Зміст експериментальної програми з природознавства

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Тернопільський національний педагогічний університет

Імені Володимира Гнатюка

Реферат на тему:

«Зміст експериментальної програми з природознавства»

Виконала:

студентка

групи мПО-1

Качан Н.П.

Тернопіль-2012

План:

1. Зміст експериментальної програми з природознавства.

2. Зміст експериментальної програми з географії.

Зміст експериментальної програми з природознавства.

Місце, яке відводиться природничим наукам, і характер їх викладання відносяться до принципових питань початкового навчання. Включення природознавства разом з граматикою і математикою створює ті умови різноманіття психічної діяльності школяра, які так необхідні для його загального розвитку, а тому і для засвоєння знань і навичок з усіх предметів.

З 1 класу для природознавства і географії виділяються особливі години (таблиця 1). Дана обставина сприяє розширеному і поглибленому вивченню природи не тільки по розповідям, але безпосередньо шляхом екскурсій і предметних років. Таким чином долається односторонність початкового навчання, яка заключається в тому, що пізнавальна діяльність школярів обмежується сферами мови (граматики і правопису) і математики. Як показав експеримент на різних його етапах, різноманітність пізнавальної діяльності має суттєве значення для загального розвитку учнів.

Таблиця 1

Навчальний план експериментальних класів (в год)

Згідно старого навчального плану природознавство було виділене в якості самостійного навчального предмету лише в 4 класі. В 1-3 класах знання про природу школярі отримували в основному в процесі читання. В пояснювальній записці в розділі «Зміст читання» про це сказано наступне: «Теми природознавчого змісту в 1 і 2 класах розміщені за принципом сезонності. Це дає вчителю можливість організувати спостереження учнями природних явищ і отримані таким чином знання дітей використовувати на уроках читання» (Програми восьмирічної школи. Початкові класи. – М.: Просвещение, 1966. – С. 5). Тут зрозуміло сказано, що спостереження природних явищ необхідне для уроків читання.

Ані в навчальному плані, ані в програмі з читання, ані в пояснювальній записці не було була зазначена кількість годин, які необхідно виділити для екскурсій і спостережень. Тільки в програмі з читання для 1 класу згадувалось про кількість екскурсій в природу в зв’язку з сезонними змінами – всього 3 екскурсії на протязі навчального року, а також 2 екскурсії для ознайомлення з працею людей.

Вказівки, які даються в програмі з читання і окреслюють круг відомостей про природу, які отримують школярі, свідчать про обмеженість і поверхневий характер цих відомостей. Так, наприклад, рекомендувалось в 1 класі знайомити школярів з ознаками літа, осені, зими, весни. Згадано декілька домашніх і диких тварин. В 2 класі фігурує ознайомлення з деякими рослинами городу і лісу (розпізнавання частин рослин городу, дерев і кущів лісу), а також з працею людей на городі і в лісі. Вказано декілька домашніх і диких тварин, з якими знайомляться школярі. Спеціальні години в навчальному плані виділені для природознавства в 4 класі. Його зміст розкривається так, як і в 1-3 класах: перелічення окремих об’єктів і процесів та їх опис.

Як показує структура навчального плану, в експериментальному навчанні відсутнє природознавство, яке вміщує в собі елементи природознавства і географії. Згадані два предмети існують самостійно, починаючи з 1 класу. При цьому, звичайно ж, реалізується тісний, органічний зв'язок між ними.

Нижче наведена експериментальна програма з природознавства, виділені ті її пункти, які незвичайні для початкових класів і характерні для авторської програми (розроблена Н.Я.Дмітрієвой і І.П.Товпинець).

/ клас

Кінець літа – пора достигання плодів, насіння і їх розповсюдження; в зв’язку з цим діти дізнаються про роль достигання плодів і насіння і про використання цього явища людиною. Спостерігають і читають про сільськогосподарські роботи в кінці літа, знайомляться із зерновими культурами.

Осінь. Увага дітей зосереджується на підготовці рослин до зими (скидання листя – захист рослин від висихання; переміщення поживних речовин, накопичених за літо, в стовбур і коріння дерев). Спостерігаючи відліт птахів або читаючи про нього, діти взнають про причини перельоту, а також про те, чому птахи, які залишаються зимувати, переселяються ближче до домівок людей. Предметом пізнання являється також заготовка тваринами запасів їжі, значення зміни кольору і густоти шерсті. Школярі спостерігають і читають про сільськогосподарську роботу восени, про роботу в садах і значення цих робіт.

Зима. Для зими характерний глибокий спокій в житті рослин. Пробковий шар кори і брунькові лусочки захищають дерева від висихання і від різких коливань температури.

Діти знайомляться із зовнішнім виглядом і звичками вовка, лисиці. Предметом пізнання також являється пристосованість птахів, які залишаються зимувати, до умов життя (будова дзьоба, лап), зимування комах, зимова сплячка земноводних і плазунів, зимування риб. Взнають про роль різноманітних домашніх тварин в народному господарстві, про догляд за ними. Велике значення має пізнання походження домашніх тварин, їх приборкання, цільового виведення.

Весна. Предметом пізнання являються різні форми весняного пробудження рослин, умов росту рослин. Діти дізнаються про весняне линяння тварин і його значення, про народження потомства у звірів, турботу про них. Послідовність прильоту птахів фігурує в зв’язку з особливостями добування їжі. Коли мова іде про створення гнізд, учні отримують відомості про відмінності в побудові гнізд у різних видів птахів, про охорону птахів і користь, яку вони приносять. Школярі дізнаються про «весняний хід» риби і його значення, про відкладання ікри і рості мальків. Пробудження і розвиток комах також являються об’єктами уваги школярів. Діти спостерігають або читають про сільськогосподарські роботи навесні: обробіток ґрунту і посів, про роботу на городі і в саду.

В процесі ознайомлення з вищезгаданими темами школярі знайомляться з цілим рядом звірів і птахів, з їх зовнішнім виглядом, поведінкою.

II клас

Вода. Крім звичайних пунктів даної теми (властивості води, три її стани, кругообіг води в природі і т.д.) вода розглядається з огляду на зв'язок живої і неживої природи: вода і рослини, вода і тварини, вода і людина; вода на службі у людини.

Повітря. Крім загального поняття про атмосферу і про властивості повітря школярі дізнаються про значення теплопровідності повітря для рослин, тварин і людини. Розглядається склад повітря, його зміни при диханні і горінні, міри по очищенні повітря. На кінець, рух повітря, «добрі» і «злі» вітри, вітер на службі у людини.

Корисні копалини. Предметом пізнання являється виникнення гір і їх руйнування. Розглядається пісок, глина, вапняки, їх властивості і застосування. Увага дітей звертається на виникнення торфу і кам’яного вугілля, їх добутку і використанню. Школярі знайомляться також з нафтою, залізом, чавуном і сталлю, з їх властивостями, добутком, з їх використанням і застосуванням.

Елементи механіки і електротехніки. Школярі отримують відомості про такі явища, як: рух, інерція, тертя, про деякі види машин. Фігурує ряд питань і понять електротехніки: джерела електричного струму, перетворення одного виду енергії в інший, з’єднання джерел електричного струму з користувачами, найпростіше електричне коло, побутові і помислові користувачі електричного струму.

Ш клас

Уроки в 3 класі присвячуються темі «Тіло людини. Охорона здоров’я». В процесі вивчення теми школярі отримують значну кількість елементарних відомостей по анатомії і фізіології людини, а разом з тим практичних вказівок і порад по охороні здоров’я. Основні розділи теми наступні: Скелет. М’язи. Травлення. Дихання. Кровообіг. Нервова система. Головний мозок. Органи чуття. Сон. Режим праці і відпочинку. Найважливіші відкриття вчених в області фізіології і медицини.

Як бачимо, характерними для експериментальної програми з природознавства, на відміну від старої, є різноманіття знань, які даються школярам. Разом з тим програмі з природознавства притаманні ті характерні особливості, які частково вже були відмічені при розгляді програм з російської мови і математики. Перш за все лінія на розкриття, в тій мірі, в якій це можливо на початковій стадії, внутрішньої сутності явищ, що вивчаються, їх взаємозв’язку, закономірності.

В цих програмах (як це вже було показано при розгляді програми з математики), наскільки можливо, приділяється увага виникнення і розвитку явищ, що вивчаються. Яскраво і багатообразно демонструють цю ідею відомості про виникнення гір і їх руйнування, про виникнення вапняків, торфу, кам’яного вугілля. В цьому ж плані звучить питання про перетворення одного виду енергії в інший при вивченні елементів механіки і електротехніки.