Пояснювальна записка. Педагогічна практика – важливий складник підготовки майбутніх учителів початкових класів

Педагогічна практика – важливий складник підготовки майбутніх учителів початкових класів. За час її проходження студенти мають ознайомитися із загальноосвітніми навчальними закладами, досвідом роботи вчителів початкових класів, державним стандартом та програмами для середньої загальноосвітньої школи (1–4 кл.). У Концепції педагогічної освіти зазначається, що «педагогічна освіта покликана забезпечити формування вчителя, який здатний розвивати особистість дитини, зорієнтований на особистісний та професійний саморозвиток і готовий працювати творчо в закладах освіти різного типу».

Педагогічна підготовка в умовах університету здійснюється засобами навчально-виховної діяльності, педагогічної практики, форма, тривалість і терміни якої визначаються з урахуванням особливостей освітньо-кваліфікаційного рівня. Зміст програми педпрактики, форми звітності зумовлюються «Положенням про практику студентів вищих педагогічних навчальних закладів України», освітньо-кваліфікаційними характеристиками, передбаченими Державними стандартами вищої освіти України, навчальними планами спеціальностей і спеціалізацій та програмами практик.

Мету і завдання кожного виду практики становлять:

- якісна підготовка майбутнього педагога;

- виховання професійно важливих якостей особистості вчителя;

- закріплення, поглиблення і збагачення суспільно-політичних, психолого-педагогічних та спеціальних знань у процесі їх застосування під час розв’язання конкретних педагогічних завдань;

- формування і розвиток професійних умінь і навичок;

- вироблення творчого, дослідницького підходу до педагогічної діяльності;

- ознайомлення з передовим педагогічним досвідом і його використання;

- вивчення психологічних та індивідуальних особливостей молодших школярів.

Систему неперервної педагогічної практики майбутніх учителів початкових класів становлять такі її види:

На освітньо-кваліфікаційному рівні «бакалавр» передбачаються такі види практик:

- безвідривна (ознайомлювальна) проходить на І курсі протягом 2-го семестру (один день на тиждень без відриву від занять у другій половині дня, що в цілому становить два тижні);

- безвідривна (навчально-методична) – на ІІ курсі (2 тижні протягом 3 семестру), що передбачає такі завдання: ознайомити студентів зі змістом і структурою виховної роботи; формувати у практикантів уміння спостерігати й аналізувати різні форми виховної роботи в початкових класах; формувати практичні навички використання різних форм, методів, видів роботи з учнями різних класів початкової школи; формувати вміння і навички організації гурткової роботи;

- навчально-виховна в ЛОТ – на ІІ курсі (4 р.н., 4 семестр), що передбачає роботу студентів у таборах відпочинку з дітьми різних вікових груп. Означений вид практики проводиться після ІІ курсу в літній період. Студенти мають забезпечити проведення різних видів занять, організацію роботи, спрямованої на оздоровлення школярів;

- навчально-залікова – на ІІІ курсі (4 р.н., 6 семестр) та ІІ курсі (2 р.н., 4 семестр), основне завдання якої вироблення у студентів професійних умінь і навичок під час проведення уроків з усіх навчальних предметів початкової ланки освіти (українська мова – 1 урок, літературне читання – 1 урок, природознавство – 1 урок, математика – 2 уроки, трудове навчання – 1 урок, фізична культура – 1 урок, музичне мистецтво – 1 урок, образотворче мистецтво – 1 урок);

- на робочому місці вчителя початкових класів – на ІУ курсі (4 р.н., 7 семестр). Важливим складником цієї практики є спостережувальна «Перші дні дитини в школі», що дає змогу студентам ознайомитися з навчально-виховним процесом протягом першого тижня на уроках з різних навчальних предметів. Студенти спостерігають за уроками, які проводить учитель у 1 класі, аналізуючи їх, набувають навчально-організаторських навичок роботи з першокласниками. Основне завдання практики у закріпленому за студентом класі – вироблення у майбутніх учителів педагогічних умінь і навичок практичної діяльності в навчально-виховних закладах, потреби в неперервній педагогічній самоосвіті; володіння сучасними методами і формами педагогічної роботи, новими технологіями навчання; формування творчого підходу до педагогічної діяльності; опанування навичок та вмінь проведення психолого-педагогічних досліджень; набуття навичок психолого-педагогічного вивчення колективу класу.

Освітньо-кваліфікаційний рівень «спеціаліст» передбачає проходження стажувальної практики на робочому місці вчителя початкових класів з урахуванням спеціалізації (V курс, 10 семестр) протягом 6 тижнів.

Педагогічна практика студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» охоплює магістерську дослідницьку (VІ курс, 11 семестр) і магістерську навчально-наукову (VІ курс, 12 семестр).

Зміст та організація ознайомлювальної (пропедевтичної) педагогічної практики

(ОКР «бакалавр» – І курс, 2 семестр (2 тижні))

Галузь знань 0101 – Педагогічна освіта

Напрям підготовки 6.010102 Початкова освіта

Кількість кредитів: 1.

Відповідальні кафедри:

- теорії і методики початкової освіти;

- педагогіки і психології початкової освіти.

База практики: освітні заклади І–ІІІ ст. м. Глухова.

Мета практики: забезпечення систематизації теоретичних і практичних професійних знань студента щодо педагогічної діяльності вчителя початкової школи в сучасному освітньому просторі шляхом поглиблення й узагальнення знань із педагогіки, психології та спеціальних дисциплін, визначення особливостей практичного використання їх учителем у реальних умовах навчально-виховного закладу.

Завдання педагогічної практики:

1. Виховання у студентів стійкого інтересу до професії вчителя, потреби в педагогічній самоосвіті.

2. Забезпечення формування стійкої мотивації студентів у подальшому професійному становленні.

3. Збір та систематизація інформації про характер і зміст позанавчальної виховної діяльності та функціональні обов’язки вчителя, вихователя ГПД.

4. Ознайомлення з практичними вміннями вчителя планувати та реалізувати навчально-виховну групову та індивідуальну діяльність з учнями початкової школи.

5. Ознайомлення з основними сучасними формами виховної роботи вчителя початкових класів.

6. Формування вмінь виділяти конкретні виховні завдання, що реалізуються вчителем з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей; визначати місце в професійній діяльності вчителя організаційних, корекційних, оцінювальних та інших педагогічних умінь, що забезпечують досягнення педагогічних цілей і завдань.

7. Оволодіння методами і прийомами вивчення вікових та індивідуальних особливостей школярів.

Зміст педагогічної практики:

1. Настановча конференція, під час якої студенти ознайомлюються з метою, змістом та завданнями практики, формою звітності, своїми правами й обов’язками.

2. Ознайомлення та встановлення педагогічних контактів практиканта з керівництвом школи, учителями 1 – 4 класів, вихователями ГПД.

3. Ознайомлення з основною шкільною документацією: навчальним планом школи, річним планом її роботи (назви розділів, окремі з пунктів як приклади записати), класним журналом, його веденням, особовими справами учнів, їх оформленням та зберіганням.

4. Ознайомлення з навчально-матеріальною базою школи і документацією; основними напрямами виховної роботи в школі, класі, ГПД; специфікою комплектації в них контингенту учнів. Загальне ознайомлення з навчально-виховним закладом (Додаток 2).

5. Вивчення системи освітньої роботи в конкретному класі: ознайомлення з навчальним планом і планом виховної роботи на півріччя та особливостями щоденного планування педагога.

6. Здійснення щоденного протоколювання практикантом різних форм діяльності вчителя, вихователя (Додаток 4).

7. Детальний опис чи протокол ходу самопідготовки в ГПД, визначення форм її організації (індивідуальна, фронтальна, фронтально-індивідуальна), стислий аналіз (Додаток 6).

8. Ознайомлення студентів з особливостями роботи дитячих громадських організацій у школі, об’єднань за інтересами (визначити структуру й основні напрями роботи учнівського самоврядування, співвіднесення у функціях представників формальних і неформальних об’єднань дітей), видами гуртків у школі, зокрема для молодших школярів (переписати план роботи одного з них на поточний рік та одне із занять; відвідати його і дати опис змісту та ходу роботи).

9. Визначення шляхів взаємодії вчителя і вихователя із запобігання неуспішності, відставання у навчанні учнів (за можливості відвідати уроки в класах, учні яких відвідують ГПД) та особливостей проведення корекційної роботи.

10. Проведення студентами-практикантами психолого-педагогічних мікродосліджень із вивчення вікових та індивідуальних особливостей учнів.

11. Здійснення допомоги педагогам у проведенні позанавчальної роботи зі школярами (бесіди, конкурси, вікторини, пізнавальні ігри, спортивно-оздоровчі заходи, оформлення класних куточків тощо).

12. Накопичення матеріалу для «Педагогічної скарбнички».

13. Планування студентом протягом першого тижня особливостей проходження практики під керівництвом групового керівника.

14. Систематичне ведення звітноі документації протягом усієї педагогічної практики.

Звітна документація

Звітна документація оформляється за схемою (Додаток 1) і подається до захисту протягом трьох днів після проходження практики:

1. Індивідуальний план роботи на період практики (Додаток 3).

2. Щоденник психолого-педагогічних спостережень (Додаток 4).

3. «Педагогічна скарбничка».

4. Звіт студента-практиканта про результати проходження практики (Додаток 5).

Норми оінювання роботи студентів під час практики

Оцінкою «відмінно» (А/90–100 балів) оцінюється практика студента, який вчасно і якісно виконав запланований обсяг робіт, виявив уміння спиратися на психолого-педагогічну теорію, правильно визначати й ефективно розв’язувати навчально-виховні завдання, передбачати способи і результати їх виконання з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів, виявив самостійність, творчий підхід, педагогічний такт.

Оцінка «добре» (В/82–90; С/75–81) ставиться студенту, який повністю виконав окреслену на період практики програму роботи, виявив уміння визначати навчально-виховні завдання і способи їх виконання, виявив ініціативу в роботі, проте у процесі проведення окремих видів навчальної або виховної роботи припускався незначних помилок.

Оцінка «задовільно» (Д/67–74; Е/60–66) ставиться студенту, який у цілому виконав програму навчально-виховної роботи, проте не виявив глибокого знання психолого-педагогічної теорії й уміння застосовувати її, припускався помилок у плануванні й проведенні окремих позакласних заходів, недостатньо врахував вікові й індивідуальні особливості учнів.

Оцінкою «незадовільно» (FX/35–59; F/1–34) оцінюється практика студента, який не виконав програми навчально-виховної роботи; не виявив знання психолого-педагогічної теорії, уміння застосовувати її для реалізації навчально-виховних завдань, не зміг установити необхідні взаємини з учнями, не спромігся організувати педагогічно виправдану діяльність.

Підсумкова оцінка за педагогічну практику має враховувати ступінь ефективності проведеної студентом навчально-виховної роботи, участь у роботі школи, суспільну активність студента, його ставлення до професії педагога, до учнів, якість звітної документації.

Якість звітної документації, а також термін її подачі студентом викладачеві-методисту може стати підставою для зниження оцінки, а в окремих випадках – до висновку про невиконання програми педагогічної практики.

Алгоритм визначення підсумкової оцінки

Підсумкова оцінка з навчально-залікової педагогічної практики визначається на підставі середньозваженого бала, де до уваги береться ваговий коефіцієнт та показник середньоарифметичної оцінки всіх основних видів робіт, які виконує студент на практиці, а саме:

ВК щоденника психолого-педагогічних спостережень – 0,4;

ВК педагогічної скарбнички – 0,2;

ВК звіту студента-практиканта – 0,1;

ВК якості оформлення документації – 0,1;

ВК захисту педпрактики – 0,2.

Зміст та організація безвідривної (навчально-методичної) педагогічної практики

(ОКР «бакалавр» – ІІ курс, 3 семестр)

Галузь знань 0101 – Педагогічна освіта

Напрям підготовки 6.010102 Початкова освіта

Кількість кредитів: 1.

Відповідальні кафедри:

- теорії і методики початкової освіти;

- педагогіки і психології початкової освіти.

- практичної психології.

База практики – освітні заклади І–ІІІст. м. Глухова.

Педагогічна практика ІІІ семестру організовується в початкових класах та групах продовженого дня на базі різних типів загальноосвітніх шкіл протягом 10 тижнів (визначається один вільний від занять день на тиждень для відвідування навчального закладу). У період проходження цієї практики студенти виступають у ролі помічника вчителя, вихователя групи продовженого дня (ГПД) і не здійснюють самостійну підготовку та проводення навчально-виховних заходів.

Метою цієї практики є цілеспрямоване поповнення та систематизація теоретичних та практичних професійних знань студента у процесі вивчення особливостей педагогічної діяльності вчителя початкової школи.

Завдання практики:

- спеціалізоване ознайомлення студента з навчально-виховним закладом (Додаток 2);

- актуалізація та відпрацювання умінь студентів планувати і проводити навчально-виховну роботу в учнівському колективі на основі взаємодії з конкретними учнями класу;

- осмислене накопичення інформації про особливості планування та реалізації освітньої діяльності вчителя початкових класів;

- визначення основних ефективних форм навчально-виховної роботи вчителя з учнями різного типу шкіл;

- формування діагностичних, прогностичних, організаційних та корекційних умінь студента-практиканта на основі вивчення аналогічних у навчально-виховній діяльності вчителя (визначати конкретні виховні завдання з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей; організовувати дитячий колектив на виконання поставлених завдань; визначати послідовність роботи, залучати або формувати актив, допомагати обирати ефективні методи і прийоми педагогічної взаємодії, організовувати контроль, корекцію та підведення підсумків навчально-виховної роботи);

- подальше відпрацювання студентами методів та прийомів вивчення вікових та індивідуальних особливостей школяра;

- відпрацювання процесу індивідуального цілеспрямованого спостереження та аналізу різних форм реалізації вчителем навчально-виховного процесу в початковій школі.

Зміст педпрактики:

1. Настановча конференція, у ході якої студенти ознайомлюються з програмою практики та особливостями її проходження у конкретному навчальному закладі.

2. Ознайомлення з основною шкільною документацією навчального закладу, на базі якого проводиться практика (навчальним планом школи, річним планом роботи конкретного вчителя, різними видами керівної та звітної шкільної документації, з особливостями оформлення особових справ учнів та умов їх зберігання).

3. Організована зустріч студентів з керівництвом та педагогічним колективом школи.

4. Ознайомлення з навчально-матеріальною базою школи та її документацією; основними напрямами навчально-виховної роботи в школі, класі, ГПД; специфікою комплектації контингенту учнів.

5. Вивчення системи виховної роботи вчителя початкових класів та вихователя ГПД (ознайомлення з планом виховної роботи на півріччя і щоденним плануванням роботи вихователя та ін.).

6. Здійснення детального опису окремих циклів навчальної та позанавчальної роботи вчителя з учнями початкової школи (Додаток 6, Додаток 7).

7. Ознайомлення з особливостями роботи дитячих громадських організацій у конкретному дитячому осередку.

8. Вивчення особливостей (шляхів) організації взаємодії вчителя початкової школи з батьками учнів (батьківським колективом школи та класу) щодо своєчасного запобігання неуспішності, відставання в навчанні учнів.

9. Проведення психолого-педагогічних мікродосліджень щодо вивчення вікових та індивідуальних особливостей учнів.

10. Здійснення педагогічно керованої допомоги вчителям початкових класів у проведенні освітньої роботи зі школярами.

11. Оволодіння студентами методами та прийомами самостійної розробки і проведення окремих видів виховної роботи з учнями початкової школи (бесід, класних годин, конкурсів, вікторин, пізнавальних ігор, спортивно-оздоровчих заходів, оформлення класних куточків тощо).

12. Педагогічно керована участь практиканта в підготовці та проведенні виховного заходу з наступним професійним аналізом ходу та результатів його проведення.

13. Спостереження та письмовий аналіз виховних заходів, проведених педагогами школи та іншими студентами-практикантами старших курсів.

14. Своєчасне оформлення різних видів документації практики (складання індивідуального плану, ведення щоденника психолого-педагогічних спостережень, підготовка аналізів освітніх заходів та звіту).

Звітна документація:

1. Індивідуальний план роботи (Додаток 3).

2. Щоденник психолого-педагогічних спостережень (Додаток 4).

3. Аналіз виховного заходу, проведеного учителем (Додаток 7).

4. «Педагогічна скарбничка».

5. Звіт про педагогічну практику, складений на основі щоденника (додаток 5).

Норми оінювання роботи студентів під час практики

Оцінкою «відмінно» (А/90–100 балів) оцінюється практика студента, який вчасно і якісно виконав запланований обсяг робіт, виявив уміння спиратися на психолого-педагогічну теорію, правильно визначати й ефективно розв’язувати навчально-виховні завдання, передбачати способи і результати їх виконання з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів, виявив самостійність, творчий підхід, педагогічний такт.

Оцінка «добре» (В/82–90; С/75–81) ставиться студенту, який повністю виконав окреслену на період практики програму роботи, виявив уміння визначати навчально-виховні завдання і способи їх виконання, виявив ініціативу в роботі, проте у процесі проведення окремих видів навчальної або виховної роботи припускався незначних помилок.

Оцінка «задовільно» (Д/67–74; Е/60–66) ставиться студенту, який у цілому виконав програму навчально-виховної роботи, проте не виявив глибокого знання психолого-педагогічної теорії й уміння застосовувати її, припускався помилок у плануванні й проведенні окремих позакласних заходів, недостатньо враховував вікові й індивідуальні особливості учнів.

Оцінкою «незадовільно» (FX/35–59; F/1–34) оцінюється практика студента, який не виконав програми навчально-виховної роботи; не виявив знання психолого-педагогічної теорії, вміння застосовувати її для реалізації навчально-виховних завдань, не зміг установити необхідні взаємини з учнями, не спромігся організувати педагогічно виправдану діяльність.

Підсумкова оцінка за педагогічну практику має враховувати ступінь ефективності проведеної студентом навчально-виховної роботи, участь у роботі школи, суспільну активність студента, його ставлення до професії педагога, до учнів, якість звітної документації.

Якість звітної документації, а також термін її подачі студентом викладачеві-методисту може стати підставою для зниження оцінки, а в окремих випадках – до висновку про невиконання програми педагогічної практики.

Алгоритм визначення підсумкової оцінки:

Підсумкова оцінка з навчально-залікової педагогічної практики визначається на підставі середньозваженого бала, де до уваги береться ваговий коефіцієнт та показник середньоарифметичної оцінки всіх основних видів робіт, які виконує студент на практиці, а саме:

ВК психологічних спостережень – 0,2;

ВК щоденника психолого-педагогічних спостережень – 0,2;

ВК аналізу виховного заходу, проведеного вчителем – 0,1;

ВК педагогічної скарбнички – 0,1;

ВК виховного заходу, проведеного студентом – 0,2;

ВК звіту студента-практиканта – 0,1;

ВК захисту педпрактики – 0,1.

Зміст та організація

навчально-виховної педагогічної практики в літніх оздоровчих таборах (ОКР «бакалавр» – ІІ курс, 4 семестр)

Галузь знань 0101 – Педагогічна освіта

Напрям підготовки 6.010102 Початкова освіта

Кількість кредитів: 3.

Відповідальні кафедри:

- теорії і методики початкової освіти.;

- педагогіки і психології початкової освіти.

База практики: літні оздоровчі табори, дитячі центри, пришкільні майданчики загальноосвітніх шкіл, позашкільні заклади освіти.

Мета літньої педагогічної практики: формування у студента професійних компетентностей з проблеми організації та проведення оздоровчої виховної роботи з дітьми різновікових груп; удосконалення знань, умінь та навичок з методики виховної роботи у тимчасових дитячих об'єднаннях.

Завдання педагогічної практики:

1. Закріплення та практичне застосування знань, умінь і навичок, здобутих під час вивчення педагогіки, психології, методики виховної роботи, основ педагогічної майстерності.

2. Ознайомлення з особливостями сучасної системи планування та організації виховної роботи з дітьми у літньому пришкільному або дитячому оздоровчому таборі.

3. Набуття досвіду самостійної роботи з тимчасовим дитячим колективом, організації життєдіяльності вихованців у літньому пришкільному або дитячому оздоровчому таборі з урахуванням їхніх вікових та індивідуальних особливостей.

4. Оволодіння різними формами та методами індивідуально-групової діяльності в умовах літнього пришкільного або дитячого оздоровчого табору.

5. Оволодіння технологіями планування, організації та проведения колективних творчих заходів і тематичних днів у літньому пришкільному або дитячому оздоровчому таборі.

6. Апробація студентами технологій та методик виховання особистості учня у тимчасовому дитячому об’єднанні.

7. Удосконалення навичок педагогічної та психологічної діагностики колективу та особистості учнів різновікових груп.

8. Розвиток потенціалу творчої діяльності студента у процесі організації та реалізації взаємодії з дітьми в позародинному та позашкільному просторі.

9. Формування у студентів індивідуального стилю педагогічної діяльності, створення сприятливих умов для професійного становлення майбутнього вчителя.

11. Оволодіння навичками індивідуального виховного впливу на дітей.

12. Набуття досвіду реалізації єдиних педагогічних вимог.

Зміст діяльності студентів-практикантів

Відповідно до завдань літньої педагогічної практики змістом діялъності студентів-практикантів є:

- вивчення змісту програми літньої педагогічної практики та складання індивідуального плану виконання педагогічних вимог з урахуванням специфіки роботи пришкільних та інших типів оздоровчих дитячих таборів;

- ознайомлення із загальними правилами внутрішнього розпорядку літнього пришкільного або дитячого оздоровчого табору та з режимом дня;

- вивчення питань організації виховного процесу у базовому літньому пришкільному або дитячому оздоровчому таборі, основних напрямів його роботи;

- організація педагогічнообумовленого набору учнів у тимчасове оздоровче дитяче об’єднання (група, загін, табір);

- діагностика індивідуальних особливостей особистості дітей різновікових груп та особливостей типових для них взаємовідносин у тимчасовому колективі;

- високоефективне колективне планування виховної оздоровчої роботи з учнями конкретної групи;

- ефективна реалізація різних видів планування роботи в оздоровчому таборі студентами-практикантами та іншими його працівниками (організація та проведення ігор, вікторин, конкурсів, тематичних днів і заходів тощо);

- розроблення, організація та проведення двох залікових виховних заходів;

- укладання звітньої документації з літньої педагогічної практики та своєчасне подання на перевірку.

Основні обов’язки студента-практиканта

1. Студент-практикант є членом педагогічного колективу ЛОТ і повинен дотримуватися всіх правил трудового розпорядку.

2. Студент виконує функції помічника вихователя, вожатого, інструктора з фізичної культури, музичного керівника або керівника гуртка.

3. Несе персональну відповідальність за повну безпеку життя і здоров`я дітей.

4. Зобов`язаний відвідувати організаційно-педагогічні заходи.

5. Дотримуватись правил протипожежної безпеки.

Форма звітної документації студентів про практику:

Звітна документація оформляється за схемою (Додаток 8) і подається до захисту протягом трьох днів з початку наступного семестру:

1. 3віт студента-практиканта (Додаток 10).

2. Індивідуальний план роботи студента-практиканта (Додаток 9).

3. Щоденник літньої педагогічної практики, який відображає виконання плану роботи студента за весь період практики та аналіз особливостей його виконання за кожен конкретний день (Додаток 9).

4. Плани-конспекти двох залікових виховних заходів з оцінкою керівництва табору, завірених підписами керівників та печаткою.

4.Характеристика з оцінкою, підписана керівником табору, завірена печаткою виховного закладу.

5. Загоновий куточок (газета).

6. Фотоматеріали, що демонструють проведения студентом-практикантом різних форм роботи.

Норми оцінювання роботи студентів під час практики

Педагогічна практика студентів завершується диференційованим заліком за чотирибальною системою: “відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”.

Під час оцінювання результатів педагогічної практики беруться до уваги такі показники:

· організованість і дисциплінованість студента-практиканта в період проходження практики;

· ініціатива і творчість, виявлені під час проходження педпрактики на різних ділянках роботи;

· якість навчальної роботи:

- підготовка до роботи в дитячому закладі;

- опрацювання рекомендованої літератури;

- підготовка до виконання завдань практики;

- ведення документації;

· якість виховної роботи з дитячим колективом і окремими дітьми:

- характер виховного впливу педагога-організатора на дитину й колектив;

- ефективність впливу;

- умотивованість впливу;

· якість дослідної роботи, виконаної під час педпрактики:

· якість виконання завдань із психології;

· якість оформлення документації з педпрактики;

· оцінка, яка стоїть у характеристиці із бази практики;

· своєчасність здачі документації.

“ВІДМІННО» (А/90–100 балів) ставиться в тому випадку, коли завдання практики виконано на високому рівні: якщо студент проявив себе як організований, сумлінний, ініціативний в усіх видах роботи, завоював повагу і високу оцінку серед дитячого і педагогічного колективів оздоровчого закладу, методистів, керівників педпрактики, здав у визначений термін правильно оформлену документацію.

“ДОБРЕ”(В/82–90). Цією оцінкою оцінюється педагогічна практика в тому випадку, коли завдання практики виконано на достатньому теоретичному рівні: студент допустив деякі помилки, але зміг їх самостійно виправити або пояснити їх причину допущення у процесі аналізу заходу; у ході педпрактики студентом-практикантом не допускалась неорганізованість, шаблонність в усіх видах роботи; студент добре зарекомендував себе серед дитячого і педагогічного колективів оздоровчого закладу, методистів і керівників педпрактики; здав у визначений термін правильно і повністю оформлену документацію.

“ДОБРЕ”(С/75–81). Ставиться студенту, який повність виконав програму літньої педагогічної практики, проявив ініціативу в роботі, однак допускав незначні помилки у проведенні окремих форм виховної роботи і затрудняється самостійно виправити або пояснити їх причину допущення в процесі аналізу заходів; у ході педпрактики студентом-практикантом не допускалась неорганізованість, шаблонність в усіх видах роботи; студент добре зарекомендував добре себе серед дитячого і педагогічного колективів оздоровчого закладу, методистів і керівників педпрактики; задав у визначений термін правильно і повністю оформлену документацію.

“ЗАДОВІЛЬНО”(Д/67–74). Результати педпрактики свідчать про те, що загалом вони ефективні і студент на задовільному рівні підготовлений до виконання завдань практики, але допускає незначні порушення вимог з педагогіки і психології, які вміє виправити і пояснити при звертанні уваги на них методиста і не повторює їх під час подальшої роботи з дитячим колективом. Загальна оцінка діяльності студента-практиканта з боку методиста, заступника директора, групового керівника, дитячого колективу задовільна, але при цьому можуть бути дані і деякі рекомендації щодо вдосконалення підготовки до педагогічної діяльності. Студент проявив себе як організований, дисциплінований, але недостатньо самостійний та ініціативний.

Студент вчасно здав документацію, до якої можуть бути внесені незначні доповнення і поправки за вказівкою групового керівника педпрактики.

“ЗАДОВІЛЬНО”(Е/60–66). Ставиться студенту, який виконав програму практики, однак не проявив достатніх знань з психології, педагогіки, методики колективного творчого виховання і вміння застосовувати їх, допускав помилки проведенні виховних заходів, не враховував достатньою міро вікові та індивідуальні особливості дітей, їхні інтереси.

Студент невчасно здав документацію, тому вже не має часу для внесення коректив на зауваження групового керівника.

“НЕЗАДОВІЛЬНО”(FX/35–59; F/1–34)). Студент не готовий до виконання завдань практики внаслідок слабких знань з предмета і методики його викладання або безвідповідально ставився до своїх обов`язків.

Алгоритм визначення підсумкової оцінки:

Підсумкова оцінка з навчально-залікової педагогічної практики визначається на підставі середньозваженого бала, де до уваги береться ваговий коефіцієнт та показник середньоарифметичної оцінки всіх основних видів робіт, які виконує студент на практиці, а саме:

ВК характеристики з бази практики – 0,3;

ВК щоденника психолого-педагогічних спостережень – 0,2;

ВК методичної розробки табірного виховного заходу – 0,1;

ВК звіту з педпрактики за схемою – 0,1;

ВК творчого захисту практики – 0,3.

Зміст та організація

навчально-залікової педагогічної практики у 1–4 класах

(ОКР «бакалавр» – ІІІ курс, 6 семестр; ІІ курс (2 р.н.), 4 семестр)

Галузь знань 0101 – Педагогічна освіта

Напрям підготовки 6.010102 Початкова освіта

Кількість кредитів: 6.

Відповідальні кафедри:

- теорії і методики початкової освіти;

- педагогіки і психології початкової освіти;

- фізичного виховання;

- практичної психології.

База практики: освітні заклади І–ІІІ ст. м. Глухова та заклади освіти відповідно до укладеної студентом двосторонньої угоди, цільового направлення.

Метою педагогічної практики є: оволодіння студентами сучасними методами і формами організації навчально-виховного процесу в освітніх закладах різних типів і рівнів; формування у них на базі здобутих в університеті знань професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних для професійної діяльності умовах; формування уміння здійснювати різноманітну позакласну роботу, виготовляти наочні посібники, вивчати досвід роботи вчителів початкових класів; виховання потреби систематично поповнювати свої знання та творчо застосовувати їх у практичній діяльності, орієнтуватися і володіти науковою інформацією.

Основні завдання педагогічної практики:

- ознайомлення із сучасним станом навчально-виховної роботи в школах, провідним педагогічним досвідом;

- поглиблення і закріплення теоретичних знань, здобутих в університеті, застосовування цих знань на практиці в навчально-виховній роботі з учнями; формування умінь: прогностичних, організаційних, аналітичних, корекційних;

- озброєння студентів умінням спостерігати й аналізувати навчально-виховну роботу, яка проводиться з учнями;

- проведення навчально-виховної роботи з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей;

- підготовка студентів до проведення різного типу стандартних і нетрадиційних уроків із застосуванням методів, які активізують пізнавальну діяльність учнів;

- виконання майбутніми вчителями функції класовода, робота з колективом школярів, а також проведення індивідуальної виховної роботи з учнями і їхніми батьками;

- розвиток і зміцнення у студентів інтересу до педагогічної професії, прагнення до вивчення педагогічних і спеціальних дисциплін, до роботи з педагогічною літературою, самоосвіти, до удосконалення своїх педагогічних здібностей, прищеплення інтересу до науково-дослідницької роботи в галузі педагогічних наук.

Перед початком педагогічної практики проводиться настановча конференція, де студенти ознайомлюються з метою, завданнями, змістом та обов’язками, а також груповими методистами та методистами-предметниками.

Зміст діяльності студента-практиканта передбачає:

1) зустріч з адміністрацією школи, ознайомлення зі школою, необхідною шкільною документацією;

2) вивчення особливостей учнівського колективу, стилю роботи класного керівника, де проходитиме педагогічна практика;

3) вивчення специфіки роботи вчителя початкових класів на уроках, у позаурочний час та під час проведення позакласних заходів;

4) проведення навчальної і виховної роботи на уроках з відповідних предметів і в позаурочний час.

Обов’язки студента-практиканта

Студенти в процесі педагогічної практики повинні:

1) одержати консультацію щодо оформлення необхідних документів для проходження практики перед її початком;

2) з’явитися на настановчу конференцію і окрему консультацію керівника педпрактики;

3) вчасно прибути на місце практики;

4) виконувати у повному обсязі всі завдання, передбачені програмою практики, вказівки вчителя та керівника;

5) підготувати та провести залікові уроки з таких дисциплін:

- українська мова (1 урок);

- літературне читання (1 урок);

- математика (2 уроки);

- природознавство (1 урок);

- музика (1 урок);

- образотворче мистецтво (1 урок);

- трудове навчання (1 урок);

- фізичне виховання (1 урок).

6) додержуватись правил внутрішнього розпорядку школи, не порушувати трудову дисципліну, виконувати розпорядження адміністрації школи та керівника практики;

7) вчасно оформити та здати на перевірку звітну документацію та захистити педпрактику.

Протягом першого тижня перебування на педагогічній практиці студенти повинні:

1) ознайомитися із колективом класу, календарним планом уроків;

2) відвідати усі уроки вчителя у закріпленому класі, зробити аналіз одного з уроків за поданою схемою;

3) ознайомитися із планом позаурочної та позакласної виховної роботи вчителя у закріпленому класі;

4) скласти індивідуальний план роботи на період проходження педпрактики.

Протягом наступних п’яти тижнів студенти мають виконати таку роботу:

1) скласти поширені конспекти залікових уроків з предметів, визначених програмою педпрактики, одержати консультації вчителя та методистів, провести уроки у закріпленому класі;

2) підготувати та провести позакласний предметний захід (навчальна дисципліна за вибором студента) у закріпленому класі;

3) відвідувати уроки студентів-практикантів у своїй школі;

4) проводити виховну роботу у закріпленому класі;

5) звітувати про виконання програми педагогічної практики, подавши на кафедру теорії та методики початкового навчання плани-конспекти залікових уроків, наочність та конспекти позанавчальних предметного і виховного заходів.

Форма звітності студентів про практику

- За наслідками навчально-залікової педагогічної практики студент подає протягом трьох днів на кафедру педагогіки і методики початкової освіти такі звітні матеріали (див. додатки 1, 4, 5, 7, 11):

- розгорнуті плани-конспекти залікових уроків (усього 9 конспектів);

- план-конспект предметного позакласного заходу;

- аналіз виховного заходу;

- наочність до залікових уроків;

- щоденник психолого-педагогічних спостережень;

- звіт про педпрактику;

- план-конспект виховного позакласного заходу;

- характеристику від бази практики;

- психолого-педагогічну характеристику на особистість;

- презентацію проходження педагогічної практики (в електронному варіанті).

Критерії оцінювання знань, умінь і навичок студентів-практикантів

Методисти-предметники, керівник педагогічної практики керуються такими критеріями оцінювання навчальної та позакласної роботи студентів-практикантів.

Оцінка “відмінно” (А/90–100 балів) ставиться, якщо уроки й позакласні заходи було проведено на високому науковому і організаційно-методичному рівнях, студентом ефективно розв’язувалися навчально-виховні завдання, раціонально застосовувалися різноманітні методи навчання та прийоми активізації школярів з урахуванням їхніх вікових особливостей та індивідуальних відмінностей, підтримувалася дисципліна; якщо студент виявив знання психолого-педагогічної теорії й творчу самостійність у доборі навчального і дидактичного матеріалу в процесі побудови й аналізу занять. При цьому:

- повністю реалізовано виховний, освітній та розвивальний потенціал уроку;

- методичні прийоми відповідають умовам навчання та поставленим цілям;

- правильно встановлено послідовність і співвідношення усних і письмових тренувальних вправ на осмислення знань, умінь, навичок за певною системою з поступовим ускладненням форм роботи, зростанням самостійності та творчої активності учнів;

- практикант дає чіткі й методично правильні установки на виконання учнями фронтальної, індивідуальної і групової форм навчальної діяльності;

- правильно розподіляє час на організацію діяльності учнів на різних етапах уроку.

- студент практично не робить помилок, помічає помилки учнів і вчасно, коректно їх виправляє;

- практикант використовує різні способи активізації розумової діяльності учнів на уроці з урахуванням їхніх вікових особливостей і здійснює індивідуальний підхід до учнів;

- раціонально поєднує фронтальні, групові та індивідуальні форми роботи на уроці залежно від кількості учнів і характеру їхньої взаємодії між собою та з учителем;

- правильно намічає об’єкти контролю та критерії їх оцінювання, використовує різноманітні прийоми контролю, у тому числі тестування;

- студент уміє викликати інтерес учнів до виучуваного матеріалу;

- грамотно використовує наочність та технічні засоби навчання, як наявні, так і самостійно виготовлені;

- епізодично користується конспектом і в ході уроку може скоригувати свою діяльність.

Оцінка “добре” (В/82–90; С/75–81) ставиться, якщо студент навчальні та позакласні заходи провів на достатньому науковому і методичному рівнях, успішно розв’язував навчальні і виховні завдання, однак недостатньо ефективно використовував окремі методичні прийоми активізації учнів; якщо студент виявив знання психолого-педагогічної теорії у доборі навчального і дидактичного матеріалу, але припускався незначних помилок у побудові й проведенні занять:

- неповністю реалізовано виховний, освітній та розвивальний потенціал уроку;

- методичні прийоми раціональні, відповідають поставленим цілям та умовам навчання;

- в основному правильно дібрано послідовність і співвідношення усних і письмових тренувальних вправ;

- не завжди правильно розподілено час на організацію діяльності учнів на різних етапах уроку;

- практикант іноді допускає неістотні мовленнєві помилки, які сам виправляє, а також помічає і виправляє більшість помилок учнів;

- студент у цілому володіє різними способами активізації діяльності учнів на уроці, але не завжди здійснює індивідуальний підхід до них;

- раціонально поєднує фронтальні, групові та індивідуальні форми роботи з урахуванням особливостей кожної з них та ступеня навчання;

- правильно виділяє об’єкти контролю та критерії їх оцінювання, використовує різноманітні прийоми контролю, в тому числі тестування;

- студент уміє викликати інтерес учнів до більшості видів роботи, що проводиться на уроці;

- використовує наявні і самостійно виготовлені наочні посібники, але методика їх використання не завжди раціональна;

- епізодично користується конспектом протягом уроку і в деяких випадках може скоригувати свою заплановану діяльність.

Оцінка “задовільно" (Д/67–74; Е/60–66) ставиться, якщо студент у реалізації навчально-виховних завдань помилявся, недостатньо ефективно застосовував психолого-педагогічну теорію, методи та прийоми навчання, недостатньо активізував пізнавальну діяльність школярів, не завжди був спроможний установити контакт з ними, під час аналізу занять не виявляв чи не розумів сутності й причин своїх помилок та недоліків. При цьому:

- неповністю реалізовано виховний, освітній та розвивальний потенціал уроку;

- методичні прийоми не завжди раціональні, часто не відповідають меті;

- мають місце порушення послідовності вправ і співвідношення усних і письмових тренувальних вправ;

- значно порушено розподіл часу на організацію діяльності учнів на різних етапах уроку;

- студент часто робить мовленнєві помилки і не помічає в багатьох випадках помилок учнів;

- недостатньо володіє різними способами активізації учнів на уроці, не здійснює індивідуальний підхід до них;

- нераціонально поєднує фронтальні, групові та індивідуальні форми роботи з урахуванням особливостей кожної з них та ступеня навчання;

- неправильно виділяє об’єкти контролю та критерії їх оцінювання, не використовує різноманітні прийоми контролю;

- практикант уміє викликати інтерес до деяких видів роботи на уроці;

- мало і не завжди раціонально використовує наочні посібники, не виготовляє їх сам;

- постійно користується конспектом і не може скоригувати свою діяльність у ході уроку.

Оцінка “ незадовільно ” (FX/35–59; F/1–34) ставиться, якщо на уроці не було досягнуто навчально-виховної мети, було допущено серйозні помилки під час викладу навчального матеріалу, не забезпечувалася дисципліна; якщо студент виявив слабкі знання психолого-педагогічної теорії й некритично ставився до своєї роботи.

За наявності всієї звітної документації, а також на підставі оцінок, виставлених методистами-предметниками та керівником від кафедри психології, груповим керівником виставляється загальна оцінка за педагогічну практику, яка вноситься до відомості.

Алгоритм визначення підсумкової оцінки:

Підсумкова оцінка з навчально-залікової педагогічної практики визначається на підставі середньозваженого бала, де до уваги береться ваговий коефіцієнт та показник середньоарифметичної оцінки всіх основних видів робіт, які виконує студент на практиці, а саме:

ВК проведення уроків – 0,4;

ВК проведення позанавчального предметного заходу – 0,1;

ВК проведення виховного позакласного заходу – 0,1;

ВК виготовлення наочності до залікових уроків – 0,05;

ВК оформлення документації – 0,1;

ВК характеристики школи – 0,1;

ВК аналізу виховного позакласного заходу, проведеного студентом – 0,05;

ВК психологічних спостережень – 0,1.

Зміст та організація

педагогічної практики на робочому місці вчителя початкових класів (ОКР «бакалавр», ІV курс, 7 семестр)

Галузь знань 0101 – Педагогічна освіта

Напрям підготовки 6.010102 Початкова освіта

Кількість кредитів: 7.

Відповідальні кафедри:

- теорії і методики початкової освіти;

- педагогіки і психології початкової освіти;

- фізичного виховання;

- практичної психології.

База практики: освітні заклади І-ІІІст. м. Глухова та заклади освіти відповідно до укладеної студентом двосторонньої угоди, цільового направлення, карток працевлаштування.

Метою педагогічної практики є: відпрацювання студентами сучасних методів і форм організації навчально-виховного процесу в освітніх закладах різних типів і рівнів; формування у них на базі здобутих в університеті знань професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних для професійної діяльності умовах; формування уміння здійснювати різноманітну позакласну роботу, виготовляти наочні посібники, вивчати досвід роботи вчителів початкових класів; виховання потреби систематично поповнювати свої знання та творчо застосовувати їх у практичній діяльності, орієнтуватися і володіти науковою інформацією.

Основні завдання педагогічної практики:

- ознайомлення із сучасним станом навчально-виховної роботи в школах, провідним педагогічним досвідом;

- поглиблення і закріплення теоретичних знань, здобутих в університеті, застосовування цих знань на практиці в навчально-виховній роботі з учнями;

- озброєння студентів умінням спостерігати й аналізувати навчально-виховну роботу, яка проводиться з учніми;

- проведення навчально-виховної роботи з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей;

- підготовка студентів до проведення різного типу стандартних і нетрадиційних уроків із застосуванням методів, які активізують пізнавальну діяльність учнів;

- виконання майбутніми вчителями функції класовода, робота з колективом школярів, а також проведення індивідуальної виховної роботи з учнями і їхніми батьками;

- розвиток і зміцнення у студентів інтересу до педагогічної професії, прагнення до вивчення педагогічних і спеціальних дисциплін, до роботи з педагогічною літературою, самоосвіти, до удосконалення своїх педагогічних здібностей, прищеплення інтересу до науково-дослідницької роботи в галузі педагогічних наук.

Перед початком педагогічної практики проводиться настановча конференція, де студенти ознайомлюються з метою, завданнями, змістом та обов’язками, а також груповими методистами і методистами-предметниками.

Зміст діяльності студента-практиканта передбачає:

- зустріч з адміністрацією школи, ознайомлення зі школою, необхідною шкільною документацією;

- вивчення особливостей учнівського колективу, стилю роботи вчителя, у якого проходитиме педагогічна практика;

- вивчення специфіки роботи вчителя початкових класів на уроках, у позаурочний час та під час проведення позакласних заходів;

- проведення навчальної та виховної роботи на всіх уроках інваріантної складової Типових навчальних планів початкової школи:

- українська мова;

- літературними читання;

- математика;

- природознавство;

- музика;

- образотворче мистецтво;

- трудове навчання;

- фізичне виховання.

Протягом першого тижня перебування на педагогічній практиці студенти повинні:

- ознайомитися зі школою, педагогічним колективом, організацією навчально-виховного процесу у 1 класі;

- відвідати всі уроки у 1 класі, проаналізувати специфіку навчання, виховання і розвитку шестирічних першокласників у перші дні перебування в школі.

Протягом другого тижня перебування на педагогічній практиці студенти повинні:

- ознайомитися із колективом класу, у якому проходитиме практика, програмами, підручниками, календарними планами уроків;

- відвідати усі уроки вчителя у закріпленому класі, зробити аналіз одного з уроків за поданою схемою;

- ознайомитися із планом позаурочної та позакласної виховної роботи вчителя у закріпленому класі;

- скласти індивідуальний план роботи на період проходження педпрактики.

Протягом наступних п’яти тижнів студенти мають виконати таку роботу:

- скласти поурочні плани-конспекти уроків із предметів, визначених програмою педпрактики, і провести їх у закріпленому класі;

- підготувати і провести позакласний предметний захід (навчальна дисципліна за вибором студента) у закріпленому класі;

- відвідувати уроки студентів-практикантів у своїй школі;

- проводити виховну роботу в закріпленому класі;

- звітувати про виконання програми педагогічної практики, подавши на кафедру теорії та методики початкового навчання календарні плани на період практики, плани-конспекти всіх уроків, наочність та конспект позакласного предметного заходу.

Форма звітності студентів про практику (див. додатки 1, 4, 5, 7, 11):

- розгорнуті плани-конспекти всіх уроків, проведених студентами протягом шести тижнів;

- щоденник психолого-педагогічних спостережень «Перші дні дитини в школі»;

- план-конспект предметного позакласного заходу;

- аналіз виховного заходу;

- наочність до залікових уроків;

- щоденник психолого-педагогічних спостережень;

- звіт про педпрактику;

- індивідуальний план навчально-виховної роботи;

- план-конспект виховного позакласного заходу;

- характеристика бази практики;

- психолого-педагогічна характеристика класного коллективу;

- презентація проходження педагогічної практики (в електронному варіанті).

Критерії оцінювання знань, умінь і навичок

студентів-практикантів

Методисти-предметники, керівник педагогічної практики керуються такими критеріями оцінки навчальної та позакласної роботи студентів-практикантів.

Оцінка “відмінно” (А/90–100 балів) ставиться, якщо уроки й позакласні заходи було проведено на високому науковому і організаційно-методичному рівнях, студентом ефективно розв’язувалися навчально-виховні завдання, раціонально застосовувалися різноманітні методи навчання та прийоми активізації школярів з урахуванням їхніх вікових особливостей та індивідуальних відмінностей, підтримувалася дисципліна; якщо студент виявив знання психолого-педагогічної теорії й творчу самостійність у доборі навчального і дидактичного матеріалу в процесі побудови й аналізу занять. При цьому:

- повністю реалізовано виховний, освітній та розвивальний потенціал уроку;

- методичні прийоми відповідають умовам навчання та поставленим цілям;

- равильно встановлено послідовність і співвідношення усних і письмових тренувальних вправ на осмислення знань, умінь, навичок за певною системою з поступовим ускладненням форм роботи, зростанням самостійності і творчої активності учнів;

- практикант дає чіткі й методично правильні настановки на виконання учнями фронтальної, індивідуальної і групової форм навчальної діяльності;

- правильно розподіляє час на організацію діяльності учнів на різних етапах уроку.

- студент практично не робить помилок, помічає помилки учнів і вчасно, коректно їх виправляє;

- практикант використовує різні способи активізації розумової діяльності учнів на уроці з урахуванням їхніх вікових особливостей і здійснює індивідуальний підхід до учнів;

- раціонально поєднує фронтальні, групові та індивідуальні форми роботи на уроці залежно від кількості учнів і характеру їхньої взаємодії між собою та з учителем;

- правильно намічає об’єкти контролю та критерії їх оцінювання, використовує різноманітні прийоми контролю, у тому числі тестування;

- студент уміє викликати інтерес учнів до виучуваного матеріалу;

- грамотно використовує наочність та технічні засоби навчання, як наявні, так і самостійно виготовлені;

- епізодично користується конспектом і в ході уроку може скоригувати свою діяльність.

Оцінка “добре” (В/82–90; С/75–81) ставиться, якщо студент навчальні та позакласні заходи провів на достатньому науковому і методичному рівнях, успішно розв’язував навчальні і виховні завдання, однак недостатньо ефективно використовував окремі методичні прийоми активізації учнів; якщо студент виявив знання психолого-педагогічної теорії у доборі навчального і дидактичного матеріалу, але припускався незначних помилок у побудові й проведенні занять:

- неповністю реалізовано виховний, освітній та розвивальний потенціал уроку;

- методичні прийоми раціональні, відповідають поставленим цілям та умовам навчання;

- в основному правильно дібрано послідовність і співвідношення усних і письмових тренувальних вправ;

- не завжди правильно розподілено час на організацію діяльності учнів на різних етапах уроку;

- практикант іноді допускає неістотні мовленнєві помилки, які сам виправляє, а також помічає і виправляє більшість помилок учнів;

- студент у цілому володіє різними способами активізації діяльності учнів на уроці, але не завжди здійснює індивідуальний підхід до них;

- раціонально поєднує фронтальні, групові та індивідуальні форми роботи з урахуванням особливостей кожної з них та ступеня навчання;

- правильно виділяє об’єкти контролю та критерії їх оцінювання, використовує різноманітні прийоми контролю, в тому числі тестування;

- студент уміє викликати інтерес учнів до більшості видів роботи, що проводиться на уроці;

- використовує наявні і самостійно виготовлені наочні посібники, але методика їх використання не завжди раціональна;

- епізодично користується конспектом протягом уроку і в деяких випадках може скоригувати свою заплановану діяльність.

Оцінка “задовільно" (Д/67–74; Е/60–66) ставиться, якщо студент у реалізації навчально-виховних завдань помилявся, недостатньо ефективно застосовував психолого-педагогічну теорію, методи та прийоми навчання, недостатньо активізував пізнавальну діяльність школярів, не завжди був спроможний установити контакт з ними, під час аналізу занять не виявляв чи не розумів сутності й причин своїх помилок та недоліків. При цьому:

- неповністю реалізовано виховний, освітній та розвивальний потенціал уроку;

- методичні прийоми не завжди раціональні, часто не відповідають меті;

- мають місце порушення послідовності вправ і співвідношення усних і письмових тренувальних вправ;

- значно порушено розподіл часу на організацію діяльності учнів на різних етапах уроку;

- студент часто робить мовленнєві помилки і не помічає в багатьох випадках помилок учнів;

- недостатньо володіє різними способами активізації учнів на уроці, не здійснює індивідуальний підхід до них;

- нераціонально поєднує фронтальні, групові та індивідуальні форми роботи з урахуванням особливостей кожної з них та ступеня навчання;

- неправильно виділяє об’єкти контролю та критерії їх оцінювання,не використовує різноманітні прийоми контролю;

- практикант уміє викликати інтерес до деяких видів роботи на уроці;

- мало і не завжди раціонально використовує наочні посібники, не виготовляє їх сам;

- постійно користується конспектом і не може скоригувати свою діяльність у ході уроку.

Оцінка “ незадовільно ” (FX/35–59; F/1–34) ставиться, якщо на уроці не було досягнуто навчально-виховної мети, було допущено серйозні помилки під час викладу навчального матеріалу, не забезпечувалася дисципліна; якщо студент виявив слабкі знання психолого-педагогічної теорії й некритично ставився до своєї роботи.

За наявності всієї звітної документації, а також на підставі оцінок, виставлених методистами-предметниками та керівником від кафедри психології, груповим керівником виставляється загальна оцінка за педагогічну практику, яка вноситься до відомості.

Алгоритм визначення підсумкової оцінки:

Підсумкова оцінка з педагогічної практики на робочому місці вчителя початкових класів визначається на підставі середньозваженого бала, де до уваги береться ваговий коефіцієнт та показник середньоарифметичної оцінки всіх основних видів робіт, які виконує студент на практиці, а саме:

ВК проведення уроків – 0,4;

ВК виготовлення наочності до залікових уроків – 0,1;

ВК проведення виховного придметного заходу – 0,1;

ВК проведення виховного позакласного заходу – 0,05;

ВК оформлення документації – 0,1;

ВК характеристики школи – 0,1;

ВК психологічних спостережень – 0,1;

ВК захисту практики – 0,05.

Зміст та організація

стажувальної педагогічної практики на робочому місці вчителя початкових класів з урахуванням спеціалізації

(ОКР «спеціаліст», У курс, 10 семестр)

Галузь знань 0101 – Педагогічна освіта

Спеціальність: 7.01010201 Початкова освіта

Кількість кредитів: 6.

Відповідальні кафедри:

- теорії і методики початкової освіти;

- педагогіки і психології початкової освіти;

- фізичного виховання;

- практичної психології.

База практики: освітні заклади І–ІІІ ст. м. Глухова та заклади освіти відповідно до карток працевлаштування.

Мета педагогічної практики

Метою педагогічної практики є закладання особистісних основ формування професійних якостей майбутнього фахівця початкової ланки освіти; розвиток у студентів уміння здійснювати діяльність з навчання, виховання та розвитку учнів початкових класів на базі сформованої в них компетентності та знань з основ теорії методики, педагогіки і психології, уміння поєднувати теоретичні знання з методик початкового навчання з практичною діяльністю навчання учнів; забезпечення практичного пізнання студентами закономірностей професійної діяльності та оволодіння способами її організації, вміння вирішувати конкретні методичні завдання відповідно до умов педагогічного процесу; виховання у студентів потреби систематично поповнювати свої знання і творчо застосовувати їх на практиці; підготовка студентів до моделювання уроків за різними навчальними технологіями.

Важливим складником педагогічної практики є підготовка до професійного виконання функцій учителя музики (учителя образотворчого мистецтва) в початковій школі і класного керівника, організатора позакласної музично-естетичної (образотворчої) діяльності в загальноосвітній школі та позашкільних закладах. Це здійснюється шляхом залучення студентів до основних видів діяльності вчителя початкових класів, учителя музики (образотворчого мистецтва), класного керівника, організатора позакласної роботи, а саме: планування всіх видів роботи, проведення уроків, факультативних і гурткових занять, методичної і дослідницької роботи, виконання обов'язків класного керівника.

Основні завдання педагогічної практики

Навчальні:

- забезпечити зв'язок теоретичних знань фахових дисциплін з реальним педагогічним процесом, використання їх у розв'язанні конкретних навчальних, розвивальних і виховних завдань;

- розвивати у практикантів уміння проводити уроки з використанням сучасних методів і прийомів навчально-пізнавальної діяльності школярів;

- формувати у студентів психологічну готовність до роботи в школі.

Наукові:

- поглибити теоретичні знання студентів із фахових дисциплін і на основі індивідуальних завдань вивчення пе