Детектування

Електромагнітні хвилі збуджують у при­ймальній антені коливання тієї самої частоти, що й частота хвилі. Але тут знову виникають проблеми: 1) в антену надходять коливання від різних радіостанцій (на щастя, кожна ра­діостанція працює на своїй частоті); 2) одер­жаний сигнал є високочастотним і не може безпосередньо викликати коливання мембран навушників або гучномовця. Оскільки коливання певної частоти можна виділити за допомогою ре­зонансу, індуктивно пов’язавши з приймальною антеною коливальний контур, власну частоту якого можна змінювати, то для виділення із модульованих високо­частотних коливань низько­частотний складник використовують пристрій з однобічною провідністю – детектор. Детектором може слугу­вати напівпровідниковий діод. Якщо підключити діод послідовно з джере­лом модульованих коливань, то одер­жимо пульсуючий струм, оскільки діод пропускатиме струм тільки в од­ному напрямку. Якщо пульсуючий струм пропускати че­рез фільтр – систему, що складається з конденсатора й корисного навантажен­ня(рис. 5), то пульсації струму, який проходить через навантаження, згладжу­ються, і ми одержуємо струм звукової частоти.

Рис. 5. Принцип роботи фільтра: а – діод пропускає струм, струм роз­галужується: одна частина йде на за­рядження конденсатора, друга – через навантаження; б – діод не пропускає струм, конденсатор розряджається через навантаження	Рис. 6. Електрична схема найпрості­шого радіоприймача: 1 – приймальна антена; 2 – коливальний контур; 3 – кристалічний детектор (діод); 4 – конденсатор фільтра; 5 – навушники.

Отже, найпростіший радіоприймач (рис. 6) складається з приймальної антени, коливального контуру змінної частоти, детектора (роль якого найчас­тіше виконує діод), конденсатора й ко­рисного навантаження, у якому елек­тромагнітні коливання низької частоти перетворюються на механічні (звукові) коливання.