Порядок складання, розгляду проектів та затвердження місцевих бюджетів

Міністерство фінансів України доводить Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям, виконавчим органам відповідних місцевих рад особливості складання розрахунків до проектів бюджетів на наступний бюджетний період. (червень - липень).

місцеві органи влади та самоврядування проводять:

- аналіз виконання місцевих бюджетів за попередні бюджетні періоди;

- розробляють та доводять до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів;

- здійснюють прогнозні розрахунки до проекту місцевого бюджету.

Місцеві фінансові органи зобов'язані надавати всю необхідну інформацію з питань бюджету:

1) для проведення розрахунків обсягів міжбюджетних трансфертів та інших показників - Міністерству фінансів України;

2) для розгляду розрахунків обсягів міжбюджетних трансфертів - Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

3) дані про контингент дітей, кількість учнів, чисельність працюючих, кількість закладів освіти, науки, охорони здоров'я тощо. - для визначення видаткових розрахункових показників, що враховуються при обрахунку міжбюджетних трансфертів.

На підставі даних, наведених у формах бюджетних запитів, місцевий фінансовий орган приймає рішення щодо доцільності затвердження відповідних видатків.

Керівник місцевого фінансового органу приймає рішення про включення бюджетного запиту до пропозиції проекту місцевого бюджету перед поданням його на розгляд відповідно Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям, виконавчим органам відповідних місцевих рад.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад (крім виконавчих органів рад, районні державні адміністрації в містах Києві та Севастополі подають відповідно районним або міським фінансовим органам пропозиції щодо показників проектів відповідних бюджетів

У тижневий строк з дня схвалення проекту закону про ДБУ Кабінетом Міністрів Міністерство фінансів України доводить відповідним місцевим органам розрахунки прогнозних обсягів міжбюджетних трансфертів, методику їх визначення, організаційно-методологічні вимоги та інші показники, необхідні для складання проектів місцевих бюджетів, а також пропозиції щодо форми проекту рішення про місцевий бюджет.

Рішення про місцевий бюджет - нормативно-правовий акт Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи відповідної місцевої ради, виданий в установленому порядку, що затверджує місцевий бюджет та визначає повноваження відповідно Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації або виконавчого органу місцевого самоврядування здійснювати виконання місцевого бюджету протягом бюджетного періоду.

У тижневий строк з дня прийняття проекту закону про Державний бюджет України в другому читанні (не пізніше 27 листопада) Кабінет Міністрів України доводить відповідним місцевим органам показники міжбюджетних відносин (включаючи обсяги міжбюджетних трансфертів для відповідних бюджетів) і текстові статті, що визначають особливості міжбюджетних відносин на наступний бюджетний період.

У триденний строк з дня отримання таких документів Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні державні адміністрації доводять виконавчим органам міських (міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення) рад, районним державним адміністраціям відповідні обсяги субвенцій на здійснення державних програм соціального захисту.

Розроблений проект відповідного місцевого бюджету перед його розглядом має бути схвалений Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою державною адміністрацією чи виконавчим органом відповідної місцевої ради.

Не пізніше ніж у двотижневий термін після опублікування закону про Державний бюджет України (грудень) затверджуються бюджет АРК, обласні, районні, міські (міст Києва та Севастополя, міст республіканського та обласного значення) бюджети.

Затвердження міських (міст районного значення) бюджетів, районних у містах (якщо такі створено), селищних та сільських бюджетів на наступний бюджетний період - не пізніше ніж у двотижневий термін після затвердження районного чи міського (міст Києва і Севастополя, міста республіканського Автономної Республіки Крим чи міста обласного значення) бюджету.

Коли до початку нового бюджетного періоду (тобто до 1 січня) не прийнято рішення про місцевий бюджет, виконавчий орган місцевої ради мають право здійснювати витрати з відповідного бюджету за наявності одночасно трьох взаємопов'язаних умов:

1) витрати можуть здійснюватися лише на цілі, які визначені у рішенні про місцевий бюджет на попередній бюджетний період;

2) одночасно передбачені у проекті рішення про місцевий бюджет на наступний бюджетний період

3) щомісячні бюджетні асигнування місцевого бюджету сумарно не можуть перевищувати 1/12 обсягу бюджетних призначень, встановлених рішенням про місцевий бюджет на попередній бюджетний період

4) забороняється здійснювати капітальні видатки і надавати кредити з бюджету, а також здійснювати місцеві запозичення та надавати місцеві гарантії.

Забезпечення виконання місцевих бюджетів покладається відповідно на Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад або сільських голів (в разі, якщо відповідні виконавчі органи не створені).

Місцеві фінансові органи здійснюють загальну організацію та управління виконанням відповідного місцевого бюджету, координують діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету. Казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюється територіальними органами Державного казначейства України.

7. Система бюджетного контролю на стадії бюджетного планування та прогнозування

Бюджетний контроль — це діяльність відповідних суб'єктів, щодо перевірки дотримання бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу, з метою запобігання, виявлення, усунення бюджетних правопорушень.

У системі бюджетного контролю відзначимо:

1. Парламентський контроль. Верховна Рада України здійснює контроль за дотриманням бюджетного законодавства зокрема Бюджетного кодексу України та інших нормативно-правових актів, у процесі:

1) визначення бюджетної політики на наступний бюджетний період;

2) розгляду проекту та прийняття закону про Державний бюджет України;

3) внесення змін до закону про Державний бюджет України

2. Державний фінансовий контроль планів і прогнозів – це контроль держави на макрорівні, який здійснюється під час складання, розгляду та затвердження бюджетів.Під час складання проектів бюджетів контрольні повноваження Міністерства фінансів України полягають у перевірці дотримання бюджетного законодавства у процесі:

ü розроблення проекту закону про Державний бюджет України на відповідний рік,

ü визначення основних організаційно- методичних засад бюджетного планування,

ü загального рівня доходів та видатків бюджету і кредитування бюджету аналізує бюджетні запити головних розпорядників бюджетних коштів з точки зору їх відповідності бюджетному законодавству;

ü оцінки обсягу фінансування бюджету для складання проекту Державного бюджету України та індикативних прогнозних показників Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди (ст. 32 Бюджетного кодексу України).

Місцеві фінансові органи, після прийняття відповідних бюджетів, перевіряють правильність:складання і затвердження кошторисів, планів асигнувань загального та спеціального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів використання бюджетних коштів.

Бюджетним правопорушенням у сфері планування визначається порушення учасником бюджетного процесу встановлених Бюджетним кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду та затвердження бюджету, а саме:

1) включення недостовірних даних до бюджетних запитів;

2) порушення встановлених термінів подання бюджетних запитів або їх неподання;

3) визначення недостовірних обсягів бюджетних коштів при плануванні бюджетних показників;

4) планування надходжень або витрат державного бюджету (місцевого бюджету), не віднесених до таких цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України;

5) порушення встановленого порядку або термінів подання проекту закону про Державний бюджет України (проекту рішення про місцевий бюджет) на розгляд Верховної Ради України (Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради) його розгляду чи затвердження.

8. Складання прогнозу бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди

Міністерство фінансів України за участю Міністерства економіки України, Національного банку України, а також головних розпорядників коштів державного бюджету складає прогноз Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди, який ґрунтується на Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, прогнозних та програмних документах економічного та соціального розвитку, державних цільових програмах.Прогноз Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди включає індикативні прогнозні показники щодо:1) основних макропоказників економічного і соціального розвитку України (із зазначенням показників номінального і реального обсягу валового внутрішнього продукту, індексів споживчих цін та цін виробників, офіційного обмінного курсу гривні у середньому за рік та на кінець року, прибутку підприємств, фонду оплати праці, рівня безробіття, експорту та імпорту товарів і послуг, а також інших показників, які застосовуються при складанні проекту бюджету);2) зведеного бюджету України за основними видами доходів, фінансування, видатків і кредитування;3) державного бюджету за основними видами доходів, фінансування, видатків і кредитування;4) бюджетних програм, які забезпечують протягом декількох років виконання схвалених у встановленому законодавством порядку інвестиційних програм (проектів), у тому числі тих, що здійснюються із залученням державою кредитів (позик) від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій. Індикативні прогнозні показники щодо таких бюджетних програм включаються до прогнозу Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди протягом усього строку їх реалізації з урахуванням вимог цього Кодексу

9. Система бюджетного контролю на стадії бюджетного планування та прогнозування

Бюджетний контроль — це діяльність відповідних суб'єктів, щодо перевірки дотримання бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу, з метою запобігання, виявлення, усунення бюджетних правопорушень. У системі бюджетного контролю відзначимо: 1. Парламентський контроль. Верховна Рада України здійснює контроль за дотриманням бюджетного законодавства зокрема Бюджетного кодексу України та інших нормативно-правових актів, у процесі:

1) визначення бюджетної політики на наступний бюджетний період;

2) розгляду проекту та прийняття закону про Державний бюджет України;

3) внесення змін до закону про Державний бюджет України

2. Державний фінансовий контроль планів і прогнозів – це контроль держави на макрорівні, який здійснюється під час складання, розгляду та затвердження бюджетів.Під час складання проектів бюджетів контрольні повноваження Міністерства фінансів України полягають у перевірці дотримання бюджетного законодавства у процесі:

ü розроблення проекту закону про Державний бюджет України на відповідний рік,

ü визначення основних організаційно- методичних засад бюджетного планування,

ü загального рівня доходів та видатків бюджету і кредитування бюджету аналізує бюджетні запити головних розпорядників бюджетних коштів з точки зору їх відповідності бюджетному законодавству;

ü оцінки обсягу фінансування бюджету для складання проекту Державного бюджету України та індикативних прогнозних показників Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди (ст. 32 Бюджетного кодексу України).

Місцеві фінансові органи на етапі складання та розгляду місцевих бюджетів:

ü здійснюють перевірку й аналіз бюджетних запитів головних розпорядників бюджетних коштів (коштів місцевих бюджетів) на предмет їх відповідності меті, пріоритетності, а також ефективності використання бюджетних коштів,

ü розглядає та вживає заходів для усунення розбіжностей з головними розпорядниками бюджетних коштів, тобто контролюють дотримання Інструкції з підготовки бюджетних запитів,

ü перевіряють пропозиції щодо показників проектів відповідних бюджетів, які подають виконавчі органи сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, районні державні адміністрації в містах Києві та Севастополі.

Місцеві фінансові органи, після прийняття відповідних бюджетів, перевіряють правильність:

ü складання і затвердження кошторисів

ü планів асигнувань загального та спеціального фонду бюджету, п

ü планів надання кредитів із загального фонду бюджету,

ü планів використання бюджетних коштів.

Превентивною формою фінансового контролю на стадії бюджетного плануваня і прогнозування є аудит ефективності

Аудит ефективності – це форма державного контролю, яка спрямована на визначення ефективності використання бюджетних коштів для реалізації запланованих цілей та встановлення факторів, які цьому перешкоджають

Аудит ефективності здійснюється з метою розроблення обґрунтованих пропозицій щодо підвищення ефективності використання коштів державного та місцевих бюджетів у процесі виконання бюджетних програм.

Бюджетним правопорушенням у сфері планування визначається порушення учасником бюджетного процесу встановлених Бюджетним кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду та затвердження бюджету, а саме:

1) включення недостовірних даних до бюджетних запитів;

2) порушення встановлених термінів подання бюджетних запитів або їх неподання;

3) визначення недостовірних обсягів бюджетних коштів при плануванні бюджетних показників;

4) планування надходжень або витрат державного бюджету (місцевого бюджету), не віднесених до таких цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України;

5) порушення встановленого порядку або термінів подання проекту закону про Державний бюджет України (проекту рішення про місцевий бюджет) на розгляд Верховної Ради України (Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради) його розгляду чи затвердження;

6) прийняття рішення про місцевий бюджет з порушенням вимог цього Кодексу чи закону про Державний бюджет України (в тому числі щодо складання бюджету в частині міжбюджетних трансфертів, доходів та видатків місцевих бюджетів, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів);

8) порушення вимог цього Кодексу щодо затвердження державного бюджету (місцевого бюджету) з дефіцитом або профіцитом.