Схарактеризуйте особливості формування рефлексії інженера-педагога у процесі інноваційної діяльності

Інноватизація освітніх процесів спричинила перегляд усіх психологічних механізмів діяльності інженера-педагога. Серед них і педагогічна рефлексія, сформованість якої дозволяє фахівцеві проводити самоаналіз, оцінку та вироблення на цій основі корекційних заходів щодо регулювання інноваційної діяльності. Підвищена увага до рефлексивних питань спричинила появу нової міждисциплінарної галузі – рефлексики,яка вивчає методологію, сутність та можливості рефлексії, інтенсивне відродження ідей антропології та людинознавства Завдяки її надбанням сучасний спеціаліст має змогу осмислити результати втілення інноваційних технологій у педагогічний процес через регулярну оціночну роботу щодо їх ефективності. Але сьогодні виникла суперечність між методологічними та методичними підходами щодо втілення рефлексивних технологій у практику інноваційної діяльності майбутніх інженерів-педагогів. Частіше за все рефлексивна робота не систематизована, виконується ними спонтанно, без необхідного осмислення. Тому виникає проблема розробки методичних підходів щодо формування педагогічної рефлексії цих спеціалістів. Розглянемо особливості формування особистісної рефлексії майбутнього інженера-педагога в напрямку формування міжособистісних відносин та у процесі його діяльності. При цьому відзначимо, що ми розглядаємо рефлексію як засіб, що забезпечує успіх на шляху усвідомленого проектування, прогнозування та програмування інженеромпедагогом інноваційної діяльності. Саме педагогічна рефлексія виступає джерелом його знань про себе та наслідки того, що він отримує в результаті втілення в навчально-виховний процес інновацій. Рефлексивні процеси в сучасних умовах розвитку освіти набули культурологічного значення, що спричинило до появи поняття „рефлексивна культура педагога”, яка „поєднує в собі сукупність індивідуальних, соціально-обумовлених способів усвідомлення і переосмислення суб’єктом власної життєдіяльності” При цьому функціонально-рівнева модель процесу її розвитку має такий алгоритм: „треба” порівнюється з „хочу”, з метою визначення „можу” та його порівняння із „вмію” В умовах нашого дослідження рефлексивна діяльність проводиласяшляхом співвідношення локуса „Я-реальний” та „Я-інноватор” через аналіз, осмислення таоцінку інноваційної діяльності.Завдяки регулярному проведенню цієї роботи відбувається адаптація інженера-педагога доумов інноваційного середовища з подальшим саморозвитком у цих умовах. Відсутність рефлексивної діяльності, її нерегулярність або безсистемність проведення стає шляхом до дезадаптації та стагнації, результатом чого, як правило, стає дискредитація інноваційнихзаходів як неефективних Рефлексивна робота відіграє провідну роль у організації інноваційної діяльності інженера-педагога. Виступаючи компонентом самосвідомості, вона дозволяє йому визначати власне ставлення до неї, позитивно впливати на механізми саморозвитку в напрямку інноваційної обізнаності. Формування педагогічної рефлексії в цих фахівців проводиться вдва етапи: в умовах навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі та під час педагогічних практик. Дієвим педагогічним інструментарієм у цих умовах виступають карти самооцінки та самоаналізу діяльності особистості