Завдання 3. Школи індійської філософії. Школа ньяя

При ознайомленні з філософією школи “н’яя” зверніть увагу на те, що головними поняттями її є засоби і об’єкти пізнання. Існування кожного з них представники цієї школи логічно обґрунтовують.

Ознайомтесь із тим, як сучасні джерела передають доведення ньяїками існування душі: “1) узгодженість і спадковість життєвого досвіду індивіда свідчать про наявність в ньому незмінного ідентичного початку, бо тіло постійно оновлюється; 2) самоочевидність понять чеснота і гріховність без душі втратили б увесь свій сенс; 3) здатність усвідомлення, впізнавання і пам’ять мають чомусь належати, але у жодному органі тіла вони не виявляють себе;4) неможливо пояснити всі ці факти припущенням серії миттєвих станів психіки [як вважають буддисти]”.

Чи погоджуєтеся ви з такою аргументацією? Спробуйте розвинути її як в напрямі виявлення прийнятних тез, так і сумнівних.

“(Засоби пізнання) поділяються на сприйняття, виведення, аналогію та свідчення священних текстів”. Наскільки на вашу думку таке розуміння відповідає сучасним уявленням? Чим ви могли би доповнити означені засоби пізнання іншими, відомими вам?

За даними сучасних досліджень, можна так подати відношення ньяїків до виправданого пізнання: “Існує невизначене (безпосереднє) сприйняття. Воно не є знанням, а лише його зародком. Існує також визначене сприйняття, це сприйняття, пов”язане із назвою предмету. Тільки визначене сприйняття встановлює подібність та відмінність предметів. Невизначене пізнання – перша сходинка єдиного процесу, друга сходинка – визначене сприйняття або пізнаюче судження. Воно пов’язане із ім’ям та класом предметів. Ми сприймаємо лише завдяки мисленню, оскільки невизначене сприйняття – ніщо, а визначене – все”. Осмислюючи ці твердження, порівняйте їх із сучасними уявленнями про рівні пізнання. Зверніть увагу на те, в чому представники школи ньяя вбачали основні відмінності поміж чуттєвим пізнанням та раціональним. Наскільки це, на вашу думку є справді важливим?

Школа ньяя пропонує такий зразок побудови правильного, логічно обґрунтованого висновку: “1) судження, яке має бути доведеним (напр. „на горі вогонь”); 2) засновок цього доведення („бо там дим”); 3) судження спільності, підтверджене прикладом („де вогонь, там і дим”); 4) судження про те, що така спільність має місце в даному випадку („на тій горі дим”); 5) висновок („значить, на тій горі вогонь”)”.

Наведіть приклади звичного для нас способу побудови правильного “логічного” судження.