Завдання на курсовий проект №9а

Тема: Вивід енергетичних характеристик текстильного комбінату як нелінійного кореляційного зв’язку з розробкою заходів по економії електричної енергії на допоміжні потреби підприємства.

Загальна встановлена потужність по заводу:

Споживання електро ененергії за добу:

Фактичне питоме споживання електроенергії:

α	0,7	0,8	0,9	1,0	1,1	1,2	1,3	пі
6,6
7,6
8,6
9,6
10,6
11,6
12,6
nh
	12,6	11,3	10,311428571	9,38260	8,46667	7,48889	6,6

1. Види норм і методи отримання норм. Мета і задачі нормування.

Під нормуванням витрат електроенергії розуміють установлення планової міри її споживання.

Норма витрати – це максимально допустима кількість палива, електричної і теплової енергії на виробництво одиниці продукції (роботи) установленої якості з урахуванням організаційно-технічних умов виробництва, що заплановані.

По періоду норми бувають добові, місячні, квартальні і річні.

По ступені агрегації норми підрозділяються на індивідуальні і галузеві. Індивідуальною нормою називається норма витрати електричної енергії на виробництво одиниці продукції (роботи), що встановлюється по типам або окремим електроспоживаючим агрегатам, установкам, технологічним схемам, цехам і підприємствам.

Індивідуальні норми підрозділяються на технологічні (агрегатні, цехові, заводські), загально цехові і загальнозаводські.

Технологічною нормою називається норма витрати електричної енергії, що враховує її витрату на головні і допоміжні технологічні процеси виробництва даного виду продукції (роботи).

Технологічна норма витрати електричної енергії по цеху, підприємству, шахті служить для контролю за енергоємністю виробничих процесів, перевірки раціонального використання електроенергії по цеху, підприємству, шахті.

Загально цехові і загальнозаводські норми містять у собі крім технологічних витрат електроенергії витрати загальноцехові і загальнозаводські.

Галузеві норми встановлюють норми, що служать для контролю за енергоємністю виробництва і раціонального використання електроенергії в цілому по цеху і заводу, а також для визначення потреби в електроенергії на запланований період.

Галузеві норми встановлюються як середньо виважена величина загально виробничих норм підприємств, що знаходяться у веденні даного об’єднання (галузі), і служать для визначення потреби в електроенергії міністерства в ув’язці з територіальним планом розвитку народного господарства, а також для контролю раціонального споживання електроенергії в об’єднаннях.

Основними методами одержання норм витрати електроенергії є: розрахунковий, дослідний і розрахунково-дослідний.

Найбільш обґрунтованим методом є розрахунково-дослідний.

Проте, через вплив на електроспоживання різноманітного роду випадкових факторів розрахунково-дослідним зв’язкам протипоставляються засновані на дослідних даних стохастичні зв’язки, наприклад, кореляційний і регресійний аналіз.

Безпосередніми цілями нормування електроенергії є:

- визначення для конкретних умов виробництва технічно необхідної величини витрати електроенергії на виробництво одиниці продукції;

- забезпечення раціональної й ощадливої витрати електроенергії в процесі виробництва;

- установлення вихідної величини для визначення потреби виробництва в електроенергії.

Основним споживачем електроенергії є промисловість. У електробалансі країни її споживання складає біля 70% від виробленої електроенергії.

Тому організація нормування електроспоживання в промисловості має найважливіше значення.

Задачею нормування є визначення науково обґрунтованих норм витрати електроенергії на всіх необхідних щаблях електроспоживання.

У широкому значенні слова роботи з нормування електроспоживання на підприємствах повинні містити:

а) дослідження технології і енергетики процесів; аналіз факторів, що впливають на продуктивність і витрати електроенергії; установлення функціональних (статистичних) зв’язків між витратою електроенергії і продуктивністю;

б) аналіз технологічних операцій і процесів для виявлення резервів економії електроенергії і підвищення продуктивності устаткування, нормалізації енергетичних і технологічних параметрів і встановлення раціональних режимів роботи устаткування;

в) аналіз фактичних питомих витрат електроенергії, оцінку можливості зниження витрат і проектування конкретних заходів щодо економії електроенергії;

г) упорядкування нормативних балансів, а де можливо, енергетичних характеристик і розрахунок на цій основі технічно обґрунтованих норм загальної і питомої витрати електроенергії;

д) впровадження встановлених норм, контроль за їх виконанням, упорядкування і аналіз фактичних енергобалансів і енергетичних характеристик, виявлення нових резервів економії електроенергії;

е) перегляд на зазначеній основі діючих норм і встановлення нових, більш прогресивних норм.

Таким чином, технічне нормування пов’язане з технологією виробництва і раціоналізацією енергогосподарства. Водночас, нормування електроспоживання фактично пов’язано з енергетичним обліком, контролем і аналізом енерговикористання, створюючи разом з ними комплексну систему планомірно проведених і періодично повторюваних робіт, що забезпечують ефективне використання енергоресурсів.