Тест 4. 1. Вірне висловлювання чи ні?

1. Вірне висловлювання чи ні?

Податкова система – це сукупність характеристик та методів сплати грошових коштів по певній системі.

2. Податок це –

А)узаконена форма відчуження власності юридичних та фізичних осіб до бюджету відповідного рівня на принципах обов”язковості, безповоротності, індивідуальної безоплатності.

Б)Платежі, які стягуються з платника державними органами за надання права брати участь або використовувати як матеріальні, так і нематеріальні об”єкти.

В) нема правильної відповіді

3. Мито це:

А)правова категорія на відміну від інших обов”язкових платежів, може бути сплачений до будь якого централізованого фонду.

Б)Стягується з юридичних та фізичних осіб за здійснення спеціально уповноваженими органами дій і видачу документів, що мають юридичне значення.

В)Нема правильної відповіді

4. Податок на додану вартість

А) податок на різницю між вартістю поданих фірмою товарів і вартістю товарів, куплених фірмою у інших фірм

Б) податок, що передбачає вилучення більшої ставки податку з високих доходів і меншої – з низьких

В)збільшує ціну товару, так як відшкодовується покупцем

5. За яке порушення податкового законодавства встановлено підвищену відповідальність платника податків:

А) порушення терміну подання бухгалтерської звітності

Б) порушення терміну складання податкової декларації

В) приховання об”єкта оподаткування

Г) несвоєчасне перерахування податку до бюджету

Д) порушення терміну подання платіжного доручення на сплату податку до бюджету.

6. Які фактори впливають на розмір ставки податку із власників транспортних засобів:

А) потужність двигуна автомобіля

Б) пробіг автомобіля

Г) екологічний стан автомобіля

Д) час випуску автомобіля

Е) вантажопідйомність автомобіля

7. Які фактори впливають на термін сплати податку “акцизний збір”:

А) величина акцизного збору в ціні продукції

Б) умови реалізації підакцизного товару

В) рентабельність продукції

Г) загальна сума акцизного збору, що сплачує платник податку та вид підакцизного товару

Д) вид підакцизного товару

8. Назвіть фактори, які впливають на розмір ставки податку на землю в населеному пункті

А) кількість населення в місті

Б) призначення земельної ділянки (її використання)

В) розмір земельної ділянки

Г) розміщення земельної ділянки в межах міста

Д) ефективність використання земельної ділянки

9. Об”єктом для визначення відрахувань на державне пенсійне страхування є:

А) балансовий прибуток підприємства

Б) фонд споживання

В) основна і додаткова заробітна плата

Г) сума нарахованих дивідендів

Д) витрати на оплату праці

10. Прямі податки це:

А) виключення із правила, передбачені законом з урахування платоспроможності, участі в суспільному виробництві й інших факторів

Б) обов”язкові нормативні платежі з прибутку або доходу працівника, спадщини, землі, будівель тощо

В) податки, що стягуються з покупців у цінах на товари та послуги, які купуються.

11. Непрямі податки це:

А) частина податку в доході платника

Б) податки, які включаться в ціну товарів або тарифів на послуги

В) ставки, розмір яких збільшується зі зростанням обсягів об”єкта оподаткування

Тема 5: Фінансове забезпечення поточної діяльності підприємства. Фінансове забезпечення та ефективність інвестицій ”.

1.Поняття оборотних засобів.

2. Нормування власних оборотних засобів.

3.Капітальні вкладення і джерела їх фінансування.

4.Проектний аналіз інвестицій.

5.Фінансова оцінка ефективності інвестицій в основний капітал.

6.Фінансова оцінка ефективності фінансування інвестицій у цінні папери.

1.Поняття оборотних засобів.

Оборотні (обігові) активи - це грошові кошти та їх еквіваленти, що необмежені у використанні, а також інші активи підприємства, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу протягом дванадцяти місяця із дати складання балансу.

Обігові кошти – це кошти, витрачені на придбання чи виготовлення оборотних активів підприємства, які необхідні для забезпечення на підприємстві безперервності процесу виробництва і реалізації продукції та отримання прибутку.

У зарубіжній економічній літературі окремі автори визначають оборотний капітал як оборотні активи за мінусом короткострокових зобов”язань.

Капітал буває - грошовий, продуктивний і товарний.

У залежності від методів планування та регулювання оборотні активи поділяються на нормовані та ненормовані.

Нормовані оборотні активи це ті, за якими обчислюється норматив. Ненормовані оборотні активи - це такі, за якими норматив не обчислюється.

У залежності від джерел формування оборотні активи поділяються на власні, позикові та залучені.

Власні кошти – це кошти підприємств якими вони покривають мінімальні розмірі оборотних активів, що будуть необхідні для забезпечення нормального, безперервного процесу виробництва та реалізації продукції. Вони постійно знаходяться у підприємстві та строк користування ними не встановлюється.

Позикові кошти - Це кошти, що отримують підприємства у вигляді банківських кредитів для створення сезонних запасів матеріальних цінностей та покриття затрат виробництва.

Залучені кошти - це кошти, що не належать підприємству, однак у силу діючої системи розрахунків знаходяться в його обігу.

2. Нормування власних оборотних засобів.

Визначення потреби в оборотних коштах здійснюється через їх нормування. Нормування – це розрахунок мінімальної потреби в оборотних активах, необхідних для забезпечення безперебійної роботи підприємства.

Нормування оборотних засобів передбачає врахування ряду факторів: умов постачання підприємства товарно-матеріальними цінностями; організації виробництва; умов реалізації продукції.

Нормування оборотних засобів має виробниче і фінансове значення. Виробниче значення полягає в розрахунку мінімальних розмірів вкладень в оборотні засоби, постійно необхідних підприємству для нормальної діяльності. Фінансове значення нормування полягає у визначенні суми і складу власних джерел покриття.

Нормованими є оборотні засоби, за якими встановлюються мінімальні постійні вкладення, що покриваються з власних джерел.

У склад нормованих включаються всі види виробничих оборотних фондів, а також значна частина фондів обігу:

- готова продукція;

- грошові кошти в касі.

До ненормованих належать оборотні засоби, які не впливають безпосередньо на процес виробництва.

Нормування власних оборотних засобів здійснюється економічною службою підприємств. Індивідуальні нормативи визначаються двома методами:

- прямого рахунку;

- аналітичним.

Метод прямого розрахунку передбачає розрахунок, виходячи з конкретних умов і планів виробництва.

Аналітичний метод базується на даних звітного року. Після визначення залишків оборотних засобів на кінець кожного місяця в поточному році вибирається найменший з них і корегується з урахуванням змін в умовах виробництва і реалізації.

Норматив обігових коштів щодо запасів визначається за формулою:

Н = О х N,

Де Н – норматив обігових коштів для сировини, матеріалів і покупних напівфабрикатів (тис.грн.)

О – одноденні витрати сировини, матеріалів, напівфабрикатів (тис.грн)

N - норма обігових коштів (днів)

Норматив оборотних засобів на кожний вид виробництва запасів визначають так:

Н = С х Нр

С- сума середньоденного споживання виробничих запасів, грн;

Нр – норма запасу, днів.

Відомим методом оптимізації запасів матеріальних цінностей є формула Матца-Коррі-Френка, за якою встановлюється кількість одиниць матеріальних цінностей в одній партіі, економічно найвигідніша для використання засовлення:

Чо = (2хВзхКр)\(ЦхВхТр)

Чо – найвигідніша кількість матеріалів у одній партіі;

Вз – вартість розміщеного щамовлення

Кр – кількість матеріалів, що вирокистовується за рік

Ц – ціна матеріалу за одиницю

В – очікувана відсоткова ставка

Тр – транспортні витрати на одиницю матеріалу на рік.

Мінімальна заборгованість по заробітній платі

Фм х Д

Зм = 90

Фм - фонд зарплати того кварталу, який прийнятий до розрахунку;

90 – кількість днів у кварталі

Д – кількість днів від початку місяця до дня виплати заробітної плати, що встановлена у колективному договорі.

Норматив відволікання оборотних засобів по розрахунках із заготівельниками визначається:

Н = ПлР х Нв

ПлР - плановий об”єм від реалізації, грн

Нв – норма відволікання, %

Нв – С.в х Д\.Вир

С.в = Вир \ 360

С.в – середнє відволікання, грн\дн.

Д - період відволікання обігових коштів, днів

Вир – виручка від реалізації, грн.

3.Капітальні вкладення і джерела їх фінансування.

Капітальні вкладення являють собою витрати на утворення нових, розширення, реконструкцію, модернізацію і технічне переоснащення діючих виробництв. За допомогою капітальних вкладень може здійснюватися як просте, так і розширене відтворення основних фондів.

У господарській практиці розрізняють технологічну і відтворювальну структуру капітальних вкладень. Технологічна структура капітальних вкладень відображає співвідношення таких затрат: будівельні роботи, монтаж устаткування; придбання устаткування; яке вимагає монтажу, придбання інструменту, інвентарю; проектні роботи; інші затрати.

Відтворювальна структура капітальних вкладень включає в себе такі напрямки: нове будівництво; розширення, реконструкція і технічне переоснащення діючих підприємств.

Джерела фінансування капітальних вкладень підприємства-інвестора можуть формуватися за рахунок різних фінансових ресурсів, а саме:

- власних фінансових ресурсів і внутрішньогосподарських резервів;

- запозичених фінансових ресурсів;

- залучених фінансових коштів, які отримують від продажу акцій, пайових і інших внесків членів трудових колективів;

- грошових коштів, які централізуються об”єднаннями підприємств в установленому порядку;

- коштів позабюджетних фондів;

- коштів державного та місцевих бюджетів;

- коштів іноземних інвесторів.

Запозичені кошти можуть використовуватися підприємством у вигляді банківського кредитку, позичок інших кредиторів під векселі й інші боргові зобов”язання і грошових коштів, отриманих від розміщення облігаційних запозичень.

Своєрідною формою кредитування підприємства є фінансовий лізинг. Суть лізингу полягає в тому, що він дозволяє здійснити фінансування угод з використанням майна через оренду. Фінансування державних централізованих капітальних вкладень за рахунок коштів державного бюджету здійснюється лише в тому випадку, коли об”єкти включено в затверджений перелік будівництв з цільових державних програм.

4. Проектних аналіз інвестицій.

Проектним аналізом називається процес аналізу дохідності капітального проекту. Іншими словами, це співставлення затрат на капітальний проект і вигод, які будуть отримані від цього проекту. А оскільки вигоди від будь-якого капітального проекту і затрати на нього звичайно великі і не завжди легко обраховуються, то визначення дохідності

перетворюється в довгий аналіз всіх стадій і аспектів інвестиційного проекту. В результаті проектний аналіз став концепцією, яка кладеться в основу інвестиційних проектів у країнах з ринковою економікою.

Проектний аналіз здійснюється на основі прийомів, які не є привілеєм проектного аналізу, а використовуються також в інших галузях теоретичної та практичної економіки.

Аналізуючи дохідність інвестиційного проекту, необхідно порівнювати дві майбутні альтернативні ситуації:

а) фірма здійснила свій проект;

б) фірма не здійснила цей проект.

Подібний аналіз часто називають „з проектом – без проекту ”. В модифікованому вигляді цей прийом можна представити формулою

Р інв = Р пр - С пр

Де Р інв – дохідність інвестиційного проекту

Р пр – зміни в вигодах завдяки проекту;

С пр – зміни в затратах завдяки проекту.

Приклад: Припустимо, що в фірми є проект, розрахований на сім років. Як зміняться вигоди фірми, якщо вона здійснить цей проект і якщо вона від нього відмовиться? Без проекту доходи фірми складуть 50, а затрати – 40 тис.грн. У випадку реалізації проекту доходи виростуть до 90, а затрати – до 60 тис.грн. Подамо ці дані таким чином:

Вигоди Затрати Дохідність

З проектом 90 60 30

Без проекту 50 40 10

Зміни 40 20 20

Таким чином, реалізація проекту підвищить дохідність фірми на 20 тис.грн, незважаючи на ріст її затрат за проектом.

5.Фінансова оцінка ефективності інвестицій в основних капітал.

У практиці господарювання підприємства приймаються різноманітні рішення, пов”язані з інвестуванням виробництва і соціальної інфраструктури. З огляду на це прийнято розрізняти загальну (абсолютну) і порівняльну ефективність (оцінку доцільності) капітальних вкладень. Абсолютна ефективність капітальних витрат показує загальну величину їх віддачі на тому чи іншому підприємстві.

Застосовують два взаємопов”язані показники, за якими визначають абсолютну ефективність інвестицій: перший (прямий) – коефіцієнт економічної ефективності (прибутковості) капітальних витрат Ер; другий (зворотний) – період (строк) окупності капітальних вкладень Тр = 1\Ер.

Коефіцієнт економічної ефективності (прибутковості обчислюють за формулами:

- для окремих проектів або форм відтворення основних фондів діючих підприємств

, Приріст прибутку (зниження собівартості)

Е р = ---------------------------------------------- --------

Кошторисна вартість проекту

,, Загальна сума прибутку

Е р = -------------------------------------------------------

Кошторисна вартість проекту

Приріст прибутку визначається як різниця величини прибутку за кінцеві роки попереднього і розрахункового періодів, а капітальні вкладення враховуються сумарно за порівняльними цінами без будь-яких вирахувань.

Розрахункові значення коефіцієнтів Ер повинні порівнюватися з нормативним коефіцієнтом Ен, що встановлюється централізовано Міністерством економіки України шляхом ретельного обґрунтування за спеціальною методикою на певний період.

Проект капітальних вкладень, що розглядається, буде доцільним за умови

Ер>Ен

Визначення порівняльної ефективності реальних інвестицій, основу якої складає вибір економічно кращого проекту капітальних вкладень, здійснюється шляхом обчислення показника так званих зведених витрат Z за формулою:

Z = Ci + Eр х Ki ---- min

Ci – поточні витрати (собівартість) за і-м проектом

Ki - капітальні вкладення за і-м проектом

Проект капітальних вкладень з найменшими зведеними витратами має вважатись найкращим з економічної точки зору. При цьому треба враховувати, що порівнянню підлягають лише проекти, які відповідають вимогам соціальних і техніко-економічних нормативів, охорони навколишнього середовища і техніки безпеки.

6. Фінансова оцінка ефективності фінансування інвестицій у цінні папери

Купуючи акції будь-якої фірми, ми лише прогнозуємо отримання певного доходу. Ніхто не може з упевненістю сказати, що прогнози справдяться.

Якщо фірма у минулому мала стабільні результати й досить незначний ризик, то купуючи її акції, можна сподіватися на певні прибутки у майбутньому. Наведемо формулу, за якою можна обчислити сподіваний дохід від акції

Дохід, на який Дивіденди + Підвищення цін на акції

сподіваються = ---------------------------------------------------------------

акціонери Ціна акцій протягом часу

Більш точний розрахунок прибутковості акцій можна зробити за результатами діяльності фірми за рік. Прибутковість акцій визначає дохід, який мають власники часток капіталу фірми від своїх інвестицій, і обчислюється за формулою

Дивіденди

Прибутковість акцій = --------------------------------------- х 100%

Ринкова ціна акції

Акціонер матиме тим більший річний прибуток, чим більші дивіденди на акцію і чим менша їх ринкова ціна.

Прибутковість акції – основний статистичний індикатор, який дає змогу порівняти доходність акцій різних корпорацій, а також акцій з іншими альтернативними видами заощаджень. Іноді цю величину називають рендитом, або дивідендною віддачею акції.

Для розрахунку прибутковості акції доцільно використовувати таку формульну модифікацію:

Дивіденди х Кількість днів

Після виплати дивіденду

Прибутковість = Дивіденди х 100% \ (ціна - ----------------------------)

Акції акції 360

Дохідність звичайних акцій постійно змінюється, і тому наприкінці року акціонерне товариство, оцінюючи свій капітал, обчислюють дохід на звичайну акцію таким чином:

Прибуток після сплати податку і дивідендів

За привілейованими акціями

Дохід на звичайну акцію = ------------------------------------------------------------

Кількість звичайних акцій

Ця величина на відміну від показника прибутковості акції вимірюється не у відсотках, а в грошових одиницях і показує, з якої суми треба виходити при сплаті дивідендів на звичайну акцію. Оскільки дивіденди за звичайними спеціями виплачуються залежно від рішення ради директорів, то тут можливі різні варіанти. Одні компанії виплачують у вигляді дивідендів більшу частину своїх доходів, інші – меншу, або й зовсім не виплачують залежно від їхніх планів на майбутнє та від становища фірми у минулому.

Наведемо розрахунок ще одного показника повного доходу від капіталу, який узагальнює всі доходи і збитки, що приносять акції:

Повний дохід Дивіденд + (ціна на кінець року - ціна на початок року)

від капіталу = ----------------------------------------------------------------------- х 100%

Ціна на початок року

Контрольні запитання

1. У чому економічна суть обігових коштів?

2. Охарактеризуйте склад обігових коштів.

3. Які ви знаєте принципи організації обігових коштів?

4. Що таке нормування обігових коштів?

5. Як обчислюється норматив власних обігових коштів у запасах матеріалів, незавершеного виробництва, готової продукції?

6. Які основні джерела формування обігових коштів?

7. Які ви знаєте показники стану власних обігових коштів?

8. Охарактеризуйте показники використання обігових коштів.

Практичні завдання