IV. Методична робота

1. Ознайомитись зі змістом методичної роботи кафедри теорії і методики початкової освіти, педагогіки і психології початкової освіти (відповідний розділ плану роботи кафедри та індивідуального плану викладача).

2. Проаналізувати науково-методичне забезпечення дисциплін (за фахом магістранта).

3. Підготувати виступ на науково-методичний семінар кафедри педагогіки і методики початкової освіти.

V. Ознайомлення зі специфікою організації навчальної, виховної, науково-методичної роботи в освітніх закладах новітнього типу (ліцеї, гімназії, колегіуми).

Під час проходження педпрактики магістранти мають виконати такі завдання:

1. Ознайомитись зі структурою закладу, напрямами діяльності і плануванням роботи основних підрозділів.

2. Проаналізувати:

- план навчально-виховної роботи закладу;

- державний і шкільний компонент навчального плану закладу;

- навчальні та авторські програми закладу;

- нові підручники, посібники, засоби навчання в закладі;

- застосування інноваційних методик навчання і виховання;

- роботу з обдарованими учнями;

- спільні заходи науково-методичного характеру (з ВНЗ І-ІІ, ІІІ-ІУ рівнів акредитації, лабораторіями НДІ).

3. Провести 2 уроки у початкових класах (дисципліну обрати самостійно відповідно до теми магістерського дослідження) з урахуванням технологічного підходу.

Результати педагогічної практики магістранти подають у формі звітної документації у папці з файлами на кафедру теорії і методики початкової освіти, педагогіки і психології початкової освіти.

Форми звітності студента про практику

1.Індивідуальний план роботи магістранта на період педпрактики складається до кінця першого тижня і затверджується методистом.

2. Щоденник психолого-педагогічних спостережень.

3. Аналіз відвіданих лекційних, семінарських чи лабораторних занять.

4. Доповідь (до 3 сторінок машинописного тексту) на методичний семінар кафедри.

5. Доповідь (до 3 сторінок машинописного тексту) на науково-практичну конференцію викладачів з теми магістерського дослідження.

6. Характеристика з оцінкою роботи магістранта під час практики за підписом керівника, методиста і декана факультету, завірена печаткою.

7. Звіт-аналіз магістранта про виконану роботу (розширений) за розділами індивідуального плану.

Норми оцінювання роботи студентів під час практики

"Відмінно" (А – 90 – 100 балів) ставиться студенту, який повністю виконав на високому рівні необхідний обсяг завдань організаційного, методичного, наукового та виховного напряму, виявив під час практики самостійність, творчий підхід, педагогічний такт; виховні заходи провів на високому науковому та організаційному рівні на актуальну тематику з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей студентів академічної групи; отримав високу оцінку куратора групи, у якій працював; якісно оформив звітну документацію та вчасно її здав.

"Добре" (ВС – 75 – 89 балів) ставиться студенту, який повністю виконав необхідний обсяг завдань із названих напрямів, виховні заходи провів на відповідному науковому й організаційному рівні, однак допускав незначні помилки у їх проведенні; виявляв ініціативу в роботі, але у процесі виховної роботи допускав незначні помилки; отримав позитивну оцінку куратора групи.

"Задовільно" (DE – 60 – 74 балів) ставиться студенту, який виконав необхідний обсяг завдань практики, але допускав помилки у плануванні та проведенні окремих заходів; не враховував достатньою мірою вікових та індивідуальних особливостей студентів академічної групи, у якій працював; неякісно оформив документацію та несвоєчасно її здав.

"Незадовільно" (FХ – 34 – 59 балів) ставиться студенту, який не виконав необхідний обсяг завдань практики, несвоєчасно здав не всю звітну документацію, а ту, що здав, оформив неякісно; невідповідально ставиться до своєї педагогічної діяльності. Документація повертається студенту на переопрацювання.

"Незадовільно" (F – 0 – 33 бали) ставиться студенту, який не виконав необхідного обсяг завдань практики з причин її невідвідування та незадовільної характеристики бази практики. У цьому випадку студент-магістрант повторно направляється на проходження педагогічної практики у терміни, визначені деканатом відповідної спеціальності.

Шкала оцінювання та розподіл балів за навчально-виховну практику

Алгоритм визначення підсумкової оцінки:

Підсумкова оцінка з педагогічної практики визначається на підставі середньозваженого бала, де до уваги береться ваговий коефіцієнт та показник середньоарифметичної оцінки всіх основних видів робіт, які виконує студент на практиці, а саме:

ВК аналізу виховної роботи ВНЗ – 01;

ВК аналізу науково-дослідної роботи ВНЗ– 0,1;

ВК аналізу методичної роботи ВНЗ -0,1;

ВК відвідування й аналізу лекцій – 0,1;

Вк аналізу нормативно-правової бази ВНЗ – 0,1;

ВК відвідування й аналізу практичних занять – 0,1;

ВК аналізу плану роботи новітнього навчального закладу - 0,1;

ВК оформлення документації – 0,1;

ВК проведення уроків у закладах новітнього типу – 0,2.

Зміст та організація науково-дослідної педагогічної практики для студентів ОКР «магістр» (VІ курс, 12 семестр)

Спеціальність: 8.01010201 Початкова освіта

Кількість кредитів: 6.

Відповідальні кафедри:

- теорії і методики початкової освіти;

- педагогіки і психології початкової освіти;

- практичної психології.

База практики: вищі навчальні заклади ІІ – ІІІ–ІV рівнів акредитації.

Мета практики – підготувати магістрантів до цілісної педагогічної діяльності в навчальних закладах різних типів; сформувати у магістрантів-практикантів уміння застосовувати набуті теоретичні знання з фахових дисциплін у практичній діяльності у процесі виконання функцій викладача; поглибити і систематизувати в умовах навчально-виховного процесу фахові знання, необхідні для якісного виконання магістерської роботи написання; виховувати потребу в самореалізації, самовираженні й самовизначенні особистості педагога-дослідника.

Завдання практики:

організаційні – залучення до організації і проведення навчальної роботи та виховних позааудиторних заходів;

комунікативні – забезпечення процесу ефективного спілкування зі студентами, педагогами, колегами-практикантами;

проектувальні – залучення до управлінської діяльності;

мотиваційні – усвідомлення цінностей педагогічної діяльності і стимулювання інтересу до такого виду роботи;

дослідницькі – мотивація і здійснення науковогопошуку з проблем магістерської роботи;

рефлексивні – залучення до аналітичної роботи щодо осмислення власної професійної діяльності.

Практика спрямована на формування професійної компетентності майбутнього викладача вищих педагогічних навчальних закладів різних рівнів акредитації. Протягом визначеного терміну магістрант-практикант під керівництвом методиста-предметника здійснює навчальну роботу (відповідно до обраного фаху), передбачену розкладом занять факультету; проводить виховну роботу, яку повсякденно виконує куратор чи тьютор студентської групи.

За період практики магістрант повинен:

- підготувати і провести 2 лекційних, 2 практичних і 2 лабораторних заняття або 2 лекційних, 4 практичних (лабораторних) заняття;

- підготувати і провести у студентській групі виховний захід;

- узяти участь у загальноуніверситетському виховному заході відповідно до плану виховної роботи університету (дібрати матеріал до сценарію, підготувати студентів до участі в заході або самому взяти активну участь);

- виступити з доповіддю на науково-практичній конференції викладачів із проблеми своєї магістерської роботи.

Напередодні початку педагогічної практики проводиться настановча конференція, на якій методисти-предметники знайомлять магістрантів із метою, змістом, завданнями і обов’язками практикантів.

Магістерська науково-дослідна педагогічна практика проходить за етапами:

I. Настановчо-мотиваційний етап.

Для забезчення найсприятливіших умов виконання завдань стажистської практики магістранти спеціальним наказом відділу педагогічних практик університету розподіляються за базами проходження практики, а також призначається керівник практики – методист-предметник, який водночас є й науковим керівником магістерської роботи, або ж досвідчений викладач фахової кафедри.

II. Операційно-діяльнісний етап

1. Протягом першого тижня практики магістрант ознайомлюється:

– зі специфікою роботи вищого навчального закладу, факультету чи відділення, фахової кафедри, академічних груп;

– зі специфікою роботи викладачів фахової кафедри (циклової комісії) та тьюторів академічних груп;

– з навчально-методичною та науковою роботою кафедри (відділення), за якою закріплений магістрант-практикант;

– із кафедральною документацією (навчальні й робочі програми дисципліни, з якої будуть проводитися лекції, практичні та лабораторні заняття; план роботи куратора академічної групи; план виховної роботи тьютора академічної групи; журнал академічної групи тощо);

– зі змістом роботи секційних об’єднань, творчих та проблемних груп викладачів за спеціальністю;

– зі студентським колективом академічної групи, за якою закріплений, визначає анатомо-фізіологічні, психологічні, вікові та індивідуальні особливості студентів групи, стан їхньої успішності;

– із програмно-методичним забезпеченням навчальної дисципліни, заняття з якої будуть проводиться магістрантом-практикантом;

– з фондами університетської бібліотеки.

2. Відвідує лекції, практичні, семінарські, лабораторні заняття зі фахових дисциплін, проведених керівником практики чи викладачем спорідненого навчального предмета, тьюторські чи кураторські години в академічній групі, за якою закріплений магістрант-практикант.

3. Робить методичний аналіз відвіданих лекційних, практичних, семінарських, лабораторних занять (всього 6) з фахових дисциплін.

4. Визначається з темами пробних занять із фахових дисциплін.

5. Складає індивідуальний план за такими розділами: навчальна робота, що охоплює проведення залікових лекційних (усього 2) занять, практичних (усього 2), лабораторних (усього 2) занять; методична робота, що передбачає виконання індивідуальних завдань, участь у роботі методичних семінарів, творчих і проблемних груп тощо; науково-дослідна робота, що передбачає проведення експериментальної роботи за темою магістерського дослідження; виховна робота, що складає проведення тьюторської години в академічній групі, заняття студентського гуртка (клубу, секції) після попереднього погодження його із викладачами відповідних дисциплін, тьютором, куратором академічної групи тазатвердження керівником педагогічної практики.

6. Отримує індивідуальні завдання.

7. Отримує рекомендації щодо ведення щоденника педагогічної практики. Важливим моментом науково-дослідної практики є ведення щоденника, у якому занотовують зміст проведеної роботи, враження і труднощі, що виникали під час практики, аналізують результати практичної діяльності.

У щоденнику фіксуються:

– загальні відомості про базу проходження педагогічної практики, тобто відомості про навчальний заклад, факультет (відділення), кафедру, академічну групу;

– розклад занять у закріпленій за магістрантом-практикантом академічній групі;

– індивідуальний план практиканта, календарний план і графік відвідування (6 занять) занять із метою вивчення та аналізу методики роботи викладача та проведення пробних і залікових занять;

– відомості про загальну підготовку до проходження педагогічної практики (самостійна робота магістранта, консультації викладачів, інструктажі, схеми-алгоритми розумових операцій, схеми-опори, матеріали передового педагогічного досвіду тощо);

– підготовка до пробного заняття (консультації методиста, викладача, труднощі і способи їх подолання, самоаналіз стану готовності до проведення заняття, враження від проведеного заняття, критичний самоаналіз та самооцінка виконаної роботи);

– аналіз відвіданих занять із фахових дисциплін, проведених керівником педагогічної практики, науковим керівником магістерської роботи, викладачами споріднених навчальних предметів (всього 6);

– результати спостережень і аналіз позааудиторної та виховної роботи навчального закладу, студентського самоврядування;

– відомості про участь у методичній роботі факультету, кафедри (циклової комісії);

– результати спостережень за окремими студентами та всією академічною групою з метою складання психолого-педагогічної характеристики (Додаток 13);

– аналіз проведеної роботи щодо вивчення кафедральної документації з дисципліни (типові навчальні програми, робочі програми з дисципліни, науково-методичне забезпечення, плани роботи тьютора і куратора академічної групи тощо), зауваження та побажання;

– перелік роботи, виконаної за особистою ініціативою, виконання індивідуальних завдань;

– висновки і зауваження щодо організації та проведення педагогічної практики.

Протягом наступних тижнів магістрант-пратикант виконує такі види робіт за напрямами:

Навчальна робота:

– відвідує заняття з фахових дисциплін і предметні заходи, які проводить керівник педагогічної практики чи викладачі споріднених навчальних дисциплін, магістранти-практиканти, бере участь в обговоренні й аналізі відвіданих форм роботи;

– проводить пробні заняття (лекції, практичні, лабораторні) з допомогою викладачів фахових дисциплін, методиста, керівника практики;

– отримує консультації викладача відповідної дисципліни, методиста-предметника чи керівника практики перед проведенням залікових занять;

– моделює структури і плани-конспекти лекційних, практичних, лабораторних занять (конспект залікового заняття має бути затверджений викладачем і методистом) і проводить залікові заняття у визначеній академічній групі;

– розробляє і проводить заліковий предметний захід з фахової дисципліни;

– моделює і проводить заліковий виховний захід у закріпленій академічній групі;

– добирає і виготовляє наочність, розробляє дидактичні матеріали, застосовує ТЗН;

– надає посильну допомогу викладачу-предметнику щодо поповнення науково-методичного забезпечення дисципліни.

Методична та науково-дослідна робота:

– ознайомлюється з планами методичної роботи кафедри, бере участь у засіданнях кафедри і методичних семінарах;

– бере участь у роботі науково-методичних семінарів, конференцій, які проводяться у вищому навчальному закладі в період практики;

– вивчає навчально-методичне забезпечення конкретної дисципліни;

– аналізує педагогічну діяльність професорсько-викладацького колективу навчального закладу, оцінює свій власний внесок у навчально-виховний процес;

– проводить дослідницьку роботу за темою наукової роботи, яку виконує в університеті (анкетування, опитування серед студентів та викладачів, бесіди, інтерв’ю, творчі роботи, апробує положення методичних гіпотез, систему дидактичних завдань за матеріалами магістерського дослідження тощо);

– вивчає передовий педагогічний досвід викладачів кафедри, факультету, навчального закладу.

Позааудиторна виховна робота:

– бере участь у поточній виховній роботі;

– розробляє і проводить заняття студентського гуртка (клубу, студії);

– розробляє та проводить тьюторську годину в академічній студентській групі;

– бере участь в організації та проведенні масових позааудиторних заходів (методичних тижнів, свят, вечорів, конференцій, круглих столів, дискусій тощо).

III. Контрольно-оцінний етап.

За результатами педагогічної практики магістрант оформляє звітну документацію, яка складається в папку з файлами і подається на кафедру теорії і методики початкової освіти.

Звітні матеріали з педпрактики:

1. Індивідуальний план роботи магістранта на період педпрактики, який має бути складено до кінця першого тижня і затверджено керівником.

2. Звіт магістранта про проходження науково-дослідної педагогічної практики, у якому у відповідній системі описується робота, що особисто виконана студентом за термін педагогічної практики (звіт завіряється керівником бази і керівником практики від вищого навчального закладу).

Вступ, у якому коротко розкривається роль, місце і мета проведеної практики в системі професійної підготовки майбутнього викладача (основні принципи організації практики; основні завдання практики; визначення професійних умінь і навичок, які повинні формуватися та вдосконалюватися під час практики).

Основна частина містить підрозділи з навчальної, методичної, науково-дослідної, виховної роботи магістранта-практиканта відповідно до конкретних завдань програми практики зі спеціальності. Розкриваються й такі позиції: місце проходження практики, вид навчальної дисципліни, прізвище методиста, термін проходження практики; аналіз науково-методичного забезпечення навчальної дисципліни; перелік тем проведених навчальних занять та оцінки за них (конспекти лекцій (2), практичних (2), лабораторних (2) занять подаються у додатках); перелік відвіданих занять з підписами викладачів, на чиїх заняттях був присутній практикант (розгорнутий аналіз одного з відвіданих занять (6) подається у додатках); перелік відвіданих позааудиторних виховних заходів; конспект проведеного заняття гуртка, проблемної групи, клубу, студії тощо; сценарій проведеного виховного заходу; оброблені й проаналізовані результати науково-педагогічних досліджень, якщо проводилися.

Висновки узагальнюють і відображають систематизовані відомості про знання, уміння та навички, здобуті магістрантом під час виконання завдань стажистської науково-дослідної педагогічної практики, зауваження і пропозиції щодо удосконалення та покращення умов та організації виконання завдань педагогічної практики.

Додатки: (щоденник практиканта з розділами: „Індивідуальний план практики магістранта” з оцінками роботи, „Залікові заняття та заходи” з оцінками; відгук керівника практики від бази практики (декан факультету, заввідділення, завкафедри), відгук керівника практики від кафедри.

3. Розгорнутий методичний аналіз заняття з фахової дисципліни, відвіданого магістрантом-практикантом.

4. Плани-конспекти залікових занять: лекцій (2), практичних (2), лабораторних (2) з фахових дисциплін, затверджені та оцінені викладачем, методистом-предметником тощо.

5. Конспект проведеного заняття гуртка, проблемної групи, засідання студії.

6. Сценарій проведеного виховного заходу.

7. Доповідь (до 3 сторінок машинописного тексту) на методичний семінар кафедри.

8. Доповідь (до 3 сторінок машинописного тексту) на науково-практичну конференцію викладачів із теми магістерського дослідження.

9. Характеристика практиканта з оцінкою викладача, підписана керівником бази практики.

10. Довідка з бази педагогічної практики із зазначенням терміну проходження практики та її оцінкою керівником бази (якщо проходив практику за межами університету).

11. Психолого-педагогічну характеристику на студента, студентський коллектив (Додаток 13).

12. Зразки наочності, дидактичних матеріалів, виготовлених до залікових занять (не менше 5 зразків).

Означена звітна документація здається старшому лаборанту кафедри теорії і методики початкової освіти для реєстрації протягом трьох днів після закінчення педагогічної практики.

Для підбиття підсумків педагогічної практики проводиться підсумкова конференція-захист, у роботі якої беруть участь магістранти-практиканти, методисти-предметники, консультанти із психології та педагогіки, керівники практики від бази (факультет, відділення), керівники практики від кафедри. Захист проводиться у формі співбесіди магістранта із членами комісії від факультету та відділу педагогічної практики університету.

Під час захисту практиканти:

– демонструють навички роботи з навчальними та робочими програмами з дисциплін кафедри;

– обґрунтовують вибір тем для залікових занять, їх типів та структури, шляхів реалізації освітньо-виховної мети, принципи добору наочності та ТЗН;

– демонструють уміння оцінювати навчальні досягнення студентів за модульно-рейтинговою системою оцінювання;

– аналізують досягнення, вказують на недоліки у своїй практичній діяльності та причини їх усунення, демонструють матеріали індивідуальних завдань, вносять пропозиції щодо організації та проведення педагогічної практики.

Шкала оцінювання та розподіл балів за науково-дослідну практику

Критерії оцінювання науково-дослідної педагогічної практики магістрантів Лекційні, практичні, лабораторні заняття та позааудиторна робота, проведені магістрантом під час педагогічної практики у вищому навчальному закладі, оцінюються за такими критеріями:

Оцінка „відмінно” (90 – 100 балів) ставиться, якщо магістрант самостійно, грамотно, на високому науковому та організаційно-методичному рівнях змоделював структури та підготував конспекти залікових занять, позааудиторних заходів, чітко й обґрунтовано визначав, ефективно розв’язував навчально-виховні завдання, раціонально використовував різноманітні методи навчання та методичні прийоми активізації студентів, поєднував колективні, індивідуальні та групові форми діяльності для досягнення поставленої освітньо-виховної мети занять і позааудиторного заходу із урахуванням вікових особливостей та індивідуальних відмінностей студентів, особистісно зорієнтованого підходу до навчання; якщо магістрант-практикант виявив знання психолого-педагогічної теорії, творчий підхід і самостійність у доборі навчального та дидактичного матеріалу в процесі моделювання й аналізу занять.

Під час проведення залікових занять та позааудиторних предметних заходів магістрантом-практикантом:

– повністю досягнуто освітню, розвивальну та виховну мету занять;

– методично доцільно обрано тип заняття (форму проведення позааудиторного заходу) відповідно до навчальної мети;

– правильно визначено структурні етапи залікових занять (позааудиторного заходу);

– ефективно використано методи навчання і методичні прийоми активізації студентів з урахуванням їхніх вікових особливостей та рівня теоретичної підготовки, здійснено індивідуальний підхід до студентів на різних етапах заняття (позааудиторного заходу);

– вдало дібрано матеріал для розкриття теми та навчально-виховної мети заняття, встановлено логічну послідовність у викладі навчального матеріалу;

– дотримано норм культури мовлення (спілкування);

– ефективно використано наочність, технічні засоби навчання;

– роботу зорієнтовано на розвиток у студентів інтересу до виучуваного матеріалу;

– правильно розподілено час заняття;

– правильно й аргументовано проведено оцінювання відповідей студентів із застосуванням різних форм контролю.

Оцінка „добре” (75 – 89 балів) ставиться, якщо магістрант самостійно, грамотно, на високому науковому та організаційно-методичному рівнях змоделював структури та конспекти залікових занять, позааудиторних заходів, чітко та обґрунтовано визначав, ефективно розв’язував навчально-виховні завдання, раціонально використовував різноманітні методи навчання, проте недостатньо ефективно використовував окремі методичні прийоми активізації студентів, поєднував колективні, індивідуальні та групові форм діяльності для досягнення поставленої освітньо-виховної мети занять і позааудиторного заходу із урахуванням вікових особливостей та індивідуальних відмінностей студентів, особистісно-зорієнтованого підходу до навчання; якщо магістрант-практикант виявив знання психолого-педагогічної теорії, творчий підхід і самостійність у доборі навчального та дидактичного матеріалу, але припускався незначних помилок у моделюванні та проведенні занять.

Під час проведення залікових занять та позааудиторних предметних заходів магістрант-практикант:

– в цілому реалізовує освітню, розвивальну та виховну мету занять;

– методично виправдано обирає тип заняття (форму проведення позааудиторного) відповідно до навчальної мети;

– правильно визначає структурні етапи залікових занять (позааудиторного заходу);

– ефективно використовує методи навчання і методичні прийоми активізації студентів з урахуванням вікових особливостей та рівня підготовки, але не завжди здійснює індивідуальний підхід до студентів на різних етапах заняття (позааудиторного заходу);

– вдало добирає матеріал для розкриття теми та досягнення навчально-виховної мети заняття, дотримується логічної послідовності у викладі навчального матеріалу;

– у цілому дотримується норм культури мовлення (спілкування), проводить роботу над виявленням і виправленням помилок у мовленні студентів;

– не завжди доцільно й ефективно використовує наочність, технічні засоби навчання;

– роботу зорієнтовує на розвиток у студентів інтересу до виучуваного матеріалу;

– правильно розподіляє час заняття;

– використовує за потреби конспект заняття, може інтерпретувати зміст заняття, проте в деяких випадках не може скоригувати свою діяльність та студентів;

– правильно, але недостатньо аргументовано проводить оцінювання відповідей студентів із застосуванням різних форм контролю.

Оцінка „задовільно” (60 – 74 бали) ставиться, якщо магістрант змоделював структури та плани-конспекти залікових занять, позааудиторного предметного заходу, помилявся у визначенні навчально-виховної мети, недостатньо ефективно застосував різні методи навчання, прийоми активізації студентів, невдало організовував індивідуальні, групові, колективні форми діяльності на практичних та лабораторних заняттях, допустив окремі помилки у викладі матеріалу. Залікові заняття та позааудиторний захід проведено на середньому методичному та організаційному рівні.

Під час проведення занять та позааудиторних заходів магістрант-практикант:

– неповністю реалізовує освітню, розвивальну та виховну мету занять;

– не завжди методично виправдано обирає тип заняття (форму проведення позааудиторного) відповідно до навчальної мети;

– допускає порушення послідовності та взаємозв’язку між структурними етапами залікових занять (позааудиторного заходу);

– не завжди ефективно використовує методи навчання і методичні прийоми активізації діяльності студентів з частковим урахуванням їхніх вікових особливостей та рівня теоретичної підготовки, не завжди здійснює індивідуальний підхід до студентів на різних етапах заняття (позааудиторного заходу);

– не завжди вдало добирає матеріал для розкриття теми та досягнення навчально-виховної мети заняття, допускає порушення логічної послідовності у викладі навчального матеріалу;

– недостатньо володіє уміннями організовувати різні форми роботи, відчуває труднощі у використанні різних видів творчих, проблемно-пошукових робіт;

– допускає мовленнєві недоліки, не помічає помилок у мовленні студентів і вчасно не виправляє їх;

– не завжди доцільно використовує наочність, технічні засоби навчання;

– не завжди може викликати інтерес студентів до виучуваного матеріалу;

– відчуває труднощі у розподілі часу заняття;

–постійно користується конспектом заняття, не може інтерпретувати зміст заняття та за потреби скоригувати свою діяльність та студентів;

– недостатньо аргументовано проводить оцінювання відповідей студентів без застосуванням різних форм контролю.

Оцінка „незадовільно” (35 – 59 балів) ставиться, якщо магістрант змоделював конспекти залікових занять, позааудиторного заходу з педагогіки та фахових методик, але під час їх проведення не реалізував досягнення освітньо-виховної мети, нераціонально застосовував методи навчання, методичні прийоми активізації діяльності студентів, допускав серйозні помилки під час викладу навчального матеріалу, неефективно використовував (не використовував) наочні посібники та ТЗН, не забезпечив дотримання дисципліни, виявив слабкі теоретичні знання з дисциплін, у мовленні допустив низку помилок, які не помітив сам, не виправляв мовленнєві недоліки студентів; під час аналізу залікових занять був пасивним, не бачив засобів та шляхів піднесення рівня якості проведення ріхних форм занять.

Магістрант, який не виконав програму педпрактики з поважних причин, має право на проходження практики повторно.

Алгоритм визначення підсумкової оцінки:

Підсумкова оцінка з педагогічної практики визначається на підставі середньозваженого балу, де до уваги береться ваговий коефіцієнт та показник середньоарифметичної оцінки всіх основних видів робіт, які виконує студент на практиці, а саме:

ВК проведення залікових занять – 0,6;

ВК проведення виховного заходу у закріпленій студентській групі – 0,1;

ВК виготовлення наочності до залікових занять – 0,1;

ВК оформлення документації – 0,1;

ВК характеристики керівника практики– 0,1.

Наскрізна програма

педагогічних практик (завдання з психології для студентів 3–5 курсів непсихологічних спеціальностей)