається утвореною.

22. Рішення, дії чи бездіяльність уповноваженого органу з питань реєстрації, прийняті (вчинені) на підставі цієї статті, можуть бути оскаржені до суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Стаття 10. Припинення діяльності Лікарняної каси

1.Державна реєстрація припинення Лікарняної каси здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» та припиняє свою діяльність шляхом її реорганізації (злиття, приєднання, поділу) або ліквідації.

При реорганізації Лікарняної каси її права та обов’язки переходять до правонаступників.

2. Лікарняна каса вважається такою, що припинила свою діяльність, після внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру.

3.Реорганізація Лікарняної каси провадиться за рішенням її вищого органу управління.

4. У разі прийняття рішення про ліквідацію Лікарняної каси за рішенням її вищого органу управління він повинен невідкладно письмово повідомити про це державний орган, який вносить до Єдиного державного реєстру відомості про те, що Лікарняна каса перебуває в процесі припинення її діяльності. Крім того, в повідомленні мають міститися пропозиції стосовно комісії або особи щодо припинення діяльності Лікарняної каси (ліквідаційна комісія, ліквідатор, тощо), порядку та строків припинення.

Виконання функцій ліквідаційної комісії може бути покладено на спостережну раду Лікарняної каси.

З моменту призначення відповідної комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами Лікарняної каси. Комісія від імені Лікарняної каси, яка припиняє діяльність, виступає у суді.

Комісія розміщує у відповідних засобах масової інформації, в яких публікуються дані про державну реєстрацію Лікарняної каси, що припиняє діяльність, повідомлення про припинення діяльності такої Лікарняної каси та про порядок і строк заявлення вимог її кредиторами. Цей строк не може бути меншим двох місяців з моменту публікації повідомлення про припинення діяльності лікарняної каси.

Комісія вживає всіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово сповіщає їх про припинення діяльності Лікарняної каси.

Кредитори Лікарняної каси, що припиняє свою діяльність, можуть вимагати від неї припинення або дострокового виконання зобов’язань та відшкодування збитків.

При реорганізації Лікарняної каси після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія складає передавальний акт (злиття, приєднання) або розподільчий баланс (поділ), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов’язань Лікарняної каси, що припиняє діяльність, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов’язання, які оспорюються сторонами.

Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються вищим органом управління, що прийняв рішення про припинення діяльності Лікарняної каси.

5. При ліквідації платоспроможної Лікарняної каси вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги працівників Лікарняної каси та членів ліквідаційної комісії, пов’язані з трудовими відносинами, та вимоги щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);

3) у третю чергу задовольняються всі інші вимоги.

У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу звернутися в суд із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду такі вимоги кредитора включаються до ліквідаційного балансу та задовольняються в порядку черговості.

Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред’явлення, задовольняються з майна Лікарняної каси, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких рішенням суду кредиторові відмовлено, вимоги, не задоволені за браком майна, вважаються погашеними.

6. Якщо вартість майна Лікарняної каси є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, вона ліквідується в порядку, передбаченому законом про банкрутство. Припинення діяльності Лікарняної каси в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства визначається законом.

7.При ліквідації Лікарняної каси залишок коштів після розрахунків із членами Лікарняної каси та іншими кредиторами зараховується до місцевого бюджету території діяльності лікарняної каси та використовується на медичне забезпечення.

8. Після завершення процедури ліквідації Лікарняної каси складається ліквідаційний баланс, який передається відповідному органу для затвердження та є підставою для виключення такої Лікарняної каси з Єдиного державного реєстру.