ЗА КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЮ СИСТЕМОЮ

Оцінка 5 (А) “відмінно” ставиться, якщо:

студент змістовно викладає теоретичний матеріал, дає правильні визначення ключових понять з методики викладання зарубіжної літератури; називає провідних науковців, які досліджували актуальні проблеми викладання зарубіжної літератури в сучасній школі, аналізуючи їх погляди; обґрунтовує свої судження; наводить приклади; дотримується норм літературної мови.

Оцінка 4,5 (В) “добре” ставиться, якщо:

студент змістовно викладає теоретичний матеріал з методики викладання зарубіжної літератури, але припускається поодиноких неточностей у послідовності викладу; дає правильні визначення ключових понять з методики викладання зарубіжної літератури; називає провідних науковців, які досліджували актуальні проблеми викладання зарубіжної літератури в сучасній школі з даного питання; аргументує свої судження; наводить приклади; дотримується норм літературної мови.

Оцінка 4 (С) “добре” ставиться, якщо:

Студент змістовно викладає теоретичний матеріал, але відхиляється від теми, проблеми, нечітко визначає основну та другорядну інформацію; дає правильні визначення ключових понять з методики викладання зарубіжної літератури обґрунтовує свої судження, наводить приклади. Припускається поодиноких мовленнєвих помилок.

Оцінка 3,5 (D) “задовільно” ставиться, якщо:

Студент досить повно викладає теоретичний матеріал з методики викладання зарубіжної літератури, але без логічної послідовності. Допускає неточності у формулюваннях, необхідних понять і термінів; наводить непереконливі аргументи. Припускається помилок у мовленнєвому оформленні власної відповіді.

Оцінка 3 (Е) “задовільно” ставиться, якщо:

Студент виявляє знання і розуміння основних положень обговорюваної теми, але матеріал викладає неповно. Допускає неточності у формулюваннях, визначеннях понять і термінів з методики викладання зарубіжної літератури; не може навести прикладів. Припускається помилок у мовленевому оформленні власного висловлювання.

Оцінка 2 (Х) “незадовільно” ставиться, якщо:

Студент виявляє незнання більшої частини обговорюваного питання. Допускає помилки у формулюванні понять, визначень і правил з методики викладання зарубіжної літератури, які спотворюють їх зміст. Не дотримується послідовності викладу. Мовлення студента збіднене.

Оцінка 1 (F) “незадовільно” ставиться, якщо:

Студент не володіє теоретичним матеріалом, він тільки має уявлення про окремі положення. Не може сформулювати визначень і правил. Мовлення студента збіднене.

МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Вступ. Методика викладання літератури як наука. Цілі та завдання курсу. Предмет, зміст, структура методики викладання зарубіжної літератури як самостійної педагогічної науки. Специфічні методи дослідження. Взаємозв’язок методики викладання з іншими науками. Роль передового досвіду вчителів-словесників у розвитку методичної науки. Провідні етапи розвитку методики викладання літератури як науки.

Література як навчальний предмет у сучасній школі. Мета та завдання вивчення зарубіжної літератури в школі. Зміст та структура курсу. Етапи літературної освіти. Специфіка навчального курсу. Принципи викладання зарубіжної літератури в школі. Місце курсу «Зарубіжна література» у школі, між предметні зв’язки. Шкільна програма як державний документ, що визначає зміст, мету, принципи викладання літератури в школі. Принципи побудови програм по літературі. Навчально-методичні видання із зарубіжної літератури: різновиди, функції.

Літературний розвиток читача-школяра. Проблема читача у сучасному суспільстві та в школі. Особливості сприйняття літературного твору учнями в залежності від індивідуального типу мислення особистості, віку, рівня літературного розвитку, ставлення до мистецтва. Структура читацької діяльності та основні рівні літературного розвитку учня. Вікові особливості та етапи літературного розвитку учнів.

Методи і прийоми викладання зарубіжної літератури в школі. Проблема класифікації методів викладання зарубіжної літератури. Різноманітні класифікації методів. Специфічні методи викладання літератури. Система М.І. Кудряшова: функції методів, провідні прийоми та види навчальної діяльності учнів: а) творче читання та творчі завдання; б) евристичний метод; в) дослідницький метод; г) репродуктивний метод.

Етапи вивчення літературного твору в школі. Загальна характеристика етапів вивчення літературного твору. Вступні заняття в середніх та старших класах, їх функції. Методика підготовки учнів до сприймання художнього тексту. Види коментарів. Форми, методи, прийоми роботи на етапі підготовки до сприйняття тексту.

Читання та переказ твору як важливі ланки вивчення літературного тексту. Читання твору як соціальна, психологічна і методична проблема. Організація читання тексту учнями. Види читання та їх функції. Робота по засвоєнню тексту художнього твору. Робота над планом та переказом твору. Види переказів. Літературознавча концепція – підґрунтя аналізу твору у школі. Відмінність шкільного аналізу від літературознавчого.

Аналіз художнього твору у шкільному курсі. Специфіка шкільного аналізу літературного твору. Мета, функції, принципи аналізу художнього твору у школі. Різновиди аналізу тексту у шкільному курсі та їх співвідношення; а) оглядовий; б) вибірково-спрямований; в) детальний (текстуальний).

Шляхи аналізу літературного твору в школі. Проблема класифікації шляхів аналізу художнього твору у школі. Провідні різновиди шляхів аналізу художнього тексту. Чинники визначення найбільш ефективного шляху аналізу твору в шкільному курсі. Аналіз твору "слідом за автором". Вивчення твору пообразним шляхом. Проблемно-тематичний шлях аналізу твору.

Прийоми аналізу художнього твору в школі. Проблема класифікації прийомів аналізу художнього твору в шкільному курсі. Класифікації прийомів аналізу тексту художнього твору за Є. Пасічником та В. Г. Маранцманом. Прийоми осягнення авторської позиції. Прийоми активізації співтворчої діяльності учнів на уроках зарубіжної літератури. зарубіжної літератури.

Методика аналізу образу-персонажу. Формування у школярів поняття про персонаж. Автор та герой. Різновиди характеристики образів-персонажів: індивідуальна, порівняльна, групова. Їхня сутність, функції, обумовленість вибору виду. Особливості уроку-аналізу образу головного героя художнього твору. Специфіка проведення порівняльної характеристики героїв. Груповий аналіз образів, його особливості та значення.

Підсумковий характер заключного етапу. Узагальнення та систематизація спостережень, відтворення цілісності художнього тексту, досягнення розуміння авторської концепції. Формування образних та понятійних узагальнень.

Вивчення художніх творів у родовій специфіці. Родова специфіка художнього твору як один з вирішальних чинників організації шкільного аналізу твору. Загальні завдання роботи з епічним твором у шкільному курсі. Найважливіші компоненти епічного твору та методика їх аналізу. Специфіка аналізу на уроках літератури в школі драматичних творів. Складність організації вивчення у шкільному курсі ліричних текстів. Специфіка аналізу творів письменників-модерністів та постмодерністів у шкільному курсі.

Вивчення біографії письменника у шкільному курсі. Мета та принципи вивчення біографії письменника на уроках зарубіжної літератури. Джерела вивчення біографії. Специфіка вивчення біографії письменника в середніх та старших класах. Форми і методи вивчення біографії митця художнього слова.

Методика вивчення оглядових тем. Місце та різновиди оглядових тем у шкільному курсі «Зарубіжна література». Функції оглядових тем, вимоги до їх вивчення. Об’єктивні ускладнення в організації вивчення оглядових тем та шляхи їх подолання. Провідні методи, прийоми, форми роботи на уроках-оглядах. Значення наочності та ТЗН при вивченні оглядових тем. Міжпредметні зв’язки на уроках-оглядах.

Вивчення теорії літератури в школі. Місце та значення теорії літератури у шкільному курсі. Принципи та система роботи над засвоєнням теоретико-літературних понять у шкільному курсі. Різновиди теоретико-літературних понять, призначених для вивчення у школі. Провідні етапи та специфіка організації засвоєння теоретичних понять на пропедевтичному етапі. Особливості формування теоретико-літературних понять на систематичному етапі курсу літератури. Історизм як провідний теоретичний принцип систематичного курсу літератури. Специфіка формування понять про літературні напрямки.

Розвиток мови учнів у системі літературної освіти. Розвиток мови як соціальна та методична проблема. Специфіка мовних ситуацій на уроках літератури, засоби стимулювання мовної діяльності учнів на літературному матеріалі. Розвиток писемної мови школярів. Переказ. Види переказів. Твори різних жанрів як найважливіший вид письмових робіт з літератури. Тематична класифікація шкільних творів, їх жанрова специфіка. Вимоги до твору. Методика підготовки до написання творів. Аналіз і критерії оцінювання робіт учнів. Особливості роботи з літературно-критичними статтями: складання плану, тез та конспекту.

Урок зарубіжної літератури в сучасній школі. Вимоги до уроку літератури. Критерії ефективності уроку літератури. Зміст та етапи підготовки до уроку: визначення теми, мети, задач уроку, його структури, методики проведення, організації діяльності учнів. Проблема типології уроку літератури. Класифікація уроків М.І.Кудряшова.Факультативи.

Позакласна та позашкільна робота по літературі. Місце та мета позакласної та позашкільної роботи у системі роботи вчителя зарубіжної літератури. Види та форми позакласної роботи із зарубіжної літератури з учнями, особливості її планування. Організація позакласного читання. Літературно-краєзнавча робота. Кабінет літератури.

Організація навчально-виховного процесу та вчитель літератури. Планування як основа творчого викладання. План та імпровізація у викладанні. НОП вчителя. Задум уроку та його реалізація. Підготовка вчителя до уроку. Наочність на уроках літератури. Зв'язок уроку з іншими видами занять. Облік та оцінювання знань та вмінь учнів як засіб зворотного зв’язку та стимулювання активності діяльності школярів.

Учитель-словесник: х арактер праці, провідні професійні якості, творча лабораторія. Словесник як педагог-дослідник. Роль самоосвіти та самовдосконалення професійної підготовки вчителя у підвищенні рівня художнього сприйняття творів літератури та мистецтва.