Особливості організації й проведення педагогічної практики магістрантів

Метою педагогічної практики у ВНЗ є підготовка до цілісного виконання функцій викладача вищого навчального закладу I-IV рівнів акредитації як лектора, науковця і вихователя; виховання в магістрантів морально-етичних якостей викладача вищої школи, індивідуального творчого стилю педагогічної діяльності, потреби в самоосвіті.

Практика створює можливості для перевірки готовності магістранта до самостійної науково-педагогічної діяльності, адекватної самооцінки здібностей, професійних якостей з погляду їх відповідності вимогам до викладача вищої школи.

Особливістю педагогічної практики є включення магістрантів на певний період до складу стійких навчально-методичних підрозділів ВНЗ – кафедр, і їх участь у різноплановій роботі колективів викладачів. При цьому практиканти вчаться встановлювати стосунки з колегами на демократичних засадах, принципах поваги, взаємодопомоги та взаєморозуміння, такту, творчої ініціативи в спільній діяльності тощо. Все це сприяє становленню сучасного індивідуального стилю роботи майбутнього викладача, розвитку педагогічного мислення, формуванню дослідницького характеру діяльності. У цей час також створюються сприятливі умови і щодо накопичення та узагальнення дослідницького матеріалу для магістерських робіт.

Основні завдання педагогічної практики у ВНЗ:

· формування професійно значимих якостей особистості педагога-науковця;

· поглиблення і розширення теоретичних знань зі спеціальних і психолого- педагогічних дисциплін, застосування їх у вирішенні конкретних наукових та педагогічних завдань під час практики;

· формування в студентів-магістрантів психолого-педагогічних та методичних умінь викладання відповідних навчальних дисциплін у системі ВНЗ;

· вироблення умінь організації основних форм навчання у вищій школі, застосування сучасних технологій і методик навчання;

· розвиток творчого, дослідницького підходу до науково-педагогічної діяльності;

· ознайомлення із сучасним станом навчально-виховної роботи у ВНЗ, з передовим науково-педагогічним досвідом;

· формування вмінь професійного і педагогічного спілкування зі студентською аудиторією, вивчення стану студентського самоврядування;

· проведення апробації наукового дослідження, що лежить в основі магістерської роботи, підготовка наукової публікації за результатами дослідження;

· вивчення стану впровадження та особливостей організації кредитно-модульної системи навчання;

· опанування основними методами моніторингу в системі вищої освіти.

Зміст практики. Відповідно до посад, які може обіймати випускник вищого навчального закладу, він придатний для виконання певних видів діяльності та типових завдань діяльності. Кожному типовому завданню діяльності відповідає система вмінь. Спеціальність 8.04020301 „Фізика”, галузі знань 0402 „Фізико-математичні науки” відповідно до Переліку – 2006 (Постанова КМУ від 13.12.2006 р. № 1719) і Переліку – 2010 (Постанова КМУ від 27.08.2010 р. № 787) передбачає можливість присвоєння випускнику кваліфікації викладача фізики за умови виконання відповідного державного галузевого стандарту.

Усі типи діяльності та типові завдання діяльності і відповідні вміння, якими повинен оволодіти магістрант як майбутній викладач ВНЗ, перелічені у „Додатку А” освітньо-кваліфікаційної характеристики магістра (ОКХ).

Упродовж шести тижнів магістрант опановує основні види діяльності викладача фізики у вищій школі. Розподіл цих видів діяльності (потижнево), наприклад, може бути таким.

1-й тиждень:

Ø ознайомлення зі змістом та організацією навчального процесу на кафедрі (факультеті), особливостями наукової діяльності, методичної роботи; вивчення кафедральної навчально-методичної документації, планів наукової, навчально-виховної, організаційно-методичної роботи;

Ø вивчення нормативно-правої бази з питань упровадження Болонського процесу в освітній простір України;

Ø планування роботи на період практики;

Ø відвідування лекційних, практичних і семінарських занять викладачів кафедри на 1-3 курсах;

Ø спостереження за методами викладання та активізації пізнавальної діяльності студентів на 1-3 курсах;

Ø робота з науковою, навчально-методичною літературою.

2-й тиждень:

Ø відвідування лекційних, практичних, семінарських та лабораторних занять з дисциплін природничо-математичної підготовки на 4-5 курсах та занять з методики викладання дисциплін професійно-орієнтованої підготовки на 3-5 курсах;

Ø спостереження за особливостями організації навчально-виховного процесу на 3-5 курсах;

Ø вивчення роботи кафедральних проблемних груп та наукових гуртків, товариств, основ керівництва науково-дослідною роботою студентів;

Ø робота з науково-методичними періодичними виданнями з метою ознайомлення з інноваційними технологіями вищої школи;

Ø добір основної та додаткової методичної літератури для проведення запланованих лекцій та практичних занять, розробка конспектів за допомогою керівника;

Ø ознайомлення з матеріально-технічною базою факультету, наявними технічними засобами навчання.

3-й тиждень:

Ø обговорення та затвердження керівником практики конспектів практичних (лабораторних) занять;

Ø проведення практичних занять за традиційною методикою з фахової дисципліни на 1-3 курсах;

Ø самоаналіз та обговорення проведеного заняття за участю керівника практики;

Ø відвідування занять, що проводять інші магістранти;

Ø виконання усного розгорнутого та письмового аналізу відвіданих занять;

Ø робота з науковою літературою;

Ø дослідження за темою магістерської роботи.

4-й тиждень:

Ø підготовка і проведення практичних занять традиційної структури з методики викладання фахових дисциплін на 3-5 курсах;

Ø самоаналіз та обговорення проведених занять із керівником;

Ø взаємовідвідування магістрантами практичних занять, їх аналіз та обговорення;

Ø відвідування лекційних занять із фахових предметів на інших факультетах; ознайомлення зі специфікою викладання та особливостями методики лекційної роботи на цих факультетах;

Ø вивчення стану впровадження кредитно-модульної системи навчання в університеті;

Ø робота в комп’ютерних класах з метою вивчення можливостей організації елементів дистанційної освіти.

5-й тиждень:

Ø розробка планів-конспектів практичних (семінарських) занять нетрадиційної структури, узгодження їх з керівником;

Ø проведення практичних (семінарських) занять нетрадиційної структури з використанням сучасних комп’ютерних технологій;

Ø самоаналіз занять, обговорення їх за участю керівника;

Ø відвідування занять інших магістрантів з подальшим аналізом цих занять;

Ø вивчення досвіду виховної роботи кращих кураторів кафедри (факультету);

Ø підготовка та проведення виховного заходу в академічній групі на 1 (2) курсі;

Ø робота над темою магістерського дослідження.

6-й тиждень:

Ø розробка плану-конспекту лекційного заняття, обговорення його з керівником;

Ø проведення лекційного заняття з фахової дисципліни;

Ø самоаналіз прочитаної лекції, обговорення її іншими магістрантами та керівником;

Ø відвідування лекційних занять інших магістрантів з наступним їх аналізом та обговоренням;

Ø вивчення методів та форм контролю й обліку знань студентів в умовах запровадження кредитно-модульної системи організації навчання;

Ø підготовка звітної документації.

Зауваження. Магістранти беруть участь у всіх навчально-виховних заходах, що проводяться в період практики на факультеті (конференціях, семінарах тощо). У разі необхідності керівник у робочому порядку має право коригувати план практики, давати магістрантові додаткові індивідуальні завдання. У разі невиконання магістрантом завдань практики з поважних причин (хвороба, підтверджена довідкою тощо) практика може бути продовжена за узгодженням з деканатом та відділом педагогічної практики.